Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів

1.6.4.1 Розрахункові розміри стінок і поясних листів (полиць), які розраховуються на втрату місцевої стійкості, слід визначати відповідно до вимог п. 1.4.2.8 і п. 1.4.3.6.

 

1.6.4.2 Місцеву стійкість стінок позацентрово стиснутих елементів слід вважати забезпеченою, якщо значення умовної гнучкості стінки не перевищують відповідних значень граничної умовної гнучкості стінки , які обчислюються за формулами табл. 1.6.3.

 

1.6.4.3 Стінки позацентрово стиснутих елементів суцільного перерізу (колон, стійок, опор тощо) при , як правило, слід підкріплювати основними поперечними ребрами жорсткості згідно з вимогами п. 1.4.3.3.

 

1.6.4.4 При підкріпленні стінок позацентрово стиснутого елемента поздовжнім ребром жорсткості з моментом інерції , який розміщують посередині стінки, найбільш навантажену (стиснуту) частину стінки між поясом і віссю ребра жорсткості слід розглядати як окремий відсік стінки і перевіряти за формулами табл. 1.6.3. При цьому розрахунок і проектування ребра жорсткості і елемента в цілому слід виконувати з урахуванням вимог п. 1.4.3.4.

 

Таблиця 1.6.3 Гранична умовна гнучкість стінок

 

Тип пере-різу	Схема перерізу і ексцентриситет	Умови застосування формул	Гранична умовна гнучкість стінки
		; для двотавра		(1.6.20)
	(1.6.21)
		;	(1.6.22)
			(1.6.23)
		;	(1.6.24)
			(1.6.25)
Позначення, прийняті в табл.1.6.3: – умовна гнучкість стрижня у площині дії моменту; і – граничні умовні гнучкості стінки, обчислені для 1- і 2-го типів перерізів; – коефіцієнт, що визначається за табл. 1.5.7 залежно від значення ; (тут – найбільше стискувальне напруження біля розрахункової межі стінки, що приймається зі знаком “плюс” і обчислюється без урахування коефіцієнтів , , і ; – відповідне напруження біля протилежної розрахункової межі стінки зі своїм знаком); (тут – усереднене дотичне напруження у розрахунковому перерізі; для коробчатого перерізу ); – ширина полиці таврового перерізу 4-го типу. Примітки: 1. Для перерізів 1-го і 3-го типів при значеннях або значення слід визначати лінійною інтерполяцією між значеннями , обчисленими згідно з вимогами п. 1.4.3.2 () або п. 1.5.5.8 () і за формулами (1.6.20) і (1.6.21) відповідно; при цьому значення N слід приймати таким, що дорівнює нулю, і виконувати розрахунок відповідно до п. 1.5.5.8, де при приймати . 2. При значення для 2-го і 4-го типів перерізів слід визначити за формулами (1.6.20) і (1.6.21) при значенні з урахуванням п. 1 приміток до цієї таблиці. При значення необхідно визначати лінійною інтерполяцією між значеннями , обчисленими при і . 3. Для перерізів 4-го типу при або у формулі (1.6.24) слід приймати відповідно або . 4. Для перерізів 5-го типу при значеннях значення необхідно визначати лінійною інтерполяцією між значеннями , обчисленими згідно з вимогами п. 1.4.3.2 () і за формулою (1.6.25) відповідно.

 

1.6.4.5 У випадках, коли не виконуються вимоги п. 1.6.4.2 (табл. 1.6.3), допускається:

а) значення , обчислені за формулами табл. 1.6.3, окрім формул (1.6.20) і (1.6.21), збільшити множенням на коефіцієнт , але не більше, ніж у 1,25 рази (тут _m – меньше значення одного з коефіцієнтів _e, або _exy, які використовувались при відповідній перевірці стійкості стрижня);

б) для перерізів 1-го і 3-го типів значення , обчислені за формулами (1.6.20), (1.6.21) і (1.6.23), збільшити множенням на коефіцієнт

 

, (1.6.26)

 

одержані при цьому значення необхідно приймати не більшими за верхню межу значень , обчислених відповідно за формулами (1.6.21) і (1.6.23) для розглядуваних значень і ;

в) для перерізів 1-го і 3-го типів, а також 2-го і 4-го типів при виконувати перевірку стійкості стрижня за формулами (1.6.3), (1.6.8), (1.6.11) (1.6.13) і (1.6.14), а також за формулою (1.6.5) при з урахуванням розрахункової зменшеної площі перерізу стінки , визначеної відповідно до додатку М.

 

1.6.4.6 Місцеву стійкість стиснутих поясних листів (полиць) позацентрово стиснутих стрижнів слід вважати забезпеченню, якщо значення умовної гнучкості звису полиці чи поясного листа не перевищує відповідних значень граничної гнучкості , які обчислюються за формулами табл. 1.6.4.

 

1.6.4.7 У випадках, коли не виконуються вимоги п. 1.6.4.6 (табл. 1.6.4) допускається:

а) значення і , обчислені за формулами табл. 1.6.4, збільшити відповідно до п. 1.6.4.5, а);

б) для двотаврового перерізу 1-го типу і перерізу 2-го типу значення і , обчислені за формулами (1.6.28) і (1.6.28, а), збільшити множенням на коефіцієнт , що визначається за формулою (1.6.26); одержані при цьому значення і необхідно приймати не більшими за значення відповідно 0,8 і 2,0;

в) для перерізів 4-го типу значення , обчислені за формулою (1.6.30), збільшити множенням на коефіцієнт

, (1.6.27)

 

одержані при цьому значення необхідно приймати не більшими за 0,9.

 

1.6.4.8 При стиску зі згином стрижня у двох головних площинах перевірку місцевої стійкості стінок і поясних листів (полиць) допускається виконувати відповідно до вимог п.п. 1.6.4.2 – 1.6.4.7 окремо для згину стрижня у кожній з площин. При цьому виконувати перевірку стійкості стрижня згідно з вимогами п. 1.6.4.5, в) не потрібно.

 

Таблиця 1.6.4 Гранична умовна гнучкість звису поясного листа (полиці)

 

Тип пере-різу	Схема перерізу і ексцентриситет	Умова застосування формул	Гранична умовна гнучкість звису полиці чи поясного листа при умовній гнучкості стрижня
			(1.6.28)
		(1.6.28, а)
		–	(1.6.29)
		–	(1.6.30)
Позначення, прийняті в табл. 1.6.4: – граничне значення умовної гнучкості звису пояса чи поясного листа центрально стиснутого елемента, що визначається згідно з вимогами п. 1.4.3.7 або п. 1.4.3.8 відповідно. Примітки: 1. При значеннях значення слід визначати лінійною інтерполяцією між значеннями , обчисленими відповідно за формулами табл. 1.6.4 і згідно з п. 1.5.5.14 і п. 1.5.5.15 (при ), умовно приймаючи значення N таким, що дорівнює нулю. 2. Для звисів поясних листів (полиць), обрамлених ребрами (рис. 1.4.4, п. 1.4.3.9), значення , які обчислюють за формулами табл. 1.6.4, слід збільшити множенням на коефіцієнт 1,5. 3. При значеннях при або у формулах табл. 1.6.4 слід приймати відповідно або .

 

 

Розрахунок опорних плит

1.7.1 Генеральні розміри (габарити) опорної плити необхідно визначати з умови розрахунку на міцність фундаменту. Передача розрахункового зусилля на опорну плиту може здійснюватись через фрезерований торець колони, що обпирається на стругану поверхню опорної плити (в базах з фрезерованим торцем), або через зварні шви (у базах з траверсами і консольними ребрами).

 

1.7.2 Товщину опорної плити слід визначати з умови міцності при згині за формулою

 

, (1.7.1)

 

де _с – коефіцієнт умов роботи опорної плити, що визначається за табл. 1.1.1;

М_max – найбільший із згинальних моментів М, що діють на різних ділянках опорної плити і визначаються за формулами додатка Н.

Розрахунок опорних частин

 

1.8.1 Розрахунок на зминання в циліндричних шарнірах (цапфах) балансирних опор слід виконувати за формулою:

 

, (1.8.1)

 

де F – тиск (сила) на опору;

r, l – відповідно радіус і довжина шарніра;

R_lp – розрахунковий опір місцевому зминанню при щільному дотиканні, що приймається за вимогами п. 1.3.1.

 

1.8.2 Розрахунок на діаметральне стиснення катків необхідно виконувати за формулою:

 

, (1.8.2)

 

де n – кількість катків;

d, l – відповідно діаметр і довжина катка;

R_сd – розрахунковий опір діаметральному стискові при вільному дотиканні, що приймається за вимогами п. 1.3.1.