Розділ п'ятий БІЙ В ОТОЧЕННІ ТА ВИХІД ІЗ ОТОЧЕННЯ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ п'ятий БІЙ В ОТОЧЕННІ ТА ВИХІД ІЗ ОТОЧЕННЯ



233. Бій в оточенні вимагає від підрозділів великої витримки, ініціативи та завзятості. Відсутність сил та засобів повинні заповнюватися активністю та стійкістю підрозділів батальйону (роти) в бою, умілим маневром, використанням раптовості та застосуванням військових хитрощів.

234. Оточення є наслідком невдалого результату оборонного бою, виходу противника на фланги і в тил батальйону (роті). В обороні повинна проводитися рішуча протидія спробам противника здійснити оточення. З цією метою командир батальйону (роти) зобов'язаний: посилити спостереження, організувати додатково розвідку та вогневі засади на флангах, стиках і в проміжках, надійно забезпечивши їх протитанковим вогнем та загородженнями; прагнути не тільки запобігти оточенню, але й розгромити підрозділи противника, які обходять; організувати зосередження вогню, особливо протитанкового, всіх засобів на флангах, яким погрожують; перегрупувати сили і засоби, в першу чергу танки і бойові машини піхоти, висунути у загрозливому напрямку другий ешелон (резерв), не допустити розчленування бойового порядку батальйону (роти) і виходу противника на фланги і в тил; у взаємодії з силами старшого командира сміливо, швидко і рішуче контратакувати підрозділи противника, які обходять, у фланг і в тил, широко використовуючи вогонь артилерії та допомогу сусідів.

235. Батальйон (рота), який опинився в тилу противника, що наступає, або в оточенні, активними і рішучими діями повинен скувати як можна більше його сил і бути готовим тривалий час вести бойові дії.

Під час бою в оточенні батальйон (рота) повинен стійко утримувати район (опорний пункт), який займає, перешкоджати розчленуванню оточених підрозділів, не втрачати безпосереднього зіткнення з противником та не допускати зосередження своїх підрозділів на невеликій ділянці місцевості, де вони легко можуть бути уражені ударами всіх видів зброї. Для цього командир батальйону (роти) зобов'язаний: створити суцільний фронт кругової оборони, надійно забезпечити стики між підрозділами і міцно утримувати район (опорний пункт), який займають; підпорядкувати собі підрозділи, які не входять у склад батальйону (роти), але які опинилися в оточенні, та поставити їм завдання; підтримувати високий бойовий дух в підрозділах, організованість і постійну бойову готовність; установити і підтримувати взаємодію з підрозділами, які діють поза оточенням, і своєчасно позначати положення підпорядкованих підрозділів для своєї авіації; вогнем усіх засобів та участю в контратаках, які проводить старший командир, протидіяти атакам противника, що направлені на розчленування бойового порядку, і знищувати противника, який вклинився в оборону; швидко і потай маневрувати підрозділами, вогневими засобами, особливо танками та бойовими машинами піхоти, перекидаючи їх на загрозливі напрямки, і своєчасно відновлювати резерв; забезпечити посадку вертольотів у своєму розташуванні й організувати прийом та збір вантажів, які викидаються з літаків; установити жорсткий режим витрачання ракет, боєприпасів, продовольства та пального.

236. Вихід батальйону (роти) із оточення проводиться за дозволом старшого командира, організовано і раптово для противника. Батальйон (рота) може виходити із оточення у складі бригади, полку (батальйону) і самостійно. Вихід із оточення дрібними групами та без озброєння і техніки недопустимий.

Вихід із оточення полягає в прориві кільця оточення на вибраній ділянці (напрямку) батальйоном (ротою) самостійно або веденням зустрічних бойових дій із району оточення і підрозділами із зовнішнього фронту з метою з'єднання зі своїми військами.

Командир батальону (роти) повинен розвідкою та в ході ведення бойових дій установити слабкі місця у розташуванні противника, наявність і місця розташування його резервів і вогневих засобів у глибині, а також характер місцевості на вибраному для прориву напрямку.

Під час вибору місця прориву для виходу із оточення командир батальйону (роти) повинен урахувати віддаленість від своїх військ, у сторону яких здійснюється прорив, характер допомоги із зовнішнього фронту оточення та дії своєї авіації, особливо вертольотів.

Вихід із оточення краще здійснювати вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Чим стрімкіше здійснюється прорив, тим менше втрат понесуть підрозділи.

237. Бойовий порядокбатальйону (роти) для виходу із оточення будується з підрозділів прориву, підрозділів, виділених для прикриття прориву, забезпечення флангів (заслонів) і резерву.

Для прориву кільця оточення командир батальйону (роти) призначає не менше половини всіх підрозділів і більшу частину приданої артилерії та танків. Підрозділи, які виділені для прикриття і в заслони, посилюються артилерією, танками, підрозділами інженерних військ із засобами загороджень. Частину сил і засобів підрозділів прикриття передбачається використовувати на ділянці відволікаючих дій. Резерв розташовується на такому місці, звідки забезпечується можливість висування в короткі терміни для підтримки бою підрозділів, які виділені для прориву, а також для розвитку їхнього успіху.

238. Під час виходу із оточення батальйону вказуються найближче і подальше завдання, роті — найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближчим завданням батальйонуможе бути знищення противника на напрямку прориву та утворення пролому у фронті оточення. Подальше завдання батальйонуполягає у виході підрозділів із оточення і з'єднанні їх зі своїми військами, які діють назустріч їм з метою допомоги виходу із оточення, або в оволодінні районом, який забезпечує вигідні умови для подальших дій.

Найближче завдання роти,як правило, полягає у знищенні противника на напрямку прориву та утворенні пролому у фронті оточення. Напрямок продовження наступувизначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось з'єднання з підрозділами, які діють із зовнішнього фронту оточення назустріч роті, або вихід рота в район, вигідний для подальших дій.

239. Приймаючи рішення на прорив і вихід із оточення, командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: ділянку, напрямок і час прориву фронту оточення, а також ділянку відволікаючих дій; сили і засоби для прориву, прикриття та забезпечення флангів (заслонів) і їх завдання; вихідне положення підрозділів, призначених для прориву, порядок і час його заняття; порядок виходу із оточення, черговість відходу підрозділів, які прикривають прорив та які виділені в заслони; порядок взаємодії підрозділів з військами, які діють поза кільцем оточення.

240. У бойовому наказіна прорив та вихід із оточення командир батальйону (роти) під час постановки завдань указує:

підрозділам, призначеним для прориву, — засоби посилення, завдання, вихідне положення для прориву і час його заняття;

підрозділам прикриття — засоби посилення, завдання, ділянку відволікаючих дій, які сили і засоби виділити для прикриття флангів (в заслони), хто підтримує, час і порядок відходу;

резерву — склад, район зосередження і порядок переміщення;

приданим артилерійському та зенітному підрозділам, мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному, протитанковому підрозділам — завдання щодо вогневого ураження противника та прикриття його від ударів з повітря, час і порядок виходу із оточення.

241. Організовуючи взаємодію, командир батальйону (роти) основну увагу повинен зосередити на узгодженні зустрічних бойових дій своїх підрозділів і військ, які діють поза оточенням за часом, напрямками дій та рубежами, які захоплюються ними. З метою всебічного забезпечення бою він указує: завдання розвідці (спостерігачам); заходи щодо забезпечення потайності та раптовості прориву; характер та порядок інженерного обладнання місцевості на ділянці прориву та рубежі прикриття; місця, час і способи пророблювання проходів у загородженнях противника, що і в який час повинно бути заміновано, зруйновано або знищено; організацію управління під час прориву, порядок позначення свого положення для авіації та пізнавання своїх військ, які діють із зовнішнього фронту оточення; порядок евакуації поранених та хворих, а також озброєння і техніки, призначаючи відповідальних за це командирів.

242. Підрозділи, призначені для прориву, атакують противника після вогневої підготовки. До участі у вогневій підготовці можуть залучатися танки. Вночі іноді вигідно атакувати противника зненацька, без вогневої, підготовки. У цьому випадку артилерія відкриває вогонь зпочатком атаки. Стрімкою атакою ці підрозділи проривають фронт оточення та встановлюють зв'язок з військами, які діють назустріч їм. Після прориву підрозділи, які беруть участь в ньому, використовуються для розвитку та розширення прориву або для того, щоб не допустити закриття противником пролому, який утворився, і забезпечити вивід інших оточених підрозділів. Підрозділи, які виділені для прикриття, повинні активними діями ввести противника в оману та відволікти частину його сил від напрямку прориву. Під час прориву вони утримують позиції, які займають, не допускаючи звуження фронту оточення, і відходять тільки за наказом командира батальйону (роти). Відхід їх здійснюється від рубежу до рубежу під прикриттям вогню всіх видів зброї, аерозолів (димів), загороджень та заслонів. Танки, виділені для забезпечення флангів (в заслони), відходять останніми, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття. Після виходу батальйону (роти) з кільця оточення і до з'єднання зі своїми військами заслони діють як бокові похідні застави.

243. Командир батальйону (роти) під час виходу із оточення прямує з підрозділами, які здійснюють прорив.

Всі оточені підрозділи забезпечуються радіоданими для зв'язку з військами, які діють в районах, намічених для виходу із оточення.

244. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону виходять із оточення слідом за підрозділами, які здійснюють прорив. Транспортні засоби в першу чергу надаються для евакуації поранених і хворих. Озброєння, техніка, ракети, боєприпаси, пальне та інші матеріальні засоби, які не можуть бути евакуйовані, знищуються тільки за наказом командира батальйону (роти).

Розділ шостий

МЕХАНІЗОВАНИЙ БАТАЛЬЙОН (РОТА) В ТАКТИЧНОМУ ПОВІТРЯНОМУ ДЕСАНТІ

245. Механізований батальйон (рота) може бути призначений у тактичний повітряний десант для захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих рубежів (об'єктів), для нанесення ударів у фланг і в тил противнику, який висувається, знищення (виведення із ладу) засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та пунктів управління, захоплення гідроспоруджень, мостів, переправних засобів, ділянок, зручних для форсування та переправи частин (підрозділів), перевалів, гірських проходів (долин) та виконання інших завдань. Тактичний повітряний десант може застосовуватися в обороні та наступі.

Десантування батальйону (роти) здійснюється одним вильотом частини (підрозділів) вертольотів. Із закінченням висадки тактичного повітряного десанту частина (підрозділ) вертольотів залишається в районі десантування для вогневої підтримки десанту, маневру силами і засобами в ході бою або вибуває за лінію фронту після вогневої підтримки бою.

Бойові дії тактичного повітряного десанту в тилу противника підтримуються силами та засобами командира, за рішенням якого він застосовується. Вони відзначаються високою маневреністю, стрімкістю та великим напруженням моральних та фізичних сил особового складу.

Механізований батальйон (рота) в тактичному повітряному десанті діє, як правило, без важкого озброєння і техніки. Він може посилюватися артилерійськими, зенітними, розвідувальними підрозділами, а також підрозділами інженерних військ та військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

246. Тактичному повітряному десанту призначаються вихідний район для десантування, смуга прольоту, основний та запасний райони десантування.

Вихідний район для десантуваннявключає основні та запасні посадочні площадки та район зосередження. При значному віддаленні району зосередження від посадочних площадок може також призначатися район очікування.

Посадочні площадки призначаються для завершення підготовки до десантування частини (підрозділів) вертольотів, вантаження у вертольоти озброєння, техніки, інших матеріальних засобів, посадки особового складу десанту та зльоту на десантування. Вони можуть призначатися безпосередньо в районі зосередження десанту або поблизу його району очікування. Запасні посадочні площадки використовуються при виведенні із ладу основних.

Район зосередження призначається для потайного розташування підрозділів десанту, підготовки їх до десантування та виконання бойового завдання. Розмір району зосередження може бути: для батальйону — до 10 кв. км, для роти — до3 кв. км.

Район очікування призначається для потайного розташування підрозділів десанту та завершення підготовки їх до бою. Він вибирається на віддаленні до З км від посадочних площадок вертольотів. Розмір району очікування, як правило, відповідає розміру району зосередження.

Смуга прольотупризначається для здійснення бойового польоту частини (підрозділів) вертольотів із вихідного району в район десантування по маршруту, де противник має найменшу кількість засобів протиповітряної оборони або надійно подавлений, а умови місцевості дозволяють здійснювати політ на малих і гранично малих висотах.

Основний та запасний райони десантуванняпризначаються на місцевості, придатній для посадки вертольотів, з таким розрахунком, щоб він забезпечував вигідні умови для вступу в бій тактичного повітряного десанту. Їх розміри визначаються виходячи із задуму бою, завдання тактичного повітряного десанту, умов обстановки і можуть бути: для батальйону — до 5 км, для роти — до 2 км по фронту і в глибину. Для висадки батальйону, як правило, призначаються одна-дві площадки приземлення, роти — одна в кожному районі десантування. Розміри їх визначаються з урахуванням кількості та типу вертольотів, які здійснюють десантування батальйону (роти).

247. Десантування тактичного повітряного десанту — це перекидання повітряного десанту в тил противника для виконання бойового завдання. Воно включає зліт частини (підрозділу) вертольотів, бойовий політ та посадку вертольотів з подальшою висадкою особового складу (вивантаженням озброєння та техніки) безпосередньо на площадці приземлення. При відсутності достатньої кількості площадок приземлення десантування особового складу може здійснюватися із режиму висіння вертольотів або на ходу при мінімальній швидкості польоту вертольотів (по-штурмовому).

Висадка тактичного повітряного десанту проводиться в короткі терміни до підходу противника до об'єкта, який захоплюють (знищують), або після його вогневого ураження і здійснюється безпосередньо на об'єкт, поблизу нього або на підступах до нього.

Висадка на об'єкт або поблизу нього здійснюється, коли наземна або протиповітряна оборона об'єкта противника надійно подавлена.

Висадка на підступах до об'єкта проводиться, якщо противник має сильну протиповітряну оборону, а місцевість або система загороджень не дозволяє робити висадку з вертольотів на об'єкт або поблизу нього.

248. Бойове завданнятактичному повітряному десанту визначається на весь період його бойових дій в тилу противника і, як правило, складається з найближчого завдання і подальшого завдання. При необхідності батальйону (роті) може указуватися район (пункт) збору.

Найближче завдання, як правило, полягає у завершенні знищення противника в районі десантування; знищенні (виведенні із ладу) вказаного об'єкта або захопленні певного району (рубежу).

Подальше завдання батальйону (роти) може полягати в утриманні захопленого району (рубежу); захопленні та знищенні (виведенні із ладу) об'єктів в новому районі та виконання інших завдань.

Район (пункт) збору вказується для збору підрозділів батальйону (роти) після виконання завдання, перевірки їхнього стану та підготовки до подальших дій. Крім того, він може призначатися і безпосередньо після висадки для збору підрозділів і уточнення їм завдань. Знаходження підрозділів у районі (пункті) збору повинно бути короткочасним та потайним.

249. Бойовий порядок батальйону (роти) складається із передової групи підрозділів першого ешелону, резерву (другого ешелону), підрозділів артилерії та інших вогневих засобів та зенітних підрозділів.

Передова група під час десантування призначається для завершення знищення противника на площадках (площадці) приземлення, їхнього захоплення та забезпечення висадки головних сил тактичного повітряного десанту. Вона призначається у складі одного-двох механізованих взводів, посилених стрільцями-зенітниками, саперами та хіміками-розвідниками. Разом з передовою групою, як правило, десантуються розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор (дозорне відділення) та розвідники приданого (підтримуючого) артилерійського підрозділу.

250. Командир батальйону (роти), одержавши завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, робить розрахунок на посадку (вантаження) у вертольоти, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію та підготовку підрозділів до майбутніх дій.

Рішенням старшого командира організовується вогневе ураження противника в районі бойових дій, подавлення його засобів протиповітряної оборони в смузі прольоту та прикриття десанту від ударів з повітря в районі розташування, під час польоту та ведення бойових дій

При оцінці обстановки командир батальйону (роти) крім звичайних питань вивчає можливий характер дій противника у смузі прольоту та в районі десантування, рубежі (об'єкти), які підлягають захопленню (знищенню), характер їхньої оборони (охорони), наявність і стан площадок приземлення в районі десантування.

У рішенні командир батальйону (роти) визначає: задум бою (на чому зосередити основні зусилля десанту; якого противника, де, в якій послідовності і як захопити або знищити з указанням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману); бойовий порядок; порядок десантування (які підрозділи, на яких площадках здійснюють посадку у вертольоти і на яких площадках приземлення висаджуються в районі десантування); бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії; організацію управління.

Штаб батальйону (командир роти) проводить розрахунок на десантування, складає план вантаження та посадки особового складу та перелік озброєння і матеріальних засобів на кожний вертоліт. Розрахунок часу під час планування десантування ведеться від установленого часу («Ч») — початку висадки передової групи тактичного повітряного десанту.

251. Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

підрозділам першого ешелону — засоби посилення, бойове завдання, хто підтримує, кількість (номери) вертольотів та посадочних площадок;

підрозділу другого ешелону — склад, бойове завдання, хто придається і підтримує, номери вертольотів та посадочних площадок;

резерву — склад, район зосередження, характер можливих дій після висадки, номери вертольотів та посадочних площадок;

передовій групі — склад, бойове завдання, хто підтримує, номери вертольотів, час висадки;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам — завдання щодо підтримки бою повітряного десанту; номери вертольотів та посадочних площадок;

зенітному підрозділу — порядок ведення вогню під час відбиття нальотів повітряного противника, номери вертольотів та посадочних площадок.

При значному віддаленні району десантування від рубежів (об'єктів) захоплення (знищення) командир батальйону (роти ) може вказувати напрямок (маршрут) висування, рубежі розгортання та переходу в атаку, на які підрозділи повинні вийти до встановленого часу.

252. У встановлений час батальйон (рота) виходить у район зосередження, в якому він розташовується, використовуючи природні укриття, і ретельно маскується. Командири перевіряють готовність підрозділів до посадки (вантаження) у вертольоти відповідно до розрахунку. Під час призначення району очікування батальйон (рота) переміщується в нього, виходячи з часу, необхідного для завершення підготовки до десантування.

З прибуттям вертольотів командир батальйону (роти) спільно з командиром вертолітної частини (підрозділу) уточнює розрахунок на десантування та порядок вантаження бойової техніки і посадки особового складу, площадки приземлення в основному та запасному районах десантування, порядок взаємодії вертолітних та механізованих підрозділів в польоті і під час висадки, при необхідності і бойові завдання підрозділам, а також бойовий порядок у польоті.

253. Бойовий політ у район десантування здійснюється на малих та гранично малих висотах, як правило, однією колоною. Попереду з інтервалом 10—20 хв. від головних сил десанту летять вертольоти з передовою групою. У голові колони головних сил десанту, як правило, летять вертольоти з механізованими підрозділами, а за ними — вертольоти з артилерійськими та іншими підрозділами.

Командир батальйону в польоті знаходиться разом з командиром частини вертольотів, а командири рот — з командирами підрозділів вертольотів.

Для завершення подавлення противника у смузі прольоту, особливо його засобів протиповітряної оборони, бойові, а іноді і транспортно-бойові вертольоти прикриття, ідучи попереду і на флангах колони з десантом, ведуть вогонь з бортового озброєння, а підрозділи десанту — із стрілецької зброї.

У польоті під час підходу до зони зараження у вертольотах зачиняються всі кватирки, люки та двері, виключаються системи підігріву та вентиляції кабін; екіпажі й особовий склад десанту одягають респіратори (протигази).

254. З підходом вертольотів передової групи до площадки приземлення противник на ній знищується і подавляється вогнем із бортового озброєння вертольотів та стрілецької зброї, після чого проводиться висадка передової групи. Потім вертольоти піднімаються в повітря, підтримують вогнем бій підрозділів передової групи і прикривають висадку головних сил батальйону (роти).

Механізовані підрозділи передової групи, які висадилися із вертольотів, розгортаються у бойовий порядок, завершують знищення противника на площадці приземлення і в прилеглому до неї районі, займають вигідні позиції і забезпечують висадку головних сил батальйону (роти).

Зенітний підрозділ, який діє в передовій групі, після висадки займає стартові (вогневі) позиції поблизу площадки приземлення на напрямку висування головних сил батальйону (роти) і приготовляється до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Сапери в цей час ведуть розвідку площадок приземлення, усувають або позначають загородження та місцеві предмети, які заважають посадці вертольотів.

Розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор (дозорне відділення) після висадки веде розвідку в напрямку майбутніх дій батальйону (роти), висувається до рубежу захоплення (об'єкта знищення, виведення з ладу) та уточнює склад та положення противника, а хіміки-розвідники або спеціально підготовлене відділення ведуть радіаційну та хімічну розвідку.

Командир тактичного повітряного десанту на основі даних, одержаних від передової групи, розвідувальних органів і командира частини (підрозділів) вертольотів, під час підльоту головних сил до району десантування уточнює порядок висадки, при необхідності і завдання підрозділам.

255. Головні сили десанту висаджуються в районі десантування під прикриттям ударів авіації, бойових вертольотів та вогню підтримуючої артилерії. Командир батальйону (роти) після висадки уточнює на місцевості або ставить підрозділам нові завдання, узгоджує їх дії та керує ними в ході виконання поставленого батальйону (роті) завдання. При цьому він повинен постійно виявляти військові хитрощі, широко застосовувати маневр для атаки противника у фланг, в тил та з різних напрямків.

Артилерійські підрозділи після висадки займають вогневі позиції на площадці приземлення і ведуть вогонь по цілях, які спостерігають, у подальшому здійснюють вогневе ураження противника в районі дій механізованих підрозділів з метою захоплення рубежу (знищення, виведення із ладу об'єкта).

Зенітний підрозділ прикриває бойові дії вертольотів і бойові порядки батальйону (роти) від ударів повітряного противника.

Резерв батальйону після висадки збирається в призначеному йому пункті в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

Бойові вертольоти, а після висадки десанту і транспортно-бойові вертольоти підтримують бій з повітря, а також перешкоджають підходу резервів противника.

Висування батальйону (роти) до рубежу (об'єкта), який підлягає захопленню (знищенню, виведенню з ладу), здійснюється швидко і потай, як правило, в перед-бойовому порядку і під прикриттям охорони. При зустрічі з противником у ході висування батальйон (рота), не вв'язуючись у затяжний бій, обходить осередки опору, вогнем, а при необхідності і рішучою атакою частини сил знищує дрібні групи противника.

З виходом до призначеного об'єкта батальйон (рота) з ходу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує його у фланг і в тил, знищує живу силу, вогневі засоби (виводить об'єкт з ладу) і швидко виходить до нового об'єкта або в указаний район (пункт).

Під час закріплення тактичним повітряним десантом захопленого рубежу підрозділи десанту переходять до оборони, яка основана на утриманні важливих об'єктів місцевості і швидкому маневрі силами і засобами. Район оборони (опорний пункт) підготовляється до кругової оборони, яка забезпечує успішну боротьбу з танками та іншими броньованими машинами противника.

256. Виконуючи завдання щодо нанесення ударів у фланг і в тил противнику, який висувається, тактичний повітряний десант після висадки виходить на імовірні шляхи його висування, займає вигідний рубіж і наносить з нього раптові удари, широко застосовуючи вогневі засади. При можливості тактичний повітряний десант може займати послідовно ряд вигідних рубежів, наносячи удари у фланг і в тил противнику. Виконання десантом цього завдання повинно здійснюватися у тісній взаємодії з підрозділами вертольотів, а також з частинами (підрозділами) своїх військ, які наступають з фронту або ведуть оборону.

257. Під час знищення (виведення з ладу) засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, пунктів управління та інших об'єктів противника батальйон (рота) потай висувається в район їхнього розташування, атакує і знищує противника, який прикриває об'єкти, робить непридатними його пускові установки (гармати), ракети (снаряди), засоби управління та інші важливі елементи об'єкта. Засоби ядерного та хімічного нападу під час їхнього пересування знищуються вогнем і рішучою атакою або раптовими діями із вогневих засад.

Під час захоплення ядерних мін противника, які встановлені в колодязях, тактичний повітряний десант знищує противника в районі можливого розташування колодязів, займає призначений рубіж і забезпечує дії інженерно-саперних підрозділів, призначених для знешкодження ядерних мін.

258. Виконуючи завдання щодо захоплення гідроспоруджень, мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, батальйон (рота) після висадки стрімко висувається до призначеного об'єкта, атакою з ходу з різних напрямків на одному або обох берегах І захоплює ці об'єкти і, перейшовши до кругової оборони, утримує їх до підходу своїх військ.

259. Для захоплення перевалу тактичний повітряний десант висаджується безпосередньо на нього або на площадки (площадку) поблизу перевалу, оволодіває прилеглими до неї командними висотами, потім виходить у фланг і в тил противнику, який обороняє перевал, і знищує його.

Для захоплення гірського проходу (долини) тактичний повітряний десант висаджується, як правило, біля входу в нього, потім оволодіває прилеглими до нього командними висотами, з яких прострілюється гірський прохід (долина), блокує і знищує противника.

260. З виконанням бойового завдання механізований батальйон (рота) виходить у призначений район (пункг) збору і поступає в розпорядження командира своєї частини (підрозділу) або готується до виконання бойового завдання на повторне десантування. У цьому випадку в батальйоні (роті) проводяться заходи щодо відновлення боєздатності підрозділів, їх бойового злагодження, поповнення особовим складом, озброєнням, ракетами, боєприпасами та необхідним майном.

261. Підрозділи, призначені до складу тактичного повітряного десанту, забезпечуються ракетами, боєприпасами, продовольством, засобами індивідуального захисту та іншими матеріальними засобами на весь час дій в тилу противника (виконання бойового завдання).

Медичний пункт батальйону може посилюватися медичним персоналом і засобами для надання пораненим і хворим медичної допомоги.

Розділ сьомий ПЕРЕСУВАННЯ

262. Батальйон (рота) здійснює пересування своїм ходом (маршем) або перевозиться залізничним (морським, річковим) транспортом. Механізований батальйон (рота), крім того, може перевозитися повітряним транспортом.

Батальйон (рота) завжди повинен бути готовим до маршу та перевезень в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, зруйнування доріг і переправ.

Марш

263. Марш — організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування батальйону (роти). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а у напрямку руху — до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

В усіх випадках марш здійснюється потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ — і вдень.

За будь-яких умов підрозділи повинні прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

264. Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон — 20—25 км/г,автомобільних колон — 25—30 км/г.

У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15—20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4—5 км/г,на лижах 5—7 км/г.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

265. Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25—50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100—150м.

266. Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил бригади (полку), рота — в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.

267. Похідний порядок батальйону (роти), призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил і похідної охорони.

Колона головних сил батальйону (роти), залежно від умов обстановки, може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті), прямує, як правило, в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), як правило, розподіляється між танковими ротами (взводами) і прямує в їхніх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону; мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний підрозділ прямує, як правило, за головною ротою головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них — з головною похідною заставою.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє в передовому загоні, авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), висилається розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний взвод у дозор не висилається, то він здійснює марш в голові колони головних сил батальйону, як правило, за командно-спостережним пунктом.

Останніми в колоні батальйону ідуть підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій — за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

268. Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддаленні 5—10 км — головна похідна застава у складі посилених взводу або роти; на фланги і в тил при необхідності — дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3—5 км, головна похідна застава силою до взводу — дозорне відділення (танк) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

При загрозі нападу наземного противника залежно від характеру місцевості від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку), як безпосередня охорона висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону — і тильний дозор або дозорні відділення (танки) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного противника на колону, яку охороняють.

269. Похідний порядок батальйону (роти) будується: в передбаченні вступу в бій — виходячи із задуму майбутнього бою та умов обстановки; поза загрозою зіткнення з противником — з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

270. Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, указуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил полку, крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються че<



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 229; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.173.217 (0.009 с.)