Системи і форми бюджетного фінансування

Бюджетне фінансування -надання грошових коштів з бюджетів різних рівнів на умовах безповоротності і безоплатності з метою забезпе­чення соціально-економічного розвитку суспільства, державного уп­равління, оборони тощо

Система бюджетного фінансування, значним недоліком якої раніше була відсутність ефективно діючого механізму стимулювання кращих результатів роботи установи, організації, їх трудових колек­тивів, збагатилася застосуванням різноманітних систем матеріально­го стимулювання для встановлення залежності розмірів матеріального стимулювання від кінцевих результатів діяльності трудових колек­тивів, а індивідуального заохочення — від обсягу, якості й ефектив­ності роботи конкретних працівників.

Форми бюджетного фінансування:

- Проектне фінансування -передбачає фінансування довгострокових інвестиційних проектів

- Державні трансферти (дотації та субсидіювання)

Державна дотація – кошти, що надаються підприємствам у якості компенсації, що понесли збитки в результаті спотвореної або неправильної політики держави.

Субсидії —- це невідплатні поточні виплати підприємствам, ор­ганізаціям, які не передбачають компенсації у формі спеціально обу­мовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов´язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Державне субсидіювання поділяють на:

- Бюджетні кредити

До кредиту­вання належать платежі бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з´являються фінансові вимоги до інших економічних суб´єктів, пе­редбачаючи обов´язкове повернення коштів. Чинним законодавством визначається надання кредитів органам управління інших рівнів, включаючи державні позабюджетні фонди, надання кредитів підприємствам, установам, організаціям та інші кредити

- Кошторисне фінансування –

виділення бюджетних асигнувань цільового призначення на підставі складеного і затвердженого плану видатків – кошторису. Кошторисне фінансування засновується на встановленні показників і нормуванні видатків за кжгим напрямком їх використання. Обсяг асигнувань розраховується як добуток відповідного показника на норму видатків.

132.Склад видатків бюджету на оборону і засади їх планування

Фінансування оборони регулюється Державним бюджетом України, БК, Законом України «Про оборону України».

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Існують три основні її типи:

1. Повна відмова від військових видатків.

2. Створення могутньої воєнної супердержави.

3. Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету. Місцеві бюджети забезпечують утримання військових комісаріатів.

Видатки на національну оборону включають:

утримання Збройних Сил;

закупівлю озброєння і військової техніки;

капітальне будівництво;

науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

інші видатки.

Основною статтею видатків при кошторисному фінансуванні є грошове забезпечення військовослужбовців, яке складається з:

- Окладів грошового утримання за військовим званням та посадою

- Щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення та дорожного забезпечення (надбавка за таємність, за безперервну військову службу, віслугу років тощо)

Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. д.). Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників — посади та військового звання. Також встановлюється надбавка за вислугу років.

Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослужбов­ців — харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначається потребами, пов’язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв’язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням.

 

133.Склад видатків Державного бюджету України на оборону і засади їх планування

Фінансування оборони регулюється Державним бюджетом України, БК, Законом України «Про оборону України».

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Існують три основні її типи:

1. Повна відмова від військових видатків.

2. Створення могутньої воєнної супердержави.

3. Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету. Місцеві бюджети забезпечують утримання військових комісаріатів.

—видатки на утримання органів внутрішніх справ, до яких нале­жить матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів з боротьби із організованою злочинністю; підрозділів органів внутрі­шніх справ; підрозділів державно-патрульної служби та дорожнього нагляду; інспекції у справах неповнолітніх; приймальників-розподільників для неповнолітніх; спеціальних приймальників-роз-подільників;

—видатки на поточне утримання внутрішніх військ МВС Ук­раїни;

—видатки на утримання прокуратури, які включають видатки на поточне утримання Генеральної прокуратури України та місцевих ор­ганів прокуратури;

—видатки на кримінально-виправні системи: установи і підпри­ємства України з виконання покарань;

—видатки на Прикордонні війська України, до яких належать ви­датки на утримання Прикордонних військ України та комплексну програму розбудови державного кордону України;

—видатки на Службу безпеки України, які включають видатки на поточне утримання Служби безпеки України, антитерористичного Центру Служби безпеки України та матеріально-технічне забезпечен­ня спеціальних підрозділів із боротьби з організованою злочинністю;

— видатки на пожежну охорону, які включають державну пожеж­ну охорону та професійну пожежну охорону;

—видатки на утримання Головного управління урядового зв´язку;

— видатки на утримання інших правоохоронних органів, які включають витрати управлінь державної охорони та спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів;

—видатки на утримання розвідувальних органів;

—витрати, пов´язані із зміцненням правопорядку за рахунок ре­алізації конфіскованого митними органами майна, товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними й іншими уповноваже­ними органами, а також конфіскованої валюти;

—видатки на утримання Національного бюро розслідувань.

Основною статтею видатків при кошторисному фінансуванні є грошове забезпечення військовослужбовців, яке складається з:

- Окладів грошового утримання за військовим званням та посадою

- Щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення та дорожного забезпечення (надбавка за таємність, за безперервну військову службу, віслугу років тощо)

Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. д.). Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників — посади та військового звання. Також встановлюється надбавка за вислугу років.

Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослужбов­ців — харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначається потребами, пов’язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв’язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням.

Чинне законодавство визначає мінімальну суму коштів, які мають бути спрямовані на фінансування потреб національної оборони – не менше 3%запланованого обсягу ВВП.

Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2011 рік» розмір видатків на Міністерство оборони України складає 13,6млрд грн., що скаладє 4% всіх видатків державного бюджету.