Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину, які виражають внутрішню і зовнішню сторону злочину;

б) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки.

 

6. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу.

 

7. Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

Значення необхідного причинного зв’язку.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом;

б) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони всіх злочинів;

в) впливає на суспільну небезпечність злочину;

г) враховується при призначенні покарання.

 

Час вчинення злочину як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

a) це конкретна дата вчинення злочину;

б) це час доби (ранок, день, вечір, ніч), коли було вчинено злочин;

в) це певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння;

г) це час набрання чинності кримінальним законом.

 

Загальний вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

 

11. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

 

Значення юридичного критерію неосудності.

a) є єдиною підставою для визнання особу неосудною;

б) визначає дійсний зміст неосудності і межі чинності медичного критерію;

в) не має ніякого значення;

г) впливає на кримінальну відповідальність особи.

 

13. Вплив юридичної помилки на кримінальну відповідальність полягає у тому, що:

a) її наявність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності;

б) особа притягується до кримінальної відповідальності відповідно до її уявлень про злочинність діяння, його караність та кваліфікацію злочину;

в) особа притягується до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений з необережності;

г) за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.

 

14. Прямий умисел відмежовується від непрямого за:

a) інтелектуальними ознаками;

б) вольовою ознакою;

в) інтелектуальною і вольовою ознаками;

г) інтелектуальною ознакою.

 

15. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу полягає в тому, що:

a) якщо виявлення умислу – це лише прояв особою тим чи іншим способом наміру вчинити певний злочин, то готування завжди являє собою певне суспільно небезпечне діяння на підкріплення такого наміру;

б) виявлення умислу є підставою кримінальної відповідальності лише у випадках, прямо передбачених Особливою частиною КК, на відміну від готування до злочину;

в) за виявлення умислу для особи встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за готування до злочину;

г) за готування до злочину встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за виявлення умислу.

 

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____ 3_ ___ від «21» ___ 10 _______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

 

[підпис] [прізвище,ініціали]

 

 

[прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

 

Спеціальність Правознавство Семестр______ 3 ____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _18__

Визначте особливо кваліфікований склад злочину.

а) склад з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

б) склад з декількома пом’якшуючими обставинами, які зменшують суспільну небезпечність злочину;

в) склад з двома або більше пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

 

Об'єкт як елемент складу злочину, його структура.

a) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

в) об'єкт - це суспільні відносини, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину або створюється загроза спричинення шкоди, і які поставлені під охорону кримінального закону. Структура об’єкта: учасники відносин; предмет з приводу якого існують відносини; соціальний зв’язок;

г) об'єкт - це певне благо, на яке посягає злочин. Структура об’єкта: місце, час та обстановка вчинення злочину.

Родовий об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди.

Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

а) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що охроняються адміністративним законодавством.

5. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

6. Злочин з матеріальним складом - це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) наслідки злочину є виключно матеріальною шкодою;

г) суспільно небезпечні наслідки не впливають на кваліфікацію злочину.

7. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки.