Наука як система знань.2. Термінологія наукових досліджень.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Наука як система знань.2. Термінологія наукових досліджень.



3. Класифікація наукових досліджень.4. Форми організації та управління наукою в Україні.

1. Предметом науки є самі знання, їх генезис, способи отримання і практичного застосування. Функції науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і сама людина. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства.

Поняття «наука» формується на основі єдиного гносеологічного і соціологічного підходу до розкриття її природи. Наука – це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення.

Наука характеризується своєю багатогранністю, тому визначення і тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:

1) наука є соціально значущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність;

2) наука виступає системою знань, тому що вона являє собою струнку систему понять і категорій, пов’язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів;

3) наука також виступає і як форма суспільної свідомості – як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони та принципи вивчення об’єктів, а й певні форми та способи усвідомлення їх;

4) нарешті, наука виступає складовою частиною духовної культури людства, оскільки вона бере участь у формуванні та вихованні особистості.

Функція науки – виробництво і використання, систематизованих, об’єктивних знань про дійсність. Тобто пізнання об’єктивного світу, щоб його вивчати з метою можливого вдосконалення.

У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та 5використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій: • пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства; • культурно-виховну – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини; • практичну – удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Об’єктом науки є пов’язані між собою форми руху матерії та особливості їх відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох галузей знань, які об’єднуються у три великі блоки наук: логіко-математичні; природничі (фізика, хімія, біологія та ін.); суспільно-гуманітарні (економічні, історичні, філологічні та ін.).

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути. Її формами є: • фундаментальна (теоретична) наука; • прикладна наука; • наукознавство.

Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов’язані з практикою, особливо виробництвом, оскільки їх метою є розробка способів впровадження висновків фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз і аудит)

2. Наукове дослідження є формою існування і розвитку науки, тобто означає вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії і взаємозв’язків між явищами з метою отримання доведених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.

Мета наукового дослідження - визначення конкретного об'єкта й всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також одержання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво з подальшим ефектом.

Під методом розуміють спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-якого явища або процесу. Метод - це інструмент для вирішення головного завдання науки - відкриття об'єктивних законів дійсності. Метод визначає необхідність і місце застосування індукції й дедукції, аналізу й синтезу, порівняння теоретичних і експериментальних досліджень.

Основою розроблення кожного наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів і їх певна послідовність, прийнята при розробленні наукового дослідження. У кінцевому підсумку методологія - це схема, план рішення поставленого науково-дослідного завдання.

Методологія – це вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. У широкому філософському трактуванні цей термін означає сукупність прийомів дослідження, що використовується в даній області знань. У більш вузькому значенні це вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Гіпотеза – це наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок.Концепція – це сукупність теоретичних поглядів, що об’єднані певною науковою ідеєю. Парадигма – переважаюча на певному етапі теоретична концепція.

3. За цільовим призначенням наукові дослідження поділяють на такі:

- фундаментальні дослідження, що спрямовані на створення нових принципів. Такі розробки використовують в основному для подальшого розвитку нових теоретичних досліджень;

- прикладні дослідження спрямовані на створення нових методів, на основі яких розробляють нове обладнання, нові машини й матеріали, способи виробництва й організація робіт та ін. Вони повинні задовольняти потреби суспільства в розвитку конкретної галузі виробництва. Прикладні розробки можуть бути довгостроковими й короткостроковими, бюджетними або госпрозрахунковими.

За методом дослідження наукові дослідження поділяють на такі:

- теоретичні дослідження не пов’язані з безпосереднім впливом на об’єкт дослідження. В основу покладені математичні та логічні методи і засоби пізнання. Результатом є встановлення нових залежностей, закономірностей, властивостей тощо;

- теоретико - експериментальні дослідження – це дослідження теоретичного характеру, що пов’язані з одночасною перевіркою виявлених залежностей і властивостей, наприклад, шляхом моделювання;

- експериментальні дослідження проводять на натурних зразках об’єкта або його моделях з метою виявлення нових залежностей і властивостей або перевірки висунутих раніше положень.

За видами зв’язку із суспільним виробництвом наукові дослідження поділяють на такі:

- наукові дослідження, спрямовані на створення нових процесів, машин, конструкцій і т.д., повністю використовуваних для підвищення ефективності виробництва;

- наукові дослідження, спрямовані на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці;

- наукові дослідження в області суспільних, гуманітарних та інших наук, які використовуються для вдосконалення суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей та ін.

За ступенем важливості для народного господарства наукові дослідження поділяють на такі:

- виконувані за завданням міністерств і відомств;

- виконувані за планом (з ініціативи) науково-дослідних організацій.

Залежно від джерел фінансування наукові дослідження поділяють на такі:

- держбюджетні, фінансовані з коштів державного бюджету;

- госпрозрахункові, фінансовані відповідно до укладених договорів між організаціями-замовниками, які використовують наукові дослідження в даній галузі, і організаціями, які виконують дослідження.

За тривалістю розроблення наукові дослідження поділяють на такі:

- довгострокові, розроблювані протягом декількох років;

- короткострокові, виконувані звичайно за один рік.

За складом досліджуваних властивостей об’єкта наукові дослідження поділяють на такі:

- комплексні дослідження спрямовані на вивчення різнорідних груп властивостей об’єкта;

- диференційовані, спрямовані на дослідження однієї з властивостей або групи однорідних властивостей об’єкта.

За стадією дослідження наукові дослідження поділяються на такі:

- пошукові дослідження спрямовані на пошук оптимальних напрямів вирішення проблеми;

- науково-дослідні розробки мають більш конкретний характер і направлена на створення певного виду виробів і технологічних процесів, що є результатом наукових досліджень;

- дослідно-промислові розробки передбачають доведення результатів до промислового освоєння, а також видання проектної та робочої документації.

За місцем проведення наукові дослідження поділяють на такі:

- лабораторні дослідження проводяться у штучних умовах;

- виробничі дослідження проводяться у природних умовах.

4.Наука має складну ієрархічну систему структурних підрозділів, що забезпечують виконання її внутрішніх і соціальних функцій. У рамках зазначених організаційних форм науки здійснюються такі функції, які пов'язані з керуванням науковою діяльністю. Організація наукової діяльності в Україні складається з наступних установ:

1) Міністерство освіти і науки України – займається організацією, координацією та фінансуванням науки в Україні. Разом з науковими установами визначає напрям розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві.

2) Національна академія наук України – вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень в наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. НАН складається із відділень відповідних галузей науки, які об’єднуються у науково-дослідні інститути (НДІ). Зокрема відділення суспільних наук включає економічні науки (НДІ економіки). Крім галузевих виділяють територіальні відділення (Донецьке, Західне, Південне, Київське та ін.) і територіальні філіали. НАН разом з галузевими академіями виконує замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм.

3) Державні галузеві академії наук – державні спеціалізовані наукові установи, що координують, організують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки. До них належать Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України. Аналогічно до НАН вони складаються з НДІ різного профілю відповідно до галузі науки.

4) Громадські спеціалізовані академії – наукові установи, що об’єднують учених на громадських засадах за профілем їх наукової діяльності. До них, зокрема, належать Українська міжнародна академія оригінальних ідей, Академія інженерних наук, Українська технологічна академія.

5) Відомчі галузеві академії – галузеві НДІ, підпорядковані міністерствам і відомствам. Наприклад, Міністерству економіки та європейської інтеграції підвідомчий НДІ економіки, Міністерству фінансів України – НДІ фінансів, Держкомстату України – НДІ статистики.

6) Наукові товариства – громадські спеціалізовані організації.

7) Вищі навчальні заклади – університети, академії, інститути, що мають спеціальні підрозділи, які займаються науково-дослідною роботою за рахунок бюджетних та госпрозрахункових коштів. Дослідження виконуються науковими та науково-педагогічними працівниками, докторантами, аспірантами, студентами із залученням учених. Тематика досліджень формується з профілем вузу, його факультетів та кафедр.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.011 с.)