Розробка і проведення конкретних методик дослідження.

В залежності від теми студент обираєте відомі, стандартні методики, які можна знайти у практикумах з психології для вищих навчальних закладів та у збірках психологічних методик (див. додаток Д).

Може скластися так, що виникне потреба у розробці для дослідження власних авторських методик. Студент в змозі створити нескладну методику психологічного дослідження, але це будуть не діагностичні, а саме дослідницькі методики: тексти анкет, плани бесід, схеми спостережень, вивчення продуктів діяльності учнів, узагальнення незалежних характеристик.

Звертаємо увагу, що використання будь-яких методик, а особливо «власного виробництва», необхідно обов’язково узгодити з науковим керівником курсової роботи. Крім того, в загальноосвітній школі проведення досліджень необхідно узгодити з адміністрацією та шкільним психологом. Все, що стосується дослідження необхідно докладно обговорювати з науковим керівником. Найважливіший принцип, якого повинні безумовно дотримуватись ті, хто вдається до будь-яких експериментальних психологічних досліджень: «Не зроби шкоди!».

При виборі методів і методик емпіричного дослідження студент повинен опиратися на знання і уміння, отримані ним при вивченні відповідних психологічних дисциплін. Для збору даних можуть використовуватися такі методи як спостереження, експеримент, опитування, тестування, аналіз документів. Необхідно пам'ятати, що кожний з них має певні переваги і недоліки. Для забезпечення ясності і вірогідності наукових висновків, важливо вже на ранніх стадіях дослідження точно визначити змінні (незалежні і залежні), які будуть вивчатися, та які показники і в яких умовах будуть реєструватися, а також підставою для яких висновків будуть слугувати. Плануючи методики і процедури експериментального дослідження, важливо звертати увагу на їх валідність та надійність.

Використання психодіагностичних методик потребує знання умов їх розробки та попередньої апробації. Текст методики, який містить тільки питання (або завдання) до випробуваного, ключ для оцінки відповідей та інтерпретацію, суттєво обмежує можливості її використання в науковім дослідженні. До застосування раніше отриманих норм у власному дослідженні потрібно ставитися дуже обережно, оскільки найчастіше вони є статистичними і залежать від вибірки досліджуваних і умов проведення методики.

Необхідно уважно підходити до визначення вибірки досліджуваних в емпіричному дослідженні. Важливо враховувати стать, вік, соціальний стан, рівень освіти, стан здоров'я, індивідуально-психологічні особливості досліджуваних і інші параметри, які можуть вплинути на результати. Вибірка повинна моделювати генеральну сукупність, тобто бути репрезентативною стосовно всієї досліджуваної категорії людей. Для цього вона повинна бути випадковою або спеціально підібраною так, щоб представляти основні типи досліджуваних. Висновки дослідження повинні поширюватися на всіх членів досліджуваної групи людей, а не тільки на представників цієї вибірки. Досліджуваних необхідно правильно розподілити щодо різних умов дослідження, важливо забезпечити еквівалентність експериментальної й контрольної груп.

Чисельність вибірки досліджуваних для емпіричного дослідження або практичної психологічної роботи повинна забезпечувати доказовість положень, які захищаються в роботі. Залежно від цілей і можливостей вона може бути від одного досліджуваного до декількох тисяч людей. Кількість досліджуваних в окремій групі (експериментальної або контрольної) у більшості експериментальних досліджень варіює від 1 до 100. Виходячи з методів математичної обробки, рекомендується, щоб чисельність порівнюваних груп була не менш 30-35 людей.

Збір емпіричного матеріалу являє собою відповідальну частину дослідження. Організаційна робота і практичне проведення методик вивчення вимагають від дослідника ряду особливих умінь. Необхідно передбачити, щоб об'єкт дослідження був доступний для практичного контакту з ним в умовах, необхідних для вивчення. Важливо правильно спланувати час, місце і обставини експериментальної роботи, скорегувати їх залежно від реальних умов. Випробувані не повинні бути стурбовані терміновими справами і надмірним дефіцитом часу для виконання завдання. Їх не повинні відволікати сторонні подразники.

Студент-дослідник повинен уміти встановити такий довірчий робочий контакт із досліджуваною людиною, щоб могла бути отримана достовірна інформація. Довіра досліджуваних до того, що їх відповіді і дії будуть використовуватися тільки в наукових цілях, повага до дослідника будуть цьому значно сприяти. На цьому етапі роботи необхідне суворе дотримання норм професійної етики психолога.

 

Критерії оцінювання курсової роботи.

Під час оцінювання курсової роботи приймається до уваги наступне:

1. Актуальність і новизна викладеної проблеми.

2. Вірний опис методологічного апарату дослідження.

3. Наявність усіх складових частин дослідження.

4. Повнота розкриття основних аспектів проблеми в огляді літератури.

5. Логічність та послідовність в розкритті теми.

6. Досягнення мети та вирішення завдань дослідження.

7. Адекватність методів і методик дослідження завданням роботи.

8. Повнота опису плану організації та методів проведення дослідження.

9. Повнота представлення результатів дослідження.

10. Якість інтерпретації результатів дослідження.

11. Аргументація та доказовість висновків.

12. Літературне, технічне і естетичне оформлення роботи.

Розподіл балів при оцінці курсової роботи представлено в таблиці 1.

 

 

Таблиця 1

Критерії оцінювання курсової роботи з психології

 

Елементи роботи, що підлягають оцінюванню	Критерії оцінювання	Кількість балів
Вибір теми	- оригінальність та практичне спрямування в виборі теми.
Всього:
Вступ	- обґрунтування актуальності проблеми (розкриття проблем, які зумовили вибір теми), констатація наявності досліджень з проблеми; - визначення об’єкта, предмета, мети, завдань дослідження (чіткість формулювання, логічність, відповідність і взаємо відповідність); - методи дослідження, їх відповідність меті та завданням.
Всього:
Зміст	- наявність у плані всіх структурних компонентів, лаконічність формулювання назв розділів і параграфів, відповідність їх поставленим завданням.
Всього:
Основна частина	- глибина розкриття методологічного апарату дослідження; - доцільність і рівень використання джерел, кількість літературних джерел; - цитування у відповідності до вимог; - відповідність матеріалу темі курсової роботи; - наявність сформульованих власних думок, логічність викладання матеріалу; - аналіз змісту сучасних наукових досліджень з обраної проблеми; - якість власних експериментальних досліджень / для теоретичних робіт – наявність самостійного порівняльного аналізу, представлення в роботі різних підходів до проблеми.
Всього:
Висновки	- відповідність сформульованих висновків поставленим завданням; - практична спрямованість висновків.
Всього:
Література	- наявність сучасних актуальних джерел з досліджуваної проблеми (журнальні публікації за останні 3-5 років); - відповідність оформлення списку використаних джерел бібліографічним вимогам.
Всього:
Оформлення роботи	- відповідність вимогам до оформлення курсових робіт.
Всього:
Захист роботи	- глибина усвідомлення актуальності проблеми дослідження; - вільне володіння знаннями з дослідженої проблеми; - теоретичне і практичне значення курсового дослідження.
Всього:
Всього:

 

 

Захист курсової роботи

Важливий етап підготовки курсової роботи – її передзахист, який проводиться на кафедрі або під час наукової студентської конференції у формі тезової доповіді щодо результатів дослідження. Для передзахисту потрібно наявність чорнового тексту роботи. Студент доповідає щодо проведеної роботи та основних результатів, відповідає на питання присутніх. Висловлювані зауваження та рекомендації враховуються при наступній підготовки до захисту курсової роботи та остаточній доробці тексту. Передзахист роботи також може бути проведений у формі співбесіди з науковим керівником.

Повністю відредагована робота представляється на кафедру, де науковим керівником вирішується питання про відповідність роботи вимогам та допуск роботи до захисту.

При підготовці до захисту роботи студент складає тези виступу, оформлює необхідні наочні матеріали. Доповідь під час захисту студент повинен планувати за складовими роботи, викладеними у вступі, а саме:

1. Актуальність обраної теми дослідження.

2. Мета та завдання дослідження.

3. Короткий загальний огляд основних теоретичних положень, представлених на сьогодні в науковій літературі.

4. Загальний план дослідження.

5. Характеристика методів та методик дослідження.

6. Характеристика обраної вибірки, специфіка проведення експерименту або іншого методу.

7. Основні результати дослідження.

8. Висновки.

Захист роботи відбувається на відкритому засіданні атестаційної комісії, у склад якої входять провідні викладачі кафедри. На захист можуть бути запрошені студенти, викладачі та спеціалісти інших закладів.

Явка студентів на захист визначається за раніше складеним списком. Студент безпосередньо перед захистом передає оформлену курсову роботу до комісії. Доповідь триває 10-15 хвилин, під час якої бажано користуватися наочними матеріалами або відповідними технічними засобами. Після виступу студент відповідає на питання членів комісії та всіх присутніх.

Під час захисту враховується рівень сформованості в студента вміння робити усне наукове повідомлення й давати аргументовані відповіді на запитання за темою роботи.

Після закінчення захисту всіх робіт студентів, члени комісії на закритому засіданні обговорюють результати та оцінюють якість курсових робіт щодо відповідних критеріїв у їх баловому еквіваленті. Потім прилюдно оголошуються результати та відповідні коментарі.

 

 

РОЗДІЛ ІІ