ТОП 10:

І. Внутрішньосистемні зв’язки.



 

До внутрішньосистемних зв’язків належать зв’язки з психолого-педагогічними науками.

 

Ø Зв’язок корекційної педагогіки з педагогічними науками:

 

1) із загальною педагогікою, яка визначає цілі, завдання, зміст, форми і методи навчання і виховання підростаючого покоління, всебічного розвитку дитини.

Обидві науки мають спільну мету і принципи, категоріальну систему. У той же час корекційна педагогіка розробляє свою концептуальну систему, виходячи зі спеціальних завдань навчання, виховання і розвитку дітей з порушеннями розвитку, розробляє свої прийоми і методи корекційного впливу в галузях спеціальної педагогіки (у тифло-, сурдо-, олігофренопедагогіці, логопедії), що робить її самостійною наукою.

 

2) зі школознавством – галуззю педагогічної науки, яка вивчає комплексне управління цілісним навчально-виховним процесом, органічною складовою якого є педагогічне керівництво.

Школознавство – це галузь педагогічної науки, яка своєю метою має дослідження завдань, змісту і методики управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, організації її життєдіяльності на науковій основі, зокрема з опорою на досягнення кібернетики, психології, філософії, соціології, інших наук.

 

3) з педагогічною деонтологією.

Педагогічна деонтологія-наука про професійну поведінку педагогічного працівника, про його обов’язок. Змістом педагогічної деонтології е система морально-етичних норм і принципів, необхідних педагогові для виконання своїх професійних обов’язків.

 

4) з дидактикою – теорією навчання й освіти людини.

 

5) з теорією і методикою виховання.

 

6) з порівняльною педагогікою, що займається вивченням педагогічної теорії і системи різних країн.

 

7) із соціальною педагогікою, предметом якої є дослідження виховних сил суспільства і способів їх актуалізації, шляхів інтеграції можливостей суспільних, державних і приватних організацій з метою створення умов для розвитку і позитивної самореалізації людини.

 

8) зв’язки всередині самої корекційної педагогіки (з корекційною психопедагогікою, тифлопедагогікою, сурдопедагогікою, логопедією, ортопедагогікою).

 

9) з історією загальної та корекційної педагогіки.

 

10) із загальноосвітніми і спеціальними методиками навчання і виховання.

 

(та ін.)

 

Зв’язок корекційної педагогіки з психологічними науками:

 

1) із загальною, віковою та педагогічною психологією, оскільки без знання закономірностей функціонування людської психіки та психічного розвитку в нормі неможливо розробити наукову систему навчання і виховання дітей з особливостями розвитку.

Результати дослідження закономірностей психічного розвитку показують, що вони ідентичні для норми і патології. Разом із тим для дітей із порушеннями у розвитку характерні такі особливості психіки, які не завжди можна зустріти у дітей із нормальним розвитком: затримка загального фізичного розвитку, уповільненість, слабкість і малорухливість нервових процесів, слабкий розвиток сенсорних аналізаторів, неповне (фрагментарне) сприймання оточуючого світу та ін.

 

2) зі спеціальною (тифло-, сурдо-, лого-, оліго-) психологією, яка вивчає психологічні особливості відповідної категорії дітей, з’ясовує специфічні особливості порушеного розвитку, обумовлені конкретним видом відхилення.

 

3) з нейропсихологією.

 

4) із диференційною психологією, яка надає діагностичні методики, диференційно-діагностичні критерії, тобто критерії відмежування одних станів від інших.

 

5) патопсихологія (галузь психології, що вивчає зміни психічної діяльності при патологічних станах мозку) допомагає у розробці методів відновлення порушених психічних функцій з використанням прийомів компенсації порушення.

 

6) при корекції і реабілітації порушених психічних функцій не обійтися без планомірних психічних впливів на людину, тобто без психотерапії, яка виступає як комплекс психічних впливів на хворого, спрямованих на підвищення його сил у боротьбі з хворобою, на створення охоронно-відновлюючого режиму, який виключає психічну травматизацію.

 

7) із соціальною психологією простежується зв’язок у тому, що вона вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені фактором їх включення у соціальні групи, а також різнобічною психологічною характеристикою самих цих груп.

 

8) з психологічною діагностикою.

 

(та ін.)

 

 

ІІ. Міжсистемні зв’язки.

 

До міжсистемних зв’язків корекційної педагогіки відносяться зв’язки з медико-біологічними, лінгвістичними та іншими науками.

 

Ø Зв’язок корекційної педагогіки з медико-біологічними науками:

 

Ці науки надають корекційній педагогіці знання про норму і патологію розвитку людського організму, знання внутрішніх зв’язків між етіологією (причинною обумовленістю), патогенезом (виникненням і розвитком хвороби), патофізіологічними механізмами, клінічними і педагогічними проявами їх у дитини.

 

1) анатомія.

 

2) фізіологія.

 

3) патологічна анатомія (наука, яка вивчає відхилення в будові організму).

 

4) патофізіологія (наука про закономірності виникнення, розвитку та протікання патологічних процесів).

 

5) З медичної точки зору базою для корекційної педагогіки є педіатрія, яка вивчає здоров’я дитини і процеси її розвитку, фізіологію, патологію, методи профілактики та лікування захворювань, які загрожують її гармонійному розвитку або становлять небезпеку для життя дитячого організму.

 

6) неврологія (наука про структуру і функції нервової системи людини) і невропатологія (галузь клінічної медицини, яка вивчає органічні та функціональні хвороби нервової системи) надають дані про стан нервової системи, що важливим чинником розвитку дитини, у нормі та патології.

 

7) загальна та медична генетика (наука про закони спадковості та спадкові захворювання).

 

8) Для окремих галузей корекційної педагогіки велике значення мають дані отоларингології (науки про захворювання вуха, горла, носа), офтальмології (науки про захворювання органів зору), стоматології, ортодонтії та ін.

 

9) акушерство та гінекологія.

 

10) імунологія.

11) гігієна дітей та підлітків тощо.

 

12) психопатологія (наука, яка вивчає хвороби психіки, їх причини, протікання, попередження і лікування) потрібна для більш чіткої оцінки відхилень, пошуку оптимальних шляхів у вирішенні питань їх попередження чи подолання.

 

13) дитяча психіатрія (наука, що вивчає питання діагностики, терапії і профілактики психічних захворювань у дитячому віці) допомагає корекційній педагогіці знайти правильний напрямок, обрати правильне рішення при роботі з дітьми і підлітками, що мають відхилення у психічному розвитку.

 

 

Ø Зв’язок корекційної педагогіки з лінгвістичними науками:

 

1) із загальним мовознавством.

 

2) із сучасною українською літературною мовою.

 

3) з діалектологією.

 

4) з психолінгвістикою та нейролінгвістикою.

 

 

Ø Інші науки:

 

1) соціологія допомагає у вивченні закономірностей становлення, функціонування і розвитку суспільства в цілому, соціальних відносин і соціальних спільнот.

2) зв’язок із філософією обумовлений діалектичною єдністю загального і особливого, звичного та незвичайного у психічному стані дітей і підлітків з порушеннями розвитку.

Кропітка корекційна робота, щоденний педагогічний вплив на порушення у психічному чи фізичному розвитку приводять до прояву філософської закономірності переходу кількості у якість, до зменшення відхилення або до компенсації фізичного недоліку за рахунок активізації діяльності здорових або незначно порушених органів.

Поряд з філософськими категоріями загального, одиничного і особливого, необхідного і випадкового в корекційній педагогіці знаходять місце закони загального розвитку, його рушійних сил, суб’єктивного і об’єктивного детермінізму педагогічних явищ і т.д.

3) економіка.

4) статистика.

5) історія.

6) етика.

7) естетика.

8) правознавство.

9) релігієзнавство.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.51.159 (0.008 с.)