Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ 8. Методи супутникових вимірюваньСодержание книги
Поиск на нашем сайте
8.1. Кодові вимірювання При кодових вимірюваннях, як вже наголошувалося раніше, величиною, що виміряється, є час t розповсюдження сигналу від супутника до приймача, в яке входить як затримка в атмосфері, так і сукупне відхилення годинників супутника і приймача від системного часу. Вимірювання виконуються шляхом кореляційної обробки кодових сигналів. Принцип кодових вимірювань ілюструється на рис.8.1. В приймачі формується точно такий же псевдовипадковий код, яким модульований супутниковий сигнал. Рис.8.1. До принципу кодових вимірювань з кореляційною обробкою сигналу Цей код (назвемо його місцевим кодом) і сигнал, що приходить від супутника подаються на корелятор, який забезпечує переворот фази несучого коливання, що приходить, на 180о в моменти зміни символів місцевого коду. Тоді, якщо змінювати затримку місцевого коду щодо коду, який міститься в супутниковому сигналі, то, коли ця затримка стане рівною нулю, на виході корелятора виникне не модульоване коливання несучої частоти. Тому, при співпаданні обох кодів до 180о-них зсувів фази несучої від “супутникового коду” будуть в ті ж моменти додаватися 180о-ні зсуви від місцевого коду, а значить, загальний зсув фази несучої буде 360о (нульовий), тобто фазова маніпуляція знімається. При цьому потужність сигналу на виході фільтру різко зростає (що відповідає максимуму кореляційної функції). Таким чином, поява немодульованого коливання служить індикатором збігу “супутникової і місцевої кодових послідовностей”, які були зсунуті в часі. Ця часова затримка і вимірюється при зсуві місцевого коду щодо супутникового до їх співпадання. Тут, проте, треба мати на увазі, що якщо ми працюємо за грубим кодом (С/А -коду в GPS або СТ -коду в ГЛОНАСС), то ми можемо у такий спосіб виміряти затримку тільки в межах періоду повторення коду, який складає в обох системах 1мс. Щоб отримати повний час розповсюдження, треба знати, скільки в ньому міститься цілих мілісекунд. Оскільки за 1 мс радіохвиля проходить 300км, то треба знати, скільки 300-кілометрових відрізків міститься у відстані до супутника, тобто знати цю відстань з помилкою менше 150км. Для цього достатньо обчислити її за координатами супутника і наближених координатах наземної станції. При використанні точного коду такої проблеми не виникає, оскільки його період повторення явно більше часу розповсюдження t. Визначивши t і помноживши його на швидкість світла у вакуумі, одержують псевдодальність, описувану формулою (6.2) розділу 6: Р = r + сDtатм + сDtг . Визначення координат з кодових вимірювань. Запишемо отриману з кодових вимірювань псевдодальність у вигляді: Р = r + Dт + Dі + с Dtг, (8.1) де члени Dт і Dі - виражені в лінійній мірі сумарні “внески” тропосфери і іоносфери відповідно, обумовлені як затримками, так і подовженням рефракції траєкторії. Ці величини можуть бути враховані (обчислені) з певним ступенем точності (див. наступний розділ), тобто їх можна вважати відомими. Невідомими залишаються r і Dtг. Дальність r пов'язана з геоцентричними координатами приймача X,Y,Z і супутника XS, YS, ZS відомим з аналітичної геометрії співвідношенням: r = [(XS - X)2 + (YS - У)2 + (ZS - Z)2]1/2 (8.2) Координати супутника XS, YS, ZS одержують за ефемеридними даними, які за допомогою сектора управління і контролю закладаються в навігаційне повідомлення, трансльоване з супутника на приймач, тобто XS, YS, ZS можна вважати відомими. Тому рівняння (8.1) фактично містить чотири невідомих - три координати приймача (визначуваного пункту) X,Y,Z і відносний відхід годинника Dtг . Якщо виконати ОДНОЧАСНО вимірювання псевдодальностей до чотирьох супутників, то ми одержуємо (про це вже згадувалося раніше) систему чотирьох рівнянь вигляду (8.1) з чотирма невідомими, з рішення яких і знаходяться шукані координати пункту X,Y,Z. Диференціальний метод кодових вимірювань. Описаним вище способом, який іноді називають автономним, можна було одержувати координати з погрішністю в діапазоні 10-100 м, але після відміни режиму виборчого доступу (SA) погрішність знизилася до 5-15 м. Істотно збільшується точність при використанні так званого диференціального методу. Це - метод з використанням двох наземних станцій (приймачів). Одна з них встановлюється на пункті з відомими координатами і називається базовою, опорною або референц-станцією. Інша станція є рухомою (роверною). Приймач базової станції безперервно працює в Р -коді, і виміряні ним псевдодальності порівнюють з “еталонними відстанями”, обчисленими за координатами. Одержувані різниці, які називають диференціальними поправками, передаютьна пересувний приймач для корекції вимірювань. При цьому передбачається, що багато погрішностей однаково впливають на вимірювання з обох станцій. Чим менше відстань між станціями, тим це припущення виконується точніше. Наприклад, при відстані менше 10 км вплив атмосфери можна вважати абсолютно однаковим - радіохвилі від супутника, що знаходиться на висоті 20 000 км, проходять відстані до двох що рознесли на 10 км приймачів практично в одних і тих же атмосферних умовах. Диференціальний метод виводить точність кодових вимірювань в діапазон від декількох метрів до декількох дециметрів. Існує ціла мережа базових станцій (в різних країнах), що передають диференціальні поправки в стандартному міжнародному форматі для всіх зацікавлених користувачів (безкоштовно або на комерційній основі).
ЗАПИТАНННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ: 1. В яких далекомірах метод з одноразовим проходженням сигналу вздовж траси? 2. Як визначається часова затримка при кодових вимірах? 3. При роботі на якому коді відсутня неоднозначність? 4. Які невідомі величини в рівнянні для псевдодальності? 5. На якій відстані повина встановлюватись базова станція при диференційному методі кодових вимірювань? 6. Яку відстань (в км) проходить радіохвиля за період повторення грубого коду в GPS і ГЛОНАСС? 7. В системі ГЛОНАСС відстань до одного зі супутників в момент виміру становила 20200 км. Скільки цілих періодів СТ-коду міститься в часі поширення сигналу? 8. Скільки невідомих величин в рівнянні для псевдодальності?
Фазові вимірювання.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.57.57 (0.006 с.) |