Неподаткові доходи бюджету та їхня характеристика.

За бюджетною класифікацією доходи бюджету складають:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;
3) інші неподаткові надходження.

Неподаткові доходи включають усі безоплатні й безповоротні надходження до державного бюджету, такі як доходи держави від власності та підприємницької діяльності, продажу товарів та послуг (за винятком доходів від продажу основних фондів), надходження від адміністративних штрафів за несплату податків, а також добровільні, безоплатні поточні надходження з недержавних джерел.

На відміну від податків неподаткові доходи мають, як правило, цільове призначення, чітко виражений умовний та відплатний характер і можуть частково зараховуватися до доходів тих державних органів, які їх збирають. Саме за цими ознаками здійснюється розмежування податкових та неподаткових доходів. Також, на відміну від податків, неподаткові платежі, зокрема митні, можуть сплачуватися як у національній, так і в іноземній валюті. Серед неподаткових доходів, які також у значному обсязі формують доходну частину Державного бюджету України та відповідних місцевих бюджетів, виділяють митні платежі (мито, що стягується митницею, та державне мито), рентні і ресурсні платежі та інші надходження. Порядок зарахування неподаткових надходжень до бюджетів відповідного рівня визначається Бюджетним кодексом України, поточними актами про бюджет та спеціальними законами й незаконними актами, які встановлюють правовий режим справляння зазначених платежів.

Одним із загальнодержавних зборів (обов’язкових платежів), які справляються в Україні, є державне мито.

Державне мито справляється, як правило, за ставками у розмірах частин мінімальної заробітної плати та в процентному відношенні до суми позову, вартості відчужуваного майна тощо.

Найбільшу частку серед доходів від власності та підприємницької діяльності складають надходження коштів від приватизації державного майна. Мобілізація коштів від приватизації в Україні постійно пов’язується з проблемами об’єктивного та суб’єктивного характеру.

Серед неподаткових надходжень бюджету слід відзначити плату за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Зараховується орендна плата на спеціальні рахунки; використовується для фінансування капітальних вкладень.

Важливу частку серед неподаткових доходів бюджету займають рентні платежі, як один із способів вилучення частки прибутку підприємств до бюджету.

У доходах бюджету виділяють також таку групу неподаткових надходжень, як надходження від штрафів та фінансових санкцій.

Неподаткові доходи бюджету.(смотри вопрос 79)

Оперативно-сітьові показники загальноосвітньої школи.

Оперативно-сітьові показники – показники, які визначають середньо - розрахункову кількість одиниць профільного значення. Вони поділяються на дві групи: виробничі і загальні.

Загальні – призначені для розрахунку капітальних статей кошторису та характеризують будівлю бюджетної установ: площа прилеглої території бюджетної установи, площа приміщень бюджетної установи, кількість точок опалення бюджетної установи, санітарно-технічний устрій, кубатура приміщення. Призначені для визначення загальних витрат.

Виробничі – характеризують профільну діяльність установи та визначаються в середньому за рік. Поділяються на вихідні та похідні. Вихідні розраховуються шляхом статистичного підрахунку одиниць профільної діяльності на певний момент часу. Похідні визначаються на основі вихідних та за певними нормами. В нашому випадку вихідними показниками в загальноосвітній школі є кількість учнів. Похідними – кількості класів, що залежить від кількості учнів і норми граничної наповненості класів. Оскільки бюджетне фінансування, обмежене бюджетним періодом з 1 січня по 31 грудня, не збігається з періодом у потребі коштів, обмеженим навчальним роком з 1 вересня по 31 серпня, виробничі показники розраховуються на дві дати: на 1 січня і на 1 вересня планового бюджетного року.

Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу в ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

Нормативи наповнюваності одного класу:

1-9 класи – 30 учнів;10-12 – 35 учнів.

Середньорічні показники кількості учнів або класів розрах. за формулою:

Кср= (К1*8)/12+(К9*4)/12

К1 – кількість учнів на поч..бюдж.пер (на 1 січня).

К9 – кільк. учнів на по.навч.року (на 1 вересня)

 

Оперативно – сітьові показники лікувального закладу.

Оперативно-сітьові показники – показники, які визначають середньо - розрахункову кількість одиниць профільного значення. Вони поділяються на дві групи: виробничі і загальні.

Загальні – призначені для розрахунку капітальних статей кошторису та характеризують будівлю бюджетної установ: площа прилеглої території бюджетної установи, площа приміщень бюджетної установи, кількість точок опалення бюджетної установи, санітарно-технічний устрій, кубатура приміщення. Призначені для визначення загальних витрат.

Виробничі – характеризують профільну діяльність установи та визначаються в середньому за рік. Поділяються на вихідні та похідні. Вихідні розраховуються шляхом статистичного підрахунку одиниць профільної діяльності на певний момент часу. Похідні визначаються на основі вихідних та за певними нормами. Виробничі операційно-сітьові показники медичного закладу залежать від його типу:

По стаціонару – кількість ліжок і ліжко днів

По поліклініках – кількість прикріпленого населення і кількість лікарських відвідувань

Нормативна потреба у кількості ліжок визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична їх наявність характеризує кількість встановлених у медичному закладі ліжок.

Середньорічна кількість ліжок визначається за такою формулою:

К= П + В*М:12

П – перехідна кількість ліжок на поч..плнового року.

В – кількість нових ліжок, які вводяться в дію в плановому році.

М – число місяців функціонування нових ліжок, які вводяться.

Кількість ліжко-днів розраховується як добуток від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного ліжка на рік.

Кількість лікарських відвідувань визначається шляхом множення чисельності жителів у районі обслуговування на середню кількість відвідувань лікарні на рік (приблизно 30 разів).

 

Операційні витрати бюджету

Операційні витрати являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

Фінансування геологорозвідувальних робіт.

Фінансування лісового і водного господарства.

Землевпорядкувальні роботи.

Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідемій.

Утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Особливістю фінансування виробничої інфраструктури є поєднання джерел фінансування (бюджетне фінансування, фінансування за рахунок замовника, самофінансування). Бюджетне фінансування поширюється на економічно важливий, але збитковий вид діяльності. Бюджетне фінансування операційних витрат здебільшого передбачає утворення фонду грошових коштів від прибуткового виду операційної діяльності.

Фінансування геологорозвідувальних робіт проводиться за рахунок бюджету і за рахунок під-в видобувної промисловості. За рахунок бюджету фінансуються пошуки нових родовищ корисних копалин, а за рах.під-в (замовника) – роботи в межах існуючих родовищ, тобто їх розробка. Формування коштів бюджетного фінансув. у спец.фонді Державного бюджету відбувається за рахунок спеціального компенсаційного доходу – відрахувань на геологорозвідувальні роботи, які вносять до бюджету під-ва видобув.промисловості від обсягу видобутку корисних копалин.

Видатки на утримання водного та лісового господарства передбачають оновлення площі лісів та утримання водних ресурсів України. Джерела фінансування залежать від локалізації. Формування коштів державного бюджету відбувається:

На утримання лісового господарства – за рахунок плати за лісовий квиток (плата за право вирубки лісу, враховує вік лісу, деревину тощо, передбачає засадження новим посадковим матеріалом).

На утримання водного господарства – за рахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів. Фінансуються видатки на утримання водогосподарських систем і проведення меліоративних заходів (зрошення, осушення).

Землевпорядкування передбачає захист землі від вітрової ерозії, осушення, орошення, а також заходи з підвищення родючості грунтів і відновлення родючості і т.д. Формування коштів бюджетного фінансування відбувається за рахунок відрахувань земельного податку. Фінансування землевпорядкувальних заходів здійснюється в кошторисному порядку.

Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобою тварин, протиепідемічні заходи у цілому фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, поточні витрати — і безпосередньо тим чи іншим господарством. Виділення коштів бюджету здійснюється на підставі кошторису. У такому самому порядку, тобто на кошторисній основі, фінансуються насіннєві станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону.

Бюджетні кредити надаються підприємствам державного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускладнень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою процентною ставкою.

Державна дотація являє собою виділення з бюджету коштів на покриття збитків суб’єктів господарювання в тому випадку, коли збитковість визначається певною фінансовою політикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін). Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами підприємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків.