Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів

Поиск

" Стишов О. А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця XX ст. // Мовознавство. -200!.-№ 1.-С. 33-40.

Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність - абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Серед неологізмів - значна кількість саме абревіатур.33 Це явище по­ширилося на початку XX ст. і відповідало суспільній потребі мови, а саме - тенденції до уникнення надлишкової інформації, економії мов­ної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації. Активізація процесу творення абревіатур зумовлена передусім суспіль­но-політичними чинниками, - а відтак соціолінгвістичною ситуацією -появою чи оновленням назв державних, громадських, адміністратив­но-управлінських, політико-економічних, міждержавних і світових утворень.

Отже, абревіатура (італ. аЬЬгеуіаШга від лат. аЬЬгеуіо - скорочую)

- скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення. Суттєвою озна­кою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та -як результат її - лексикалізація графічних скорочень, якої з часом на­бувають частовживані й загальновживані довгоживучі абревіатури34, напр.: Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООНтощо. Основні умови їхнього функ­ціонування - доцільність, зрозумілість, стандартність. їх ще деколи називають „лексичними скороченнями"35.

Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:

1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків)
слів, які входять у вихідне словосполучення:

а) буквені - їх вимовляють як букви: СНД- Співдружність Незалеж-
них Держав; МЗС - Міністерство закордонних справ; СБУ- Служба без-
пеки України; МВФ — Міжнародний валютний фонд; ЛНУ—Львівський
національний університет; ТзОВ—Товариство з обмеженою відповідаль-
ністю; СП— спільне підприємство; ТСН— Телевізійна служба новин;

б) звукові - їх вимовляють як звуки: ЄШКО - Європейська школа
кореспондентської освіти; НАН - Національна академія наук; ЧАЕС

— Чорнобильська атомна електрична станція; ВАТ — Відкрите акціо­нерне товариство; ДАІ - Державна автомобільна інспекція; ЗМІ -засоби масової інформації; ЦУМ — центральний універсальний мага­зин; СНІД — синдром набутого імунного дефіциту.

34 Мацько О. М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах//

Мовознавство. - 2000. - №1. - С. 33. 55 Див.: Зубков М. Зазнач, праця. - С. 156.

1. Абревіатури складового типу - утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного на­йменування: інтерпол (інтернаціональна поліція), Бенілюкс (об'єдну-вальна назва трьох європейських держав — Бельгії, Нідерландів і Люк­сембургу), військкомат (військовий комісаріат), торгпред (торговель­ний представник), міськком (міський комітет), держстрах (державне страхування), нардеп (народний депутат).

2. Абревіатури змішаного типу - утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур 'єр, генпрокурор, держсекретар, начштабу, техогляд, медсес­тра, турбюро, Донвугілля, Нацбанк, Галсервіс.

4. Комбіновані абревіатури - утворені одразу двома зазначеними вище способами: НДІБудшляхмаш, НДІторгмаш, ХарБТІ, АвтоЗаЗ.

Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій. З відновленням незалеж­ності в Україні виникло багато нових партій, громадсько-політичних організацій, що мають два найменування: одне - повне, яке є словоспо­лученням, інше скорочене - абревіатура. Ознакою євроінтеграційної стратегії України є поява в українському політико-економічному дискурсі великої кількості абревіатур із компонентом євро, напр.: еврокредит, єврооблігація, європарламент, євроринок, єврочек, чи основою Європа, напр.: ЄВС-Європейська ваіютнаситема, ЄВБ-Європейськийвачют-ний банк, ЄБРР — Європейський банк реконструкції і розвитку, ЄЄ — Європейський Союз.

За змістом абревіатури можна поділити на:

• назви держав (ПАР, ФРН, США);

• назви міжнародних організацій (МАУ - Міжнародна асоціація україністів; ЮНЕСКО, ООН);

• назви партій (УРП, УНА, СДПУ(о), УХДП);

• назви військових угруповань (ВМФ, ВПС, УПА, УГА);

• назви наукових, громадських, спортивних організацій (НТШ -Наукове товариство імені Шевченка; ДНД— добровільна народна дру­жина; ФФУ- Федерація футболу України; НБА-Національна баскет­больна асоціація; МОК - Міжнародний олімпійський комітет);

• назви телевізійних агентств і програм (УТ, УТН, УНІАН- Укра­їнське національне інформаційне агентство новин);

• назви підприємств, установ, організацій, банків (Укрсоцбанк, Промінвестбанк, ЛОРТА, РЕМА, Карпатбуд, НаУКМА - Національ­ний університет "Києво-Могилянська академія ");

• назви літературних об'єднань (ВАПЛІТЕ - Вільна академія про­летарської літератури, Бу-Ба-Бу — Бурлеск — Балаган - Буфонада);

• назви видавництв, видань, газет і журналів (УРЕ, БУЛ- Бібліо­тека української літератури, СУМ — Словник української мови; "ПіК" — "Політика і культура"; "СіЧ" — "Слово і час", "ГУ"— "Го­лос України");

- — назви відділів, відділень, факультетів (райвспоживспілка, обл-но, фінвідділ, біофак, журфак, юрфак);

-назви посад (завкафедри, генсек, санінструктор);

—назви документів (спецзамовлення, спецпроект, техплан);

- назви матеріалів, виробів, машин, пристроїв (лавсан.тикональ -титан+кобальт+нікель+алюміній, комол - кобальтемолібден, колін­вал, апарат УЗД, ГАЗ —51, Ту-154, Ан-24) та ін.

Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимо­гам: а) слово має легко "розгортатися" в повне найменування; б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові; в) відповіда­ти нормам українського правопису. Невдалими можна вважати неми­лозвучні абревіатури (СЄХЛ - Східноєвропейська хокейна ліга; СФУ-ЖО - Світова федерація українських жіночих організацій; ЄФВС -Європейський фонд валютної співпраці; ТКЛТБ— Телекомпанія Львів­ського телебачення; ЗЗБВ — завод залізобетонних виробів), співзвучні з якимось звичайним словом (КІНО - Київський інститут народної освіти; УХО - Українська християнська організація; ЛАК-Ліга араб­ських країн), незрозумілі (молзавод, індпошив, промпродукти). Нас­лідком тривалої взаємодії української та російської мов є ненорматив­ні сьогодні абревіатури, напр.: вуз, а треба - внз або виш, зво, ОМОН, а треба - ЗМОП, ін 'яз, а треба - інфак. Як релікти сприймаємо запози­чені з російської мови абревіатури самбо (самооборона без оружия), бомж (без определенного места жительства), спецназ (отряд специаль­ного назначения) та ін.

Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному по­літичному житті українського суспільства, мова запозичила в гото­вому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization) — Північноатлантичний блок; ЮНЕСКО (UNESKO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) -Організація Об 'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Частина абревіатур - назв країн і міжнародних організацій, фондів виникла вже на основі перекладених номінацій: UNO - ООН (Ор­ганізація Об 'єднаних Націй); IMF - МВФ (Міжнародний валютний фонд); USA - США (Сполучені Штати Америки). Деколи трапля­ються розбіжності в скороченні відомих назв, зокрема в українсь­ких діаспорних джерелах. Наприклад, США в Америці й Канаді

6 5-354

може звучати як ЗДА (3 'єднані Держави Америки) або ЗСА (3 'єдна­ні Стейти Америки).гь

Вживаються абревіатури й в електронному дискурсі: WWW (World Wide Web) — всесвітнє інформаційне середовище, PC — personal computer, IRC (Internet Relay Chat) - спілкування в реальному часі. Відмінна риса абревіації в електронних текстах - скорочення не тільки термінів, а й слів, які часто вживають у розмовній мові, словосполу­чень і окремих речень (аж до 30-ти знаків). Ця система спілкування дедалі більше привертає увагу мовознавців37.

В діловому мовленні абревіатури виконують важливі функції - ін­формативної компресії та економії місця у ділових паперах. Вживати їх потрібно так, щоб вони були зрозумілими для всіх, хто читає доку­мент. Тому при першому вживанні складноскороченої назви в тексті її потрібно розкривати в дужках, а потім уже вживати у скороченому вигляді, напр.: УЦЕПД (Український центр економічних та політич­них досліджень), потім тільки УЦЕПД.

Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостій­ні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінни­ми або відмінюватися за відмінками. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого сло­восполучення, напр.: НТР (ж. р.) - науково-технічна революція. В ін­ших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною части­ною скорочення, напр.: Донбас, загс - чоловічого роду, бо закінчують­ся на приголосний.

Відмінюються абревіатури:

1) які утворюються з початкового складу прикметника і повної фор­ми іменника, напр.: педінститут, медсестра, за зразком самостійних іменників, що входять до їхнього складу;

Зінкевич-Томанек Б., Григор'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник аб­ревіатур та скорочень української мови. - Краків, 1997. - С. 40. Див.: Дьяконова І. Л. Лексичні характеристики електронного листування // Мовні і концептуальні картини світу: 36. наук, праць. - №7. - К., 2002. - СІ50-154.

1) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків мотивуючого складного найменування, напр.: нардеп, жек, загс; за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовніш­ньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твер­дої групи;

Не відмінюються абревіатури:

1. у яких другий елемент має форму непрямого відмінка, напр.: завканцелярії, комроти, начштабу;

2. ініціально-буквені чи ініціально-звукові, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни, напр.: ПТУ, ЗАТ.

Правильність написання, точність граматичної форми можна пе­ревірити за спеціальними словниками скорочень української мови.

 

Правила скорочування слів

 

Окрім скорочень, придатних до вживання в усній і писемній формі мовлення, у діловому спілкуванні існують скорочення, призначені для зорового сприйняття, - графічні, текстові. Ці скорочення не є слова­ми, їх використовують лише на письмі. На відміну від лексичних ско­рочень, їх можна розшифрувати та прочитати повністю. Зазвичай, це скорочення, позначені малими буквами. За написанням графічні ско­рочення є декількох типів:

• крапкові (ім., див., с., м.);

• дефісні (ін-m, р-н, б-ка, з-д);

• із скісною рискою (а/с, в/с, в/ч);

• —нульові - на позначення фізичних, метричних величин, грошо­вих одиниць та ін. лише після цифр (20 хв, 5 кг, 300 грн);

• — комбіновані (пд.-зах., пн.-сх.) та ін. Стандартними є такі типи скорочень:

• а) поштові назви, назви адміністративних одиниць: м., смт, обл.,
р-н, ст., вул.;

• б) назви посад і звань: асист., доц., проф., канд. техн. наук, зав.,
зам., член-кор., акад.;

• в) назви дат і календарних термінів: н. е., в., ст., м-цъ, p., pp.;

• г) грошові одиниці та числові назви: грн, коп., тис, млн, млрд;

• д) форми звертання: п., гром.;

• е) фізичні, метричні величини: m, га, г, кг, л, мл, км, хв, год.;
є) найменування документів; квит., накл.;

• ж) текстові позначення: див., пор., напр., с, та ін., і т. ін., табл.,

іл.

• Усі скорочення слів мусять бути загальноприйнятими і зрозумі­лими, зафіксованими у державних стандартах і словниках. Не варто перевантажувати текст графічними скороченнями. Існують такі пра­вила користування скороченнями:

• слово має закінчуватися на приголосну (за невеликими винятка­ми - о. - острів, отець, А - ампер);

• слово має мати запас стійкості, щоб сприйматися однозначно (філол., філос);

• не можна скорочувати в тексті ключових слів;

• написання скорочення має бути уніфікованим у межах тексту.

Є багато окремих правил, що потрібні у процесі роботи з докумен­тами. Наприклад, варто запам'ятати правильні скорочення місяців року: січ., лют., берез., квіт., трав., черв., лип., серп., верес, жовт., лис-топ., груд.; не розділяти крапкою подвоєння pp. - роки; не можна ско­рочувати імена та імена по батькові (/.— Іван, М. - Михайло, а не їв., Mux.); не скорочувати стор., а лише правильно - с; писати правильно - напр., а не Н-д; чи Н: та ін.

Скорочення слів використовують і для стислого письма, під час конспектування. Скорочувати можна різні частини мови, намагаючись дотримуватися загальноприйнятих норм, а не власних правил.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.159.163 (0.008 с.)