Бюджетний устрій і бюджетна система, їх співвідношення.

БС – сукупність і державних і місцевих бюджетів врегульованих правовими нормами в якій враховується державний устрій адміністративно-територ поділ та економ відносини між суб’єктами.

БУ – сукупність принципів, основ, механізмів управління бюджетною системою та окремими її ланками.

Складовими БУ є структура, принципи побудови та організац функціонування БС. БУ ґрунтується на державному та територіальному устроях. Тому, наприклад, у федеративній та унітарній державах бюджетна система є різною. у федеративній державі вона полягає в тому, що федерація та землі є незалежними і автономними у розв'язанні фінансових питань. До федеративної бюджетної системи входять три рівні бюджетів: федеральний бюджет, бюджети суб'єктів федерації та місцеві бюджети. Україна є унітарною державою, в якій згідно зі ст. 7 Конституції визнається і гарантується місцеве самоврядування, бюджетна система країни є дворівневою і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Отже,склад БС визнач. формами держ устрою (унітарна, федератив, конфедерац.), Структура визнач бюджетним устроєм..БУ відбиває напрями та форми вертикальної побудови БС.

Виділяють 4 елементи БУ:

1. Виокремлення видів бюджетів (створ єдиного бюджету, створ окремих регіональних бюджетів, створ кількох рівнів=> створ центрального і місцевих бюджетів) Центральні бюд. включають: Централізований б. країни + Центральні б. федератив. утворень. Місцеві б включають:Централізовані б.(АРК, обл.., Києва і Севаст.) + Децентралізованіб (міста, села, селища, інші)

2. Принципи побудови БС (єдності, автономності)та (ст. 7 БК: єдності,збалансованості,самостійності,повноти,обґрунтованоі,ефективності та результативності субсидіарності,цільового використання бюджетних коштів, справедливості і неупередженості,публічності та прозорості)

3. Розмежування доходів і видатків між ланками БС. Розподіл видатків за принципами відомч підпорядків(фінансув здійсн з відомства), територ розташув. (адміністр один фінансує, до якої віднос суб’єкт за територ). На основі видів функт повноваж (неделеговані, делеговані, власні.). Доходи розподіл.: загальнодержавні податк і платежі (закріплені, регулюючі) за рахунок їх фінанси делегов повноваження, місцеві под і плат за рах їх фінанси власні повноваження.

4. Визначення форм і характ взаємовіднос між ланками БС

(зовнішні б.(виконують розпод і перерозпод функції, можуть бути вхідні, а саме податкові та неподаткові доходи, та вихідні, а саме видатки на держ функції) потоки та

внутрішні (бувають за характером взаємовідносин: договірні та обов’язкові, за напрямом використання: вертикальні горизонтальні) Договірні включ бюджетне субсидіювання(бюдж субсидія, субвенція, дотація), та бюджетні позички. Обов’язкові включ взаємні розрахунки та вилучення бюджетного надлишку.

15. Бюджетний федералізм і його засади.

Сутність і призначення бюджету і бюджетної системи в цілому полягає у задоволенні потреб соціальної сфери з дотриманням принципу субсидіарності, тобто — у виконанні функцій держави.

Законодавче зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади являє собою бюджетний федералізм. На цій основі видатки бюджетів класифікують за видами функціональних повноважень: видатки на неделеговані державні повноваження (на забезпеч конституційн ладу, держ суверенітету), видатки на делеговані(1 група –фінансув установ, що надають першочерг соц послуги, і розташов найближче до споживача; 2 груп – гарантов держ для всіх громадян Укр.;3 груп – окремі категорії громадян чи програм для них) та власні повноваження (реалізац прав місцевого самоврядування). Розподіл делегованих державних повноважень здійснюється на основі функціональної класифікації видатків бюджету між різними рівнями місцевого самоврядування. Таким чином БФ – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними(табюджетами) на засадах державної соц-економ і політ доцільності, соц етики, міжрегіон, між націонал та суспільної солідарності.

Отже, поєднуючи владні повноваження з фінансовими можливостями, бюджетний федералізм охоплює широке коло питань менеджменту взагалі і бюджетного менеджменту зокрема — від політичних процедур приймання рішень до скоординованої організації фінансових потоків у масштабах держави й ефективного управління ними. Федералізм існує в різних формах. Західні дослідники виділяють внутрішньодержавний, асиметричний, кооперативний, бюрократичний, двосторонній, виконавчий та інші, обумовлені національними особливостями (наприклад, Швейцарія), різновидності федералізму. І всі вони так чи інакше торкаються розподілу компетенції та фінансових ресурсів між державним (центральним, федеральним) і низовими (місцевими) бюджетами. Для країн Європейського Союзу бюджетний федералізм вже набув своїх особливостей і вийшов на міждержавний рівень.

У політичному плані бюджетний федералізм можна інтерпретувати з позицій «демократії участі», тобто демократичної співучасті у виборі, розробленні та реалізації бюджетних програм представників усіх заінтересованих сторін. За допомогою бюджетного федералізму відбувається пряме зарахування податків за установленими квотами в бюджети. У демократичному суспільстві бюджетний федералізм – продукт суспільної згоди відносно бюджетної політики згладжування, нівелювання регіональних і локальних асиметрій економічного розвитку та соціального добробуту, що відображає стереотипи мислення й поведінки людей, які вміють домовлятися, йти на компроміси.

Усі механізми сучасного бюджетного федералізму спрямовані на заохочення до активного прагнення до самодостатності, опори на власні сили, нарощування фінансово-економічного потенціалу. Ринок і конкуренція цілком об'єктивно змушують адміністрацію створювати привабливий образ своїх територій з метою залучення інвестицій, вигідних проектів, міжнародних ярмарків, конкурсів і виставок, конфесіє, фестивалів ічемпіонатів.

Бюджетний цикл і період.

Головною різницею між бюдж циклом та періодом є те, що бюдж цикл це термін, а бюджетний процес це процес. За ст. 3 БК Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Бюджетний цикл - проміжок часу, що охоплює діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування починаючи з розробки й складання проекту акта про бюджет, його розгляд і затвердження, виконання та складання, розгляд і затвердження звітності про виконання відповідного бюджету.

Загалом бюджетний цикл починається з 1.02 аналізом показників бюджету, що передує плановому, 1.03 місц ради мають затвердити звіт про виконання бюдж поперед періоду, 1.04 НБУ має подати меморандум “Про основи монетарн політики на наступний фін рік” на рівні Держ бюдж, 1.05 подача Кабміном звіту про виконання бюдж за поперед період, до 15.06 має бути подана резолюція до ВР, до 1.07ВР має прийняти бюдж резолюцію(основні макроеконом показники на наступний рік). Після 1.07 у тижневий термін Мінфін готує ін форм листа “Про особливості складання бюджету на наступний рік” і дають це лист.

Місц бюджети отримують бюджетні запити і повинні їх опрацювати їх до 15.08.Потім місцеві бюджети передають до Мінфіну всю необхідну інформацію до 15.09 і передають її до Державного бюджету як проект бюджету, заключають договори. 20.10 перше читання (затвердження основних макроекономічних показників), 27.11 друге читання (затвердження обсягу між бюджетних трансфертів), до 1 грудня третє читання (затвердження бюджету мають закінчити до 1 грудня)

До 1.01 всі бюджети мають бути прийняті, з 1.01 по 31.12 виконання бюджету відбувається, до 1.03 звіт державного Казначейства, до 1.05 звіт Кабміну, який затверджується ВР.