Моніторинг екологічного і хімічного стану для поверхневих вод

моніторингова мережа для поверхневих вод повинна бути створена відповідно до ви-

мог статті 8. моніторингова мережа має бути розроблена таким чином, щоб забезпечити

цілісний та всебічний огляд екологічного та хімічного стану в межах кожного річкового

басейну та класифікацію водних об’єктів за п’ятьма класами, погодженими з нормативни-

ми визначеннями в розділі 1.2. держави-члени повинні надати карту або карти, що відоб-

ражають моніторингову мережу поверхневих вод у плані управління річковим басейном.

на базі характеристики та оцінки впливу, виконаних відповідно до статті 5 та додатку іі,

держави-члени повинні для кожного періоду, для якого застосовується план управління

річковим басейном, створити програму контрольного моніторингу та програму робочо-

го моніторингу. також у деяких випадках держави-члени можуть мати потребу створити

програми дослідницького моніторингу.

держави-члени повинні здійснювати моніторинг параметрів, які відображають стан

кожного відповідного елемента якості. Відбираючи параметри для елементів біологічної

якості, держави-члени повинні визначити відповідний таксономічний рівень, який не-

обхідний для досягнення адекватної доcтовірності й точності при класифікації елементів

якості. оцінки рівня достовірності й точності результатів, які забезпечують програми

моніторингу, повинні бути надані в плані.

1.3.1. Розробка контрольного моніторингу

Мета

держави-члени повинні створити програми контрольного моніторингу з метою надання

інформації для:

— доповнення та підтвердження процедури оцінки впливу, яка детально викладена в

додатку іі;

— раціонального та ефективного розроблення майбутніх програм моніторингу;

— оцінки довгострокових змін у непорушених умовах;

— оцінки довгострокових змін, які виникають через широко розповсюджену антропо-

генну діяльність.

Результати такого моніторингу повинні бути переглянуті та використані разом із проце-

дурою оцінки впливу, яка описується в додатку іі, для визначення вимог щодо моніто-

рингових програм у поточних та наступних планах управління річковим басейном.

Вибір пунктів моніторингу

контрольний моніторинг здійснюється на базі поверхневих водних об’єктів, достатніх

для забезпечення оцінки загального стану поверхневих вод у межах кожного водозбору

або його частини в районі річкового басейну. При виборі цих об’єктів держави-члени по-

винні забезпечити, там, де це доцільно, здійснення моніторингу в пунктах, у яких:

— швидкість водного потоку є значною в межах району річкового басейну у цілому,

включаючи місця на великих річках, де водозбірна територія більша ніж 2500 км;

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 149

— об’єм наявної води є значним у межах району річкового басейну, включаючи великі

озера та водосховища;

— значні водні об’єкти перетинають кордон держави-члена;

— місця визначені відповідно до Рішення про обмін інформацією 77/795/EEC,

а також інші місця, які необхідні для того, щоб оцінити забруднювальне навантаження, яке

переноситься через кордони держави-члена, а також потрапляє у морське середовище.

Вибір елементів якості

контрольний моніторинг має бути виконаний для кожної ділянки моніторингу впродовж

одного року у період, що охоплюється планом управління річковим басейном, для:

— параметрів, які є показовими для всіх біологічних елементів якості;

— параметрів, які є показовими для всіх гідроморфологічних елементів якості;

— параметрів, які є показовими для всіх загальних фізико-хімічних елементів якості;

— переліку пріоритетних речовин, які скидаються в річковий басейн або суббасейн;

— інших речовин-забрудників, скинутих в великій кількості до річкового басейну або

суббасейну,

якщо лише попередній контрольний моніторинг не показав, що об’єкт, якого це стосуєть-

ся, досяг доброго стану і огляд впливу людської діяльності відповідно до додатка іі не

засвідчив будь-яку зміну впливів на цей об’єкт. В цих випадках контрольний моніторинг

повинен виконуватись один раз протягом здійснення кожного третього плану управління

річковим басейном.

1.3.2. Розробка робочого моніторингу

Робочий моніторинг повинен здійснюватися з метою:

— встановити стан об’єктів, які віднесені до тих, що зазнають ризику щодо досягнення

їх екологічних цілей, та

— оцінити будь-які зміни у стані таких об’єктів, які є результатом впровадження прог-

рам заходів.

Програма може бути уточнена протягом періоду дії плану управління річковим басей-

ном у зв’язку з отриманою інформацією згідно з вимогами додатка іі або цього додатка,

що, зокрема, дозволить зменшити частоту вимірювань на тих об’єктах, де відсутні значні

впливи або відповідні тиски було усунено.

Вибір ділянок моніторингу

Робочий моніторинг повинен бути впроваджений для всіх тих водних об’єктів, які чи

то на базі виконаної відповідно до додатка іі оцінки впливу, чи то на базі контрольно-

го моніторингу віднесені до тих, що зазнають ризику щодо досягнення їх екологічних

цілей відповідно до Статті 4, а також для тих водних об’єктів, у які скидаються речовини

зі списку пріоритетних речовин. Пункти моніторингу повинні бути вибрані для списку

пріоритетних речовин, як це визначено у законодавстві стосовно відповідного стандарту

екологічної якості. В усіх інших випадках, включаючи список пріоритетних речовин, для

яких не існує окремого керівництва у вищевказаному законодавстві, пункти моніторингу

повинні бути вибрані згідно із таким:

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 150

— для об’єктів, що зазнають ризику тисків від значного точкового джерела впливу, слід

мати достатню кількість пунктів моніторингу в межах кожного об’єкта з метою оцін-

ки величини тиску точкового джерела та його впливу на водний об’єкт. У разі, коли

об’єкт відчуває тиски декількох точкових джерел впливу, пункти моніторингу можуть

бути відібрані з метою сумарної оцінки величини та впливу цих тисків у цілому;

— для об’єктів, що зазнають ризику тисків від значного дифузного джерела впливу, слід

мати достатню кількість пунктів моніторингу серед вибраних об’єктів з метою оцінки

величини тисків дифузного джерела та його впливу на водний об’єкт. Вибір об’єктів

має відображати відповідні ризики щодо появи тисків дифузного джерела впливу та

відповідні ризики щодо неспроможності досягти доброго стану поверхневих вод;

— для об’єктів, що зазнають ризику значного гідроморфологічного тиску, слід мати до-

статню кількість пунктів моніторингу серед вибраних об’єктів для того, щоб оцінити

величину гідроморфологічних тисків та їхній вплив. Вибір об’єктів має відображати

загальний вплив гідроморфологічного тиску, якого зазнають усі об’єкти.

Вибір елементів якості

для того щоб оцінити величину тиску, якого зазнають поверхневі водні об’єкти, держа-

ви-члени повинні здійснювати моніторинг тих елементів якості, що відображають тиски,

яких зазнають об’єкт або об’єкти. для того щоб оцінити вплив цих тисків, держави-члени

повинні здійснювати відповідний моніторинг:

— параметрів, що відображають біологічні елементи якості, або елементи найбільш чут-

ливі до тисків, яких зазнають водні об’єкти,

— усіх пріоритетних речовин, що скидаються, та інших речовин-забрудників, які скида-

ються у великій кількості,

— параметрів, що відображають гідроморфологічний елемент якості, найбільш чутли-

вий до виявленого тиску.

1.3.3. Розробка дослідницького моніторингу

Мета

дослідницький моніторинг повинен бути здійснений:

— там, де причина будь-яких перевищень невідома;

— там, де контрольний моніторинг показує, що цілі, встановлені відповідно до стат-

ті 4 для водного об’єкта, навряд чи будуть досягнуті та робочий моніторинг ще не

був уведений у дію, для того щоб з’ясувати, чому водний об’єкт або водні об’єкти

неспроможні досягти екологічних цілей, або

— для з’ясування розміру та впливів аварійного забруднення,

та повинен інформувати про створення програми заходів для досягнення екологічних

цілей та спеціальних заходів, необхідних для ліквідації наслідків аварійного забруднення.

1.3.4. час тот а моніторингу

У період здійснення контрольного моніторингу слід дотримуватися частоти вимірювання

моніторингових параметрів, які відображають фізико-хімічні елементи якості, що надані

нижче, якщо не будуть визначені більші інтервали на базі технічних знань та експертної

оцінки. для біологічних або гідроморфологічних елементів якості моніторинг повинен

бути здійснений щонайменше один раз протягом періоду контрольного моніторингу.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 151

для робочого моніторингу частота моніторингу, який вимагається для будь-якого пара-

метра, повинна бути визначена державами-членами так, щоб забезпечити достатні дані

для надійної оцінки стану відповідного елемента якості. як керівництво моніторинг має

здійснюватися з інтервалами, що не перевищують тих, які показані в таблиці нижче, якщо

не будуть обґрунтовані більші інтервали на базі технічних знань та експертної оцінки.

частоти мають бути вибрані так, щоб досягти достатнього рівня достовірності й точності.

оцінки достовірності й точності, досягнуті використаною моніторинговою системою, по-

винні бути вказані в плані управління річковим басейном.

мають бути вибрані такі частоти моніторингу, які враховують коливання параметрів, що є

результатом як непорушених, так і антропогенних умов. Строки, у яких здійснюється моні-

торинг, повинні бути підібрані так, щоб мінімізувати вплив сезонної складової на результа-

ти і таким чином забезпечити, щоб результати відображали зміни у водному об’єкті як ре-

зультат змін через антропогенний тиск. для досягнення цієї мети, у разі потреби, має бути

виконаний додатковий моніторинг протягом різних сезонів одного й того самого року.

елемент якості Річки озера Перехідні води Прибережні води

Біологічний

Фітопланктон 6 місяців 6 місяців 6 місяців 6 місяців

інша водна флора 3 роки 3 роки 3 роки 3 роки

макробезхребетні 3 роки 3 роки 3 роки 3 роки

Риба 3 роки 3 роки 3 роки

Гідроморфологічний

Протяжність 6 років

Гідрологія неперервний 1 місяць

морфологія 6 років 6 років 6 років 6 років

Фізико-хімічний

температурні умови 3 місяці 3 місяці 3 місяці 3 місяці

насичення киснем 3 місяці 3 місяці 3 місяці 3 місяці

Солоність 3 місяці 3 місяці 3 місяці

Стан щодо поживних речовин 3 місяці 3 місяці 3 місяці 3 місяці

Стан окислення 3 місяці 3 місяці

інші речовини-забрудники 3 місяці 3 місяці 3 місяці 3 місяці

Пріоритетні речовини 1 місяць 1 місяць 1 місяць 1 місяць

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 152

1.3.5. додаткові вимоги до моніторингу охоронних зон

моніторингові програми, що вимагалися вище, повинні бути доповненими для того, щоб

виконати такі вимоги:

Пункти забору питної води

Поверхневі водні об’єкти, названі у статті 7, які забезпечують більш ніж 100 м3 води на добу

в середньому, повинні бути визначені як ділянки моніторингу та стати предметом для такого

додаткового моніторингу, який може бути необхідним для виконання вимог вищезазначеної

статті. на таких об’єктах має здійснюватися моніторинг щодо всіх пріоритетних речовин, які

скидаються, та всіх інших речовини, які скидаються у великій кількості, що може вплинути

на стан водного об’єкта, та які регулюються відповідно до положень директиви про питну

воду. моніторинг повинен здійснюватися відповідно до частот, які вказано нижче:

кількість населення, яке

забезпечується водою частота

< 10 000 4 рази на рік

10 000 до 30 000 8 разів на рік

> 30 000 12 разів на рік.

Охоронні зони щодо середовища існування та видів

Водні об’єкти, що формують ці зони, повинні бути включеними до програми робочого

моніторингу, вказаного вище, у якій, на базі оцінки впливу та контрольного моніторингу

їх визначають такими, що зазнають ризику щодо спроможності досягти екологічних цілей

відповідно до статті 4. моніторинг має бути здійснений для оцінки розміру та впливу всіх

відповідних значних тисків на ці об’єкти і там, де потрібно, оцінити зміни у стані таких

об’єктів у результаті впровадження програм заходів. моніторинг повинен продовжувати-

ся доти, поки вказані зони не будуть задовольняти вимоги водного законодавства, згідно

з яким вони оголошені, та відповідати цілям, указаним у статті 4.

1.3.6. Ст андарти для моніторингу елементів якос ті

методи, що використовуються для моніторингу типових параметрів, повинні відповідати

міжнародним стандартам, переліченим нижче, або іншим національним або міжнародним

стандартам, які забезпечують отримання даних рівноцінної наукової якості та порівнянності.

Проби макробезхребетних

ISO 5667-3 1995 якість води — Відбір проб. частина 3: керівництво щодо зберіган-

ня та поводження з пробами.

EN 27828: 1994 якість води — методи відбирання біологічних проб — керівництво

щодо відбирання ручною сіткою проб бентосних макробезхребетних.

EN 28265: 1994 якість води — методи відбирання біологічних проб — керівництво

з розробки та використання кількісних пробовідбірників для бен-

тосних макробезхребетних на кам’янистих поверхнях у неглибоких

водах.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 153

EN ISO 9391: 1995 якість води — Відбирання проб у глибоких водах для макробезхре-

бетних — керівництво з використання колонізації, якісних та кіль-

кісних пробовідбірників.

EN ISO 8689 - 1:1999 Біологічна класифікація річок. частина I: керівництво з інтерпре-

тації даних біологічної якості, отриманих з досліджень бентосних

макробезхребетних у проточних водах.

EN ISO 8689 - 2:1999 Біологічна класифікація річок. частина іі: керівництво з представ-

лення даних біологічної якості, отриманих з досліджень макро-

безхребетних у проточних водах.

Проби макрофітів

Відповідні CEN / ISO стандарти, коли вони будуть розроблені.

Проби риби

Відповідні CEN / ISO стандарти, коли вони будуть розроблені.

Проби діатомової водорості

Відповідні CEN / ISO стандарти, коли вони будуть розроблені.

Стандарти для фізико-хімічних параметрів

Будь-які відповідні CEN/ISO стандарти.

Стандарти для гідроморфологічних параметрів

Будь-які відповідні CEN/ ISO стандарти.