Сутність та основні види наукових досліджень

Наукове дослідження – це процес пізнавальної діяльності дослідника, який має свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань. Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями: об’єктивністю; відтворюваністю; доведеністю; точністю; надійністю.

Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені, які професійно для цього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання. У процесі дослідження для побудови наукових теорій використовують понятійний і категоріальний апарат науки.

Результатом наукового дослідження є знання, які можуть виступати як передумова, або як засіб цього дослідження. Розрізняють два види наукового дослідження: емпіричне; теоретичне.

Емпіризм – це філософське вчення, що визначає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.

Емпіричне пізнання будується на вивченні реальної дійсності, практичного досвіду. Займаються емпіричними дослідженнями, як правило, практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо).

Теоретичними дослідженнями займаються, як зазначалося, спеціально підготовлені до цього люди: професори, доценти, наукові співробітники, що працюють у науково-дослідних закладах, а також вищих навчальних закладах.

Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень.

Емпіричне пізнання

• емпіричне дослідження здійснюється переважно практичними працівниками, які зайняті у практичній професійній діяльності.
• пізнавальна діяльність не носить систематичний характер і недовготривала у часі.
• методи пізнання: спостереження, опис, експеримент, опитування тощо.
• отримані знання фіксуються у вигляді тверджень, правил, рекомендацій.

Теоретичне пізнання.

• теоретичне дослідження проводиться спеціально підготовленими для цього вченими.
• пізнавальна діяльність носить систематичний, цілеспрямований і довготривалий характер.
• методи пізнання: абстрагування, ідеалізація, моделювання, аналіз, синтез.
• отримані знання відображаються у вигляді наукових концепцій, законів, закономірностей, винаходів та відкриттів.

Незважаючи на відмінність емпіричного і теоретичного пізнання, вони тісно між собою пов’язані

по-перше, теоретичне дослідження будується на основі знань, фактів, що виявляються у процесі вивчення реальної дійсності;

по-друге, емпіричний рівень дозволяє вивчати реальну дійсність, виявляти нові факти і явища, а на їх основі будувати узагальнення, робити висновки, давати практичні рекомендації.

На теоретичному рівні висуваються загальні закономірності, що дозволяють пояснити взаємозв’язок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати закони, на основі яких можна передбачити (спрогнозувати) розвиток майбутніх подій.

Особливості педагогічних досліджень, їх завдання та можливості

Наукові дослідження у галузі педагогіки прийнято називати науково-педагогічними або педагогічними.

Науково-педагогічне дослідження являє собою спеціально організований процес пізнання, в якому проходить вироблення теоретично систематизованих знань про сутність педагогічних явищ, процесів, розробка змісту, методів, форм діяльності педагогічних працівників.

Педагогічні дослідження поділяються за різними критеріями на групи:

1. За тривалістю: а) короткочасні; б) довготривалі.

Наприклад. Наукові роботи (курсові, бакалаврські, дипломні, магістерські) – короткочасні. Вони вивчають ефективність методу, форми, прийому тощо. Дослідження науковців – довготривалі. Вони вивчають дієвість концепції навчання, виховання, педагогічної системи тощо.

2. Залежно від мети і завдань дослідження: а) часткові; б) комплексні.

Часткові – це дослідження, які вивчають окремі аспекти конкретної проблеми (наприклад, “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики”).

Комплексні – вимагають вивчення різних аспектів однієї проблеми (наприклад, “Розвиток творчості школярів” вивчається з точки зору педагогіки, психології, різних методик тощо.)

3. Залежно від функції процесу пізнання і його результатів: а) фундаментальні (теоретичні); б) прикладні (емпіричні).

Фундаментальні дослідження – це така наукова діяльність, яка орієнтується на розв’язання ключових теоретичних питань. Їх мета і завдання – це розкриття внутрішнього характеру явищ, пояснення причин, виведення закономірностей, концепцій тощо.

Прикладні дослідження – це наукова діяльність, яка має на меті використання теоретичних результатів у конкретних умовах практичної роботи.

4. Відповідно до теми і мети педагогічного дослідження:

а) дослідження пов’язані з теоретичними проблемами:

- розробка понятійно-категоріального апарату;

- розробка концепцій навчання і виховання;

- узагальнення досвіду;

- аналіз історії розвитку проблеми тощо.

б) дослідження прикладні (емпіричні):

- розробка методів, форм, засобів, прийомів і їх апробування на практиці;

- розробка різних технологій педагогічної діяльності.

в) дослідження, що пов’язані з професійною підготовкою педагогічних кадрів:

- розробка концепцій підготовки;

- розробка стандартів професійної підготовки;

- розробка змісту, форм, методів, прийомів професійної підготовки.

Етика дослідження

Педагогічні дослідження пов’язані у переважній більшості з людьми, а людина під дією різних факторів змінюється і цей процес відбувається постійно. Тому дослідник не може охопити повністю картину всіх змін. Відповідно дослідник повинен вибрати який-небудь фрагмент, визначити умови, в яких проводитиметься дослідження, обрати досліджуваних суб’єктів, а також адекватні методи виміру та аналізу результатів. Серед цього всього важливу роль відіграє вибір умов проведення дослідження.

Педагогічне дослідження може проводитись у таких умовах: лабораторних; природних; комплексних.

Лабораторні умови – це умови, за яких у лабораторній обстановці дослідник за допомогою різних пристроїв може фіксувати результати.

При цьому можуть періодично змінюватись деякі умови (незалежні змінні) і дослідник може спостерігати, що відбувається із залежними змінними. Незалежні змінні – це те, що можна змінити у дослідженні для виявлення їх впливу на залежні змінні (явища, процеси).

Наприклад, дослідник вивчає вплив індивідуального підходу на успішність учнів:(незалежна змінна – індивідуальний підхід; - залежна змінна – успішність учнів).

Лабораторія – це ідеальне місце для перевірки наукових припущень (гіпотез), для доведення причинно-наслідкових зв’язків між змінними. Але такі умови потребують спеціального обладнання, приміщення тощо. Тому такі умови присутні більше у вагомих наукових дослідженнях.

Природні умови – це умови, коли в цілому зовнішні фактори, суть процесу, до якого включена людина не змінюються, а лише доповнюються додатковими елементами (ці елементи є тим новим, що пропонує дослідник, або тими факторами, причинами, вплив яких перевіряється). Природні умови допускають менший контроль і точність, але вони доступніші для проведення будь-яких досліджень.

Комплексні умови – це умови, які охоплюють і природні, і лабораторні. У процесі проведення педагогічних досліджень, які пов’язані з людьми, вчені повинні керуватися етичними принципами, щоб не принести шкоди досліджуваним.

Будь-який дослідницький проект повинен перед впровадженням бути проаналізований з точки зору впливу: “Чи не має він негативного впливу на почуття власної гідності, стан людини, її благополуччя”. Це не може виправдати ніякий отриманий результат, навіть відкриття.

Кожен дослідник зобов’язаний дотримуватись етичних принципів:

1 “Не нашкодь!” Ні одне дослідження з участю людей не повинно причиняти шкоди психічному чи фізичному здоров’ю. Але якщо останнього (шкоди фізичному здоров’ю) уникнути легко, то контролювати вплив на психіку важко. Сьогодні при багатьох науково-дослідних закладах США і Західної Європи, наприклад, існують спеціальні комісії, завдання яких – стежити за тим, щоб дослідження, які проводяться не носили шкоди досліджуваним. У дослідженнях, які за об’єкт мають людину, ступінь ризику повинна бути мінімальною, тобто не перевищувати ту, з якою людина може зустрітися в щоденному житті. Контроль спеціальних комісій стає жорсткішим. Багато з цих організацій вважають, що на них лежить відповідальність за захист людської гідності, вони відстоюють право людини брати участь лише в тих дослідженнях, які позитивно впливають і покращують Я-концепцію.

2. Отримання добровільної згоди. Усі профспілкові організації вважають, що досліджуваний повинен брати участь у дослідженні добровільно, отримати повну інформацію про зміст і можливі наслідки експерименту. Недопустимо добиватися згоди на участь у дослідженні, пропонуючи грошову винагороду. Діти молодшого віку можуть брати участь у дослідженні лише при згоді батьків, оскільки вони турбуються про інтереси власних дітей. Діти, старші 8-ми років і дорослі повинні дати власну згоду. Крім того, і діти, і дорослі мають повне право у будь-який момент відмовитись від подальшої участі у дослідженні. 3.Конфіденційність.