Бюджетні позички, порядок надання і погашення.

Бюджетні позички — це відносини з приводу отримання коштів на покриття тимчасового касового розриву, який може виникнути з кількох причин: неузгодженості термінів фінансування видатків і сплати податків та інших платежів до бюджету (через затримку в надходженні доходів); у зв'язку з необхідністю фінансування непередбачених видатків або перенесення їх фінансування на більш ранні терміни. Згідно з чинним законодавством України бюджетні позички покриваються зовнішніми грошовими потоками. Бюджетні позички це також короткострокові, безоплатне надання коштів вищестоящим бюджетом нижчестоящому для погашення касового розриву, тобто покриття неспівпадання в часі доходів та видатків. Максимальний термін квартал, надається через кредитну установу, мають цільовий характер.

Бюджетні позички може надати тільки вищестоящий бюджет нижчестоящому, безпосередньо пов’язаному з ним. Так сільські й селищні бюджети одержують позички з районного бюджету, районні — з обласного, обласні — з Державного бюджету. БП надають тільки в розмірах, які не перевищують фактичну потребу, тобто на суму утвореного касового розриву. Ії відображають одночасно на балансі двох бюджетів: вищестоящого — як надану і нижчестоящого — як одержану, при цьому на балансі одного бюджету можуть бути як позички надані, так і одержані. Наприклад, обласний бюджет одержав позичку від Державного і надав її нижчестоящим районним бюджетам для покриття касових розривів.

Право вирішувати питання про надання позички мають органи державного управління, які в свою чергу можуть передати його відповідним фінансовим органам. Так, міністру фінансів надано право вирішувати питання про надання позичок з Державного бюджету. Право надання позичок з місцевих бюджетів мають виконавчі органи Рад народних депутатів, які можуть також передати його фінансовому органу. Первинними документами, якими оформляють надання й погашення бюджетних позичок, є платіжні доручення. Для одержання позички виконком (держадміністрація) місцевої Ради народних депутатів звертається з клопотанням до вищестоящого виконкому або до Кабінету Міністрів України (держави), а у відповідних випадках до фінансового органу, який має вправо видавати позички. Перелік документів, що надаються з метою отримання бюджетної позички: Лист-заявка виконав органу місц влади, де обґрунт необхід надання позички та умови її повернення, дані про динаміку бюджетної заборгованості за попередні 12 місяців,довідка про виконання показників бюдж адм-територ од.,розрахунок обсягу бюджетної позички у зв’язку з тим час кас розрив, стан взаєморозрахунків з Держ бюд Укр за період, що передував.

Установа банку виконує перерахування коштів із даного бюджету на рахунок бюджету, який одержує позичку, і як підставу для цього перерахування залишає у себе перший примірник платіжного доручення.

Взаємні розрахунки між бюджетами.

Залежно від характеру організації взаємовідносин відносини між бюджетами можуть бути обов’язкові, які проводяться тільки відповідно до діючих законодавчих та інструктивних документів(взаємних розрахунків, вилучення надлишкових коштів)) та договірні, які ґрунтуються на відповідних домовленостях двох органів влади і управління(бюджетне субсидіювання, бюджетні позички.))

Взаємні розрахунки – передача коштів з одного бюджету до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними доходів або видатків через зміну бюджетного призначення після затвердження бюджету. Взаємні розрахунки можуть виникати з причин: зміни нормативів розподілу доходів або зміни податкового законодавства; зміни відомчого підпорядкування суб'єктів фінансування в результаті передачі або зміни адміністративно-територіального поділу; передачі фінансування певних заходів з одного бюджету до іншого тощо. Серед цих причин найбільш поширеною є зміна відомчої підпорядкованості. Зміни в законодавстві про доходи й видатки бюджету, в адміністративно-територіальному поділі, передача обсягів фінансування відбуваються, як правило, з 1 січня, тобто ці заходи приурочені до початку бюджетного року і, таким чином, можуть бути враховані в процесі складання і затвердження відповідних бюджетів.

Правила проведення взаємних розрахунків:

1)Розрахунки проводять тільки між вищестоящими і нижчестоящими, безпосередньо пов'язаними в ієрархічній структурі, бюджетами. Наприклад, між державним і обласним бюджетами, між обласним і районними і т. ін. Не можуть проводитися розрахунки між бюджетами, не пов'язаними безпосередньо в бюджетній системі (між державним, наприклад, і районними бюджетами).

2)На взаємні розрахунки відносять усю річну заплановану суму доходів або видатків, незалежно від того, яка сума коштів надійшла чи скільки їх витрачено до моменту виникнення розрахунків.

3)Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31грудня поточного року, коли закінчується бюджетний рік.

Взаємні розрахунки враховуються одночасно в двох фінансових органах, які виконують бюджети, пов'язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.

Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств

Видатки бюджету на вищу освіту та основи їх фінансування

Вищі навчальні заклади в Україні можна поділити за такими групами:

- І-ІІ рівнів акредитації – коледжі, заклади професійно-тех освіти та ін прирівняні до них навчальні заклади;

- ІІІ-ІV ріввнів акредитації – інститути, унів-ти, академії.

Фін-ня вищої освіти здійснюється за рахунок:

- бюджету – рівень фін-ня згідно з делегуванням повноважень залежить від рівня акредитації вищого навчального закладу)навч заклади 1-2 рівнів з місцевих бюджетів; навч заклади 3-4 рівнів – з держ бюджету, за принципом відомчої підпорядкованості);

- самофін-ня(від наданих послуг платного навчання).

Розрахунок видатків на фін-ня вищих навч закладів базується на виробничих оперативно-сітьових показниках:

Вихідні – чисельність студентів;

Похідні – к-сть навчальних груп

Для розрахунку більшості статтей кошторису викорис усереднений показник – середньорічна к-сть навчальних груп(середнє число студентів):

К_ср= К_{поч пер} – 1/2К_в + 1/3К_п

К_{ср -} середньорічна к-сть навчальних груп(середнє число студентів), виходячи з наповнюваності 25 осіб.

К_{поч пер} – к-сть груп(студентів) на поч планового року.

К_в, К_п – к-сть груп(студентів) випуску та к-сть прийнятих студентів на навчання.

Видатки передбачають в основному видатки на фонд оплати праці та придбання основних засобів. Фонд оплати праці має складну структуру та складається з 5 елементів:

1.фонд оплати праці професорсько-викладацького складу – визначається множенням кількості посад на середню ставку. К-сть посад встановлюється за нормативом к-сті студентів, який диференційовано за формами навчання(денна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від посади. Наукового ступеня і вченого звання;

2.фонд оплати праці адміністративно-управлінського персоналу – визначається на підставі штатного розпису, що затверджується ректором;

3.фонд оплати праці навчально-допоміжного персоналу – визначається аналогічно до попереднього;

4.фонд оплати праці обслуговуючого персоналу – визначається аналогічно до 2;

5.фонд погодинної оплати праці викладачів – призначений для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства та наук закладів і розраховується за нормативом(1-2%) до фонду з/п професорсько-викладацького складу.

Стаття кошторису на виплату стипендій розраховується на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією (у вигляді середнього балу) і середнього розміру стипендії на одного студента. Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням к-сті студентів на процент охоплення і на середню стипендію.