Стратегії запобігання та регулювання забруднення підземних вод 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стратегії запобігання та регулювання забруднення підземних вод



1. Європейський Парламент та Рада повинні вжити конкретних заходів щодо запобігання та регулювання забруднення підземних вод. такі заходи повинні бути спрямовані на досягнення доброго хімічного стану підземних вод відповідно до статті 4(1)(b) та повинні бути прийняті згідно з представленною комісією пропозицією протягом двох років після набрання чинності цією директивою, відповідно до процедур, які встановлені в Угоді.

2. У запропонованих заходах комісія має врахувати аналізи, виконані відповідно до статті 5 та додатка іі. такі заходи повинні бути запропоновані раніше, якщо є доступні дані, та включати:

a) критерії для оцінки доброго хімічного стану підземних вод, відповідно до додатка II.2.2 та додатка V 2.3.2 і 2.4.5;

b) критерії для визначення значних і тривалих тенденцій підвищення рівня забрудненості та для визначення початкових точок для тенденції зниження, які будуть використовуватись у відповідності до додатка V 2.4.4.

3. Заходи, які випливають із застосування параграфа 1, мають бути включені у програми заходів, які вимагаються статтею 11.

4. За відсутності критеріїв, прийнятих відповідно до параграфа 2 на рівні ЄС, держави-члени повинні встановити відповідні критерії не пізніше п’яти років після набрання чинності цією директивою.

5. За відсутності критеріїв, прийнятих відповідно до параграфа 4 на національному рівні, тенденція зворотності повинна прийняти за стартову точку максимум 75% рівня стандартів якості, встановлених у чинному законодавстві ЄС, яке застосовується для підземних вод.

Стаття 18

Звіт Комісії

 

1. Комісія повинна опублікувати звіт про впровадження цієї директиви не пізніше 12 років після дати її вступу в силу і кожні шість років після того, а також повинна подавати його до Європейського Парламенту та до Ради.

2. звіт має включати таке:

(a) огляд поступу щодо впровадження директиви;

(b) огляд стану поверхневих вод та підземних вод у ЄС, виконаний у координації з Європейським агентством охорони довкілля;

(c) огляд планів управління річковим басейном, наданих відповідно до статті 15, включаючи пропозиції щодо вдосконалення майбутніх планів;

(d) зведення результатів реагування на кожний зі звітів або рекомендацій для комісії, які Були зроблені державами-членами згідно зі статтею 12;

(e) зведення будь-яких пропозицій, заходів регулювання і стратегій, розроблених відповідно до статті 16;

(f) зведення результатів реагування на зауваження, які були зроблені Європейським Парламентом та Радою на попередні звіти з впровадження.

3. Комісія також повинна опублікувати звіт щодо розвитку у впровадженні, що базується на коротких звітах, які представляють держави-члени відповідно до статті 15(2), та подати його до Європейського Парламенту і держав-членів не пізніше 2 років після дат, які вказані в статтях 5 та 8.

4. Комісія повинна не пізніше трьох років з часу публікації кожного звіту відповідно до параграфа 1 опублікувати проміжний звіт, який описує розвиток у впровадженні на базі проміжних звітів держав-членів, як згадано у статті 15(3). Він має бути представлений Європейському Парламенту та Раді.

5. Комісія повинна скликати в разі потреби та згідно з термінами надання звітів конференцію зацікавлених у водній політиці ЄС сторін за участю кожної держави-члена, для розгляду зауважень щодо звітів комісії з впровадження та для обміну досвідом.

Учасники повинні включати представників компетентних органів влади, Європейського Парламенту, неурядових організацій, соціальних і економічних партнерів, споживачів, учених та інших експертів.

Стаття 19

Плани майбутніх заходів ЄС

 

1. Один раз на рік комісія повинна для інформаційних цілей представляти комітету, який згадується у статті 21, індикативний план заходів, що мають вплив на водне законодавство, які комісія має запропонувати у найближчому майбутньому, включаючи будь-які питання, що виникають із пропозицій, заходів регулювання та стратегій, які були розроблені згідно зі статтею 16. комісія має зробити першу таку презентацію не пізніше 2 років після дати набрання чинності цією директивою.

2. Комісія перегляне цю директиву не пізніше 19 років після дати її набрання чинності та запропонує необхідні поправки до неї.

Стаття 20

Технічні поправки до Директиви

 

1. До додатків і, ііі та розділу 1.3.6 додатка V можуть бути внесені поправки згідно з науковими і технічними досягненнями відповідно до процедур, які викладено у статті 21, з урахуванням часу для перегляду та оновлення планів управління річковим басейном, як вказано в статті 13. У разі потреби комісія може прийняти керівні документи щодо впровадження додатків II та V відповідно до процедур, викладених у статті 21.

2. З метою передачі та обробки даних, включаючи статистичні та картографічні дані, для цілей параграфа 1 можуть бути прийняті технічні форми відповідно до процедур, викладених у статті 21.

Стаття 21

Регулятивний комітет

 

1. Комісії повинен допомагати комітет (тут і далі —комітет).

2. У разі посилання на цю статтю мають братися до уваги статті 5 та 7 Рішення 1999/468 еС, враховуючи положення його статті 8.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення, повинен бути визначений у три місяці.

 

Стаття 22

Скасування та перехідні умови

 

1. Через 7 років після набрання чинності цією директивою повинні втратити чинність такі акти:

— директива 75/440/EEC від 16 червня 1975 року стосовно вимог до якості поверхневих вод, призначених для забору питної води в державах-членах;

— Рішення Ради 77/795/EEC від 12 грудня 1977 року, яке встановлює загальну процедуру для обміну інформацією про якість поверхневих прісних вод у ЄС;

— директива Ради 79/869/EEC від 9 жовтня 1979 року стосовно методів вимірювання та періодичності відбору проб та аналізу поверхневої води, призначеної для забору питної води в державах-членах.

2. Через 13 років після набрання чинності цією директивою повинні втратити чинність такі акти:

— директива Ради 78/659/EEC від 18 липня 1978 року щодо якості прісних вод, які потребують охорони або покращання з метою забезпечення існування риби;

— директива Ради 79/923/EEC від 30 жовтня 1979 року про якість вод, яка необхідна для молюсків;

— директива Ради 80/68/EEC від 17 грудня 1979 року про захист підземних вод від забруднення, яке спричиняють деякі небезпечні речовини;

— директива 76/464/EEC, за винятком статті 6, яка повинна втратити чинність негайно після набрання чинності цією директивою.

3. Для директиви 76/464/EEC повинні застосовуватися такі перехідні умови:

(a) Список пріоритетних речовин, прийнятий згідно зі статтею 16 цієї директиви, повинен замінити список речовин, визначених пріоритетними у Повідомленні комісії до Ради від 22 червня 1982 року;

(b) для цілей статті 7 директиви 76/464/EEC держави-члени можуть застосовувати принципи для визначення проблем забруднення та речовин, через які вони виникають, встановлення стандартів якості та вживання заходів, викладених у цій директиві.

4. Екологічні цілі у статті 4 та екологічні стандарти якості, встановлені в додатку іх і згідно зі статтею 16(7), а також прийняті державами-членами відповідно до додатка V для речовин, які не входять до списку пріоритетних речовин, і, відповідно до статті 16(6) стосовно пріоритетних речовин, для яких стандарти ЄС не були встановлені, слід розглядати як стандарти екологічної якості для цілей пункту 7 статті 2 і статті 10 директиви 96/61/EC.

5. У разі, коли речовина зі списку пріоритетних речовин, прийнятого згідно зі статтею 16, не включена в додаток VIII до цієї директиви або в додаток ііі до директиви 96/61/EC, вона повинна бути додана до нього.

6. Для поверхневих водних об’єктів екологічні цілі, встановлені у складі першого плану управління річковим басейном, який вимагається цією директивою, повинні, як мінімум, ввести в дію стандарти якості не менш жорсткі, ніж ті, що вимагаються для впровадження директиви 76/464/EEC.

Стаття 23

Покарання

 

Держави-члени повинні визначити покарання, які застосовуються за порушення національних законодавчих положень, прийнятих відповідно до цієї директиви. Передбачені таким чином заходи покарання мають бути ефективними, відповідними до тяжкості порушення та переконливими.

Стаття 24

Впровадження

 

1. Держави-члени приймають закони, підзаконні акти та адміністративні положення, які необхідні для виконання цієї директиви, не пізніше 22 грудня 2003 року. Вони негайно інформують про це комісію.

Якщо держави-члени вживають таких заходів, то останні повинні містити посилання на цю директиву або супроводжуватися таким посиланням у разі їх офіційної публікації. Способи здійснення такого посилання мають бути визначені державами-членами.

2. Держави-члени повинні передавати комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони приймають у сфері, що врегульована цією директивою. комісія інформує про це інші держави-члени.

Стаття 25

Набрання чинності

 

Ця директива набирає чинності у день її публікації в офіційному віснику Європейських Співтовариств.

Стаття 26

Адресати

 

Ця директива адресована державам-членам.

 

Вчинено в Люксембурзі, 23 жовтня 2000 року.

За Європейський Парламент За Раду

Президент Президент

Н. Фонтейн Дж. Главані


ANNEX 1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 202; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.28.227.63 (0.042 с.)