Написання основної частини курсової роботи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Написання основної частини курсової роботи



Теоретична частина.

Увесь зміст основної частини курсової роботи з психології складається звичайно із двох частин, що різняться по характеру наукової роботи, описуваної в них: теоретичної та експериментально-практичної. У теоретичній частині подається самостійно виконаний критичний аналіз опрацьованих студентом наукових джерел та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обґрунтовується необхідність здійснення експериментального дослідження. Експериментально-практична частина містить опис виконання дослідницького завдання, аналіз його результатів та формулювання практичних рекомендацій, які базуються на отриманих даних експерименту. Проте, назви типу «Основна частина», «Літературний огляд», «Результати експерименту», «Практична частина» і т.п. звичайно не рекомендуються. Найбільш великі частини кваліфікаційної роботи з психології можуть бути названі «розділами», які повинні мати змістовні назви. Наприклад, «Розділ 1. Проблема стресу в психології». Або: «Розділ 2. Психолого-педагогічні умови формування навчальної мотивації підлітків у суспільному ліцеї "Сузір'я"». У розділах виділяються підрозділи: 1.1, 1.2, 1.3... і т. п.

При написанні роботи її необхідно раціонально структурувати. Основна частина звичайно складається із двох або трьох розділів: один присвячений аналізу літератури по проблемі, а інша (інші) – опису емпіричного дослідження та психолого-педагогічних рекомендацій. Огляд заголовків розділів і підрозділів уже повинен характеризувати певну логіку, використану в роботі.

Типова помилка студента – спроба написати роботу, розклавши на столі перед собою кілька книг і переписуючи з них уривки тексту. Курсова робота, виконана шляхом компіляції та списування окремих фрагментів першоджерел, оцінюється як недостатньо самостійна та творча. У ній студент не проявляє тих умінь, які необхідні для наукової реферативної роботи – аналізу, систематизації та узагальнення зібраних матеріалів. На ці критерії орієнтуються викладач і атестаційна комісія при оцінці роботи. Краще, якщо текст роботи буде написаний студентом самостійно на основі зібраних, систематизованих, проаналізованих матеріалів.

Курсова робота з психології повинна бути написана грамотно, відповідати нормам літературної та професійної мови і витримана в науковому стилі. На це важливо звернути особливу увагу при використанні матеріалу підручників, науково-популярних книг і статей, які звичайно пишуться в іншому жанрі. Для того щоб освоїти стилістику наукової мови, студентові необхідно при читанні наукових праць звертати увагу на мову, якою вони пишуться.

У науковому тексті на відміну від літературного звичайно переважають стійкі структури і обороти, використовується багато штампів, роль яких надзвичайно важлива, оскільки увага читача не відволікається на літературні особливості або неправильності викладу, а зосереджується на значимій інформації: судженнях, умовиводах, доказах, цифрах, формулах.

Головна вимога до наукового тексту – послідовність і логічність викладу. При цьому слід пам'ятати, що занадто великі підрозділи (більш 10 сторінок) ускладнюють розуміння читачем логіки викладу. Однак занадто короткі підрозділи (1–2 сторінки) також недоцільні, – вони недостатні для повного розкриття навіть невеликої проблеми або питання. Якщо розділ розбивається на підрозділи, то кількість останніх повинна бути не менш двох. Наприклад, після підрозділу 2.1 зовсім необхідний, принаймні, підрозділ 2.2.

Важливий способом структурування роботи – виділення в тексті абзаців. Кожний абзац починається з відступом в 3 або 5 пробілів від лівого краю тексту. Початок нового абзацу звичайно відповідає початку нової думки або нового фрагменту інформації і тому допомагає логічному сприйняттю матеріалу читачем.

Огляд літератури по темі повинен показати ґрунтовне знайомство студента з літературою, його вміння аналізувати і систематизувати джерела, критично їх оцінювати, давати порівняльну характеристику різних підходів до розв'язання поставленої проблеми різними авторами, здатність виділяти істотне в раніше проведених дослідженнях.

В огляді недоцільно прагнути до викладу всього матеріалу джерел, перераховуючи одну за іншою прочитані статті й книги. Необхідно розкривати сутність розглянутих питань, виділити головні положення і провідні ідеї відповідно до поставлених завдань і власною логікою розуміння проблеми.

Логіка огляду літератури може бути заснована на:

1) переході від розгляду загальних проблем до опису конкретних питань;

2) хронології досліджень у цій області;

3) підходах до дослідження проблеми;

4) вивченні логічних аспектів динаміки психічних явищ;

5) вивченні окремих сторін проблеми.

У першому випадку при побудові теоретичного аналізу переходять від розгляду загальних проблем до опису конкретних питань. Наприклад, якщо тема роботи – «Проблема посттравматичного стресу», то доцільно в першому розділі описати загальні підходи до вивчення стресу, а потім перейти до специфіки посттравматичного стресу.

У другому випадку описується історія вивчення проблеми по періодах, основні етапи її розробки вченими, дослідницькі парадигми. Наприклад, «Проблема стресу вперше стала вивчатися ...»; «Наступним етапом у розробці проблеми стресу стало...»; «Наприкінці 80-х років головною темою досліджень було...».

У третьому випадку акцент в аналізі робиться на відмінності дослідницьких підходів у різних наукових школах або в різних груп дослідників. Наприклад: «При розгляді проблеми мотивації в біхевіоризмі увага зверталася, насамперед, на...»; «У психоаналізі головний акцент у вивченні мотивації був зроблений на ...»; «Представники когнітивної психології аналізували ...».

У четвертому випадку в проблемі виділяються передумови, хід дій, результати, фактори, що сприяють чи перешкоджають виникненню психічного явища. Наприклад, можуть розглядатися передумови формування самооцінки, фактори, що її визначають, поведінка людини з різними типами самооцінки, наслідки неадекватної самооцінки.

У п'ятому випадку логіка аналізу проблеми може полягати, наприклад, в описі 1) поняття стресу; 2) причин стресу; 3) наслідків стресу.

Усі розглянуті типи логіки побудови теоретичної частини можуть певним чином сполучатися залежно від задуму автора, логіки, яку він уважає більш доцільною для викладу, і аналізу матеріалу публікацій.

В теоретичній частині роботи важливо розглянути всі проблеми, які безпосередньо пов'язані з досліджуваною темою. Наприклад, тема роботи «Вплив успіхів у навчальній діяльності на формування самооцінки молодших школярів». У такому випадку доцільно розкрити питання психології молодшого школяра, особливості його навчальної діяльності, проблему самооцінки, її специфіку в молодшому шкільному віці і спробувати знайти в літературі деякі дані, що говорять про вплив успіхів у навчальній діяльності на самооцінку молодшого школяра. При цьому передбачається, що це питання повністю не досліджене. У протилежному випадку проведена наукова праця може виявитися неактуальною.

Починати кожний розділ корисно із вступного речення. Форми його побудови можуть бути різними. Наприклад, «Проблема посттравматичного стресу розглядалася в роботах багатьох психологів», «Розглянемо основні проблеми самооцінки», «При вивченні проблеми особистості виділяють наступні основні поняття» і т.п. Текст кожного розділу не повинен представляти набір виписок із прочитаних джерел. Необхідно, по-перше, упорядкувати їхній зміст певним логічним образом. По-друге, потрібно прагнути переказувати їхній зміст більш-менш близько до тексту оригіналу, намагаючись передати, насамперед, ідеї і факти джерела. Це може досягатися за рахунок часткового переформулювання фрази, її спрощення, вираження головної думки за рахунок опускання несуттєвих фрагментів, слів, виражень.

При цьому в тексті повинно бути видно, на яких авторів і на які роботи опирається автор курсової роботи з психології, тобто аналіз теоретичних положень не повинний бути безособовим. Наприклад, «Як показано в роботах О. О. Смирнова, О. М. Леонтьева, пам'ять є...»; «психологічні проблеми навчальної діяльності розглядалася в роботах Н. А. Менчинской, П. Я. Гальперина, Н. Ф. Тализіної, Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова, Л. Б. Ітельсона, І. І. Ильясова....»; «П. Я. Гальперин уважає, що...», «Дослідження В. В. Давидова показали, що...» і т. п.

Для розширення лексичної різноманітності викладу при аналізі джерел, порівнянні точок зору, посиланні на висловлення і ідеї, цитуванні думок авторів, а також при вираженні до них свого ставлення можна використовувати такі дієслова: аналізує, заперечує, висловлює думку, додає, доводить, допускає, ставить запитання, викладає, констатує, сподівається, знаходить, починає, не розділяє точку зору, не погоджується, виявляє, обговорює, пояснює, схвалює, відповідає, відзначає, відстоює, визначає, переказує, пише, повторює, підтримує, підтверджує, дозволяє, уважає, розуміє, пропонує, припускає, представляє, визнає, ухвалює точку зору, доходить висновку, розбирає питання, розділяє, міркує, дозволяє, роз'ясняє, рекомендує, вирішує проблему, випливає, погоджується, сумнівається, повідомляє, запитує, посилається, уважає, указує, згадує, затверджує, уточнює.

Дуже важливим моментом у написанні теоретичної частини є посилання на авторів різноманітних наукових джерел. Посилання виконують у тексті роботи дві важливі функції. По-перше, цей прояв поваги до авторського права. Посилання вказують, кому належить та або інша думка, класифікація, визначення, оригінальна точка зору, підхід до вивчення проблеми, хто проводив дослідження, хто виявив певні наукові факти. По-друге, посилання дають читачеві орієнтир – у яких авторів і в яких джерелах може бути знайдена додаткова інформація з питання, що викладається, по ідеях, що згадуються, і дослідженням.

Поряд з викладом концепцій, описом фактичного матеріалу, важливе порівняння точок зору авторів, їх аналіз і узагальнення. Після викладу теорій і фактів, що містяться у вивчених джерелах, студент може виразити власну думку і погляди по проблемі. На закінчення кожного розділу важливо зробити висновки по суті розглянутих питань. Для цього може бути виділений, наприклад, останній абзац розділу. Висновки можуть починатися оборотом типу «Таким чином, ...», «Як бачимо, ...» і т. п.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.130.97 (0.021 с.)