Характеризування типів поверхневих водних об’єктів

держави-члени повинні визначити розташування та межі поверхневих водних об’єктів, а

також виконати первинне характеризування всіх таких об’єктів згідно з такою методоло-

гією. держави-члени можуть групувати разом поверхневі водні об’єкти з метою здійснен-

ня такого первинного характеризування.

(i) Поверхневі водні об’єкти в межах району річкового басейну повинні бути визначені

як такі, що підпадають під одну з названих нижче категорій поверхневих вод: річки,

озера, перехідні води або прибережні води, та як штучні поверхневі водні об’єкти або

істотно змінені поверхневі водні об’єкти.

(ii) для кожної категорії поверхневих вод відповідні поверхневі водні об’єкти в межах

району річкового басейну повинні бути розмежовані відповідно до типу. Ці типи виз-

начено, використовуючи “систему A” або “систему B”, у розділі 1.2.

(iii) якщо використовується система A, то поверхневі водні об’єкти в межах району річ-

кового басейну мають спочатку бути розмежовані за відповідними екорегіонами згід-

но з географічними територіями, які вказані в розділі 1.2 та показані на відповідних

картах у додатку XI. Водні об’єкти в межах кожного екорегіону повинні потім бути

розподілені за типами поверхневих водних об’єктів згідно з дескрипторами, указани-

ми в таблицях для системи A.

(iv) якщо використовується система B, то держави-члени повинні досягти принаймні та-

кого самого ступеня розподілу, якого було б досягнуто, використовуючи систему A.

Відповідно, поверхневі водні об’єкти в межах району річкового басейну мають бути

розподілені за типами з використанням значень для обов’язкових дескрипторів та

для тих необов’язкових дескрипторів або комбінацій дескрипторів, які потрібні для

забезпечення того, щоб тип конкретних біологічних початкових (референційних)

умов міг бути надійно отриманий.

(v) для штучних та істотно змінених поверхневих водних об’єктів повинна бути запро-

ваджена диференціація згідно з дескрипторами для будь-яких категорій поверхневих

вод, які найбільше нагадують зазначені істотно змінені або штучні водні об’єкти.

(vi) держави-члени повинні надати комісії карту або карти (у форматі ГіС) щодо геогра-

фічного розташування типів, які відповідають ступеням диференціації, що вимага-

ються згідно із системою A.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 117

Екорегіони і типи поверхневих водних об’єктів

1.2.1. Річки

Система A

зафіксована типологія дескриптори

екорегіон екорегіони, показані на карті а в додатку XI

тип типологія висоти

височина > 800 м

середні висоти — від 200 до 800 м

низина < 200 м

типологія розміру, заснована на площі водозбірного басейну

мала: 10–100 км

середня > 100 до 1 000 км

велика > 1 000 до 10 000 км

дуже велика > 10 000 км

Геологія

вапнякова

кременева

органічна

Система B

альтернативна

характеристика

Фізичні та хімічні чинники, які визначають характеристики річки або частини

річки, а звідси — структуру та склад біологічної популяції

обов’язкові чинники висота над рівнем моря

широта

довгота

геологія

розмір

необов’язкові чинники відстань від початку річки

енергія потоку (функція витрати води та ухилу водної поверхні)

середня ширина потоку

середня глибина потоку

середній гідравлічний ухил

форма і контур головного русла річки

категорія витрати річкового потоку

форма річкової долини

транспортування наносів

спроможність нейтралізувати кислоту

середній склад донних порід

хлориди

коливання температур повітря

середня температура повітря

опади

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 118

1.2.2. оз ера

Система A

зафіксована типологія дескриптори

екорегіон екорегіон, показаний на карті A у додатку XI

тип типологія висоти

височина > 800 м

середні висоти — від 200 до 800 м

низовина < 200 м

Глибинна типологія, заснована на значенні середньої глибини

< 3 м,

від 3 м до 15 м,

> 15 м

Розмірна типологія, заснована на площі поверхні

від 0,5 до 1 км

від 1 до 10 км

від 10 до 100 км

> 100 км

Геологія

вапнякова

кременева

органічна

Система B

альтернативна

характеристика

Фізичні та хімічні чинники, які визначають характеристики озера, а звідси —

структуру та склад біологічної популяції

обов’язкові чинники висота над рівнем моря

широта

довгота

глибина

геологія

розмір

необов’язкові чинники середня глибина води

форма озера

час існування

середня температура повітря

коливання температур

характеристики змішування (наприклад, мономіктичний, діміктич-

ний, поліміктичний)

спроможність нейтралізувати кислоту

фоновий стан поживних речовин

середній склад підґрунтя

коливання рівня води

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 119

1.2.3. Перехідні води

Система A

зафіксована типологія дескриптори

екорегіон наступні, вказані на карті B у додатку XI:

Балтійське море

Баренцове море

норвезьке море

Північне море

атлантичний океан

Середземне море

тип заснований на середній річній солоності

< 0,5 ‰ — прісна води

0,5 до < 5 ‰ — олігогалінна

5 до < 18 ‰ — мезогалінна

18 до < 30 ‰ — полігалінна

30 до < 40 ‰ — еугалінна

заснований на середній амплітуді припливів

< 2 м — малі припливи

від 2 до 4 м — середні припливи

> 4 м — великі припливи

Cистема B

альтернативна

характеристика

Фізичні та хімічні чинники, які визначають характеристики перехідних вод, а

звідси — структуру та склад біологічної популяції

обов’язкові чинники широта

довгота

амплітуда припливів

солоність

необов’язкові чинники глибина

швидкість потоку

відкритість для хвиль

час існування

середня температура води

характеристики змішування

мутність

середній склад підґрунтя

форма

коливання температур води

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 120

1.2.4. Прибережні води

Система A

зафіксована типологія дескриптори

екорегіон наступні, вказані на карті B у додатку XI:

Балтійське море

Баренцове море

норвезьке море

Північне море

атлантичний океан

Середземне море

тип заснований на середній річній солоності

< 0,5 ‰ — прісна вода

від 0,5 до < 5 ‰ — олігогалінна

від 5 до < 18 ‰ — мезогалінна

від 18 до < 30 ‰ — полігалінна

від 30 до < 40 ‰ — еугалінна

заснований на середній глибині

мілинні води <30 м,

води середньої глибини — від 30 до 200 м,

глибокі води >200 м

Система B

альтернативна

характеристика

Фізичні та хімічні чинники, які визначають характеристики прибережних вод,

а звідси структуру та склад біологічної популяції

обов’язкові чинники широта

довгота

амплітуда припливів та відпливів

солоність

необов’язкові чинники швидкість потоку

відкритість для хвиль

середня температура води

характеристики змішування

мутність

час затримки (для закритих бухт)

середній склад підґрунтя

коливання температур води

Встановлення типоспецифічних початкових (референтних) умов для типів поверхне-

Вого водного об’єкта

(i) для кожного типу поверхневого водного об’єкта, охарактеризованого згідно з розді-

лом 1.1, повинні бути встановлені типоспецифічні гідро-морфологічні та фізико-хіміч-

ні умови, які репрезентують величини гідро-морфологічних та фізико-хімічних еле-

ментів якості, указаних в розділі 1.1 додатка V для такого типу поверхневого водного

об’єкта за відмінного екологічного стану, як вказано у відповідній таблиці в розділі 1.2

додатка V. необхідно встановити типоспецифічні біологічні початкові (референційні)

умови, які б представляли величини біологічних елементів якості, що вказані в розділі

1.1 додатка V для такого типу поверхневого водного об’єкта за відмінного екологічно-

го стану, як визначено у відповідній таблиці у розділі 1.2 додатка V.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 121

(ii) застосовуючи процедури, установлені в цьому розділі щодо істотно змінених або

штучних поверхневих водних об’єктів, посилання на відмінний екологічний стан слід

тлумачити, як посилання на максимальний екологічний потенціал, як визначено в

таблиці 1.2.5 додатка V. Величини максимального екологічного потенціалу щодо вод-

ного об’єкта повинні переглядатися кожні 6 років.

(iii) типоспецифічні умови для цілей, указаних у пунктах i) та ii), та типоспецифічні біоло-

гічні початкові (референційні) умови можуть базуватися на огляді місцевості, або на

моделюванні, або можуть бути отримані, використовуючи комбінацію таких методів.

У тих випадках, де неможливо використовувати такі методи, держави-члени можуть

використати експертні оцінки для встановлення таких умов. При визначенні відмінно-

го екологічного стану щодо концентрацій специфічних синтетичних речовин-забруд-

ників пороги виявлення є такими, які можуть бути досягнутими згідно з доступним

обладнанням у той час, коли мають встановлюватися типоспецифічні умови.

(iv) для типоспецифічних біологічних початкових (референційних) умов, базованих

на огляді місцевості, держави-члени повинні створити порівняльну початкову (ре-

ференційну) мережу для кожного типу поверхневого водного об’єкта. мережа має

налічувати достатню кількість ділянок відмінного стану для того, щоб забезпечити

достатній рівень упевненості щодо величин початкових (референційних) умов, обу-

мовлених коливанням величин елементів якості, що відповідають відмінному еколо-

гічному стану для того типу поверхневого водного об’єкта, та методами моделюван-

ня, котрі мають застосовуватися згідно з параграфом (v).

(v) на базі моделювання можуть бути отримані типоспецифічні біологічні початкові (ре-

ференційні) умови, використовуючи або прогнозні моделі, або методи ретроспектив-

ного прогнозування. Ці методи повинні враховувати історичні, палеогеографічні й

інші доступні дані та забезпечувати достатній рівень впевненості щодо величин для

початкових (референційних) умов, щоб гарантувати те, що умови, визначені таким

чином, є відповідними та дійсними для кожного типу поверхневого водного об’єкта.

(vi) У разі, коли неможливо встановити надійні типоспецифічні початкові (референцій-

ні) умови для елементів якості для типів поверхневих водних об’єктів через високий

ступінь непорушеної мінливості в такому елементі, а не тільки як результат сезонних

коливань, такі елементи можуть бути виключені з оцінки екологічного стану для та-

кого типу поверхневого водного об’єкта. за таких обставин держави-члени повинні

заявити причину для такого виключення в плані управління річковим басейном.

Визначення тисків

держави-члени повинні збирати та зберігати інформацію щодо типу та розміру значних

антропогенних тисків, яких можуть зазнавати поверхневі водні об’єкти у кожному районі

річкового басейну. характер такої інформації викладено нижче.

оцінка та визначення значних точкових джерел забруднення, зокрема речовинами, ука-

заними в додатку VIII, від міського, промислового, сільськогосподарського та іншого ви-

користання, на основі, серед іншого, інформації, зібраної з таких джерел:

(i) статті 15 та 17 директиви 91/271/ееС;

(ii) статті 9 та 15 директиви 96/61/еС;

та для цілей початкового плану управління річковим басейном:

(iii) стаття 11 директиви 76/464/ееС; та

(iv) директива 75/440/еС, 76/160/ееС, 78/659/ееС та 79/923/ееС.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 122

оцінка та визначення значних дифузних джерел забруднення, зокрема речовинами, ука-

заними в додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших устат-

кувань і видів діяльності, на основі, серед іншого, інформації, зібраної з таких джерел:

(i) статті 3, 5 та 6 директиви 91/676/ееС;

(ii) статті 7 та 17 директиви 91/414/ееС;

(iii) директива 98/8/еС;

та для цілі першого плану управління річковим басейном:

(iv) директиви 75/440/ееС, 76/160/ееС, 76/464/ееС, 78/659/ееС та 79/923/ееС.

оцінка та визначення значного забору води для міського, промислового, сільськогоспо-

дарського та іншого використання, включаючи сезонні зміни та загальний щорічний по-

пит, а також втрату води в системах розподілу,

оцінка та визначення впливу значного регулювання стоку, включаючи перекачування і

відведення води, на загальні характеристики потоку та водний баланс.

Визначення значних морфологічних змін у водних об’єктах.

оцінка та визначення інших значних антропогенних впливів на стан поверхневих вод.

оцінка видів землекористування, включаючи визначення головних міських, промисло-

вих та сільськогосподарських територій та, де потрібно, рибних і лісових господарств.

Оцінка впливу

держави-члени повинні проводити оцінку вразливості стану поверхневого водного

об’єкта щодо вищезгаданих тисків.

держави-члени повинні використовувати вказану вище зібрану інформацію та будь-яку

іншу відповідну інформацію, включаючи існуючі екологічні моніторингові дані, для оцін-

ки ймовірності того, що поверхневі водні об’єкти в межах району річкового басейну не

досягнуть цілей екологічної якості, які встановлені для цих об’єктів згідно зі статтею 4.

держави-члени можуть використовувати методи моделювання для допомоги у виконанні

такої оцінки.

для тих об’єктів, для котрих існує ризик недосягнення цілей екологічної якості, слід здій-

снити подальше характеризування, де є потреба, для оптимізації розробки як моніторин-

гових програм, які вимагаються згідно зі статтею 8, так і програм заходів, які вимагаються

згідно зі статтею 11.

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 123

2. Підземні Води

Початкове характеризування

держави-члени повинні здійснити початкове характеризування всіх підземних водних

об’єктів, щоб оцінити їх використання та ступінь ризику того, що вони не зможуть досяг-

ти цілей для кожного підземного водного об’єкта згідно зі статтею 4. держава-член може

згрупувати підземні водні об’єкти для цілей такого початкового характеризування. для

такого аналізу можна використовувати гідрологічні та геологічні дані, а також дані щодо

ґрунтознавства, землекористування, скидів, заборів води та інші дані. Він має визначати:

— розташування та межі підземного водного об’єкта чи об’єктів;

— тиски, яких підземні водні об’єкти будуть зазнавати, включаючи:

— дифузні джерела забруднення;

— точкові джерела забруднення;

— забір води;

— штучне поповнення;

— загальний характер шарів породи вище від підземного водоносного горизонту в зоні

водозбірного басейну, з яких підземний водний об’єкт поповнює свої запаси;

— такі підземні водні об’єкти, для яких існують поверхневі водні екосистеми або прибе-

режні екосистеми що прямо залежать від цих підземних водних об’єктів.

Подальше характеризування

Слідом за таким початковим характеризуванням держави-члени повинні провести по-

дальше характеризування тих підземних водних об’єктів або груп об’єктів, які були від-

несені до таких, яким загрожує ризик, з метою підготовки більш точної оцінки значення

такого ризику та визначення будь-яких заходів, які потрібні згідно зі статтею 11. така ха-

рактеристика має включати відповідну інформацію про вплив антропогенної діяльності

та, де необхідно, інформацію про:

— геологічні характеристики підземного водного об’єкта, включаючи розповсюдження

та тип геологічних одиниць;

— гідрогеологічні характеристики підземного водного об’єкта, включаючи гідравлічну

проникність, пористість і обмеженість водоупорами;

— характеристики неглибоких залягань та ґрунтів водозбірної території, з яких підзем-

ний водний об’єкт поповнюється, включаючи щільність, пористість, гідравлічну про-

никність та абсорбційні властивості осадів та ґрунтів;

— стратифікаційні характеристики підземних вод у межах підземного водного об’єкта;

— інвентаризацію взаємопов’язаних поверхневих систем, включаючи прибережні екосисте-

ми та поверхневі водні об’єкти, з якими підземний водний об’єкт має динамічні зв’язки;

— оцінки напрямків та темпів обміну води між підземним водним об’єктом та

пов’язаними з ним поверхневими системами;

— достатні дані для розрахунку довгострокової щорічної середньої швидкості загально-

го поповнення;

EU Water Framework Directive Водна Рамкова директива ЄС 124

— характеризування хімічного складу підземних вод, включаючи встановлення впливу

антропогенної діяльності. держави-члени можуть використати типології для харак-

теризування підземних вод, коли встановлюються непорушені початкові (референ-

ційні) рівні для таких підземних водних об’єктів.