Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або в два ешелони, роти — в один ешелон. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або в два ешелони, роти — в один ешелон.



При одноешелонній побудові бойового порядку батальйону виділяється резерв у складі не менше взводу. У ході наступу положення рот (взводів) у бойовому порядку батальйону (роти) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

133. Наступ на противника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткненняз нимбатальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку (вихідному положенні). Вихідне положення для наступу займається батальйоном (ротою) після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідний район для наступу, а рота — вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район призначається для заняття батальйоном вихідного положення для наступу. Він повинен забезпечити потайне розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідний район призначається в напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, — як правило, в межах другої позиції.

У вихідному районі для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, а іноді і танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного підрозділу, вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командно-спостережні пункти.

Вихідна позиція механізованої роти складається з траншеї, прилеглих до неї ходів сполучення, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і позицій вогневих засобів, приданих роті. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися спільно зі взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці бойові машини піхоти (бронетранспортери) висуваються до своїх рот слідом за танками.

Механізована рота першого ешелону, як правило, розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій ітретій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися при наявності умов, які забезпечують потайність від спостереження і підслуховування противника на віддаленні 2—4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції, як правило, завчасно обладнуються екіпажами танків і підрозділами інженерних військ. Від позицій розвідуються і провішуються шляхи руху танків в атаку. З положення оборони танки можуть починати наступ безпосередньо із опорних пунктів, які вони займають.

Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 300м, апротитанковий — на віддаленні до 100м.

Вогневі позиції мінометної (артилерійської) батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500м.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції вбойових порядках рот.

Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонно.

Очікувальна позиція танкового батальйону призначається, як правило, на віддаленні 5—7 км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує потайне розміщення і найменшу уразливість танків від усіх видів зброї противника.

134. Перегрупування батальйону (роти),який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою заняття вихідного положення для наступу проводиться потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні, в межах призначеної смуги наступу, як правило, переходять в наступ з висуванням із районів, які займають. Механізована рота виходить на вихідну позицію, як правило, вночі перед наступом. У цей же час займають підготовлені вогневі позиції гармати та інші засоби, виділені для ведення вогню прямою наводкою. Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.

Танки і бойові машини піхоти, що знаходяться в опорних пунктах рот першого ешелону, які змінюються іншими підрозділами, як правило, залишаються на місці і використовуються для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки. Надалі вони переходять в атаку разом з механізованими ротами, які зайняли вихідне положення.

Зміна підрозділів, які обороняються, з метою заняття військами вихідного положення для наступу проводиться в порядку, вказаному в ст. 117 і 118. При цьому механізовані роти батальйону, який наступає в першому ешелоні, змінюють підрозділи, які обороняються, і займають вихідне положення для наступу, а танковий батальйон і бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих рот виходять на очікувальні позиції.

У вихідному положенні війська знаходяться в готовності до відбиття можливого наступу противника і суворо дотримуються встановленого режиму поведінки на передньому краю і в глибині бойового порядку.

У випадку виявлення відведення противником своїх військ у глибину оборони, командир батальйону висуває вперед розвідку, негайно організовує заняття залишених противником позицій, не втрачаючи з ним зіткнення, і одночасно доповідає командиру бригади (полку).

135. Наступ на противника, який обороняється, з ходу, як правило, здійснюється з вихідного району, віддаленість якого визначається старшим командиром. Розгортання батальйону (роти) в бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається, по можливості, за складками місцевості в 2—3 км від переднього краю оборони противника.

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, як правило, вибираються на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника, на місцевості, яка забезпечує потайну і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього танкових і механізованих підрозділів здійснювалось потай, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню із основних видів зброї і дозволяло підрозділам безупинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника в указаний час («Ч»). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.

Рубіж спішування призначається по можливості ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігтися з рубежем переходу в атаку.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих рубежів (пунктів) може бути іншим.

136. Атака полягає у стрімкому безупинному русі танкових і механізованих підрозділів в бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Танкові підрозділи атакують в бойовій лінії, а механізовані підрозділи, залежно від обстановки — в пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різкопересіченій і важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танків і механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням наступають, як правило, безпосередньо в цепу своїх підрозділів.

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються заступники командирів бойових машин — навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів) підтримують бій своїх підрозділів.

Механізовані підрозділи на автомобілях атакують противника, як правило, в пішому порядку. В окремих випадках (при бездоріжжі, при наявності глибокого снігового покриття та інших) особовий склад механізованих підрозділів на окремих ділянках може атакувати противника десантом на танках. Автомобілі після спішування особового складу відводяться в призначені місця збору і розташовуються поротно або побатальйонно на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника. Виклик їх до своїх підрозділів здійснюється командиром батальйону або за його дозволом командирами рот.

Атака механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена із знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на спішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах)—в бойовій лінії за танками на віддаленні 100—200 м, ведучи вогонь з усіх своїх вогневих засобів.

137. Вогневе ураження противника полягає у комплексній вогневій дії на нього силами і засобами різноманітних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні, запалювальних боєприпасів і сумішей.

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині.

Вогнева підготовка атаки починається в призначений час. У цей період артилерія і авіація подавляють і знищують засоби ядерного і хімічного нападу, системи високоточної зброї, артилерію, протитанкові засоби, живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах його оборони і поза ними, а також пункти управління та інші об'єкти, а гранатометний взвод — живу силу і вогневі засоби, розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за складками місцевості.

Гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, а також бойові машини піхоти і протитанкові керовані ракетні комплекси в цей час знищують ті вогневі засоби противника, які спостерігаються, в першу чергу протитанкові і броньовані, на передньому краю і в найближчій глибині. Вогнева підготовка атаки закінчується з виходом підрозділів першого ешелону на рубіж усього бою.

Вогнева підтримка атаки починається із закінченням вогневої підготовки і продовжується безперервно на глибину оборони бригади (полку) першого ешелону противника, а іноді і на більшу глибину.

Вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині оборони противника починається після закінчення вогневої підтримки і здійснюється протягом всього бою.

138. Розвідка у батальйоні (роті) під час підготовки і в ході наступу ведеться із завданнями: з'ясувати склад та угруповання противника в напрямку наступу і можливий задум його дій; розкрити зображення переднього краю, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, систему вогню і загороджень, пункти управління, інженерне обладнання місцевості; встановити результати вогневого ураження противника; виявити опорні пункти і осередки опору, які можуть перешкоджати просуванню підрозділів; розкрити склад других ешелонів (резервів), напрямок їх висування; визначити прохідність місцевості, межі зон зараження, райони зруйнувань, пожеж, ватоплень іможливі шляхи їхнього обходу (подолання).

139. Особливостями захисту від зброї масового ураженняв наступі є: розосередження підрозділів у вихідних районах і під час висування до рубежу переходу в атаку; фортифікаційне обладнання вихідних і очікувальних районів і позицій; підтримання підрозділів у постійній готовності до дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень, а також до ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження в короткі терміни.

140. Основними заходами щодо захисту від високоточної зброїпротивника в наступі є: розосередження підрозділів, особливо під час розташування (висування) навідкритій місцевості; інженерне обладнання місцевості імаршрутів руху; проведення заходів щодо протидії технічним засобам розвідки і засобам наведення керованих боєприпасів противника; активне проведення заходів щодо маскування, особливо щодо потайності підрозділів і обладнання фальшивих районів їхнього розташування, пунктів управління, переправ, імітації руху озброєння і техніки.

141. Тактичне маскуванняпідчас підготовки і в ході наступу здійснюється з метою забезпечення потайності дійсного розташування батальйону (роти), напрямку зосередження основних зусиль, а також ділянок форсування і переправ під час подолання водних перешкод головним чином шляхом використання маскувальних комплектів, захисних і маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів та аерозолів (димів).

142. Одним з основних заходів інженерного забезпеченнянаступу є: пророблення проходів у мінно-вибухових та інших загородженнях.

Пророблення проходів у своїх мінних полях проводиться інженерно-саперними підрозділами до початку наступу, а пророблення проходів в інженерних загородженнях противника перед його переднім краєм, — як правило, в ході вогневої підготовки атаки. Пророблення проходів у мінних полях, установлених засобами дистанційного мінування противника, крім того, здійснюється групами розгородження батальйонів і групами розмінування рот, а іноді і механізованими відділеннями (екіпажами танків) з використанням возимого комплекту розмінування або іншими засобами.

У тому випадку, коли механізовані підрозділи атакують на бойових машинах піхоти і всі танки та бойові машини піхоти оснащені мінними тралами, проходи в мінних полях противника пророблюються з розрахунку один-два на атакуючу роту для пропускання по них озброєння і техніки, які не мають тралів. У решті випадків проходи пророблюються з розрахунку один на атакуючий взвод.

Переходи через перешкоди влаштовуються за допомогою приданих батальйону мостоукладальників і шляхопрокладачів, а також танками та іншими машинами збульдозерним обладнанням.

Проходи в загородженнях і переходи через перешкоди нумеруються і позначаються односторонніми знаками іпокажчиками; на них організовується комендантська служба силами інженерно-саперних підрозділів.

143. Основними заходами забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захистув наступі є: радіаційна, хімічна розвідка у вихідному районі, на маршруті висування і напрямку наступу підрозділів; спеціальна обробка підрозділів в ході бою, а також маскування їх аерозолями (димами) і завдання втрат противнику запалювальною зброєю.

144. Підрозділи технічного забезпечення і тилудо початку наступу повинні забезпечити технічне обслуговування і ремонт озброєння та техніки, поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. Поранені і хворі з медичних пунктів частин евакуюються.

Підготовка наступу

145. Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

146. Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону (роти) більшу частину роботи щодо організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) проводить на місцевості. Із заняттям вихідного району (вихідної позиції) або з виходом танків на очікувальні позиції командир батальйону (роти) організовує спостереження і охорону, ставить завдання ротам (взводам) і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки щодо інженерного дообладнання вихідного району (вихідної, очікувальної позиції), звертаючи особливу увагу на ретельне маскування інженерних споруджень і виконання заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти) приймає рішення і доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості, надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир батальйону (роти) не має можливості виїхати на місцевість з підпорядкованими командирами рот (взводів), всю роботу щодо організації бою він проводить по карті або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання підрозділам і порядок взаємодії він уточнює під час їхнього висування на рубіж переходу в атаку та з початком атаки.

У задумі боюкомандир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з указанням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядок дій підрозділів) бойовий порядок батальйону (роти).

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир батальйону (роти) визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні райони (позиції), вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування; під час наступу механізованого батальйону на автомобілях — місця посадки десантом на танки.

147. Рекогносцировкапроводиться з метою вивчення місцевості і уточнення прийнятого по карті рішення. До неї залучаються командири рот (взводів), окремих підрозділів, а також командири приданих і підтримуючих

підрозділів. Коли командирам рот виїхати на місцевість з командирами взводів немає можливості, командир батальйону залучає на рекогносцировку і командирів взводів рот першого ешелону.

У ході рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, призначає (вказує) орієнтири і уточнює:

передній край оборони противника, підступи до нього, наявність і характер загороджень і перешкод, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, резервів, рубежі можливих ударів його бойових вертольотів і встановлення мінних полів засобами дистанційного мінування, відкриті фланги і проміжки, сильні і слабкі місця в обороні противника та можливі його дії;

фронт наступу і напрямок зосередження основних зусиль, бойові завдання ротам (взводам) і приданим підрозділам;

цілі (об'єкти) противника, які підлягають вогневому

ураженню;

вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів і терміни їхнього інженерного обладнання;

місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, час їх пророблення (влаштування), місця оснащення танків катковими мінними тралами;

маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку;

напрямок переміщення командно-спостережного пункту батальйону і місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Командир механізованого батальйону (роти) під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником уточнює вихідні позиції рот (взводів) для наступу, місця для пропускання танків та їхнє позначення, а під час наступу з ходу — рубіж спішування рот (взводів); для підрозділів на автомобілях, крім того, — місця посадки десантом на танки і збору автомобілів після спішування особового складу.

148.Під час постановки завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:

ротам першого ешелону, в тому числі приданій танковій (механізованій) роті, — засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, вихідні позиції і час їхнього заняття, хто підтримує;

роті другого ешелону — вихідну (очікувальну) позицію і час її заняття, можливі рубежі введення в бій, найближче завдання і напрямок продовження наступу, засоби посилення під час введення в бій;

резерву — вихідну позицію, напрямок і порядок переміщення в ході наступу, завдання, до виконання яких бути готовим;

приданим підрозділам артилерії і мінометній (артилерійській) батареї батальйону — цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки, з початком атаки і кого підтримувати, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону і відбиття контратак противника, вогневі позиції, маршрут і порядок висування, час готовності до відкриття вогню, порядок переміщення;

гарматам і танкам, виділеним для стрільби прямою наводкою, — цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки і з початком атаки, вогневі позиції та час їхнього заняття, дії після виконання завдання;

гранатометному підрозділу — цілі для знищення і подавлення в період вогневої підготовки атаки і з початком атаки, вогневу позицію, маршрут і порядок висування, напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню, кого підтримувати під час атаки, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону, прикриття флангів, відбиття контратак піхоти противника, місце в бойовому порядку батальйону і порядок переміщення;

протитанковому підрозділу — цілі для знищення в період вогневої підготовки атаки, вогневу позицію, час і порядок її заняття, місце в бойовому порядку батальйону, напрямок і порядок переміщення в ході бою, завдання, до виконання яких бути готовим, і можливі рубежі розгортання;

приданому зенітному підрозділу — в яких напрямках вести розвідку повітряного противника і які підрозділи прикрити від ударів з повітря у вихідному районі, під час висування, розгортання, атаки переднього краю оборони противника і наступу в глибині, місце в колоні під час висування і в бойовому порядку батальйону, порядок переміщення, час і ступені готовності;

приданому інженерно-саперному підрозділу— місця і час пророблення проходів у загородженнях івлаштування переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони противника, напрямок переміщення і порядок пророблення проходів у загородженнях противника в глибині його оборони.

Під час постановки завдань командир роти в бойовому наказівказує:

механізованим (танковим) взводам — засоби посилення, об'єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію;

приданому артилерійському підрозділу — вогневі завдання, час і порядок їхнього виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

приданим вогневим засобам — цілі для ураження під час атаки переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти), крім того, в третьому пункті бойового наказу вказує маршрут висування батальйону (роти), рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (для підрозділів на автомобілях), рубіж спішування для механізованих рот (взводів), які атакують в пішому порядку, і рубіж переходу в атаку. Під час постановки завдань підрозділам у цьому випадку замість вихідних (очікувальних) позицій і часу їхнього заняття він указує час проходження рубежів (пунктів).

149.Взаємодію командир батальйону (роти) організовує за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань. Організовуючи взаємодію, він повинен переконатися у правильному розумінні командирами рот (взводів) поставлених завдань і способів їх виконання.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) зобов'язаний:

узгодити дії підрозділів родів військ під час перегрупування (зміни) або в період висування і розгортання їх у бойовий порядок, під час нанесення противником ударів авіацією і розвідувально-ударними комплексами, проведення ним контрпідготовки і дистанційного мінування на маршрутах висування і рубежах розгортання;

встановити порядок заняття ротами (взводами) вихідних позицій для наступу, порядок пропускання танків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкового батальйону (роти) — порядок ведення вогню під час переходу в атаку і проходження танками вихідного положення механізованих підрозділів;

під час наступу з ходу встановити порядок висування і розгортання в бойовий порядок танкових, механізованих і протитанкових підрозділів, посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, а також порядок висування і заняття вогневих позицій штатними і приданими вогневими засобами;

визначити час і порядок оснащення танків катковими мінними тралами, пророблення ними проходів в загородженнях перед переднім краєм оборони противника і б глибині; порядок пророблення проходів в загородженнях, в тому числі раптово встановлених засобами дистанційного мінування, влаштування переходів через перешкоди і способи їх позначення;

узгодити порядок і способи атаки переднього краю оборони противника танковими і механізованими підрозділами, ведення ними вогню і подолання загороджень та перешкод; під час атаки в пішому порядку — уточнити порядок спішування особового складу;

узгодити дії механізованих і танкових рот (взводів) з вогнем артилерії і ударами авіації, з діями гранатометних, протитанкових підрозділів і сусідів щодо знищення противника в опорних пунктах на першій позиції, під час бою в глибині оборони, особливо щодо знищення протитанкових засобів противника, і під час відбиття його контратак;

указати цілі, які уражаються в період вогневої підготовки атаки гарматами і танками, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також гранатометним і протитанковим підрозділами, порядок відкриття і ведення ними вогню і підтримки наступаючих підрозділів під час подолання загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, під час атаки і розвитку наступу в глибині;

уточнити місце розвідувального (бойового розвідувального) дозору (дозорного відділення, танка) в бойовому порядку батальйону (роти) під час атаки противника, рубіж і час початку ведення розвідки, напрямок або об'єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтримування зв'язку і подання доповідей;

узгодити порядок переміщення другого ешелону (резерву) і забезпечення введення його в бій, захисту від високоточної зброї, способи спільних дій з підрозділами першого ешелону щодо нарощування зусиль для розгрому противника, який протистоїть, а також щодо знищення дрібних груп противника, які залишилися в тилу наступаючих військ, і порядок перепідпорядкування засобів посилення;

уточнити порядок переміщення в ході бою штатної і приданої артилерії, гранатометного і протитанкового підрозділів, а також інших штатних і приданих підрозділів;

визначити порядок дій зенітного підрозділу щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противника, а також порядок відкриття і ведення вогню по його низьколітних цілях танковими і механізованими підрозділами;

повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії, сигнали розпізнавання своїх літаків і вертольотів, а також способи позначення свого положення.

Під час наступу в напрямку дій тактичного повітряного десанту командир батальйону (роти) вказує порядок з'єднання з ним, сигнали взаємного розпізнавання і радіодані для зв'язку.

Взаємодія організовується найбільш повно на глибину найближчого завдання.

Під час організації взаємодії можуть узгоджуватися й інші питання, а також указуватися її можливі зміни в ході бою.

150. Підготовка батальйону (роти) до виконання бойового завдання полягає у підготовці особового складу, озброєння і техніки до бойових дій, в поповненні запасів ракет, боєприпасів, палива, інших матеріальних засобів, а також у проведенні Інших заходів.

Розрахунки дій підрозділів за термінами здійснюються відносно часу («Ч»), в який механізовані і танкові підрозділи, які атакують, повинні одночасно увірватися на передній край оборони противника.

Підготовка вихідного району для наступу і місцевості до переднього краю оборони противника включає: фортифікаційне обладнання вихідних позицій механізованих і танкових рот, вогневих позицій артилерійських і вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, стартових (вогневих) позицій зенітного підрозділу, командно-спостережних і спостережних пунктів, районів розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу; влаштування інженерних загороджень; підготовку маршрутів для висування і рубежів розгортання; здійснення заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї, маскування та інші заходи.

151. До початку наступу командир батальйону (роти) подає практичну допомогу підлеглим командирам у підготовці підрозділів, перевіряє їхню готовність до виконання бойового завдання, забезпеченість усім необхідним для ведення бою і доповідає командиру бригади, полку (батальйону). Виявлені недоліки усуваються на місці. У призначений час він оголошує командирам штатних і приданих підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час «Ч».





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 269; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.01 с.)