Аудиторна та позааудиторна виховна робота.

Виховна Аудиторна робота – це лекції, семінари, круглі столи, колоквіуми, кворуми, конференції, диспути, збори, засідання, зібрання, в контексті виховання відповідального ставлення до себе, інших та природи вцілому.

Позааудиторна робота студентів — це процес, в якому домінує елемент самореалізації. Вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зовнішні фактори формування професійної культури, створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задоволення тих потреб, які в процесі аудиторної роботи не задовольняються. Позааудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента.

Зростання ролі позааудиторної та самостійної роботи є однією з провідних ланок перебудови навчання — виховного процесу у вищій школі.

Самостійна позааудиторна робота — це не лише засіб зростання інтелектуального потенціалу, професійної культури, а й платформа формування відповідальності, оволодіння засобами самоактуалізації, самовиховання, самоосвіти.

Розвитку творчості студентів сприяють різні форми та види позааудиторної навчально-виховної роботи (організація дискусійних студентських клубів, клубів за інтересами, індивідуальні консультації та ін.).

У сучасній педагогічній літературі майже не узагальнено нові підходи до організації самостійної роботи студентів, різноманітних форм і видів позааудиторної роботи. Без самостійної роботи фахівець сформуватися не може.

Дуже важливо, щоб у ВНЗ на кожній кафедрі функціонували гуртки, проводилися додаткові диспути, семінари, консультації. Добре, коли ці процеси мають усталений, організований характер, а студентське самоврядування значною мірою намагається вирішувати організаційно важливі питання.

На нашу думку, до основних форм позааудиторної роботи студентів належать виконання домашніх завдань, науково-дослідна робота, безпосередня участь у конференціях, змаганнях, іграх, педагогічна практика, участь у роботі гуртків, робота в літньому таборі відпочинку дітей, керівництво гуртком або секцією в школі, будинку творчості, організація змагань, диспутів, круглих столів, допомога соціальним службам, страхування в державних закладах тощо.

Чи потрібні якісь додаткові засоби контролю за самостійною позааудиторною роботою студентів? Лише частково.

Контроль за самостійною та позааудиторною роботою студентів може бути опосередкованим або органічно вписаним у навчальний процес. До основних форм та засобів контролю можна віднести передсемінарські консультації, семінарські заняття, колоквіуми, індивідуально-теоретичні співбесіди, письмові контрольні роботи, передекзаменаційні опитування студентів за допомогою комп'ютера, державні іспити, вивчення основних інтересів, вад, настроїв студентів. Ефективність навчально-виховного процесу у ВНЗ залежить від діяльності кураторів студентських груп.

Планування та організація діяльності куратора групи.

Функції і завдання куратора академічної групи

 

На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог з урахуванням профілю підготовки фахівців та специфіки діяльності факультету, стажу викладацької роботи у вищому навчальному закладі. Обов'язковою умовою його перебування на цій посаді є викладання лекційного курсу чи ведення семінарсько-практичних занять в академічній групі.

Діяльність куратора здійснюється на підставі Статуту закладу, Концепції виховної роботи з огляду на особливості й традиції закладу. Зміст його діяльності визначається Законом України «Про вищу освіту», Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), «Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти», «Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті», відповідними інструктивно-методичними документами Міністерства освіти і науки України, а також положеннями, розробленими структурними ланками.

Згідно зі своїм соціальним статусом і функціональними обов'язками куратор академічної групи у своїй діяльності реалізує конкретні виховні функції. Результати його діяльності систематично обговорюються на засіданнях кафедр, радах факультетів, ректоратів та вченій раді згідно з планом роботи навчального закладу.

Діяльність куратора визначається планом виховної роботи, розробленим на навчальний семестр, рік згідно з перспективним та річним плануванням вищого навчального закладу. Адміністративне куратор академічної групи підпорядкований заступнику декана факультету і погоджує свою діяльність з деканом та завідуючими кафедрами.

Куратор академічної групи виконує аналітичну, організаторську та соціальну функції (О. Дубасенюк). Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи з урахуванням міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров'я, результатів навчання тощо. Організаторська функція полягає у залученні студентів до різних видів діяльності: пізнавальної, суспільне корисної, ціннісно-орієнтаційної, художньої та ін. Вона забезпечує також надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо. Функція соціалізації реалізується у гуманістичноорієнтованій взаємодії «педагог — студент». Куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей, дотриманні засад духовного повноцінного буття. Він бере на себе місію старшого колеги в оволодінні студентом позитивними соціальними ролями. Водночас сам куратор виступає суб'єктом соціалізації, оскільки переймає та переосмислює соціальний досвід, но­сієм якого є студентство.

 

44 Аналіз державних документів, що стосуються виховання студентської молоді.

 

Діяльність куратора здійснюється на підставі Статуту закладу, Концепції виховної роботи з огляду на особливості й традиції закладу. Зміст його діяльності визначається Законом України «Про вищу освіту», Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), «Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти», «Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті», відповідними інструктивно-методичними документами Міністерства освіти і науки України, а також положеннями, розробленими структурними ланками.

 

НОРМАТИВНО-правові документи

щодо організації виховної роботи

І. Нормативно-правові акти:

§ Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10.12.1948 р.

§ Декларація прав дитини. Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20.11.1959 р.

§ Конвенція про права дитини. Прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20.11.1989 р.

§ Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.

§ Сімейний кодекс України. Прийнятий у 2002 році, вступив у силу з 10.01.2004р.

§ Декларація принципів толерантності. 26.10 – 16.11.1995 р.

§ Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття)

§ Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти. Затверджена колегією Міністерства освіти України 28.02.1996 р.

§ Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності. “Педагогічна газета”, № 6 (72), червень 2000 р.

§ Концепція загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2010рр.”

§ Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

ІІ. Закони України:

§ Закон України “Про освіту” від 23.03.1996 р. № 100 / 96 – ВР (зі змінами і доповненнями)

§ Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р.

§ Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 р.

§ Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (від 1.12.1998р.)

§ Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” (від 23.04.1991р.)

ІІІ. Укази Президента України:

§ “Про національну програму “Репродуктивне здоров’я 2001 – 2005 рр.” від 26.03.2001 р.

§ “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” (2005р.) Прийнята на виконання Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки.

§ “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя” від 15.03.2002 р. № 258 / 2002

§ “Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей” від 12.02.1999р.

§ “Про військово-патріотичне виховання молоді” від 29.10.2003р.

ІV. Постанови Кабінету Міністрів України:

§ Державна програма відпочинку та оздоровленню дітей (від 16.01.2003р.)

§ Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства від 15.09.1999 р. № 1697

V. Накази Міністерства освіти і науки України

§ “Про завдання реалізації програми “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя” № 426 від 22.07.2002 р.

§ “Про впровадження комплексної програми формування навичок здорового способу життя серед дітей та підлітків (за проектом “Діалог”)” № 445 від 15.08.2002 р. Наказ управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації № 197 від 04.07.2003 р.

§ Протокол № 3 засідання Комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 24.02.2003 р. “Про впровадження міжнародної програми профілактики ВІЛ / СНІДу, наркотичної залежності “Життя на роздоріжжі”

§ Інструктивно-методичний лист МО і Н України щодо героїко-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді у навчальних закладах освіти України

VІ. Розпорядження обласної державної адміністрації:

§ “Про затвердження обласної програми патріотичного виховання населення. Формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” № 145 від 21.03.2001

§ “Про затвердження Київської обласної програми “Здоров’я нації на 2003 – 20004 рр.” № 247 від 06.05.2003 р.

VІІ. Міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації на 2002-2011 роки”.

VІІІ. Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства України у справах молоді та спорту від 17.08.2005р. № 479 “Про впровадження фізкультурно-оздоровчого патріотичного комплексу школярів України “Козацький гарт”.