Бойові завдання і бойовий порядок механізованої роти в наступі.

 

Бойове завдання роти в основному визначається задумом бою старшого командира, характером оборони і станом противника, її бойовими можливостями з урахуванням сил і засобів посилення, а також характером місцевості.

При прориві завчасно підготовленої і розвитої в інженерному відношенні оборони противника бойові можливості роти, будуть меншими в порівнянні з проривом недостатньо розвитого в інженерному відношенні оборонного рубежу. Це пояснюється тим, що даний рубіж звичайно слабко підготовлений, а іноді і непідготовлений в інженерному відношенні й оборона займається противником на ньому на широкому фронті, як правило, поспішно ослабленими частинами, що відходять, чи приданими з глибини резервами.

Якщо здійснюється прорив завчасно підготовленої і розвитої в інженерному відношенні оборони, то підсилена рота, яка наступає на фронті до 500 м, здатна завдати поразки (маючи необхідну перевагу) живій силі, вогневим засобам противника на глибині його ротного опорного пункту і розгромити при цьому до півтора мотопіхотних взводів, зберігаючи свою боєздатність.

При наступі на недостатньо розвинену в інженерному відношенні оборону рота здатна у взаємодії із сусідами, підрозділами інших родів військ і спеціальних військ розгромити противника силою до мотопіхотної роти на глибину оборони батальйонів першого ешелону. При цьому рота наступає відповідно на фронті до 1000 м.

Здатність посиленої роти і батальйону нанести таку поразку противнику складає їх загальну бойову задачу. При наступі на противника, що обороняється, загальна бойова задача батальйону першого ешелону поділяється на дві проміжні задачі — найближчу і подальшу, а задача роти — не поділяється і їй призначається тільки найближча задача. З метою зорієнтувати командирів роти і батальйону на подальші дії їм указується також напрямок подальшого наступу.

Бойова задача підрозділів у наступі, як правило, характеризується тактичним змістом і її глибиною. Причому зміст бойової задачі складає знищення визначеного противника в конкретному районі (пункті), а глибина — визначається глибиною оборони даного противника і видаленням призначеного для оволодіння рубежу, вигідного в тактичному відношенні.

При наступі на противника, що обороняється, (тобто на недостатньо розвинуту в інженерному відношенні оборону) найближча задача роти першого ешелону звичайно полягає в знищенні у взаємодії із сусідніми підрозділами противника в опорному пункті роти першого ешелону й оволодінні ним. Глибина цієї задачі може бути 1,5 км і більше. Напрямок подальшого наступу роти визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувався розгром противника в глибині району оборони батальйону першого ешелону.

При прориві полком завчасно підготовленої і розвитої в інженерному відношенні оборони противника найближча задача роти першого ешелону полягає в знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні ім. Глибина задачі може досягати 500 м. Напрямок подальшого наступу роти повинний створювати умови батальйону для успішного виконання його найближчої задачі.

Після виконання бойових задач роті і батальйону першого ешелону вказуються нові бойові задачі. Причому, як і роті (батальйону) другого ешелону, їм призначається звичайно одна задача і новий напрямок подальшого наступу. Зміст задачі визначається конкретною обстановкою. В одних умовах задачею може бути відбиття контратаки противника, в інших — розвиток наступу в глибину оборони й оволодіння важливим рубежем.

Найближчою задачею роти другого ешелону батальйону при введенні її в бій при наступі на недостатньо розвинену в інженерному відношенні оборону противника може бути завершення розгрому разом з ротами першого ешелону бригадних (полкових) резервів і оволодіння їх рубежем.

При наступі на завчасно підготовлену і розвинену в інженерному відношенні оборону противника найближча задача роти другого ешелону при введенні її в бій може полягати в завершенні знищення противника в опорних пунктах у глибині району оборони батальйону першого ешелону противника.

Засоби посилення і підтримки. У залежності від розв'язуваних задач механізованій роті можуть придаватися артилерійська батарея, гранатометне і зенітне відділення, підрозділ протитанкових засобів, вогнеметне відділення й інженерно-саперний підрозділ, а танковій роті - артилерійська батарея, механізований взвод і інженерно-саперний підрозділ.

Способи атаки. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків і БМП (БТР).

Атака механізованих підрозділів здійснюється двома способами: на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і в пішому порядку. Спосіб атаки визначається характером оборони противника і ступенем його знищення ядерною і звичайною зброєю, оснащеністю підрозділів бойовою технікою і характером місцевості.

Якщо оборона противника надійно вражається ядерною чи звичайною зброєю із знищенням більшої частини його ПТС на ділянці прориву полку і, як правило, на напрямку головного удару, а також при наступі на недостатньо розвиту в інженерному відношенні, оборону противника, то механізовані підрозділи атакують на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах). Танки в цьому випадку діють слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи — на БМП (БТР) у бойовій лінії за танками на видаленні 100—200 м і своїм вогнем знищують ПТС і інші цілі. Вихід танків і БМП (БТР) на рубіж переходу в атаку повинний здійснюватися із швидкістю 18—20 км/год і більш. Варто пам'ятати, чим вище швидкість танків і БМП при зближенні із противником, тим у більшому ступені підвищується їх живучість.

При такому способі атаки забезпечуються високі темпи наступу на всю глибину бойової задачі, що, по досвіду навчань, досягали 8—12 км/год. Атака у високих темпах дозволяє підрозділам найбільше ефективно використовувати результати ядерної і вогневої поразки противника, ускладнює йому закриття пролому в обороні і проведення контратак.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку здійснюється при прориві завчасно підготованої і розвинутої в інженерному відношенні оборони противника, укріплених районів, при нестачі засобів вогневої поразки, а також при наступі на різко пересіченій і важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості. Спішені стрільці атакують у цепу за бойовою лінією танків на видаленні, що забезпечувало б їх безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. БМП (БТР), використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на видаленні, що забезпечує підтримку вогнем своєї зброї атаку танкових і механізованих підрозділів. У деяких умовах БМП (БТР) можуть іти і безпосередньо в цепу своїх підрозділів.

Даний спосіб дозволяє здійснювати механізованим підрозділам атаку на всю глибину бойової задачі лише з темпом 2—3 км/ч. Звичайно, що темп атаки переднього краю оборони повинний бути вище приблизно в 1,5—2 рази.

При будь-яких способах атаки повинне досягатися тісна взаємодія танкових і механізованих підрозділів, танкові підрозділи у всіх випадках атакують противника в бойовій лінії.

Бойовий порядок роти (батальйону). Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон і складається з підрозділів першого ешелону, вогневих засобів роти і підрозділів підсилення. Бойовий порядок батальйону може будуватися в один або два ешелони. При одноешелонній побудові бойового порядку виділяється резерв у складі не менше взводу. Бойовий порядок батальйону складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву, вогневих засобів і засобів протиповітряної оборони, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і батальйонного тилу.

Перший ешелон призначається для рішення найближчої задачі, і, крім того, він повинний бути здатним розвити наступ в глибину, тому до складу першого ешелону батальйону включається не менше двох посилених рот.

Другий ешелон батальйону (силою до роти) призначається в основному для розвитку успіху першого ешелону, розширення прориву убік чи флангу для відбиття контратаки противника. Він може залучатися для знищення противника, що залишився на флангах і в тилу першого ешелону, а також для заміни підрозділів, що втратили боєздатність.

Резерв батальйону призначається для рішення задач, що виникають у ході бою. У його склад виділяється від взводу до роти. З введенням у бій другого ешелону (резерву) він відновлюється за рахунок підрозділу, що діє поза напрямком зосередження основних зусиль батальйону.

Зенітні підрозділи призначені для боротьби із літаками і повітряним десантом противника на малих і середніх висотах. Вони можуть використовуватися також і для знищення наземних цілей.

Гранатометний взвод механізованого батальйону призначений для поразки і знищення живої сили і вогневих засобів противника у відкритих окопах, поза укриттями і за складками місцевості.

Батальйонний тил призначений для безпосереднього тилового і технічного забезпечення батальйону.