Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культурСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Ефективність господарської діяльності суттєво залежить від рівня технології та технологічної дисципліни. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції — це впорядкована у часі та просторі сукупність операцій, засобів і ресурсів, що забезпечує досягнення поставленої виробничої мети. Прогресивні технології спрямовані на досягнення запрограмованих кінцевих результатів з ефективним використанням природних та інших непоновлюваних ресурсів. Інтенсивна технологія вирощування сільськогосподарських культур забезпечує досягнення запрограмованих результатів шляхом ефективного цілеспрямованого впливу на об'єкти виробництва відповідно до фаз розвитку рослин. При інтенсивній технології підвищення врожайності досягається за рахунок поєднання прогресивних агротехнічних прийомів зі своєчасним і якісним проведенням технологічних операцій, враховуючи потреби розвитку рослин на кожній фазі органогенезу. Зокрема, при інтенсивній технології вирощування зернових культур азотні добрива вносяться почастинно за 3-4 прийоми в різних фазах розвитку рослин, що забезпечує значно вищий коефіцієнт використання добрив. Крім того відповідно до потреб вносяться необхідні мікроелементи, регулятори росту, здійснюються операції щодо захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб. Ресурсозберігаюча технологія має на меті досягнення запрограмованих результатів з мінімально необхідними витратами непоновлюваних ресурсів. Частковим варіантом ресурсозберігаючих, технологій енергозберігаючі технології, в яких основна увага приділяється економії енергетичних ресурсів. Ці технології передбачають зниження кількості операцій, мінімалізацію обробітку ґрунту, застосування комбінованих і комплексних агрегатів, локальне внесення добрив, стрічкове і смугове обприскування, зниження норм витрати технологічних матеріалів за рахунок підвищення якості та точності операцій. Ґрунтозахисна технологія забезпечує підвищення або збереження родючості |
вимогами або пропускною спроможністю, необхідно перейти на нижчу передачу й повторити розрахунки. Якщо і в цьому разі одержане значення швидкості не забезпечує відповідних вимог, розрахунки слід виконати за параметрами іншого трактора. У будь-якому разі швидкість руху має гарантувати екологічну безпечність, задовольняти вимогам охорони праці та вимогам щодо якості виконання технологічної операції.
Правильність розрахованого швидкісного режиму тягово-приводного агрегату визначають обчисленням коефіцієнта завантаження двигуна за потужністю на робочому ходу агрегату:
 , (3.11)
Економічній роботі двигуна і трактора відповідають такі режими, за яких максимальна ефективна потужність  використовується не менш як на 70-80%.
Зміст і послідовність виконання роботи
Одержуємо у викладача індивідуальне завдання для виконання роботи, в якому мають бути зазначені виконувана технологічна операція та склад тягово-приводного агрегату, а також наведені вихідні дані, що характеризують умови використання агрегату: нахил місцевості і, коефіцієнт опору коченню трактора f, питомий тяговий опір машини k, її пропускна спроможність  , питома витрата потужності на технологічний процес N пит і витрата потужності на холосте прокручування машини. N ВВПх, урожайність сільськогосподарської культури Uк.
З урахуванням викладеного раніше для подальших розрахунків приймаємо значення: механічного ККД трансмісії  ; ККД, що враховує механічні втрати в передачі від колінчастого вала двигуна до ВВП η ввп; інтервал агротехнологічно допустимих робочих швидкостей  .
З технічної характеристики трактора виписуємо його експлуатаційну вагу G та номінальну ефективну потужність двигуна Nен, а з технічної характеристики робочої машини - її конструктивну ширину захвату Вк і експлуатаційну вагу Gм.
За тяговою характеристикою трактора, знятою на відповідному агрофоні, виписуємо значення Р ті відповідні їм буксування δ, за якими будуємо графік зміни буксування залежно від тягового зусилля.
За формулою (2) розраховуємо швидкість  р.пз, зумовлену пропускною спроможністю машини, а за формулою (4) - її робочий тяговий опір R м. З побудованого графіка δ = f(Р т ) при Рт = Rм визначаємо буксування, розраховуємо ККД, який ураховує буксування ходового апарата, а за формулою (3) - потужність Ne ТП, яка витрачається на тягу робочої машини та пересування трактора.
Розраховуємо: за формулою (6) - секундну подачу матеріалу qпм; за формулою (5) - потужність, яка витрачається на привод робочих органів через ВВП  , а за формулою (2) необхідну потужність N е, яку повинен розвивати двигун.
Якщо  >  , за формулою (7) визначаємо максимально допустиму |
|
швидкість руху за потужністю двигуна  . Порівнюємо розраховані швидкості  р.пз,  та агротехнічно допустиму  і найменшу з трьох порівнюваних приймаємо як можливу робочу  . При русі на такій швидкості визначаємо Rм за формулою (10) та загальний опір тягово-приводного агрегату  , Вибираємо найближчу передачу, яка забезпечує  .
Правильність розрахованого швидкісного режиму тягово-приводного агрегату визначаюмо обчисленням коефіцієнта завантаження двигуна за потужністю на робочому ходу агрегату.
На підставі проведених розрахунків формулюємо висновок про можливість й умови рушання агрегату з місця.
Зміст звіту
Відповідно до індивідуального завдання для виконання роботи навести розрахунки щодо визначення швидкісного режиму тягово-приводного агрегату з оцінкою раціональності прийнятих рішень.
Запитання для перевірки знань
1. У чому полягає специфіка розрахунків по вибору швидкісного режиму тягово-приводних агрегатів?
2. Наведіть приклади тягово-приводних агрегатів для основного і поверхневого обробітку ґрунту, міжрядного обробітку, сівби та садіння сільськогосподарських культур.
3. Як визначити витрату потужності на технологічний процес у робочій машині?
4. Як визначити фактичну подачу матеріалу в машину?
5. Як визначити швидкість тягово-приводного агрегату, зумовлену пропускною спроможністю машини?
6. Як розрахувати швидкість руху агрегату за потужністю двигуна?
7. Що є визначальним при виборі передачі трактора?
8. Розкажіть, за яким показником визначають правильність вибору швидкісного режиму роботи тягово-приводних агрегатів.
Лабораторна робота№4
Тема: РОЗРАХУНОК ПРОДУКТИВНОСТІ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО АГРЕГАТУ І ВИТРАТИ ПАЛИВА
Мета роботи: Оволодіти методикою розрахунку змінної продуктивності машинно-тракторних агрегатів, узагальнюючих показників раціональності комплектування, ефективності використання агрегатів та витрати палива на одиницю виконаної роботи.
Загальні відомості
Змінну продуктивність агрегату (га обробленої площі) визначають за формулою:
|
тривалість завантажування автомобіля впродовж рейсу включатиме час двох вивантажувань зерна з-під комбайнів і час на переїзд від одного комбайна до іншого.
Отже, графік узгодження спільної роботи комбайнів і автомобілів показує, як відбувається в часі чергування основних елементів робочого циклу технологічних і транспортних агрегатів, що входять до складу збирально-транспортного загону. Розрахункові (вихідні) дані для побудови графіка уточнюють за результатами контрольних обмолотів перед початком збирання зернових.
Визначаємо доцільність і можливість нарощування бортів для транспортних засобів, що відвозять зерно від комбайнів. Для цього скористаємося формулою (5.16).
Зміст звіту
Описати методику визначення необхідної кількості транспортних засобів для відвезення зерна від зернозбиральних комбайнів, навести результати розрахунків та графік узгодження роботи комбайнів і транспортних засобів у складі збирально-транспортного загону.
Запитання для перевірки знань
1. Як визначити продуктивність зернозбирального комбайна в тоннах зібраного врожаю?
2. Що розуміють під циклом роботи зернозбирального комбайна?
3. Які чинники впливають на тривалість заповнення бункера комбайна зерном?
4. Як розрахунковим способом визначити тривалість вивантажування зерна з бункера комбайна?
5. Що таке вантажна висота зернозбирального комбайна?
6. Що слід знати, щоб визначити потребу в автомобілях для обслуговування комбайнів?
7. Як уточнити тривалість рейсу транспортних засобів?
8. Як визначається і чим обмежується висота нарощування бортів?
Індивідуальне завдання до виконання лабораторної роботи:
Таблиця 5.1.
Розрахунок потреби в транспортних засобах для обслуговування зернозбиральних комбайнів
|
 , (4.1)
або
 , (4.2)
де, Вр - робоча ширина захвату агрегату, м;  - робоча швидкість руху агрегату, км/год; Тр - чистий час роботи агрегату за зміну, год; Neн - номінальна ефективна потужність двигуна, кВт;  - коефіцієнт завантаження двигуна за потужністю;  - тяговий ККД трактора;  _ коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату; к - питомий тяговий опір робочої машини агрегату, кН/м.
Робочу ширину захвату агрегату встановлюють за формулою:
 , (4.3)
де ВК - конструктивна ширина захвату агрегату, м.
Коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату визначається конструктивними особливостями машин та виконуваними технологічними операціями.
Для плугів та лемішних лущильників він становить 1,0-1,1; на сівбі, садінні, міжрядному обробітку, підбиранні та обмолочуванні валків, для гичко-, коренезбиральних машин і комбайнів - 1,0; на коткуванні - 0,96-0,98; на суцільній культивації, скошуванні трав на сіно, збиранні силосних культур суцільної сівби -0,95-0,96; на боронуванні, скошуванні зернових у валки - 0,94-0,95; на збиранні силосних культур широкорядних посівів залежно від розміру міжрядь, ширини захисної смуги та кількості рядків, що їх збирає машина за один прохід, - 0,88-1,17;
Робоча швидкість агрегату зумовлена агротехнічними вимогами до виконання відповідних технологічних операцій з урахуванням раціонального тягового завантаження трактора. У загальному випадку її визначають за формулою:
 , (4.4)
де  - радіус кочення колеса (для гусеничних тракторів радіус початкового кола ведучої зірочки), м; п д- дійсна частота обертання колінчастого вала двигуна, хвˉ¹;  - передаточне число трансмісії на даній передачі; δ - буксування рушіїв трактора, %.
Дійсна частота обертання колінчастого вала дорівнює:
 , (4..5)
де пн,пхх- частота обертання колінчастого вала двигуна відповідно номінальна і на режимі максимального холостого ходу двигуна, хвˉ¹; Рнзч = Р дн– Р зч - частина дотичної сили тяги, що не може бути використана при недостатньому зчепленні |
Тоді тривалість рейсу обчислюємо за формулою (5.4), а за формулою (5.13) необхідна кількість автомобілів для транспортування зерна від комбайнів.
Приймаємо кількість автомобілів і за формулою (5.14) уточнюємо тривалість рейсу автомобіля та визначаємо час простою автомобіля за рейс.
Для побудови графіка узгодження роботи комбайнів і автомобілів у складі збирально-транспортного загону за формулою (5.15) визначаємо інтервал руху між комбайнами.
У верхній частині у прийнятому масштабі відкладають час роботи комбайнів, який для окремого комбайна становить послідовність відрізків тривалості заповнення бункера зерном tнав та тривалості вивантажування зерна  . Початок роботи комбайнів зміщений один щодо іншого на розраховану величину інтервалу руху в часі  .
Нижче ліній, що інтерпретують роботу комбайнів, проводять послідовно відрізки тривалості рейсу tр автомобіля з виділенням часу на завантажування з-під комбайна tзав. Початок роботи окремих автомобілів зміщений у часі, як і початок роботи комбайнів. Початок завантажування автомобіля відповідає закінченню заповнення бункера комбайна зерном.
Рис. 5.1 Графік узгодження роботи збирально-транспортного загону
На графік наносять шкалу часу зміни (хв), а також значення tнав, tвив, tзав, уточнену тривалість рейсу tр, інтервал руху комбайнів tі р, їх номери та номери автомобілів. На рис. 5.1 під лінією роботи окремого автомобіля цифрами "1", "2" і "З" позначені номери обслуговуваних комбайнів.
Якщо транспортний засіб може прийняти в кузов два бункери зерна, то |
рушіїв трактора з ґрунтом, кН; Рнзт = Ртн - Rа- сила, що не використовується за умовами завантаження трактора, кН; Rа- опір агрегату, кН; Рдн - номінальна дотична сила тяги трактора, кН. Чистий робочий час зміни, витрачений на корисну роботу агрегату, становить: Тр = τТзм,, (4.6)
де τ - коефіцієнт використання часу зміни (середні коефіцієнти використання часу зміни на різних операціях з урахуванням зональних особливостей наведені в таблиці 1); Тзм - загальна тривалість або повний час зміни, год.
Таблиця4.1.
|
||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 624; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.190.160.6 (0.013 с.) |
