Тема 1. Поняття та класифікація публічних доходів

Перелік ключових понять теми:

Державні доходи, муніципальні доходи, доходи бюджетів, публічні доходи, система публічних доходів, класифікація публічних доходів, види державних доходів, форми державних доходів.

 

Для реалізації державою своїх функцій, здійснення мети та завдань, що стоять перед нею, необхідною умовою є наявність відповідних фінансових коштів, за рахунок яких і задовольняються державні потреби. Формування таких фінансових коштів виражається через такі категорії, як публічні, державні та муніципальні доходи. При цьому перша включає у себе дві останніх.

Публічні доходи - це врегульовані нормами фінансового права доходи до грошових фондів суб'єктів публічного права, що спрямовуються останніми на реалізацію завдань і функцій держави, органів місцевого самоврядування та на задоволення публічного інтересу. Це частина національного доходу країни, що при його розподілі й перерозподілі надходить у розпорядження держави, органів місцевого самоврядування та державних цільових фондів коштів.

Система публічних доходів – це взаємозв’язок усієї сукупності доходів та їх диференціація на окремі групи та види.

Класифікація публічних доходів – це поділ доходів на групи і види, який здійснюється за певними критеріями та ознаками:

1) За соціально-економічною ознакою (форма власності):

· надходження від державних підприємств, установ, організацій;

· надходження від підприємств, установ, організацій недержаної форми власності;

· надходження від спільних підприємств, іноземних організацій недержавної форми власності;

· надходження від підприємств, установ, організацій комунальної форми власності;

· надходження від особистих доходів громадян.

2) За територіальною ознакою:

· державні доходи;

· доходи АРК;

· місцеві доходи.

3) За порядком формування:

· централізовані в т.ч. до позабюджетних фондів коштів;

· децентралізовані (за рахунок прибутку підприємств, організацій, установ).

2) За методом мобілізації публічних доходів:

· надходження від обов’язкових платежів;

· надходження від добровільних відрахувань.

3) За джерелами публічних доходів:

· надходження внутрішні;

· надходження зовнішні в т.ч. кредити.

4) За суб’єктним складом:

· надходження від юридичних осіб;

· надходження від фізичних осіб.

Публічні доходи в основному формуються за рахунок надходжень від обов’язкових платежів – обов’язкових внесків до бюджету відповідного рівня або держаного цільового фонду.

Обов’язкові платежі поділяються на податкові та неподаткові.

Державні доходи - це частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави для використання їх компетентними державними органами для забезпечення мети й завдань, що стоять перед державою.

Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, частину якого вона і використовує і яка переходить у її власність у вигляді різного роду платежів. Саме ця частина валового внутрішнього продукту, яка переходить у власність держави і складає державні доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади. Це закріплено в Конституції України ст. 92, а для місцевих громад ст. 142 Конституції та ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»

Держава, відчужуючи частину доходу, який належить іншим власникам перетворює ці доходи у державну власність, нічим не компенсуючи їх окремому власнику.

Державні доходи як правова категорія — це різноманітні грошові надходження, які в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу надходять державі і використовуються нею для здійснення своїх завдань і функцій.

Види державних доходів:

• централізовані і децентралізовані;

• доходи від юридичних осіб і громадян підприємців;

• податкові і неподаткові;

• зворотні і беззворотні;

• відплатні і безвідплатні;

• загальні і цільові.

Диференціація доходів за джерелами утворення дає можливість деталізувати їх склад і визначити форми надходження їх у централізовані фонди та бюджети.

Доходи від юридичних осіб і громадян-підприємців складаються з:

· доходів, які безпосередньо надходять від них у формі: податків, рентних платежів, внесків у пенсійний фонд, на соціальне страхування тощо;

· платежів за користування природними ресурсами та плати за забруднення природного середовища, відрахування на будівництво та ремонти автомобільних доріг у вигляді акцизів на паливо;

● плати за надання послуг органами держави (державне мито, митні збори, збори за державну реєстрацію тощо).

Формами державних доходів є:

– доходи Державного бюджету України (кошти страхових фондів, кредитні надходження, доходи від операцій з капіталом, податкові надходження, міжбюджетні трансферти).

– доходи місцевих бюджетів – кредитні надходження, доходи від операцій з капіталом, податкові надходження, неподаткові надходження, міжбюджетні трансферти.

– доходи державних позабюджетних фондів (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами зумовленими народженням і похованням, Фонду від нещасних випадків на виробництві, Фонду соцстраху на випадок безробіття).

– доходи державних підприємств – державні асигнування, власні надходження державних підприємств.

Центральне місце у системі доходів держави посідають доходи бюджету, які згідно ст. 9 Бюджетного Кодексу України класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження - встановлені законами
України про оподаткування загальнодержавні податки і збори
(обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові
платежі). 2) неподаткові надходження: · доходи від власності та підприємницької діяльності;· адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної
господарської діяльності; · інші неподаткові надходження. 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти - кошти, одержані від інших органів державної
влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на
безоплатній та безповоротній основі.

Муніципальні доходи -частина внутрішнього валового продукту, що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети її служить розв'язанню різних питань, що стоять перед органами місцевого самоврядування.

Правове регулювання державних і місцевих доходів здійснюється такими юридичними актами як:

· Конституція України;

· Бюджетний кодекс України – Закон України № 2456 – VI від 08.08.2010 р.;

· Податковий кодекс України – Закон України № 2755 – VI від 02.12.2010 р.

· Акти АРК та органів місцевого самоврядування;

· Законами України в тому числі Закон України «Про Державний бюджет на поточний рік»;

· Підзаконними нормативними актами та ін..

Бюджетний кодекс

· ст. 9 Класифікація доходів бюджету;

· ст. 29 Склад доходів Держбюджету України;

· ст. 50 Виконання Держбюджету за доходами;

· ст. 53 Перевиконання доходної частини Держбюджету;

· ст. 64 Склад доході, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

· ст. 66 Склад доходів бюджетів АРК, обласних та районних бюджетів;

· ст. 67 Особливості формування бюджету АРК та бюджетів м. Києва та Севастополя;

· ст. 68 Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах;

· ст. 69 Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

1) Правовий режим фінансування державних і муніципальних організацій, за якими майно закріплюється на праві господарського видання;

2) Фінансування установ і організацій, як держаних, так і муніципальних, які від своєї статутної діяльності ніяких доходів не отримують, а повністю фінансуються з держаного або місцевого бюджетів (кошторисно-бюджетне фінансування).

Отже, формування державних та муніципальних доходів забезпечується фінансово-правовими нормами, що регулюють відносини, які виникають при встановленні та введенні податків, неподаткових доходів до бюджетів та цільових фондів; визначенні принципів формування доходів, структури доходів бюджетної системи; справлянні податків та обов'язкових зборів, плат тощо; здійсненні контролю за надходженням коштів до бюджету; застосуванні уповноваженими органами санкцій за порушення фінансового законодавства. Аналіз чинного фінансового законодавства дозволяє зробити висновок, що правові норми, які регулюють питання формування державою грошових фондів, переважно розкидані між такими підгалузями фінансового права, як бюджетне й податкове.