Основні елементи бойового порядку орлр.

Радіотехнічні підрозділи розгортаються в бойовий порядок на основній позиції. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу, як правило, включає позиції РЛС і КЗА, командний пункт, передавальний і приймальний радіоцентри (радіопункти), пост візуального спостереження, позицію зенітної кулеметної установки або позицію переносного зенітно-ракетного комплексу, інженерні споруди, запасні, резервні і удавані позиції (рис. 1).

Приймальний і передавальний радіоцентри (радіопункти) розгортаються на віддаленні від позиції РЛС, що виключає вплив взаємних радіоперешкод. Приймальні радіоцентри батальйонів і приймальні радіопункти рот можуть розміщуватися безпосередньо на командних пунктах батальйонів та рот у разі достатнього їхнього віддалення від позицій РЛС.

Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються з урахуванням вимог, які висуваються до позицій радіолокаційних станцій, комплексів засобів автоматизації і засобів зв’язку, що є на озброєнні підрозділів.

Резервні позиції призначаються для розгортання радіотехнічних підрозділів з метою створення прихованого радіолокаційного поля або його нарощування на відповідальних напрямках (у заданих районах), насамперед, на малих і гранично малих висотах, а також для відновлення діючого радіолокаційного поля, порушеного у результаті вогневих ударів противника, і для вирішення раптово виникаючих завдань.

Запасні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються на відстані 15…20 км від основних позицій і призначені для маневру підрозділів у ході підготовки й у ході бойових дій. Для кожного підрозділу завчасно вибираються декілька запасних позицій, проводиться їхня топогеодезична прив’язка й обробка.

У радіотехнічних підрозділах можуть обладнуватися удавані позиції, які призначені для дезинформації противника відносно бойового складу, бойового порядку радіотехнічних з’єднань і підрозділів, а також місця розташування основної позиції підрозділу для зниження імовірності нанесення по ній ударів. Вони повинні забезпечити максимально правдо­подібну імітацію основної позиції. З цією метою на удаваних позиціях можуть розгортатися випромінюючі елементи радіолокаційних станцій і засобів зв’язку, інші елементи бойового порядку. Відстань від основної позиції 3..5 км.

Для успішного виконання бойового завдання проводяться:

інженерне обладнання основних позицій підрозділів, основних і запасних командних пунктів, будівництво ліній зв’язку і електропередач;

маскування і заходи з протидії іноземним технічним розвідкам;

обладнання удаваних позицій;

вибір, топогеодезична прив’язка й обробка запасних позицій;

будівництво і ремонт доріг, складів, укриттів для особового складу, техніки і матеріальних засобів.

Безпосереднє прикриття і наземна оборона радіотехнічних підрозділів і командних пунктів організовуються вкругову із посиленням на окремих напрямках, виходячи з оцінки противника і умов місцевості.

Пости візуального спостереження обладнуються для ведення розвідки повітряного, наземного (морського) противника, засічки ядерних вибухів. Їхнє розміщення має забезпечувати найкращий огляд повітряного простору і підступів до позиції.

Вибір режимів роботи РЛС П-18 (5Н84А) при відсутності перешкод в різноманітній повітряній обстановці.

БІЛЕТ № 13

Бойові можливості окремої радіолокаційної роти. Інформаційні показники бойових можливосте окремої радіолокаційної роти та порядок їх розрахунку.

Показники бойових можливостей можна поділити на чотири групи:

просторові (параметри РЛП або зони радіолокаційної інформації, рубежі видачі розвідувальної та бойової інформації);

інформаційні (кількість радіолокаційних цілей, що одночасно супроводжуються і видаються, кількість пеленгів на ПАП, що одночасно видаються, кількість цілей, що одночасно видаються для цілевказівок ЗРВ, кількість цілей і винищувачів, що одночасно видаються для наведення винищувачів);

точнісні (СКВ координат цілей на виході з каналу інформації, імовірність видачі бойової інформації заданої точності для цілевказівок ЗРВ, імовірність видачі бойової інформації заданої точності для наведення винищувачів);

часові (час виконання основних заходів приведення з’єднання (частини, підрозділу) до вищих ступенів бойової готовності та час для здійснення маневру).

Бойові можливості залежать від:

бойового складу;

рівня оперативно-тактичної та тактичної підготовки керівного складу;

укомплектованості особовим складом, його бойової виучки, морально-психологічного стану;

тактико-технічних даних і стану військової техніки й озброєння;

бойового порядку і характеристик позицій РЛК (РЛС);

способів обробки і видачі радіолокаційної інформації;

радіоелектронної обстановки;

стану усіх видів забезпечення;

місцевості, погодних, кліматичних умов та ін.

Інформаційні показники характеризують бойові можливості з видачі радіолокаційної інформації. Зазвичай як інформаційний показник використовують кількість цілей (постановників перешкод) що одночасно супроводжуються та видаються за одиницю часу.