Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основи розмежування доходів між бюджетами.

Поиск

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи:

• забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків;

• встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формуванням доходів відповідних бюджетів;

• встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів ґрунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.

Доходи розмежовуються на:

Загальнодержавні податки та платежі (фінансуються делеговані повноваження)

Місцеві податки та збори (фінансуються власні повноваження)

Загальнодержавні податки:

• Закріплені доходи (закріплюються за певним бюджетом і в певному обсязі і визначені в Бюджетному кодексі)

• Регулюючі доходи (закріплені за централізованими бюджетами і розподіляються в певних пропорціях до потреб децентралізованих бюджетів і періодично (як правило, щорічно) змінюються)

На даний час в Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має досить обмежений характер.

Місцеві податки і збори закріплюються за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між окремими ланками місцевих бюджетів.

90. /Версия 2/ Основи розмежування доходів між бюджетами.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має у своїй основі принцип фінансової децентралізації.

Розподіл доходів базується на нормативно-правовому забез­печенні адміністративно-територіальних одиниць джерелами доходів, які поділяються на:

Загальнодержавні податки та обов'язкові платежі:

закріплені-- доходи, які повністю або частково (за твердо фіксованим нормативом) надходять до даного бюджету. Норми відрахування (закріплення) встановлені Бюджетним кодексом України та залишаються незмінними і становлять переважну біль­шість у доходах місцевих бюджетів;

регулюючі — такі доходи, від яких встановлюються відраху­вання до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їхніх потреб, тоб­то нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і регулюються щорічним законом про Державний бю­джет України;

місцеві податки (податок з реклами та комунальний пода­ток) і збори — закріплюються за місцевими бюджетами відповід­но до того, який орган їх встановлює. Місцеві податки, у свою чергу, можуть розподілятися у відсотковому значенні між окре­мими ланками місцевих бюджетів.

Згідно нового законодавства до загальнодержавних належать такі податки та збори(стаття 9): податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок;рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів;фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Місцеві податки та збори (Стаття 10.): податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;єдиний податок. До місцевих зборів належать:збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;збір за місця для паркування транспортних засобів;туристичний збір.

 

 

Офіційні трансферти та їх роль у надходженнях до бюджетів.

Бюджетним кодексом України виділено три групи міжбюджетних трансфертів:

1. Трансферти, що здійснюються в порядку вирівнювання (бюджетної спроможності на безоплатній і безповоротній основі для покриття поточних видатків:

• дотація вирівнювання дохідної спроможності бюджету;

• трансферти, що передаються до Державного бюджету та місцевих бюджетів.

2. Трансферти, що надаються для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про його надання:

• субвенція на здійснення програм соціального захисту, що надається з державного бюджету України;

• субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг, встановлених державою (надається з державного бюджету);

• субвенція на виконання інвестиційних проектів;

Субвенція на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

3. Інші трансферти, що надаються на безоплатній і безповоротній основі у вигляді дотації.

Система трансфертів сприяє згладженню нерівно­стей між адміністративно-територіальними одиницями, тобто на го­ризонтальному рівні, зумовлених соціально-економічними особливо­стями розвитку кожного регіону, та їх фінансовими можливостями.

У західній фінансовій науці виділяють кілька підстав для запровадження системи міжбюджетних трансфертів: фіскальна незбалансованість по вертикалі, відновлення горизонтального фіскального балансу, гарантоване надання суспільних благ, внесок у політику стабілізації та економічний розвиток і макроекономічні цілі

 

92. Передумови і чинники надання запозичень державі.

Основною передумовою надання запозичень державі є дефіцит бюджету.

Прийняття Державного бюджету України або місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного

Явище бюджетного дефіциту регулюється статтею 14 Бю­джетного кодексу України і передбачає прийняття Державного бюджету України з дефіцитом у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту. Згідно з чинним законодавством джерелами фінансування дефіциту визнано внутрішні та зовніш­ні запозичення. Використання державних позик як джерела фі­нансування вимагає наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави, довіри з боку кредиторів та їх зацікавленість за рахунок твердих гарантій, наявності реальних доходів від вико­ристання позичених грошових коштів. На відміну від запозичень, емісійні кошти Національного Банку України заборонені для фі­нансування дефіциту Державного бюджету України. Дефіцит прийнято класифікувати за такими ознаками:

—за формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований;

— за причинами виникнення бюджетний дефіцит буває виму­шений та свідомий;

-за напрямом дефіцитного фінансування розрізняють актив­нім бюджетний дефіцит та пасивний бюджетний дефіцит.

Запозичення, використані з метою фінансування дефіциту бюджету, утворюють державний борг, гриничний обсяг якого (як зовнішнього, так і внутрішнього) не повинен перевищувати 60% від фактичного річного обсягу ВВП. У разі перевищення зазначеної величини уряд держави зобов'язаний ужити заходів для приведення цієї величини у відповідність до встановлених вимог. Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу встановлюється на кожний бюджетний рік відповідно до Закону про Державний бюджет України.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

 

Планування фонду заробітної плати вищого закладу освіти.

Основною статтею видатків кошторису вищого навчального за кладу є Фонд оплати праці, який складається з 5 елементів:

1) фонд оплати праці професорсько-викладацького складу - винизначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів, який диференційовано за формами навчання (денна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від по­сади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання(доцент, професор);

2) фонд оплати праці адміністративно-управлінського персо­налу -- визначається на підставі штатного розпису, який затверджується ректором;

3) фонд оплати праці навчально-допоміжного персоналу визначається аналогічно фонду оплати праці адміністративно-управлінського персоналу;

4) фонд оплати праці обслуговуючого персоналу - - визначається аналогічно фонду оплати праці адміністративно-управлінського персоналу;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів - - призначений для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства та наукових закладів і розраховується за нормативом (1—2 %) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу.

 


Планування фонду заробітної плати вчителів.

Основною й найбільшою статтею кошторису загальноосвіт­ні,ої середньої школи є фонд оплати праці. Фонд оплати праці загальноосвітньої середньої школи складається з трьох елементів:

1) фонд оплати праці педагогічного складу;

2) фонд оплати праці адміністративно-управлінського персоналу;

3) фонд оплати праці обслуговуючого персоналу.

Річний фонд оплати праці вчителів розраховується шляхом множення місячного фонду оплати праці на кількість місяців у період. Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів — за січень-серпень і вересень-грудень. Це пов'язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня за даною групою множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяця). За вересень грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці. Це пов'язано з формою та строками виплати заробітної плати: у сільських школах виплата заробітної плати відбувається один раз на місяць, зазвичай 20 числа місяця, а в міських — у формі авансу і зарплати, при чому виплата другої частини відбувається в наступному місяці.

ФОПр=ФОПмО1*М1+ФОПм09*М2

ФОПР — річний фонд оплати праці вчителів;

ФОП мО1,ФОП мО9— місячний фонд оплати праці вчителів у періоді січень-серпень і вересень-грудень відповідно;

М1, М2 - кількість місяців до кінця бюджетного року – 8 (8,5 для міських шкіл) і 4 (3,5 для міських шкіл).

Місячний фонд оплати праці вчителів складається з: 1) оплати педагогічного навантаження; 2) оплати перевірки зошитів; 3) додаткових доплат.

Місячний фонд оплати праці розраховується за показниками тарифікаційного списку. Тарифікаційний список — це внутріш­ні вихідний документ, призначений для обліку і нарахування за-ніої плати працівників школи виходячи із персональних даних (освіта, звання тощо) та розподілу педагогічного навантаження.

Місячний фонд оплати праці вчителів визначається множенням середньої ставки, розрахованої на основі тарифікаційного списку, на кількість педагогічних ставок, виходячи із числа класів на 1 січня і 1 вересня.

ФОПмОІ(09)=С*КсОІ(09):

де С — середня ставка заробітної плати за тарифікаційним списком, Кс — кількість педагогічних ставок, виходячи із числа класів на 1 січня і 1 вересня.

Кількість педагогічних ставок розраховується за кожною гру­пою класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження за даною групою на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Також ураховується ділення класів на групи за окремими предметами (праця, фізкультура, іноземна мова).

Середня ставка заробітної плати розраховується шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок за даною групою класів.

де Онг — оплата навчальних годин за і-ою групою класів (1— 4, 5—9, 10—12).

Оплата навчальних годин визначається:

0нг = (С*Кг)/Нг

де С — ставка зарплати вчителя. Педагогічна ставка — це умовім розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Розмір ставки заробітної плати вчителя залежить від освіти і кваліфікаційної категорії (вчитель-методист, заслужений учитель тощо);

Кг - кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Нг - норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1-4 класи — 20 годин, 5—11 класи — 18 годин).

Фонд оплати праці за перевірку зошитів планується в розрізі класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня. Доплата за перевірку зошитів встановлюється для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Оплата за перевірку зошитів нараховується у відсотковому вираженні до ставки заробіт­ної плати вчителя в розрізі предметів, які викладає вчитель.

Додаткові доплати встановлюються за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями та ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою тощо. Сума оплати визначається шляхом добутку відповідних показників на встановлений норматив доплати.

 


95. Планування фонду заробітної плати дошкільного закладу.

Основною статтею кошторису на утримання дитячого дошкіль­ного закладу є фонд оплати праці. Планування фонду оплати праці здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихова­телів та їхніх помічників встановлюється виходячи з нормативу на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування ді­тей у закладі: найпоширеніше — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователі і 2 помічники. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовим штатним розписом, виходячи з чисельності дітей у даному закладі. У скла­ді фонду оплати праці планується фонд заміщення, призначений на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цихвитрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату1. Особли­вістю у фінансуванні дитячих дошкільних закладів е встанов­лення часткового покриття витрат за рахунок батьківської пла­ти. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до місцевого бюджету. Таким чином вся сума витрат за коштори­сом фінансується з бюджету (знеособленими коштами батьків­ської плати).

Річний фонд оплати праці розраховується шляхом множення місячного фонду олати праці на кількість місяців у періоді. Місячний фонд оплати праці розраховується за показниками тарифікаційного списку згідно «інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти»Ставки заробітної плати (посадові оклади) вихователів та інших педагогічних працівників виплачуються за 6 годин педагогічної роботи в день (36 годин на тиждень) вихователям-методистам дитячих дошкільних закладів, дитячих майданчиків, дитячих парків.Розмір заробітної плати вихователів, музичних керівників, медичних сестер і завідуючих дитячими садками і яслами-садками залежить від освіти і стажу роботи, а завідуючих дитячими яслами, санітарок і нянь у дитя­чих яслах — від стажу медичної роботи і визначається на основі відповідних документів про закінчення навчаль­ного закладу і стажу роботи, які наводяться в тарифіка­ційному списку встановленої форми..У дитячих садках, яслах-садках і яслах з особливим режимом (для дітей глухих, сліпих, з малими і затухаю­чими формами туберкульозу та ін.) ставки заробітної плати працівників підвищуються на 15 і 25 %.

 

Планування фонду заробітної плати лікарів.

Фонд оплати праці медичного персоналу на місяць обчислюється множенням кількості штатних одиниць на середню заробітну плату медичного працівника за категорією.

Розмір посадового окладу (тарифної ставки)працівника 1-го тарифного розряду встановлюється на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати. Посадові оклади (тарифні ставки)за розрядами Єдиної тарифікаційної сітки визначається шляхом множення окладу працівника 1-го тарифного розряду на відповідний тарифікаційний коефіцієнт.

Заробітна плата лікарі в обчислюється виходячи із ставки зарплати та системи надбавок та підвищень. Ставка зарплати залежить відпосади (лікар-хірург, лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) та кваліфікаційної категорії. Крім того, ставка в частині надбавки може залежати від місцезнаходження лікарні (місто чи сільська місцевість). Надбавки до зарплати встановлються за шкідливі й небезпечні умови праці,за роботу у вихідні та святкові дні та в нічний час,

В закладах амбулаторно-поліклінічної допомоги:Фонд оплати праці лікарів = Ставка(від посади і кваліфікаційної категорії),підвищення, надбавки х Чисельність (від кількості лікарських відвідувань)

Заклади стаціонарної допомоги = Ставка(від посади і кваліфікаційної категорії),підвищення, надбавки х Чисельність (від нормативу кількості ліжок на одного лікаря)

 

Планування фонду заробітної плати середнього та молодшого медичного персоналу

Заробітна плата середнього медичного персоналу обчислюється виходячи зі ставкизарплати і надбавок. Ставка заробітної плати середнього медичного персоналу залежить від посади (медична сестра, акушерка, фельдшер, зубний лікар), кваліфікаційної категорії і стажу роботи. Надбавки встановлено за шкідливі умови праці та роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.

Фонд оплати праці середнього медичного персоналу (закладу амбулаторно-поліклінічної допомоги)= Ставка (залежить від посади, категорії і стажу роботи) х Чисельніть (відповідно до кількості посад лікарів)

Фонд оплати праці середнього медичного персоналу (закладу стаціонарної допомоги)= Ставка (залежить від посади, категорії і стажу роботи) х Чисельніть (виходячи з кількості цілодобових постів)

Заробітна молодшого медичного персоналу обчислюється виходячи із ставки зарплати і надбавок. Ставка залеж посади (сестра операційна, сестра-господиня, сестра-ванниця) Надбавки встановлені аналогічно середньому медичному персоналу. Дозволяється суміщати обов'язки медичної сестри та санітарки виходячи з обсягів роботи — 0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25; 1,5; ставки.

Фонд оплати праці молодшого медичного персоналу (закладу амбулаторно-поліклінічної допомоги)= Ставка (залежить від посади, надбавки за шкідливі умови праці) х Чисельніть (відповідно до кількості посад лікарів)

Фонд оплати праці молодшого медичного персоналу (закладу стаціонарної допомоги)= Ставка (залежить від посади, надбавки за шкідливі умови праці) х Чисельніть (виходячи з кількості цілодобових постів)

 




Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 550; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.30.14 (0.01 с.)