Визначте привілейований склад злочину.

а) склад з такими ознаками, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою підвищують суспільну небезпечність та караність злочину;

в) склад з такими ознаками, які впливають на кваліфікацію та покарання;

г) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність та караність злочину.

 

Об'єктивна сторона, як елемент складу злочину, її ознаки.

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: вина, мета, мотив.

 

Поняття суб’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність);

б) внутрішня сторона злочину, ознаками якої є осудність суб’єкта та досягнення ним віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) внутрішня сторона злочину, ознаками якої є вина, мотив та мета;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене субє’ктом злочинне діяння як злочин.

 

4. Структура суспільних відносин як об’єкту злочину:

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт, предмет суспільних відносин;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона, соціальний зв'язок між ними.

 

5. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а)виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

 

Суспільно небезпечна дія як форма вчинення діяння.

а) це активний рух тіла, в тому числі рефлекторний рух тіла, що відбувається поза контролем свідомості;

б) це реакція організму на заподіяну злочином шкоду;

в) це активна або пасивна поведінка суб’єкта, яка з фізичної сторони може бути простою і складною;

г) це є форма суспільно небезпечного діяння: активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта злочину.

 

7. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки;

 

Значення факультативних ознак об’єктивної сторони (час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя, засоби).

а) якщо вони прямо вказані (описані) в статті Особливої частини КК, то вони є обов'язковими і впливають на кваліфікацію злочину;

б) не мають ніякого значення для об'єктивної сторони злочину;

в) впливають на момент закінчення злочину;

г) потрібні для встановлення причинного зв' язку.

Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

 

Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності.

a) для визначення неосудності необхідно встановити всі ознаки медичного критерію і всі ознаки юридичного критерію;

б) єдиним визначальним критерієм є юридичний;

в) для визначення неосудності необхідно встановити хоча б одну ознаку медичного критерію і хоча б одну ознаку юридичного критерію;

г) єдиним визначальним критерієм є медичний.

 

11. Поняття прямого умислу:

a) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння;

б) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажала їх настання;

в) прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

г) прямим є умисел, якщо особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків.

 

Медичний (біологічний) критерій неосудності.

a) наявність у особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в КК, хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

б) захворювання особи після вчинення злочину на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними;

в) наявність у особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в КК, недоумства (олігофренії) від народження;

г) наявність у особи під час вчинення злочину тяжкої чи невиліковної хвороби.

 

13. Випадком (казусом) є ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому:

a) від вчиненого діяння наслідки не настали взагалі;

б) наслідки, що настали, не перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням;

в) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, проте особа не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити їх настання;

г) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не тільки не передбачала можливості їх настання, але й не могла їх передбачити.

 

З яких причин замах на злочин не доводиться до кінця?

а) у зв’язку з відсутністю потреби доводити злочин до кінця;

б) у зв’язку з проханням потерпілого;

в) з причин, що не залежать від волі винного;

г) у зв’язку зі щирим каяттям особи.

 

15. Злочин, який є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, - це злочин:

a) з формальним складом;

б) з матеріальним складом;

в) з усіченим складом;

г) з привілейованим складом.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____ 3 ______ від «21» ___ 10 ________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

 

Спеціальність Правознавство Семестр______ 3 ____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _14__

Поняття кваліфікації злочину.

а) це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі;

б) це поділ злочинів на групи в залежності від ступеню суспільної небезпечності, закріплений в кримінальному законі;

в) це поділ складів злочину на групи в залежності від моменту закінчення злочину, закріплений в кримінальному законі;

г) це розподіл злочинів на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості, закріплений в кримінальному законі.

 

Суб'єкт, як елемент складу злочину, його ознаки.

а) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

б) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, осудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, неосудна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

г) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, правоздатна особа.

 

Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

a) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що зазнають шкоди від злочину.