Продовження таблиці 6.1
|
* агрофон: 1 – стерня колосових нормальної вологості Лабораторна робота №3 Тема: ВИБІР РЕЖИМУ РОБОТИ ТЯГОВО-ПРИВОДНОГО АГРЕГАТУ Мета роботи: Засвоїти методику розрахунку та обґрунтування режиму роботи тягово-приводного машинно-тракторного агрегату. Загальні відомості Тягово-приводними називають МТА, до складу яких входять сільськогосподарські машини, чиї робочі органи приводяться в дію від двигуна трактора через вал відбору потужності (ВВП) або через гідротрансмісію. У таких агрегатах потужність двигуна трактора витрачається на пересування агрегату по полю та на привод робочих органів сільськогосподарської машини. Для більшості машин, з якими можна складати тягово-приводні агрегати, визначений відповідний перелік тракторів як за класом тяги, так і за типом ходової частини. Наприклад, силосозбиральний комбайн КСС-2,6 можна агрегатувати з тракторами Т-150К, Т-150,МТЗ-80 і МТЗ-82, а картоплесаджалку КСМ-4А - з тракторами класу 1,4; 2 та 3. Для деяких сільськогосподарських машин заздалегідь передбачений трактор, з яким їх можна агрегатувати. Зокрема, кормозбиральний комбайн КПКУ-75 агрегатують із трактором Т-150К. Оскільки склад тягово-приводних агрегатів визначений, то при їх розрахунках завдання зводиться до вибору передачі в межах допустимих швидкостей руху та визначення достатності потужності двигуна трактора в конкретних умовах використання тягово-приводних агрегатів. Два потоки потужності, що витрачаються на тягу машини і на привод її робочих органів, визначають специфіку розрахунків по вибору раціональних швидкісних режимів роботи тягово-приводних агрегатів. Для підвищення продуктивності агрегату слід вибирати максимально можливу в конкретних умовах роботи робочу швидкість. Вона зумовлена пропускною спроможністю машини або потужністю двигуна трактора. Максимальну швидкість (км/год) збиральних тягово-приводних агрегатів за пропускною спроможністю машини визначають за формулою:
де Визначивши
|
, (3.1)
- пропускна спроможність машини, кг/с (наведена у технічній характеристиці машини); Вр - робоча ширина захвату машини, м; U к - урожайність сільськогосподарської культури, яку збирають, т/га.
, перевіряють, чи достатньо потужності двигуна трактора для роботи на даній швидкості. Необхідну потужність (кВт), яку повинен розвивати двигун, визначають за формулою:
, (3.2)| технічне забезпечення операцій і нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність); потреба в ресурсах: кількість технічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормо змін (ресурси часу), палива, технологічних матеріалів; показники ефективності та екологічності операцій: затрати праці, прямі витрати коштів, сукупна енергоємність операцій, показник шкідливого впливу операцій на середовище, коефіцієнт енергетичної ефективності технології. Приклад структури технологічної карти і умовні позначення фізичних величин наведені в табл. 6.1. Розробку технологічної карти розпочинають із визначення попередників, уточнення стійкості ґрунту проти вітрової і ґрунтової ерозії, ступеня забур'яненості та переважних видів бур'янів. Послідовність операцій єдина для всіх культур (табл.6.1, графа 1). Перелік операцій (графа 2) відповідає технології їх використання. Агротехнічні вимоги та показники якості розставляють у графу 3, де визначають глибину обробітку ґрунту чи загортання насіння, норму внесення добрив та висіву насіння, врожайність та інші показники, що визначають якість виконання робіт. У графі 4 вказують розмірність виконуваної технологічної операції (лущення, оранка, сівба, тощо) - га; транспортних робіт - т/км; навантаження та розвантаження - т. Погодинні механізовані роботи - в годинах, земельні роботи - м3. Фізичний обсяг робіт (графа 5) має відповідати плановому обсягу з урахуванням кратності їх виконання (культивація в 2 сліди, якщо операція виконується за часом та в межах агротехнічного строку.) Агротехнічні строки виконання робіт (графа 6) приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робіт та досвіду передових господарств. Слід враховувати, що технологічні операції вирощування с.-г. культур необхідно узгоджувати за часом. Так, вносити гній та загортати його в ґрунт треба без розриву за часом(щоб зменшити втрати поживних речовин) та інші. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові. Наприклад, підвезення насіння та сівба, збирання, транспортування врожаю. Тривалість днів виконання операцій (графа 7) встановлюють на основі агровимог, наприклад, весняне боронування 2 дні. Слід врахувати, що тривалість днів операцій не повинна перевищувати календарні агротехнічні строки. Тривалість робочого часу (графа 8) встановлюють на основі прийнятого в господарстві робочого дня на даний період та з урахуванням операцій, що виконуються. На добу приймається 1, 1.5, 2 та 3 зміни роботи з розрахунком 7 годин за зміну, допускається дробове число змін (1, 1; 1, 2; 1, 3). На роботах із шкідливими умовами праці (робота з отрутохімікатами та інші) тривалість зміни не перевищує 6 годин. Таблиця 6.1. Структура технологічної карти |
де,  - ефективна потужність, яка витрачається на тягу робочої машини та пересування трактора, кВт;  - ефективна потужність двигуна, що витрачається на привод робочих органів машини через ВВП, кВт.
Потужність, яка витрачається на тягу робочої машини і пересування трактора, обчислюють за формулою:
 , (3.3)
де  - робочий тяговий опір машини, кН.
Rм=кВк+Gмі, (3.4)
де к - питомий тяговий опір машини, кН/м; ВК,GМ- відповідно конструктивна ширина захвату (м) і експлуатаційна вага (кН) машини.
Для силосо- і кормозбиральних комбайнів та машин питомий тяговий опір включає не тільки опір їх перекочуванню, а й опір ковзанню рослин об машину та деталей машини по ґрунту. Орієнтовні значення питомого тягового опору комбайнів на швидкості руху близько 5 км/год коливаються в межах 2,5-3,5 кН/м. Дещо нижчий питомий тяговий опір гичкозбиральних машин. Для косарок-подрібнювачів на швидкості руху 5 км/год к0 =0,8-1,6кН/м. Обрахувавши Rм за тяговою характеристикою трактора при РТ = Rм визначають буксування δ (%) рушіїв трактора й розраховують ККД, який враховує буксування ходового апарата.
Потужність, що передається на привод робочих органів через ВВП, залежить від пропускної спроможності машини, питомих витрат потужності на технологічний процес та витрат потужності на холосте прокручування механізмів машини. Витрата потужності на технологічний процес змінюється в основному пропорційно до подачі матеріалу в машину. Отже:
 , (3.5)
де  - потужність, яка передається через ВВП трактора на привод робочих органів машини, кВт; N пит - питома витрата потужності на технологічний процес, кВт/(кг/с), що наводиться у довідниках; qпм - секундна подача матеріалу в машину, кг/с;  - витрата потужності на холостий хід механізмів машини, кВт;  - ККД, що враховує механічні втрати в передачі від колінчастого вала двигуна до ВВП,  = 0,94 - 0,97.
Секундна подача матеріалу в машину залежить від урожайності культури, ширини захвату та швидкості агрегату. її обчислюють за формулою:
 , (3.6)
Витрата потужності на холосте прокручування механізмів силосо- і кормозбиральних комбайнів, а також косарок-подрібнювачів за експериментальними даними становить  =5-15 кВт.
|
| ґрунтів шляхом усунення причин машинної та природної деградації ґрунтів (ущільнення, ерозія, винесення гумусу та інших складових родючості). Кожен із перелічених варіантів технології має свої характерні засоби і способи досягнення мети. Водночас сучасні технології мають ознаки й інтенсивних, і ресурсозберігаючих, і ґрунтозахисних технологій. Вибір варіанту технології, обґрунтування раціональних засобів і потреби в ресурсах є багатоваріантною задачею. її вирішення вимагає взаємодії спеціалістів агрономічного та інженерного профілю. Вихідні дані до проектування технологічних систем-технологій Основні фактори, що можуть вплинути на вибір технічних засобів і режимів їх роботи, організацію технологічного процесу, можна об'єднати в такі групи: характеристика культури — назва культури, сорт, характеристики посадки (міжряддя, фаза розвитку, врожайність тощо); агротехнічні вимоги до операції — оптимальні строки проведення робіт, норми внесення, параметри якості і допустиме відхилення від них; природно-виробничі умови проведення операції — характеристики полів, ґрунту, відстані переїздів; технологічні особливості — варіант технологічного циклу вирощування культури (основний і передпосівний обробіток, сівба, догляд, збирання і т. д.), місце в сівозміні, стан ґрунту і посівів, вплив відхилення строків виконання робіт на кінцеві результати; наявні ресурси та їх характеристика — трудові ресурси, технічні засоби, паливо, технологічні матеріали, вартість ресурсів та їх якісні характеристики; екологічні вимоги щодо рівня негативних наслідків операції — тиск на ґрунт, винесення гумусу та ерозія ґрунтів, забруднення навколишнього середовища; вимоги охорони праці та техніки безпеки. При формуванні вихідних даних важливо забезпечити умову необхідності та достатності інформації. Ознакою для включення певної інформації до вихідних даних є її корисність для прийняття проектних рішень. Наприклад, назву сорту культури доцільно вказувати лише тоді, коли сортова відмінність впливає на агротехніку вирощування культури стосовно до операції, що проектується. Так само попередник (місце в сівозміні) може мати значення для проектування операцій основного обробітку ґрунту і не впливати на прийняття рішень при проектуванні операцій сівби, догляду за посівами, збирання. Отже, інженерне забезпечення технології включає визначення потреби в технічних засобах і ресурсах, обґрунтування раціональних комплексів машин, організацію механізованих процесів. Структура технологічної карти. Розрахунок ресурсів і показників Основним технологічним документом на вирощування і збирання сільськогосподарських культур у конкретному господарстві є технологічна карта, яка розробляється згідно рекомендацій типових технологічних карт, а також типових норм виробітку та витрати палива та включає наступні блоки інформації: агротехнічний блок, що містить назву операції та основні вимоги до неї (глибина обробітку, норма внесення), обсяг робіт, початок і тривалість робіт, коефіцієнт втрат врожаю при порушенні оптимальних агростроків; |
Одержане за формулою (2) значення потужності порівнюють із номінальною потужністю  двигуна. Якщо  <  , то потужності двигуна достатньо для забезпечення роботи агрегату на швидкості руху, розрахованій за пропускною спроможністю машини, тобто можна приймати як можливу робочу швидкість руху, що дорівнює  .
Якщо › , то слід визначити максимально допустиму швидкість руху за потужністю двигуна. її розраховують за формулою:
 , (3.7)
При цьому робоча швидкість не повинна бути більшою за агротехнічно допустиму  .
Якщо трактор, який входить до складу тягово-приводного агрегату, має гідро-об'ємну трансмісію, то наявність останньої дає змогу одержати робочу швидкість агрегату, що визначається із наведеного співвідношення. Якщо ж трактор має ступінчасту коробку передач, то, визначившись із можливою робочою швидкістю, за тяговою характеристикою трактора підбирають необхідну передачу, яка забезпечує  . При цьому слід ураховувати, що тягово-приводні агрегати мають працювати на основному швидкісному режимі двигуна, тобто при повній подачі палива. Недотримування цієї вимоги призводить до погіршення якісних показників роботи агрегатів.
Вибирають найближчу передачу, на якій швидкість руху  при значеннях тягової потужності  дещо нижча від можливої робочої (розрахункової).
При виборі передачі слід зважити на те, що опір агрегату  не повинен перевищувати тягових можливостей трактора виходячи з умови достатнього зчеплення рушіїв з ґрунтом, тобто:
 , (3.8)
де загальний опір тягово-приводного агрегату становить:
 , (3.9)
де  - приведений додатковий опір, що дорівнює зменшенню дотичної сили тяги на рушіях трактора внаслідок передачі частини потужності двигуна на привод механізмів робочої машини від ВВП (кН), який визначають за формулою:
 ,(3.10)
Складова  загального тягового опору тягово-приводного агрегату не
створює додаткового буксування і в цьому перевага тягово-приводних машин.
Якщо одержана швидкість виявиться вищою за допустиму за агротехнічними |
Лабораторна робота №6
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 297; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.18.59 (0.009 с.) |
