Класифікація (види) об'єктів злочину.

а) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт.

Відмінність об’єкта від предмета злочину.

a) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це певне благо;

б) об’єкт злочину – це певна річ матеріального світу, предмет злочину – це те на що посягає злочин;

в) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу з приводу якої вчиняється злочин;

г) об’єкт – це соціальні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода об’єкту злочину.

5. Засоби як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

a) це речі матеріального світу, на які посягає злочин;

б) це речі матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння;

в) це речі матеріального світу, яким завдається шкода при вчиненні злочину;

г) це речі матеріального світу, які злочинець обертає на свою користь при вчиненні злочину.

6. Об’єктивний характер причинного зв’язку обумовлюється тим, що він:

а) передбачений як ознака складу злочину в диспозиції статті Особливої частини КК;

б) причинний зв'язок не існує в об’єктивній реальності;

в) існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини;

г) існує в свідомості суб’єкта злочину;

7. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а)виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

8. Повним переліком ознак суспільно небезпечної дії в кримінальному праві є:

а) суспільна небезпечність, винність, передбаченість у КК, караність;

б) активність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) конкретність, активність, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини, суспільно небезпечність, протиправність;

г) є активність, протиправність, суспільна небезпечність.

Загальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

б) суб єкт - це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності;

в) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

г) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

 

10. Юридичний критерій неосудності:

a) нездатність особи розуміти характер своїх дій під час вчинення злочину;

б) нездатність особи усвідомлювати суспільну небезпечність вчиненого діяння;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

г) нездатність особи розуміти факт засудження і призначення їй покарання.

Наслідки визнання особи неосудною.

a) неосудна особа звільняється від покарання;

б) покарання, призначене неосудній особі, замінюється примусовими заходами медичного характеру;

в) неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності.

г) покарання неосудній особі призначається після її одужання.

 

12. Обов’язковими(ою) ознаками(ою) суб’єктивної сторони є:

a) вина, мотив та мета;

б) мотив та мета;

в) вина;

г) мотив, та умисел.

13. Поняття непрямого умислу:

a) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

б) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачено його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;

в) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки, але легковажно розраховує на їх відвернення;

г) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, але не передбачала його суспільно-небезпечних наслідків.

14. Змішаною формою вини є:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних злочинів;

б) ставлення особи у формі прямого умислу до діяння і непрямого умислу до наслідків;

в) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;

г) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину.

15. З яким видом вини вчиняється замах:

а) з прямим умислом;

б) з будь-яким видом;

в) зі злочинною самовпевненістю та непрямим умислом;

г) зі злочинною недбалістю та злочинною самовпевненістю.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____ 3 ____ від «21» ___ 10 ________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

 

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

 

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

 

Спеціальність Правознавство Семестр______ 3 ____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _30__

В якому співвідношенні знаходяться поняття злочину і складу злочину.

а) в співвідношенні цілого та частки;

б) склад злочину є соціальною характеристикою злочину;

в) ці поняття ніяк не співвідносяться;

г) злочин – це конкретно суспільне небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.

2.. Ознаки складу злочину залежно від їх ролі в характеристиці загального поняття складу злочину поділяються на:

a) обов’язкові та факультативні;

б) основні і додаткові;

в) центральні і субсидіарні;

г) змістовні і доповнюючі.

 

Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це всі суспільні відносини, що існують в країні;

В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальної частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою.

Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення, в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

Вимоги, що ставляться для встановлення причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

а) причина (діяння) повинна: у часі передувати наслідку, зумовлювати наслідок, бути визначальною умовою(фактором) настання суспільно небезпечних наслідків неминуче, (спричиняти) настання саме такого наслідку;

б) наслідок не породжується діянням;

в) суспільно небезпечний наслідок породжується іншим діянням;

г) діяння не повинно передувати наслідку в часі.

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину;

б) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину;

в) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом.