Технічне та тилове забезпечення

Загальні положення

380. Безперебійне технічне та тилове забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою батальйоном (ротою).

Командир батальйону (роти) несе відповідальність за своєчасне технічне та тилове забезпечення підпорядкованих підрозділів. Він зобов'язаний вживати заходів щодо підтримання озброєння і техніки в постійній готовності до бойового застосування та щодо швидкого відновлення їх при виході із ладу, щодо забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, пальним, продовольством та іншими матеріальними засобами; виявляти постійну турботу про харчування особового складу, збір поранених та хворих, про надання їм медичної допомоги та евакуацію їх за призначенням.

381. Основою організації технічного та тилового забезпечення є рішення командира батальйону (роти) на бій, його вказівки і розпорядження старшого командира(начальника) щодо цих питань.

Під час організації бою командир батальйону (роти) з питань технічного та тилового забезпечення, як правило, вказує: час, місце та обсяг технічного забезпечення, порядок евакуації та ремонту озброєння і техніки під час підготовки та в ході бою; розміри і терміни створення запасів ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна та інших матеріальних засобів, норми їхнього витрачання та порядок підвезення; порядок розшуку, збору та евакуації поранених і хворих; місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу батальйону та порядок їхнього переміщення в ході бою (маршу); місця, час і порядок поповнення підрозділів ракетами, боєприпасами, заправлення озброєння і техніки пальним, організацію харчування особового складу підрозділів; порядок охорони, оборони та підтримання зв'язку з підрозділами технічного забезпечення і тилу, а також повідомляє райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу бригади (полку), місця збірних пунктів пошкоджених машин, шляхи маневру, підвозу та евакуації.

Технічне та тилове забезпечення командир батальйону (роти) організовує особисто, через начальника штабу, заступників з озброєння і з тилу (старшого техніка роти, старшину роти), начальника медичного пункту батальйону (санітарного інструктора роти) та командирів рот (взводів).

382. У ході бою командир батальйону (роти) здійснює контроль за технічним станом та боєготовністю озброєння і техніки, витрачанням ракет, боєприпасів, пального, продовольства та своєчасною доставкою їх у підрозділи; доповідає командиру бригади, полку (батальйону) або його заступникам з озброєння і з тилу про наявність і технічний стан озброєння і техніки, про забезпеченість батальйону (роти) ракетами, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, про наявність поранених і хворих та подає заявки на поповнення батальйону (роти) необхідними матеріальними засобами.

383. У ході бою в батальйоні розгортаються: пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група, пункт бойового достачання, заправний та продовольчий пункти, а в обороні, крім того, і медичний пункт; у роті — пункт технічного спостереження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання та медичний пост роти. Безпосередня охорона й оборона районів (місць) їхнього розташування, захист від зброї масового ураження та високоточної зброї здійснюються, як правило, своїми силами та засобами.

384. У батальйоні (роті) створюються в установлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які утримуються і перевозяться транспортом взводу забезпечення батальйону, в бойових та інших машинах, при озброєнні й особовому складі.

Запаси поділяються на видаткову частину та недоторканний (пального — незнижуючий) запас, який витрачається з дозволу командира бригади (полку), а у нагальних випадках, — з дозволу командира батальйону з наступною доповіддю про це старшому командиру. В усіх випадках організовується забезпечення підрозділів водою, а при необхідності і наливом.

385. Потреба батальйону (роти) в матеріальних засобах на бій визначається з урахуванням встановленого їх витрачання та збереження запасів на кінець бою.

Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними підрозділів та норми витрачання вираховуються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправленнях пального, добових дачах, комплектах) та в інших одиницях виміру.

Бойовим комплектом називається кількість ракет та боєприпасів, встановлених на одиницю озброєння або на бойову машину. Він вираховується на все наявне озброєння (бойові машини).

Заправленням пального називається кількість пального, яке вміщається у паливну систему машини (агрегату) або яке забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправлення пального вираховується на всю облікову техніку підрозділу.

Добова дача — кількість продовольства, яке належить за призначеними нормами для харчування однієї людини на добу. Вона вираховується на обліковий склад підрозділу.

Комплект запасних частин, інструменту та приладдя до озброєння, техніки, а також речового, медичного та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком та в установленій кількості.

2.Технічне забезпечення

386. Технічне забезпечення батальйону (роти) організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом укомплектування їх озброєнням та технікою; забезпечення ракетами, боєприпасами всіх видів та військово-технічним майном; підтримання їх у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування; відновлення пошкоджених (несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх у дію.

387. Заступник командира батальйону (роти) з озброєння (старший технік роти) є безпосереднім організатором технічного забезпечення в батальйоні (роті) і несе відповідальність за підтримання озброєння і техніки у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування, правильну їх експлуатацію та своєчасне відновлення при виведенні із ладу, а також за забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами та військово-технічним майном.

Заступник командира батальйону (роти) з озброєння (старший технік роти) зобов'язаний: знати завдання батальйону (роти), його укомплектованість озброєнням, технікою та їхній технічний стан, забезпеченість ракетами, боєприпасами та військово-технічним майном; керувати підготовкою озброєння і техніки до бою (маршу) та їхнім технічним обслуговуванням; організувати та вести спостереження за бойовими машинами в бою, встановлювати причини виведення їх із ладу; організувати евакуацію, ремонт озброєння і техніки, своєчасне повернення їх у дію та передачу виведених із ладу машин засобам старшого командира; підтримувати постійний зв'язок із заступниками командирів рот з озброєння (старшими техніками рот), ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою бригади, полку (батальйону) та заступником командира бригади, полку (батальйону) з озброєння, доповідати їм і своєму командиру про кількість, місцезнаходження та технічний стан виведених із ладу озброєння і техніки та заходи щодо їх відновлення.

388. Забезпечення підрозділів ракетами та боєприпасами здійснюється через батальйонні (ротні) пункти боєпостачання, які створюються за наказом командирів підрозділів та призначаються для прийому, охорони та видачі ракет і боєприпасів в підрозділи, обліку їхнього надходження та витрачання, а також для прийому та здачі стріляних гільз та упаковки (тари). Начальником пункту боєпостачання в батальйоні (роті) призначається артилерійський технік батальйону (старшина роти) або інша особа за наказом командира батальйону (роти).

Ракети та боєприпаси на батальйонні пункти доставляються зі складу бригади (полку), а на ротні, — як правило, з батальйонного пункту боєпостачання.

У бою начальник батальйонного пункту боєпостачання організовує видачу ракет та боєприпасів за наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону, начальник ротного пункту — за наказом командира роти.

389. Технічне обслуговування проводиться в установлений командиром батальйону (роти) час перед боєм (маршем) і після виконання бойового завдання та здійснюється екіпажами, обслугою, механіками-водіями (водіями) та особовим складом підрозділу технічного забезпечення під безпосереднім керівництвом заступника командира батальйону (роти) з озброєння (старшого техніка роти) та командирів взводів.

Технічне обслуговування включає: заправлення машин пальним; перевірку справності і готовності до застосування озброєння, приладів стрільби та спостереження, агрегатів, систем та механізмів, їхнє очищення, промивання, змащування, вивірку та регулювання, усунення дрібних пошкоджень та виконання кріпильних робіт; заряджання (підзаряджання) акумуляторних батарей; перевірку укомплектованості та поповнення озброєння і техніки запасними частинами, інструментом та приладдям, засобами підвищення прохідності та іншими табельними засобами; перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях, призначених для перевезення особового складу, озброєння, техніки та майна. При необхідності під час технічного обслуговування може здійснюватися поповнення боєкомплекту озброєння ракетами та боєприпасами.

Спостереження за бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками в бою, встановлення причин їхніх зупинок, характеру пошкоджень, своєчасне вживання заходів щодо їх евакуації та ремонту здійснюється пунктом технічного спостереження батальйону (роти), який очолює заступник командира батальйону (роти) з озброєння (старший технік роти).

390. Евакуація пошкоджених (несправних) озброєння та техніки здійснюється приданими евакуаційними засобами, а іноді й обладнаними для цієї мети бойовими та іншими машинами підрозділів, при цьому машини високої прохідності із засобами буксирування рівномірно розподіляються по колонах. У першу чергу евакуюються ті бойові машини, яким загрожує небезпека захоплення або знищення противником, а також озброєння та техніка, які потребують найменшого обсягу робіт.

Озброєння і техніка, які не можуть бути евакуйовані і відремонтовані власними силами, передаються на місці виведення із ладу або на шляху евакуації засобам старшого командира. Пошкоджене озброєння, стріляні гільзи та тара евакуюються із підрозділів попутним транспортом.

391. Поточний ремонт пошкодженого озброєння і техніки проводиться, як правило, в місцях виведення із ладу або у найближчих укриттях силами екіпажів, обслуг, механіків-водіїв (водіїв) та ремонтно-евакуаційними (ремонтними) групами. Ремонтно-евакуаційні (ремонтні) групи в першу чергу ремонтують озброєння та техніку, які найбільш важливі для підтримання боєздатності батальйону (роти), а також які потребують найменшого обсягу робіт. Машини управління в усіх випадках ремонтуються позачергово. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці або в найближчому укритті неможливо, засобами бригади (полку) вони евакуюються на збірні пункти пошкоджених машин.

Ремонт озброєння залежно від характеру несправностей може проводитися безпосередньо в підрозділах або ремонтній роті бригади (полку). Несправні зенітні та протитанкові ракети повертаються на склад бригади (полку).

Відремонтовані (евакуйовані) озброєння та техніка приводяться в готовність до бойового застосування і негайно повертаються у свої підрозділи.

 

Тилове забезпечення

 

392. Тилове забезпечення батальйону {роти) організовується та здійснюється в усіх видах бою та у повсякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані та створення для них сприятливих умов щодо виконання поставлених завдань.

393. Безпосереднім організатором тилового забезпечення в батальйоні є заступник командира батальйону з тилу. Він несе відповідальність за своєчасне забезпечення підрозділів матеріальними засобами, захист, охорону та оборону тилу батальйону та управління ним.

Заступник командира батальйону з тилу зобов'язаний: знати завдання батальйону; організувати одержання та утримування встановлених запасів матеріальних засобів, розгортання та роботу батальйонних пунктів бойового постачання, заправного та продовольчого; вживати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі) в підрозділи матеріальних засобів; організувати приготування, доставку та видачу гарячої їжі, а також підвезення, зберігання питної води та забезпечення нею особового складу; разом з командирами підрозділів забезпечувати заправлення техніки пальним.; підтримувати постійний зв'язок з командирами підрозділів та заступником командира бригади (полку) з тилу і доповідати йому і командиру батальйону про забезпеченість підрозділів, розташування та стан тилу.

394. Витрачені запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів повинні поповнюватися до встановлених норм.

Підвезення ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів у підрозділи здійснюється за усними заявками командирів рот та окремих взводів і наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону.

Поповнення танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) боєприпасами та заправлення пальним в ході бою проводиться безпосередньо у бойових порядках, а під час здійснення маршу — в районах привалів, денного (нічного) відпочинку та із прибуттям у призначений район. При неможливості підвезення боєприпасів і пального до танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) безпосередньо у бойові порядки транспортні засоби з боєприпасами та пальним підходять як можна ближче до них. Танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) по черзі потай підходять до місць розташування транспортних засобів для поповнення боєприпасами та заправлення пальним. Відповідальність за підвезення боєприпасів та пального в підрозділи несе командир взводу забезпечення, а за своєчасне поповнення боєприпасами та заправлення техніки пальним — командири підрозділів.

Підвезення матеріальних засобів, як правило, проводяться: від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до батальйону — бригадними (полковими) транспортними засобами; від взводу забезпечення батальйону до рот — транспортними засобами батальйону.

В окремих випадках за вказівкою старшого командира (начальника) для відвезення матеріальних засобів від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до підрозділів батальйону використовуються транспортні засоби батальйону.

395. Запаси продовольства утримуються в транспортних засобах взводу забезпечення батальйону, недоторканний запас продовольства — у речових мішках, бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках.

Забезпечення особового складу гарячою їжею організовується через батальйонний продовольчий пункт, як правило, три рази на добу. При неможливості організувати триразове харчування з дозволу командира бригади, полку (батальйону) особовий склад забезпечується гарячою їжею два рази на добу, при цьому частина добової норми продуктів видається у сухому вигляді.

Приготування, доставку та видачу підрозділам гарячої їжі організовує начальник продовольчого пункту відповідно до вказівок заступника командира батальйону з тилу (узгодженими з командиром або начальником штабу батальйону), який визначає, на яку кількість особового складу, для яких підрозділів і до якого часу готувати їжу, порядок доставки (видачі) її підрозділам батальйону. Для доставки їжі підрозділам від них при необхідності виділяються піднощики.

Приготування, видача та приймання їжі організовується, як правило, поза зонами зараження. У випадку вимушеної організації харчування в зонах радіоактивного зараження приготування, видача та приймання їжі здійснюється: при рівні радіації до 1 рад/г — у звичайному порядку; від 1 до б рад/г — у дезактивованих спорудженнях; понад 6 рад/г — у дезактивованих спорудженнях закритого типу.

Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються тільки консервовані та концентровані продукти у захищеній тарі та упаковці.

У районах, які заражені отруйними речовинами, дозволяється готувати та приймати їжу тільки у спеціальних спорудженнях, які обладнані фільтровентиляційними установками. У районах, які заражені біологічними засобами, приготування та приймання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, польових кухонь та обладнання, а також повної санітарної обробки особового складу.

Продовольство та воду, які заражені радіоактивними, отруйними речовинами та біологічними засобами, застосовувати для харчування забороняється.

396. Забезпечення підрозділів водою для пиття та господарчих потреб проводиться з пункту водопостачання (водозабірного пункту). Використання води з інших джерел забороняється. Підвезення води в підрозділи організовується, як правило, заступником командира батальйону з тилу. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється у герметичних ємкостях.

397. Відпуск речового майна проводиться виходячи із облікової чисельності особового складу батальйону (роти) за діючими нормами. Миття особового складу, як правило, проводиться один раз на тиждень зі зміною комплекту натільної білизни та здійснюється у порядку, встановленому старшим командиром (начальником). При необхідності проводиться санітарна обробка особового складу.

398. Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.

Перша медична допомога пораненим та хворим надається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарними інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів на місці поранення, у найближчому укритті або на медичному посту роти, а також особовим складом підрозділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження. Долікарська (фельдшерська) медична допомога пораненим і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями.

Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особовою зброєю та протигазами силами і засобами медичного пункту батальйону, а при необхідності особовим складом та транспортними засобами, які додатково виділяються командиром батальйону (роти).

При наявності в батальйоні значної кількості поранених та хворих в першу чергу евакуації підлягають важкопоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ІВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1. Бойові документи можуть бути текстовими, графічними або табличними. Вони виготовляються ручним способом або за допомогою технічних засобів і оформляються на папері, кальці, топографічних (спеціальних) картах (планах, схемах), мікродіапозитивах, мікрофільмах, фотознімках, фотоґрамах, а також фіксуються на проміжних носіях (перфокартах, перфострічках, магнітних дисках, магнітних стрічках та інших).

2. У батальйоні (роті) розробляються, як правило, графічні бойові документи на топографічних картах, папері або кальці. Одержані і віддані бойові накази і розпорядження записуються, як правило, в робочих зошитах або на звороті топографічних карт.

3. Під час розробки і ведення бойових документів необхідно додержуватись таких правил:

кожен бойовий документ повинен мати службовий заголовок і підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, яка підписала документ; у заголовку письмового бойового документа крім найменування документа вказується порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;

населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дій своїх підрозділів указуються починаючи з правого флангу, а противника—з його лівого флангу; рубежі вказуються двома, а райони (опорні пункти) — трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються у називному відмінку;

розмежувальні лінії вказуються не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю: в обороні і в наступі — з тилу і в сторону противника, при відході — від противника в напрямку відходу. Лінії вказуються спочатку справа, потім зліва: в обороні — на граничну досяжність своїх вогневих засобів, у наступі — на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії в тил указуються на глибину бойового порядку;

напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання;

маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перший — на вихідному рубежі (пункті), потім — найбільш важливі, через які проходить маршрут, іостанній — в районі зосередження або на рубежі переходу в атаку;

дані обстановки наносять на карту встановленими умовними знаками, тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння і техніка наносяться, як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувавати додаткові знаки з поясненнями на карті (схемі);

положення своїх військ, їхні завдання і дії позначаються червоним кольором, ракетних військ, артилерії, військ ППО та спеціальних військ — чорним кольором;

положення і дії військ противника позначаються синім кольором;

нумерація, найменування частин (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника — синім;

скорочення організаційно-штатних формувань підрозділів і частин — тільки рядковими (малими) буквами;

при одноколірному виконанні графічних документів всі умовні знаки і написи наносяться чорним кольором, знаки умовних позначень противника— подвійною лінією;

умовні знаки військ, озброєння і техніки наносяться на карту (схему), відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються за напрямком дій або ведення вогню; у середені або поряд з умовними знаками при необхідності вказують кількість і тип озброєння і техніки;

для позначення військ противника застосовуються ті ж умовні знаки, що і для своїх військ, з необхідними написами;

джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження — С, показання полонених — П, документи противника — ДД військова розвідка — ВР, повітряна розвідка — ПР, артилерійська розвідка — АР, Інженерна розвідка — ІР, хімічна розвідка — ХР; час і дата одержання відомостей про противника підписуються під позначенням джерела або в рядок; відомості, що потребують перевірки, відмічаються знаком питання;

другорядні дані, а також дані, які неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти, в пояснювальній записці (легенді) або в робочому зошиті;

розташування і дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а дії, що передбачаються, дороги, аеродроми та інші спорудження, які будуються, — переривчастою лінією (пунктиром); запасні райони розташування військ і запасні позиції позначаються переривчастою лінією (пунктиром) з буквою 3 усередині знака або поряд з ним; фальшиві райони, рубежі, фальшиві спорудження і об'єкти позначаються зеленим кольором і доповнюються буквою Ф усередині знака або поряд з ним;

під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часу умовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими позначками або підтушовуються різними кольорами; час, до якого відноситься те чи інше положення військ, указується під найменуванням підрозділу або в рядок;

всі написи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми); букви і цифри пишуть без зв'язок, погоджуючи їх розмір з масштабом карти та військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) зі стрілкою до умовного знаку;

графічний документ, виконаний на прозорій основі по карті, повинен мати не менше трьох пунктів (для наступного сполучення), розташованих, як правило, по кутах внутрішньої рамки листка карти або в пересіченні координатної сітки, масштаб, номенклатуру і рік видання карти, за якою, вік виготовлений, а виконаний у довільному масштабі і який не має координатної сітки — стрілку для позначення напрямку північ-південь.

Додаток 2