Сільськогосподарської культури.

 

Мета роботи: Вивчити методику складання технологічних карт на виробництво с.г. культур і розробити її на конкретну культуру, по завданню викладача.

 

Вступ

Основним технологічним документом на вирощування і збирання сільськогосподарських культур є технологічні карти.

Технологічна карта – це нормативний документ, у якому зазначені комплекс виробничих операцій, потреба в механізованих засобах та їх використання, а також техніко-економічні показники виконання виробничої програми.

Вона відображає перелік і послідовність виробничих операцій, розміщених у хронологічній послідовності, їх тривалість у календарних і робочих днях, склад агрегату, обслуговуючий персонал, виробіток за зміну і норму витрати палива, затрати праці на одиницю роботи і на весь обсяг робіт, потребу в механізаторах і допоміжних працівниках, потребу пального, потребу техніки, обсяг робіт в умовних еталонних гектарах, прямі витрати коштів.

 

Методика виконання роботи:

Вихідними даними для складання технологічних карт на вирощування та збирання є якісний склад машинно-тракторного парку; типові технології вирощування с.г. культур; дані про технічний стан техніки.

Вихідні дані затверджуються викладачем.

Технологічна карта розробляється окремо на кожну культуру, на всю площу посіву по формулі, приведеній в додатку.

Урожайність продукції приймається з урахуванням прогресивної технології вирощування та збирання і береться з перспективних планів розвитку господарства.

Вихід побічної продукції рослинництва береться в процентному відношенні від основної продукції.

Вибір попередника і наступної технології основного обробітку ґрунту здійснюється у відповідності з науково-обґрунтованою системою землеробства.

Норми внесення органічних мінеральних і рідких добрив в цілому і в тім числі під основний обробіток, при сівбі і догляді за рослинами, повинні вибиратися під запланований урожай з врахуванням наявності у ґрунті поживних речовин [1].

, (8.1)

де Д_м – необхідна норма внесень міндобрив, кг\га;

В – внесення елементів міндобрив під запланований урожай, кг\га;

П – вміст у ґрунті доступної поживної речовини, кг\га (визначається по результатам агрохімічного обстеження);

К_п – коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту,%;

Д₀ - норма внесення органічних добрив, т\га;

С₀ – вміст в органічному добриві поживних речовин, кг\т;

К_о,К_м – коефіцієнт використання поживних речовин в органічному і мінеральному добривах,%

С_м – вміст поживних речовин у міндобривах, %

Величину В визначають по основній і побічній продукції [1]

 

, (8.2)

де U_осн, U_поб – програмований урожай основної і побічної продукції, т\га;

С_осн, С_поб – вміст мінеральних поживних речовин в основній і побічній продукції, кг\т.

Для розрахунку приймаються середні рекомендовані норми внесення добрив по типовій технологічній карті.

Норми висіву насіння приймаються для зони Лісостепу України.

Віддаль перевезення насіння, добрив, основної і побічної продукції приймається у відповідності з планом землекористування господарства.

У перелік сільськогосподарських робіт (графа2) технологічної карти слід включати всі операції, які необхідно виконувати для одержання кінцевої продукції. Сюди також включаються транспортні, навантажувально-розвантажувальні роботи і роботи попереднього року, починаючі з обробітку поля після збирання попередника і закінчуючи збиранням і заготівлею основної і побічної продукції.

У графі 3 проставляються основні агротехнічні вимоги (глибина обробітку, норма внесення добрив, гербіцидів та інші).

Обсяг робіт (графа 4) визначається посівною площею, кратністю обробітку, для транспортних та навантажувальних робіт валовим виходом основної або побічної продукції, кількістю перевезених вантажів і віддалю перевезень:

, (8.3)

, (8.4)

, (8.5)

де Q_П, Q_Н, Q_m – відповідно, обсяг польових робіт в гектарах,

навантажувальних робіт в тоннах, транспортних робіт в тонно-кілометрах;

k – кратність обробітку (k = 1,2,3,)

F – посівна площа, га;

q – норма висіву (внесення добрив)

S – відстань перевезень, км.

Календарні агротехнічні терміни (оптимальна дата початку і кінця робіт) виконання сільськогосподарських робіт (графа 5) проставляються по типовим технологічним картам для зони розміщення господарства.

Кількість робочих днів (графа 6) за агротехнічний термін визначається за формулою:

, (8.6)

де Др,Дк – відповідно, кількість робочих і календарних днів за агротехнічний термін;

α – коефіцієнт використання календарного часу, що залежність від тривалості і періоду виконання робіт.

У графі 7 вказується тривалість робочого дня в годинах. Доцільно планувати роботу агрегатів на протязі світлового часу дня.

Кількість змін за робочий день (графа 8) визначається за формулою:

, (8.7)

де К_ЗМ – коефіцієнт змінності;

Т_Д - тривалість робочого дня, год;

Т_ЗМ – тривалість часу зміни, год;

(Т_ЗМ = 7 годин (8 год.12хв. При п’ятиденному робочому тижні; 6 год – при виконанні робіт, шкідливих для здоров’я)).

У графі 9,10,11 і 12 вносять марки машин, які входять в агрегат і їх кількості [2].

При роботі агрегатів враховують: якісний склад машин в господарстві, розміри полів, стан ґрунтів, рекомендовані технологією машини, техніко-економічні показники агрегатів (продуктивність, погектарну витрату палива, затрати праці і експлуатаційні витрати коштів).

Для прикладу потрібно провести розрахунок оптимального складу агрегату для однієї технологічної операції (по завданню викладача).

Кількість основних і допоміжних робітників, які обслуговують агрегат на протязі однієї зміни, заноситься у графи 13 і 14. Ці дані беруться із технічних характеристик агрегатів [3].

Із типових норм виробітку і витрат палива [4] на механізовані сільськогосподарські роботи у відповідальності з нормативною групою господарства в графи 15і 17 заносяться змінна норма виробітку і витрати палива на одиницю роботи.

Виробіток агрегату за агротехнічний термін визначається по формулі (графа 16):

, (8.8)

де W - змінна норма виробітку агрегату, га/зм (т/зм, т км/зм).

Для незалежних технологічних процесів кількість тракторів (автомобілів, самохідних шасі) необхідна для виконання роботи в заданий агротехнічний строк визначається по формулах:

, (8.9)

, (8.10)

, (8.11)

де n, n_H, n_T – відповідно кількість основних, навантажувальних і транспортних агрегатів.

Для допоміжних агрегатів їх кількість визначається за формулою:

(8.12)

де n₀, n_доп. – відповідно, кількість взаємопов’язаних основних і допоміжних агрегатів;

W_го,W_доп. – відповідно, продуктивність основного і допоміжного агрегатів за годину (цикл) га/год.;

Т₀, Т_доп.- відповідно, час роботи (цикл) основного допоміжного агрегатів, годин.

Змінюючи тривалість роботи на протязі дня і кількість робочих днів в межах агротехнічного терміну необхідно отримати ціле число агрегатів.

Кількість зчіпок, сільськогосподарських машин, трактористів-машиністів і допоміжних робітників (графи 19,20,21 і 22) визначається множенням граф 10,12,13 і 14 на кількість агрегатів (графа 18).

Потреба в паливі (графа 23) визначається по формулі:

, (8.13)

де G_i – загальна витрата палива, кг;

q_ra – норма витрати палива, кг/га (кг/т,кг/т,км).

На автомобільні перевезення витрати палива визначаються по виразу:

, (8.14)

де L – загальний пробіг,км.

q` - лінійна норма витрати палива, л/100км.

q`` - норма витрати палива на 100т км транспортних робіт, л/100т км;

Z – число рейсів з вантажем для самоскидів.

Затрати праці на одиницю роботи (графа 24) визначається по формулі:

, (8.15)

де h – затрати праці на одиницю роботи, год/га (год/т,год/т км);

m₀,m_Д – відповідно, кількість основних і допоміжних працівників, що обслуговують один агрегат за зміну, чол.;

Т_ЗМ – тривалість зміни, год.

Затрати на весь обсяг роботи (графа 25) визначається по формулі:

, (8.16)

де Q_i – обсяг роботи (графа 4), га,т, т км.

Прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи, які включають витрати на амортизацію (А), оплату праці (S_ЗП), відрахування на ТО і поточні ремонти (S_ТО), вартість паливно-мастильних матеріалів (S_ПММ) вибирається з додаткової літератури або розраховуються по формулі:

, (8.17)

 

де Б_і - балансова вартість трактора, зчіпки, с.-г. Машини, грн.;

а_і,а - норма відрахувань відповідно на амортизацію, на ТО і поточний ремонт трактора, зчіпки, машини, комбайна в %;

Т_рі – нормативне річне навантаження відповідно трактора, зчіпки і робочої машини, год;

W_Г – продуктивність агрегату за годину експлуатаційного часу, га;

g_Га – норма витрати палива, кг/га (кг/т, кг/т км);

С_ПММ – комплексна ціна палива, грн./кг;

К_Нк - коефіцієнт, який враховує доплату за класність;

m₀,m_Д – кількість відповідно трактористів-машиністів і допоміжних працівників, що обслуговують агрегат на протязі зміни;

f, f_Д –годинна тарифна ставка, відповідно механізатора і допоміжного працівника, грн./год.

Кількість годин роботи тракторів (Т_і) по марках (графи 27,28,29,30)

, (8.18)

Коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори (графа 31) вибирається з додаткової літератури.

Обсяг робіт в умовних еталонних гектарах (графа 32) визначається по формулі:

, (8.19)

де - обсяг робіт в умовних еталонних гектарах трактора відповідної марки;

- коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори.

Загальні прямі експлуатаційні витрати (графа 33) визначається по формулі:

(8.20)

У нижній частині технологічної карти необхідно проставити сумарні значення кількості палива, затрати праці, кількості годин по маркам тракторів, обсягу робіт в умовних еталонних гектарах, прямих експлуатаційних витрат.

По результатах розрахунків оформляється звіт і робота захищається.

Зміст звіту:

1. Назва і мета роботи.

2. Результати розрахунків по технологічній карті..

3. Формулена технологічна карта на виробництво заданої сільськогосподарської культури..

Рекомендовані літературні джерела:

1.С.А.Иофинов, Г.П.Лышко Индустриальные технологии возделывания сильськогосподарськых культур. – М.:Колос,1981.

2.Технології вирощування зернових і технологічних культур в умовах лісостепу України. За редакцією П.Т.Саблука, Д.І.Мазуренка, Г.Є.Мазнжва.-К.:Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки.-2008.

3.Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю.Ільченко, П.І.Карасьов, А.С.Лімонт та ін.. За ред.. В.Ю.Ільченка-К.:Урожай,1993, 4.Механізовані польові роботи. Методика розрахунку норми виробітку та витрат палива. За ред.та під методичним керівництвом В.В.Вітвіцького – К.:ТОВ «Комилекс Віта», 1997.

 

Лобораторно-практична робота №9

Тема: обгрунтування оптимального складу МТП

Мета роботи -оволодіти методикою обгрунтування оптимального складу машинно-тракторного парку для виконання комплексу робіт.

Зміст роботи: На основі технологічних карт побудувати: а) графіки завантаження тракторів в прямокутній системі координат; б) лінійні графіки роботи комбайнів, сільськогосподарських машин.

Обладнання та матеріали:

1. Типові технологічні карти на вирощування та збирання сільськогосподарських культур.

Загальні відомості

На практиці застосовуються різні методи обґрунтування складу машинно-тракторного парку для комплексної механізації вирощування та збирання сільськогосподарських культур, для виконання технологічних процесів в рослинництві.

Під оптимальним складом МПТ розуміється такий набір техніки (енергозасобів, комбайнів і робочих машин), який:

-відповідає прийнятій технології виробництва сільськогосподарських культур;

-відповідає агротехнічним вимогам щодо забезпечення якості виконуваної технологічної операції;

-оптимально завнтажений на протязі року (сезону) тобто забезпечує високий виробіток;

-забезпечує мінімальні затрати праці та витрати коштів на експлуатаціє машин.

Основні з цих методів-аналітичний, нормативний, графічний.

При аналітичному методі потреба кожного виду машин () визначається виходячи з річного планового обсягу робіт в годинах (Т_пл) і річного нормативного навантаження на 1 машину в годинах (Т_н):

. (9.1)

При нормативному методі (табличному) потреба машин відповідної марки визначається на основі нормативної потреби машин на 1000 га ріллі та багаторічних насаджень (на 1000 га посівної площі) і фактичної в господарстві площі ріллі та багаторічних насаджень (посівної площі):

, (9.2)

де n-нормативна потреба на 1000 га ріллі та багаторічних насаджень (на 1000 га посівної площі), шт.;

-фактична в господарстві площа ріллі та багаторічних насаджень (посівної площі), га.

За переліченими методами визначають орієнтовну потребу машин.

Для більш точного визначення оптимального складу МТП необхідно дотримуватись вимог:

1) До складу МТП можуть входити лише ті типи машин, які забезпечують високу якість виконання операції відповідно до агровимог.

2) Кількість машин кожного типу повинна відповідати обсягу робіт, який потрібно виконати в установлені агротехнічні терміни.

3) Склад МТП слід підбирати так, щоб виробництво всієї сільськогосподарської продукції вимагало найменших витрат.

4) Продуктивність, універсальність машин повинна бути такою, щоб вистачило механізаторів для виконання робіт у встановлені терміни і вони були рівномірно зайняті на виконанні цих робіт на протязі року.

5) У складі МТП має бути найменша кількість машин різних марок.

Найбільш конкретно можна забезпечити дані вимоги з допомогою графічного методу.

Послідовність виконання роботи

Графічний метод передбачає побудову графіків завантаження тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автотранспорту. Для цього необхідно мати технологічні карти на вирощування та збирання сільськогосподарських культур або річний план польових механізованих робіт, де були б вказані: перелік технологічних механізованих операцій, обсяг робіт, календарні терміни проведення робіт і тривалість в робочих днях, змінність, марки тракторів, комбайнів, зчіпок і сільськогосподарських машин. На основі цих даних будуються графіки завантаження машин.

а) Побудова графіків завантаження тракторів

Графік завантаження тракторів будується в прямокутній системі координат. При побудові графіка по вісі абсцис відкладають календарний термін виконання відповідної технологічної операції, а по вісі ординат- кількість тракторів-кількість тракторів відповідної марки, що виконують дану операцію. В даному випадку технологічна операція на графіку являє собою прямокутник основою якого є тривалість виконання операції в календарних днях, а висотою-кількість тракторів, зайнятих виконанням даної операції. Таким чином кожна технологічна операція, яка виконується агрегатом у складі трактора, наноситься на графік. Кожний прямокутник на графіку кодується прийнятим умовним значенням. На рисунку 9.1 приведено приклад побудованого графіка завантаження тракторів.

Рисунок 9.1 Графіка завантаження тракторів

З метою більш інтенсивного завантаження тракторів графіки можуть коригуватися:

-пересування календарних термінів проведення робіт в діапазоні технічно визначених;

-зміною кількості робочих днів в межах календарного терміну у відповідності з агровимогами;

-збільшенням тривалості робочого дня в даний період;

-перерозподілом роботи на менш завантажену марку трактора, якщо він може якісно виконувати даний вид роботи;

-зміною технології виконання технологічної операції.

Після побудови графіків завантаження тракторів та остаточного їх коригування візуально визначають найбільшу кількість тракторів кожної марки, одночасно зайнятих на виконанні механізованих робіт, яка й приймається як потреба.

б) Побудова лінійних графіків завантаження комбайнів, сільськогосподарських машин

Графік завантаження комбайнів і сільськогосподарських машин будується після остаточного коригування і побудови графіка завантаження тракторів. Для цього спочатку заповнюється таблиця 9.1. Дані для неї беруться з технологічних карт.

 

Таблиця 9.1-Потреба в комбайнах і сільськогосподарських машинах

Шифр операції	Назва технологічної операції	Календарний термін робіт	Обсяг робіт, га	Потреба машин	Навантаженя на одну машину га
марка	кількість
Я6	Культивація під ячмінь	20-25.04		КПС-4
Я7	Сівба ячменю	20-25.04		СЗП-3,6		33.3
К7	Культивація під кукурудзу	25.04-5-05		КПС-4
К8	Сівба кукурудзи	26.04-5-05		СКПП-12
К10	Досходове боронування	5.05-12.05		БЗСС-1,0
К12	Внесення гербіцидів	6.05-12.05		ОПШ-15

Одночасно з заповненням таблиці 9.1 будується графік завантаження машин за формою таблиця 9.2. На цьому графіку по місяцях року для окремих типів і марок машин горизонтальними лініями відмічають календарні терміни проведення с-г. робіт. Над кожною лінією вказують число машин, які виконують задану роботу. По найбільшій кількості машин кожної марки (по найбільш напруженому періоду) приймають потребу.

Таблиця 9.2-Графік завантаження комбайнів, с-г. машин

Назва машини

марка

По місяцях року

Обсяг робіт, т, т км

Потреба машин, штук

Річне навантаження на 1 машину, га

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

Культиватор

КПС-4

4

6

Сівалка зернова

СЗП-3,6

9

Сівалка кукур.

СКПП-12

3

Зчіпка борони

С-18 БЗСС-1,0

1 18

обприскувач

ОПШ-15

2

 

По завершенню роботи оформити зміст і захистити перед викладачем. Для виконання роботи використати матеріали лабораторної роботи 8 (або по завданню викладача).

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Зміст роботи.

3. Побудований на міліметровому папері графік завантаження тракторів.

4. Заповнена таблиця 9.1.

5. Побудований на міліметровому папері графік завантаження комбайнів і с-г. машин.

6. Зведена таблиця потреби машин 9.3.

Таблиця 9.3-Потреба машин

Назва машин	Марка	Потреба	Потужність двигуна, кВт
Трактор	Т-150		110,5
Трактор	ДТ-75М		66,2
Трактор	МТЗ-80		58,9
Культиватор	КПС-4		-
Сівалка	СКПП-12		-
Обприскувач	ОПШ-15		-

 

Перелік рекомендованих літературних джерел

1. В.Н. Дзюба, П.Н. Джура, А.В. Герасименко. Методичні вказівки до курсового проекту по використанню машин в землеробстві для студентів 4 курсу факультету механізації сільського господарства.-Полтава, 2002.

2. Бондаренко М.Г. Деменчук В.А. Комплектування і використання машинно-тракторного парку в рослинництві.-К.: Вища школа, 1995.

3. Довідник сільського інженера (В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ревенко та ін.). За редакцією В.Д. Гречкосія.-К.: Урожай, 1991.

Лобораторно-практична робота №10

Тема: Аналіз показників використання машинно-тракторного парку.

Мета роботи -оволодіти методикою розрахунку та аналізу показників використання машинно-тракторного парку.

Зміст роботи:

1) Ознайомитися з основними показниками використання машинно- тракторного парку.

2) По даних роботи МТП конкретного господарства розрахувати основні показники використання (по даних звіту за виробничу практику або то завданню викладача).

3) Провести аналіз показників використання МТП.

Загальні відомості:

Необхідність проведення аналізу роботи машинно-тракторного парку

виникає у випадках:

-планування роботи МТП на наступний рік;

-періодичної оцінки роботи машин;

-обгрунтування раціональної структури і кількісного складу МТП.

В аграрному виробництві застосовують три види аналізу машино використання по термінах: місячний, періодичний, річний.

Місячний аналіз проводять для оцінки використання МТП по підрозділах і в цілому по господарству. При місячному аналізі підраховують загальні витрати коштів на утримання МТП і визначають собівартість умовного еталонного гектара, дають оцінку роботи служби технічного обслуговування, а також оцінку роботи всієї інженерно-технічної служби за рівнем технічної готовності МТП.

Періодичний аналіз проводять у періоди найважливіших польових робіт (сівба, догляд за посівами, заготівля кормів, збирання зернових, оранка зябу) для визначення термінів їх проведення, часу найбільшого завантаження техніки, витрат палива на окремих операціях.

Під час цього аналізу виявляють і об’єктивно оцінюють роботу кращих механізаторів і підрозділів.

Річний аналіз дозволяє всебічно оцінити стан використання як окремих тракторів, так і в цілому МТП по всій системі показників. Визначаються показники виробітку, коефіцієнти змінності та використання, витрати паливо-мастильних матеріалів і коштів.

Показники використання МТП можуть бути: фактичні, нормативні, планові оціночні.

Фактичні значення показників поділяються на первинні (облікові), що визначаються безпосереднім вимірюванням (га), і розрахункові, що визначаються за первинними даними.

Нормативні значення показників розробляють як науково-обгрунтованими і регламентованими, що відповідають раціональній організації використання МТП і відображають конкретні умови господарства.

Планові значення показників розраховують на основі нормативних показників, встановлюють за виробничим завданням.

Оціночні значення показників є результатом порівняння фактичних з нормативними (або плановими), приведеними у відносних величинах (відсотках, рівнях і т. інше).

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомлення з показниками використання машинно-тракторного парку.

Аналіз і оцінка ефективності використання машинно-тракторного парку базується на системі аналітичних показників, яка включає в себе як узагальнюючі так і питомі показники. Ці показники можна розподілити по групах:

1) Показники забезпеченості господарства матеріальними і трудовими ресурсами:

а) тракторозабезпеченість господарства (n_тр.з), у.е.тр/100 га

 

n_тр.з= , (10.1)

де -середньорічна кількість в господарстві тракторів в умовному еталонному обчисленні;

-площа ріллі в господарстві, га.

) Машинозабезпеченість господарства (n_н.з),

n_тр.з= , (10.2)

де -балансова вартість сільгоспмашин, що агрегатуються з тракторами, грн.;

-балансова вартість тракторів, грн..

в) Енергозабезпеченість (Е_з), кВт/га

Е_з= , (10.3)

де -сумарна ефективна потужність двигунів машин, кВт;

-площа ріллі, га.

Енергозабезпеченість господарства (Е_оз), кВт/люд.

Е_оз= , (10.4)

-чисельність механізаторів, люд.

Щільність механізованих робіт (Щ_мех), у.е.га/га.

Щ_мех= , (10.5)

де -обсяг механізованих робіт в умовних еталонних гектарах.

е) Ступінь механізації (П_мех)

П_мех= , (10.6)

де -обсяги робіт, виконані за допомогою машин, га;

- обсяги робіт, виконані вручну, га.

2) Показники виконання обсягів робіт:

а) Обсяг механізованих робіт (), ум.ет.га.

, (10.7)

-обсяг тракторних робіт, га (т,т км);

-змінна норма виробітку, га (т,т км);

-тривалість зміни, год;

-коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори.

Річний виробіток на 1 умовний трактор (, у.е.га.

, (10.8)

-середньорічна кількість умовних еталонних тракторів.

= , (10.9)

-кількість фізичних тракторів відповідної марки.

Денний виробіток на 1 умовний трактор (), у.е.га.

, (10.10)

- кількість відпрацьованих тракторами днів.

Змінний виробіток на 1 умовний трактор (), у.е.га:

, (10.11)

-кількість відпрацьованих тракторами змін.

2. Показники використання фонду часу

а) Коефіцієнт змінності (К_зм)

К_зм= , (10.12)

б) Коефіцієнт використання робочого часу зміни (τ)

τ= , (10.13)

де -час чистої роботи на протязі зміни, год.

в) Коефіцієнт використання машини (К_в)

К_в= , (10.14)

де -кількість днів перебування машини в господарстві на протязі року (інвентарних днів).

г) Коефіцієнт технічної готовності машини (К_тг)

К_тг= , (10.15)

де -кількість днів перебування машини в справному стані на протязі року.

3. Показники затрат праці

а) Затрати праці на одиницю роботи (h_га), год/га

h_га= , (10.16)

де -число механізаторів, які обслуговують один агрегат на протязі зміни;

-число допоміжних робітників, які обслуговують один агрегат на протязі зміни.

Затрати праці на одиницю продукції (h_т), год/т

h_т= , (10.17)

де и-урожайність продукції, т/га.

4. Експлуатаційні витрати

а) Прямі витрати коштів на одиницю роботи (S_га), грн./га (грн./т, грн./т км):

S_га= , (10.18)

де -загальні прямі витрати коштів на роботу машини, грн..

, (10.19)

-амортизація машини, грн.;

-витрати на ТО і поточні ремонти, грн.;

-вартість паливо-мастильних матеріалів, грн.;

-оплата праці, грн.;

-обсяг механізованих робіт, га (т, т км).

Приведені витрати коштів (, грн.:

= _н∙к, (10.20)

_н-нормативний коефіцієнт фективності капіталовкладень ( _н=0,15);

-вартість питомих додаткових капіталовкладень, грн./га.

Витрати палива на одиницю механізованих робіт (g_га), кг/га (кг/у.е.га):

g_га= , (10.21)

де - загальна витрата палива, кг.

g_у.е.га= , (10.22)

де - обсяг робіт в умовних еталонних гектарах.

5. Показники ефективності виробництва

а) Собівартість умовного еталонного гектара (С_у.е.га), грн.:

С_у.е.га= , (10.23)

б) Вартість валової продукції на одного механізатора (в_пр.мех), ргн:

в_пр.мех= . (10.24)

в) Вартість валової продукції на 1 гривню вартості техніки (в_пр.грн), грн.:

в_пр.грн= , (10.25)

де -вартість виробленої валової продукції, грн.;

-вартість машини, грн.

6. Показники оцінки рівня використання МТП

а) Рівень серндньозмінного виробітку (У_зм):

У_зм= , (10.26)

де -змінний виробіток досягнутий (фактичний), у.е.га;

-змінний виробіток базовий (нормативний), у.е.га,

Рівень середнього виробітку (У_Д):

У_Д= , (10.27)

-денний виробіток досягнутий (фактичний), у.е.га;

- денний виробіток базовий (нормативний), у.е.га.

Рівень річного виробітку (У_Р):

У_Р= , (10.28)

де -річний виробіток досягнутий (фактичний), у.е.га;

- річний виробіток базовий (нормативний), у.е.га.

г) Рівень питомої витрати палива за видами робіт і складами агрегатів (Уд_га):

Уд_га= . (10.29)

де -питома витрата палива на одиницю роботи досягнута (фактична), кг/га;

- питома витрата палива на одиницю роботи базова (нормативна), кг/га.

д) Рівень питомої витрати палива на 1 ум.ет.га (Уд_у.е.га):

Уд_у.е.га= , (10.30)

де -питома витрата палива на 1 ум.ет.га досягнута (фактична), кг/у.е.га;

- питома витрата палива на 1 ум.ет.га базова (нормативна), кг/у.е.га.

е) Рівень собівартості умовного еталонного гектара (Ус_у.е.га):

Ус_у.е.га= , (10.31)

де -собівартість умовного еталонного гектара досягнута (фактична), грн./у.е.га;

- собівартість умовного еталонного гектара базова (нормативна), грн./у.е.га.

Комплексний показник (К_комп):

К_комп= . (10.32)

2. По даних роботи МТП господарства (із звіту за виробничу практику) розрахувати вказані показники використання МТП і занести їх в таблицю 10.1. (Додаток А)