Інститут історії та додаткової педагогічної освіти

Інститут історії та додаткової педагогічної освіти

 

кафедра психології

 

КУРСОВА РОБОТА З ПСИХОЛОГІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Для студентів всіх форм навчання

(за кредитно-модульною системою)

 

Суми

 

 

УДК 377.3:001.89:371.214.114:159.9:378.2(075.8)

ББК 74.580.28

К 93

 

 

Рекомендовано до друку рішенням редакційно-видавничої ради

Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка

 

Укладачі: к.п.н., доц. СумДПУ ім. А.С. Макаренка Т.Б. Тарасова,

к.п.н., ст. викладач СумДПУ ім. А.С. Макаренка С.В. Пухно

Рецензенти:

Ніколаенко С.О. – к.п.н., доц. каф. соціально-гуманітарних дисциплін ВНЗ УАБС НБУ

Стаднік Г.А. – к.п.н., доц. каф. практичної психології СумДПУ ім. А.С. Макаренка

К93 Курсова робота з психології. Методичні рекомендаціїдля студентів всіх форм навчання(за кредитно-модульною системою). – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. – 68 с.

Посібник написаний для студентів педагогічних спеціальностей всіх форм навчання СумДПУ ім. А.С. Макаренка за кредитно-модульною системою.

У стислій формі викладено основні положення про курсову роботу як одну з форм самостійної навчально-дослідної роботи студента: мета та завдання дослідження, формулювання науково-методологічного апарату, робота з науковою та науково-методичною літературою, основні вимоги до оформлення складових частин та роботи загалом.

Призначено для студентів ВНЗ педагогічних спеціальностей.

 

УДК 377.3:001.89:371.214.114:159.9:378.2(075.8)

ББК 74.580.28

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................
Розділ І. Загальні положення про організацію виконання курсової роботи з психології………………………………………………………………………….
1.1. Курсова робота як різновид самостійної роботи з психології…………...
1.1.1. Загальні положення…………………………………………………………..
1.1.2. Вимоги до курсової роботи………………………………………………….
1.1.3. Вибір теми курсової роботи…………………………………………………
1.1.4. Робота з джерелами інформації……………………………………………...
1.1.5. Структура курсової роботи…………………………………………………..
1.1.6. Написання основної частини курсової робот………………………………
1.1.6.1. Теоретична частина………………………………………………..
1.1.6.2. Експериментально-практична частина…………………………...
1.1.7. Розробка і проведення конкретних методик дослідження………………...
1.1.8. Критерії оцінювання курсової роботи………………………………………
1.1.9. Захист курсової роботи………………………………………………………
Розділ ІІ. Вимоги до курсової роботи з психології……………………………..
2.2. Основні вимоги до оформлення курсової роботи з психології………….
2.2.1. Загальні вимоги……………………………………………………………….
2.2.2. Нумерація……………………………………………………………………..
2.2.3. Ілюстрації……………………………………………………………………..
2.2.4. Таблиці………………………………………………………………………...
2.2.5. Правила подання формул…………………………………………………….
2.2.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела……...
2.2.7. Оформлення списку використаних джерел…………………………………
2.2.8. Додатки………………………………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………………...

 

 

ВСТУП

 

Під час виконання курсової роботи з психології, студент повинен продемонструвати достатній рівень обізнаності з курсу психологічних дисциплін, а також актуальних проблем сучасної наукової психологічної думки. Студент повинен не лише засвоїти засоби відбору, групування та узагальнення інформації, але, перш за все, навчитися знаходити невирішені проблеми теми, що вивчається, спірні питання та підходи до окремих проблем, визначати ступінь достовірності інформації, що міститься в науковій літературі, її доказовість.

Виконання студентами курсових робіт є таким видом діяльності, які органічно поєднують навчальну та науково-дослідну роботу та передбачають самостійну діяльність студента над темою дослідження. Метою виконання курсової роботи з психології є поглиблення наукової психологічної компетентності студентів у певній сфері професійної діяльності через набуття практичних навичок організації та виконання наукової роботи. Як форма самостійної навчальної діяльності студентів, виконання курсової роботи з психології спрямовано на:

1. Поглиблення психологічних знань за окремими темами.

1. Розвиток активного, творчого, критичного мислення.

2. Формування вмінь та навичок психологічного дослідження.

3. Набування навичок застосування отриманих знань для вирішення конкретних задач.

4. Розвиток інтересу до психологічних проблем професійної діяльності.

Курсові роботи із психології виконуються студентами непсихологічних та психологічних спеціальностей. Для студентів непсихологічних спеціальностей це може бути окрема курсова робота, покликана поглибити психологічну компетентність у певній сфері професійної освіти. Студентами-психологами курсові роботи виконуються на декількох курсах і повинні забезпечити формування науково-дослідних умінь, а також умінь в області практичної психології під час вирішення конкретної психологічної проблеми. При виконанні курсової роботи на кожному наступному курсі студент має право вибору нової теми і нового наукового керівника. Однак доцільне продовження вивчення раніше обраної теми, щоб забезпечити наступність навчальної та наукової дослідницької роботи протягом усіх років навчання. Але студенти не завжди мають достатні навички у проведенні самостійних навчальних та наукових досліджень. Тому ми сподіваємося, що дані рекомендації зможуть надати їм необхідну допомогу.

 

 

РОЗДІЛ І

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ПСИХОЛОГІЇ

 

1.1. Курсова робота як вид самостійної роботи з психології

Загальні положення.

Курсова робота – це одна з форм самостійної навчально-дослідної роботи. Курсова робота студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» може виконуватися як окрема самостійна робота, а може бути складовою подальшого дипломного дослідження. У такому разі її тема може бути тісно пов'язана з визначеною проблематикою дипломної роботи.

Обрана тема курсової роботи узгоджується з керівником.

Мета курсової роботи полягає у вивченні проблеми, сутність якої відображена в назві дослідження.

Основними завданнями курсової роботи є:

1. Закріплення, систематизація і поглиблення набутих знань.

2. Розвиток умінь знаходити невирішені проблеми обраної теми дослідження.

3. Засвоєння реферативних форм наукової діяльності.

4. Розвиток навичок практичного застосування теоретичних знань.

5. Формування способів відбору, групування та узагальнення інформації.

6. Формування умінь самостійно проводити наукове дослідження, аналізувати і узагальнювати отримані теоретичні та практичні результати.

7. Ознайомлення з методами та методикою проведення наукового дослідження.

8. Формування навичок виконання емпіричної науково-дослідницької діяльності.

9. Набуття досвіду проведення наукового дослідження та обробки його результатів.

Курсова робота студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» є складовою наукового дослідження.

Вимоги до курсової роботи.

Студент, який виконує курсову роботу, повинен дотримуватися наступних вимог:

1. Обґрунтованість актуальності теми, відповідність її сучасному стану розвитку психологічної та педагогічної науки, перспективам розвитку та практичним завданням діяльності вчителя та практичного психолога.

2. Обґрунтованість методологічної бази дослідження.

3. Ґрунтовний аналіз спеціальної літератури, монографічних і періодичних видань з теми наукової роботи.

4. Вивчення та характеристика досліджуваної проблеми в історичному розвитку та на сучасному етапі розвитку психологічної та педагогічної науки.

5. Проведення емпіричного дослідження, статистичний та якісний аналіз отриманих результаті.

6. Узагальнення результатів, їх обґрунтування.

7. Оформлення згідно з вимогами до курсових робіт.

8. Автор курсової роботи несе відповідальність за вірогідність і об’єктивність використовуваного в роботі фактичного матеріалу.

 

Вибір теми курсової роботи.

Вибір теми – досить важливий етап підготовки курсової роботи. При цьому необхідно враховувати:

- відповідність теми пріоритетним напрямкам сучасної наукової думки;

- наявність можливостей використання у ході дослідження певного матеріалу;

- відповідність теми науковим інтересам студента.

У багатьох студентів складається враження, що проблема вибору теми найпростіша – потрібно підійти до викладача – майбутнього наукового керівника курсової роботи, розглянути перелік тем та обрати ту, яка сподобалась та ще не «зайнята» іншим студентом. Це не зовсім так, оскільки для кожного студента в психології є своє коло найбільш цікавих питань. Так, одних студентів більш за все хвилюють проблеми мислення та розумового розвитку, інші – захоплені питаннями кризових проявів у підлітковому віці, комусь цікаво розібратися у психології міжособистих стосунків школярів і т. д. і т. п. Тому вибір теми кваліфікаційної роботи з психології – справа творчо-пошукова, має свою специфіку стосовно курсових і дипломних робіт та проходить у два етапи.

На першому етапі вибору теми курсової роботи – необхідно усвідомити, які питання психології є найцікавішими, та, відповідно до цього, з’ясувати, якою буде курсова робота: реферативною чи експериментальною. Як правило, експериментальні курсові роботи мають найбільше практичне значення для майбутнього педагога. Проте, іноді курсова робота з психології може бути реферативною, якщо вона стосується філософських основ психології, її теоретичних аспектів, історії розвитку психологічних знань, порівняльного аналізу основних напрямків сучасної психології. Відповідно до прийнятого рішення студент обирає орієнтовну тему курсової роботи. Для полегшення вибору кафедра психології пропонує перелік орієнтовних тем курсових робіт з психології (див. додаток А).

Другий етап визначення теми курсової роботи потребує певного ознайомлення з літературними джерелами. На підставі чого, відповідно до інтересів студента та конкретного контингенту респондентів, з якими студент буде проводити дослідження, тема курсової роботи з психології набуває остаточного формулювання в сфері вікової, педагогічної або соціальної психології.

Наприклад: на основі орієнтовної теми № 9 «Інтереси особистості, їх види та формування» можуть виникнути такі конкретні теми курсових робіт:

1. Особливості навчальних та пізнавальних інтересів молодших школярів.

2. Формування професійних інтересів учнів середньої школи.

3. Вплив спільних інтересів на міжособистісні стосунки підлітків та старшокласників.

4. Умови поглиблення та розширення читацьких інтересів школярів.

5. Особливості інтересу до природи дітей дошкільного віку.

Можуть бути і інші теми, пов’язані з поняттям «інтерес» як психологічним явищем.

І останнє у цьому питанні: а що робити, якщо не вдалося знайти у списку тем курсових робіт, які запропоновані кафедрою, саме того, що так цікавить? Таке можливо, бо важко передбачити усі подробиці студентських інтересів. Потрібно описати зміст власних науково-дослідницьких інтересів викладачу – керівнику наукової роботи та разом з ним сформулювати тему.

 

Структура курсової роботи.

Курсова робота має наступні складові: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки і бібліографію, а також, за необхідності, додатки, які містять експериментальний матеріал.

На титульному аркуші мають бути зазначені:

1) назва міністерства, якому підпорядковано вищий навчальний заклад;

2) повна назва університету;

3) назва кафедри, на якій виконано роботу;

4) тема роботи;

5) прізвище, ім’я, по-батькові виконавця;

6) прізвище, ініціали, науковий ступінь і посада наукового керівника;

7) назва міста і рік виконання роботи (див. додаток Г).

У змісті перелічують заголовки всіх структурних частин курсової роботи у тій послідовності, в якій вони подаються у тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються.

Вступ до кваліфікаційної роботи з психології є дуже важливою її частиною тому що, розкриває наукові та організаційні засади роботи, які часто називають «методологічний апарат роботи». До методологічного апарату будь-якої роботи, і курсової роботи з психології, зокрема, відносять: актуальність теми роботи, її об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, теоретичне та практичне значення дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючим розв'язанням проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність проблеми курсової роботи.

Актуальність дослідження проблеми роботи з психології характеризується із наукової та практичної точок зору. Наукова актуальність – необхідністю розв'язку конкретної наукової проблеми у зв'язку з відсутністю певних знань, методики дослідження у відповідній області психології. Практична актуальність визначається необхідністю пошуку нових знань для розв'язання практичної проблеми або важливістю розробки методики, що має практичну спрямованість. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Сформулювати наукову проблему – це показати вміння відокремити головне від другорядного; виявити те, що вже відоме і що досі невідомо науці з предмета дослідження; визначити суперечності як у предметному змісті, так і в його практичній реалізації.

Розкриття актуальності курсової роботи з психології полягає у стислому аналізі (без посилань на джерела) наступних найзагальніших положень стосовно даної роботи:

1) яке значення для теорії психології має проблема даного дослідження;

2) яку практичну значущість може мати вирішення даної проблеми;

3) якими дослідниками вже вивчалися питання близькі до проблеми кваліфікаційної роботи з психології;

4) які теоретичні положення та практичні рекомендації вже сформульовано;

5) що в даній проблемі ще не досліджено у теоретичному плані та не розроблено в плані прикладному, практичному.

Особливе значення тут має останній пункт, тому що він розкриває ту проблему, яку автор роботи і намагатиметься вивчити в результаті своїх теоретичних та експериментальних досліджень.

Актуальність роботи безпосередньо визначає наступні компоненти методологічного апарату дослідження: його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи та методики дослідження, теоретичну новизну, практичну значущість.

Без перебільшення можна стверджувати: чим раніше та змістовніше студент визначить вся ці компоненті, тим ясніше він зрозуміє ЩО та ЯК він повинен робити, щоб успішно виконати та захистити курсову роботу з психології. Водночас, необхідно зауважити, що в процесі практичного виконання, ці компоненти методологічного апарату дослідження, набувають уточнення та конкретизації. До цього також треба бути готовими.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання об'єкту, предмету та мети дослідження.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямована увага дослідника. Наприклад: «Розвиток самооцінки у підлітковому віці», або «Особливості мислення молодших школярів». Об’єкт дослідження – це та площина, що досліджується.

Предмет дослідження – певна частина, окремі сторони, властивості або відношення об’єкта. Наприклад (відповідно до вищеназваних об’єктів): «Вплив на рівень самооцінки підлітків їх соціально-психологічних статусів у групі однолітків», або «Співвідношення конкретних та абстрактних елементів мислення молодших школярів на уроках природознавства». Об’єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.

1. Об'єкт дослідження – навчальна діяльність школяра, процес психічного розвитку у конкретному віковому періоді, то предметом дослідження можуть стати певні психологічні фактори, механізми, закономірності.

2. Об'єкт дослідження – психічні процеси, то предметом можуть стати структура, взаємозв'язки, механізми.

3. Об'єкт дослідження – психічні стани, то предметом будуть особливості їх прояву, причини та механізми виникнення, наслідки.

4. Об'єктом дослідження виявляються психічні властивості, то предметом можуть стати індивідуальні особливості, прояви, фактори та механізми розвитку, зв'язок з іншими властивостями.

Таким чином, поняття об'єкту і предмету психологічного дослідження характеризуються тільки у взаємному зв'язку, тому що вони співвідносяться як загальне і часткове.

Для з’ясування напрямку наукових пошуків дуже часто (але не обов’язково!) формулюють гіпотезу дослідження.

Гіпотеза дослідження являє собою вироблене на основі аналізу наукових джерел, власних спостережень та умовисновків припущення про можливі результати досліджень. Наприклад: «Ми вважаємо, що у сучасних умовах у структурі юнацької субкультури значне місце посідають демократичні цінності». Важливе зауваження! Якщо внаслідок проведених досліджень гіпотеза не підтвердиться повністю, не потрібно фальсифікувати результати, оскільки негативний результат – це теж результат. Отримані дослідницькі результати можуть нести іншу важливу інформацію. Наприклад, щодо вищеназваної гіпотези, може виявитися які саме цінності посідають провідне місце у юнацькій субкультурі.

Інколи при плануванні дослідження формулюється загальна гіпотеза як тимчасове припущення, необхідне для систематизації фактичного матеріалу, після аналізу якого гіпотеза уточнюється. Крім цього формулюються часткові гіпотези, які підлягають емпіричній перевірці і представляють собою можливі очікувані результати. Гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється (доводиться або спростовується) за допомогою певних методів наукової психології. Для цього поняття, які вона використовує, та відповідні судження вирогідного характеру повинні бути досить чіткими та конкретними. Необхідно визначити експериментальні і математико-статистичні критерії, при яких дослідник може однозначно стверджувати: підтвердилася гіпотеза чи ні. Доказ гіпотез ґрунтується на фактах, аргументах і процедурі логічних висновків

Актуальність, об’єкт, предмет та гіпотеза дослідження безпосередньо обумовлюють мету дослідження.

Пошук шляхів вирішення проблеми є метою курсової роботи. Мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі і конкретизується в її основних завданнях. Мета дослідження указує на те які результати бажано отримати в результаті проведеної роботи. Наприклад: «Визначити зв’язок локусу контролю вчителя з його ставленням до учнів», або «Описати основні властивості уваги невстигаючих учнів».

Мета роботи характеризує її очікуваний результат. Які ж результати наукової і практичної роботи можуть очікуватися в психології? От деякі з них, досить типові:

1. Вивчення психічного явища.

2. Опис психологічного феномена.

3. Вивчення структури психічного явища (або факторів, що впливають на нього).

4. Виявлення психологічних відмінностей у досліджуваних, які відносяться до різних груп.

5. Виявлення взаємозв'язку психічних явищ у випробуваних.

6. Вивчення динаміки вікового розвитку певних психічних процесів, властивостей, станів.

7. Вивчення змін психічного явища в певних умовах, наприклад, у результаті корекційної роботи.

8. Узагальнення, класифікація, типологізація певних даних.

9. Розробка і апробація (або адаптація) методики наукового дослідження.

10. Розробка або адаптація до нових умов психодіагностичної процедури.

11. Розробка або адаптація до нових умов методики консультування, корекційної або розвиваючої психологічної роботи.

Мета роботи звичайно формулюється як: «Вивчити...», «Виявити...», «Розглянути...», «Визначити...», «Дати характеристику...», «Довести...». У кожному разі робота повинна містити певну новизну (пошук нових знань, нових методів досліджень або психологічної практики або застосування існуючих знань, методів дослідження до нових умов) і творчий підхід до розв'язку проблеми. Наприклад: «Визначити зв’язок локусу контролю вчителя з його ставленням до учнів», або «Описати основні властивості уваги невстигаючих учнів».

Загальна мета має реалізацію через конкретні завдання, зміст і характер яких залежить від специфіки роботи.

Завдання дослідження – це конкретні дії які необхідно виконати під час дослідження. Завдання роботи конкретизують мету дослідження та підрозділяють її досягнення на певні етапи. Послідовно вирішуючи поставлені завдання, дослідник просувається до досягнення мети. Звичайно в кваліфікаційний роботі з психології рекомендується формулювати не більш 5 завдань (як правило у курсовій роботі – 3). Приклад завдань, щодо останньої мети, наведеної вище:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань властивостей уваги.

2. Проаналізувати наукову літературу з питань неуспішності учнів.

3. На основі опитування вчителів виявити основні типи невстигаючих учнів.

4. Провести експериментальне дослідження основних властивостей уваги у школярів з різним типом неуспішності.

5. Сформулювати основні рекомендації по корекції вад уваги невстигаючих учнів.

Планування дослідження потребує добору методів і методик його проведення, обробки отриманих емпіричних даних, прогнозування вибірки учасників дослідження, визначення місця та умов його проведення.

Методи та організація дослідження. Необхідно стисло описати методи та методики, які були використані під час виконання роботи. Якщо використовувались стандартні методики, то достатньо посилання на них. Якщо ж були використані власні методики (анкети, бесіди), потрібно дати їх повний опис у додатках.

В курсовій роботі подається перелік використаних методів дослідження щодо поставленої в роботі мети. Методи вказуються в роботі послідовно, перераховувати їх потрібно коротко та змістовно та виділяти, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Проведення наукового дослідження передбачає використання наступних методів: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження, спостереження, вивчення досвіду роботи, бесіди, анкетування, інтерв'ю, діагностичні методи, математичні методи обробки емпіричних даних, тощо.

Наукова новизна та практичне значення. Будь-яке наукове дослідження повинно містити певну новизну у вирішенні проблеми, що вивчається. Новизна дослідження може проявлятися:

1) у вивченні факторів, що раніше не вивчалися і які призводять до виникнення психічного явища;

2) у виявленні зв’язків між психічними явищами або поняттями, що раніше не вивчалися;

3) у вивченні зв’язків між психічними явищами на нових об’єктах;

4) в перевірці ефективності певної апробованої методики в нових умовах.

Практична значимість дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів під час безпосередньої практичної діяльності педагога або практичного психолога, і, загалом, отримані результати можуть бути використані під час вирішення практичних завдань певної сфери діяльності. Таким чином, практичне значення роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання.

В курсовій роботі потрібно продемонструвати новітню, здобуту під час дослідження інформацію і можливості її використання в педагогічній або іншій практиці. Наприклад: «Внаслідок проведеної роботи, ми отримали нові дані про мотиваційну основу міжособистих виборів сучасних підлітків, які навчаються у міських та сільських школах. Деякі з цих даних можуть бути використані під час виховної роботи по формуванню згуртованості учнівських класів».

Апробація роботи. Якщо результати дослідження були використані під час педагогічної практики, чи доповідалися на студентських наукових конференціях та семінарських заняттях, все це відображається під цим заголовком.

Зміст розділу «Вступ» може трохи відрізнятися залежно від того, чи є робота реферативною або містить опис емпіричного дослідження. Рекомендований загальний обсяг «Вступу» – не більш 3-5 сторінок. Кожний з перерахованих пунктів описується, починаючи з нового абзацу, але не нумерується і не оформляється у вигляді заголовка. Однак корисно ключові слова («актуальність роботи», «предмет дослідження», «об'єкт дослідження», «мета роботи», «завдання роботи», «методи дослідження» і т.п.) виділяти підкресленням, або жирним шрифтом, або курсивом, але не брати в лапки.

Зміст «Вступу» безпосередньо пов’язаний з «Висновками».

Основну частину поділяють на теоретичну і практичну. У теоретичній частині подається самостійно виконати критичний аналіз опрацьованої студентом наукової літератури та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обґрунтовується необхідність здійснення експериментального дослідження.

Під час огляду літератури студент повинен продемонструвати ґрунтовне знайомство з працями з вказаної теми, вміння аналізувати та систематизувати джерела, критично їх оцінювати, давати порівняльну характеристику різних підходів до рішення поставленої проблеми різними авторами, вміння виділяти суттєве. Важливо розкрити сутність питань, що розглядаються, виділити головні ідеї у відповідності з поставленими завданнями та власною логікою розуміння проблеми.

Теоретична частина роботи повинна містити основні поняття проблеми, що досліджується, та мають відношення до емпіричного дослідження. В роботі повинні бути представлені всі поняття, які мають відношення до висунутої проблеми та всі змінні, що використовуються при формулюванні гіпотези та мети дослідження; характеристики психологічних та соціальних характеристик категорій людей, що вивчаються. В роботі не досить формального визначення поняття, визначеного одним реченням. Для цього необхідно декілька абзаців. Визначення понять повинно бути конкретним, включати основні дослідницькі факти, раніше виявлені спеціалістами під час їх вивчення.

Практична частина містить опис виконання дослідницького завдання та аналіз його результатів. Під час опису результатів емпіричної роботи доцільно спочатку дати їх загальну оцінку, а далі перейти до більш детального опису отриманих даних. Краще перераховувати отримані дані впорядковано. Результати емпіричного дослідження повинні передусім бути представлені в числових значеннях дисциплін, що вимірювалися. В тексті роботи не потрібно наводити формули для підрахування типових статистичних критеріїв та описувати процедуру їх підрахування. Досить вказати використовані критерії та зазначити джерело, з якого вони запозичені. Якщо вибірка дослідження невелика, то надається детальний опис індивідуальних показників учасників (потрібно дотримуватися етичного принципу конфіденційності під час представлення результатів).

Викладання результатів емпіричного дослідження доцільно представляти наступним чином:

«– Розглянемо результати, які отримані зам допомогою методики….

Вони представлені в таблиці 3.

Як видно з таблиці 3, досліджувані….характеризуються….

Таким чином, можна зробити висновок, що…….».

Потрібно дотримуватися конфіденційності у викладанні отриманих результатів. Типовою формою в дослідженні є використання імені та ініціалів досліджуваного. Наприклад: «…досліджений Андрій К. продемонстрував…»

Написання курсової роботи не є відокремленим етапом. Воно відбувається паралельно з виконанням певних напрямків роботи: оволодіти теоретичними основами роботи – написати відповідний розділ; знайти чи створити необхідну методику – дати її докладний опис і т.д. Більш того, під час роботи над текстом курсової продовжується і робота над темою, наприклад, одержані результати можуть змусити дослідника повернутися до теоретичної частини, або до методичного апарату та внести необхідні уточнення. Врешті, у завершеному вигляді, курсова робота повинна містити у собі такі розділи: вступ, 2-3 розділи (якщо робота реферативна – усі теоретичні, якщо експериментальна то частина розділів теоретична, а частина – практична), висновки, список використаних джерел, додатки Конкретний зміст кожного розділу залежить від теми курсової роботи та визначається разом з науковим керівником.

У висновках стисло викладаються результати вирішення поставлених завдань дослідження. Для цього необхідно по-суті відповісти на наступні питання:

1. Навіщо вчителю, вихователю чи батькам необхідно знати ті особливості психіки дітей, які були виявлені у курсовій роботі.

2. У якій сфері навчання та виховання та яким чином слід використовувати добуті відомості.

У висновках дається короткий виклад результатів дослідження, а також можуть надаватися рекомендації з практичного використання результатів дослідження. Кожен з таких висновків – це чітка відповідь на поставлене в дослідженні завдання.

У висновках зазначаються основні наукові та практичні результати проведеного дослідження, пропозиції і рекомендації з їх коротким обґрунтуванням, визначаються можливості практичного використання результатів дослідження, а також зазначаються проблеми, що залишилися невирішеними і потребують подальшого дослідження.

Загальні висновки вміщують безпосередньо після викладення змісту роботи.

Рекомендований загальний обсяг висновків не більше 2 сторінок. Бажано, щоб у розділі «ВИСНОВКИ» було не більше ніж 5-7 загальних висновків, які дозволили б оцінити важливі досягнення роботи, яку здійснено студентом. Особливе значення мають висновки з емпіричної частини роботи.

Бібліографія містить список опрацьованих студентом вітчизняних та зарубіжних джерел з теми дослідження, на які зроблено посилання в тексті роботи. Перелік джерел бібліографії, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять наприкінці роботи. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Курсова робота може містити додатки з матеріалами проведення анкетування, тестами та результатами їх виконання тощо. У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для розкриття повноти роботи (розрахунки, форми документів, таблиці, допоміжні цифрові дані, схеми, діаграми та інший ілюстративний матеріал).

Обсяг курсової роботи становить приблизно 20-25 сторінок друкованого тексту.

 

Теоретична частина.

Увесь зміст основної частини курсової роботи з психології складається звичайно із двох частин, що різняться по характеру наукової роботи, описуваної в них: теоретичної та експериментально-практичної. У теоретичній частині подається самостійно виконаний критичний аналіз опрацьованих студентом наукових джерел та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обґрунтовується необхідність здійснення експериментального дослідження. Експериментально-практична частина містить опис виконання дослідницького завдання, аналіз його результатів та формулювання практичних рекомендацій, які базуються на отриманих даних експерименту. Проте, назви типу «Основна частина», «Літературний огляд», «Результати експерименту», «Практична частина» і т.п. звичайно не рекомендуються. Найбільш великі частини кваліфікаційної роботи з психології можуть бути названі «розділами», які повинні мати змістовні назви. Наприклад, «Розділ 1. Проблема стресу в психології». Або: «Розділ 2. Психолого-педагогічні умови формування навчальної мотивації підлітків у суспільному ліцеї "Сузір'я"». У розділах виділяються підрозділи: 1.1, 1.2, 1.3... і т. п.

При написанні роботи її необхідно раціонально структурувати. Основна частина звичайно складається із двох або трьох розділів: один присвячений аналізу літератури по проблемі, а інша (інші) – опису емпіричного дослідження та психолого-педагогічних рекомендацій. Огляд заголовків розділів і підрозділів уже повинен характеризувати певну логіку, використану в роботі.

Типова помилка студента – спроба написати роботу, розклавши на столі перед собою кілька книг і переписуючи з них уривки тексту. Курсова робота, виконана шляхом компіляції та списування окремих фрагментів першоджерел, оцінюється як недостатньо самостійна та творча. У ній студент не проявляє тих умінь, які необхідні для наукової реферативної роботи – аналізу, систематизації та узагальнення зібраних матеріалів. На ці критерії орієнтуються викладач і атестаційна комісія при оцінці роботи. Краще, якщо текст роботи буде написаний студентом самостійно на основі зібраних, систематизованих, проаналізованих матеріалів.

Курсова робота з психології повинна бути написана грамотно, відповідати нормам літературної та професійної мови і витримана в науковому стилі. На це важливо звернути особливу увагу при використанні матеріалу підручників, науково-популярних книг і статей, які звичайно пишуться в іншому жанрі. Для того щоб освоїти стилістику наукової мови, студентові необхідно при читанні наукових праць звертати увагу на мову, якою вони пишуться.

У науковому тексті на відміну від літературного звичайно переважають стійкі структури і обороти, використовується багато штампів, роль яких надзвичайно важлива, оскільки увага читача не відволікається на літературні особливості або неправильності викладу, а зосереджується на значимій інформації: судженнях, умовиводах, доказах, цифрах, формулах.

Головна вимога до наукового тексту – послідовність і логічність викладу. При цьому слід пам'ятати, що занадто великі підрозділи (більш 10 сторінок) ускладнюють розуміння читачем логіки викладу. Однак занадто короткі підрозділи (1–2 сторінки) також недоцільні, – вони недостатні для повного розкриття навіть невеликої проблеми або питання. Якщо розділ розбивається на підрозділи, то кількість останніх повинна бути не менш двох. Наприклад, після підрозділу 2.1 зовсім необхідний, принаймні, підрозділ 2.2.

Важливий способом структурування роботи – виділення в тексті абзаців. Кожний абзац починається з відступом в 3 або 5 пробілів від лівого краю тексту. Початок нового абзацу звичайно відповідає початку нової думки або нового фрагменту інформації і тому допомагає логічному сприйняттю матеріалу читачем.

Огляд літератури по темі повинен показати ґрунтовне знайомство студента з літературою, його вміння аналізувати і систематизувати джерела, критично їх оцінювати, давати порівняльну характеристику <