Види збройних сил: структура, бойовий склад і чисельність

ВИДИ ЗБРОЙНИХ СИЛ: СТРУКТУРА, БОЙОВИЙ СКЛАД І ЧИСЕЛЬНІСТЬ

Сухопутні війська - найбільш чисельний вид Збройних Сил. За призначенням та обсягом функцій беруть участь у виконанні практично всього спектру завдань Збройних Сил. СВ призначенні для розгрому угрупувань військ противника, можуть брати участь у фронтових, армійських, аєромобільних, морських, десантних і протидесантних операціях на континентальних і морських театрах воєних дій.

Різниця в бойових властивостях різноманітного озброєння обумовила розподіл сухопутних військ на роди військ і спеціальні війська.

До їх складу належать такі роди військ: механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська та артилерія, армійська авіація та війська протиповітряної оборони Сухопутних військ.

Повітряні Сили - найбільш мобільний вид Збройних Сил. Його з'єднання та військові частини призначені для захисту від ударів з повітря важливих об'єктів держави, угруповань Збройних Сил і нанесення ударів по угрупованнях військ (сил) та об'єктах противника, висадки повітряних десантів, перевезення військ (вантажів) повітрям, а також для виконання спеціальних завдань.

До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації і військ: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська

Військово-Морські Сили - забезпечують недоторканність морських і прибережних територій України і дозволяють їй зберігати статус розвинутої морської держави.

До складу Військово-Морських Сил належать: надводні сили, морська авіація, берегові ракетні війська, війська берегової оборони та морська піхота.

 

Ступені бойової готовності і порядок дій за ними.

Бойова готовність — це стан, який визначає ступінь підготованості військ до виконання покладених на них бойових завдань.

Ступінь бойової готовності військ - це стан військ, з якого вони можуть підготуватися до виконання бойової задачі, в термін який вимагається.

Існують наступні ступені бойової готовності: постійна, підвищена, воєнна загроза, повна.

Для приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності встановлюються такі сигнали:

- для приведення у бойову готовність “Підвищена” — “Збір”;

- для приведення у бойову готовність “Воєнна загроза” — “Тривога”;

- для приведення у бойову готовність “Повна” — “Бойова тривога”.

Розпорядження на приведення військової частини у вищі ступені готовності може бути отримане письмово з доставкою його офіцером зв’язку, усно при особистому спілкуванні або по технічних засобах зв’язку.

Для приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності з метою перевірки встановлюються такі сигнали:

- для приведення у бойову готовність “Підвищена” — “НАВЧАЛЬНИЙ ЗБІР”;

- для приведення у бойову готовність “Воєнна загроза” — “НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА”;

- для приведення у бойову готовність “Повна” — “НАВЧАЛЬНО-БОЙОВА ТРИВОГА”.

Порядок дій в разі введення ступенів бойової готовності:

При бойовій готовності “ постійна ” — підрозділи займаються повсякденною плановою діяльністю та знаходяться в готовності до проведення відмобілізування.

При бойовій готовності “ підвищена ” — підрозділи знаходяться в пунктах постійної дислокації, проводять ряд заходів, в результаті яких підвищується їх готовність до проведення відмобілізування: підрозділи повертаються з навчань, полігонів, робіт у свої військові містечка. Особовий склад відкликається із відпусток, відряджень. Військові запаси завантажуються в автомобілі. Розгортаються пункти прийому організаційного ядра.

При бойовій готовності “ воєнна загроза ”, підрозділи по тривозі виходять в райони збору, приймають із запасу організаційне ядро і готуються до відмобілізування (розгортають пункти прийому особового складу і техніки (ППОС, ППТ), техніка передислокується в район збору, вивозяться запаси матеріальних засобів, прибуває техніка і майно із народного господарства, особовому складу видаються боєприпаси).

При бойовій готовності “ повна ” — штаби, підрозділи по бойовій тривозі виводяться в таємні райони зосередження, повністю відмобілізовуються і приводяться в найвищу ступінь готовності до виконання бойових завдань.

Першим сигнал на приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності отримує черговий частини.

 

 

Обовязки військовослужбовців по тривозі

Обов’язки особового складу при отриманні сигналу “Збір”, “Тривога” “Бойова тривога”.

В разі отримання сигналу “Збір”, “Тривога” “Бойова тривога” особовий склад повинен:

- негайно прибути до казармового розташування роти (вночі – швидко одягтися);

- згідно встановленої послідовності отримати речовий мішок, екіпіруватися, отримати зброю та боєприпаси;

- вибути на місце збору роти;

- після перевірки наявності та готовності команд (груп) діяти згідно бойового розрахунку.

Кожен період навчання у ЗСУ починається з проведення занять по бойовій готовності, в ході яких кожним військовослужбовцем вивчаються свої функціональні обов’язки по тривозі, послідовно проводяться комплескні тренування у складі взводів-рот; батальйонів; частин; корпусів і закінчуються тренування у складі оперативного командування.

 

6.1. Організація, озброєння бойова техніка відділення, взводу іноземних армій. (США)

 

В армії США загальновійськові підрозділи можуть діяти на БМП або бронетранспортерах. В зв'язку з цим вони мають відповідну організаційну структуру. Розглянемо її. На погляд командування НАТО, мотопіхотне відділення є найменшим тактичним підрозділом. Воно призначене для участі в загальновійськовому бою і входить до складу мотопіхотного взводу.

Мотопіхотне відділення на БМП “Бредлі” має у своєму складі 9 чоловік: командир відділення, його помічник, навідник БМП, механік-водій БМП, оператор ПТКР "Дракон", кулеметник, стрілець гранатометник, два автоматники.

Всього у відділенні:

- БПМ М-2"Бредлі"........................................................... 1

- 5,56мм кулемет М249.................................................... 1

- 5,56мм автоматичні гвинтівки М16А2........................ 7

- ПТКР "Дракон"................................................................ 1

- гранатомет М203............................................................ 2

- 66мм протитанкові гранатомети М72А2

одноразового використання............................................ 3

 

Мотопіхотне відділення на БТР М113 має:

- особового складу 11 чоловік

- БТР М113А1....................................................................... 1

- ПТКР "Дракон"................................................................... 1

- 40мм гранатомети М203................................................... 2

- 7,62мм єдиний кулемет М-60........................................... 1

- 5,56мм автоматичні гвинтівки......................................... 10

Мотопіхотний взвод (мпв)

На погляд командування НАТО (США), мотопіхотний взвод є тактичним підрозділом, організаційно входить до складу мотопіхотної роти і використовується для участі у загальновійськовому бою, а також для вирішення інших бойових завдань.

Мотопіхотний взвод на БМП має 35 чоловік і організаційно складається із секції управління і 3-ох мотопіхотних відділень. Секція управління - 8 чоловік: командир взводу, заступник командира взводу (сержант), помічник сержанта, навідник БМП, механік-водій БМП, два радиста-телефоніста, санітарний інструктор.

Всього у взводі:

- БМП М-2"Бредлі"............................................................. 4

- ПТКР "Дракон"................................................................... 3

- 5,56мм кулемет М249....................................................... 3

- 40мм гранатомети.............................................................. 6

- 5,56мм автоматичні гвинтівки......................................... 29

 

У взводі на БТР організаційна структура аналогічна. Всього:

особового складу — 38 чоловік

- БТРМ113А1-....................................................................... 4

- 7,62ммкулемет М-60........................................................ 3

- ПТКР "Дракон"................................................................... 4

- 40мм гранатомет М203..................................................... 6

- 66мм 4-охствольний гранатомет "Флеш"...................... 1

 

Види ядерних вибухів. Вражаючі фактори ядерних вибухів їх характеристика

1.Ядерні вибухи здійснюються в повітрі на різній висоті, у поверхні землі (води) і під землею (водою). Відповідно до цього їх прийнято розділяти на висотні, повітряні, наземні (надводні) і підземні (підводні). Точка, в якій відбувся вибух, називається центром, а її проекція на поверхню землі (води) — епіцентром ядерного вибуху

2. Вражаючими факторами ядерного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження та електромагнітний імпульс.

Ударна хвиля.

Це основний вражаючий фактор ядерного вибуху, тому що більшість руйнувань і ушкоджень споруд, будинків, а також поразки людей обумовлені, як правило, її впливом. Вона являє собою область різкого стиску середовища, що поширюється в усі сторони від місця вибуху з надзвуковою швидкістю. Передня межа стиску повітря називається фронтом ударної хвилі.

Світлове випромінювання.

Це потік променистої енергії, що включає видимі ультрафіолетові й інфрачервоні промені. Його джерело — світна область, утворена розпеченими продуктами вибуху і розпеченим повітрям. Світлове випромінювання поширюється практично миттєво і триває в залежності від потужності ядерного вибуху до 20 с. Однак сила його така, що, незважаючи на короткочасність, воно здатне викликати опіки шкіри (шкірних покривів), поразку (постійну чи тимчасову) органів зору людей і загоряння пальних матеріалів і об'єктів.Світлове випромінювання не проникає через непрозорі матеріали, тому будь-яка перешкода, що здатна створити тінь, захищає від прямої дії світлового випромінювання і виключає опіки. Значно послабляється світлове випромінювання в запиленому (задимленому) повітрі, у туман, дощ, снігопад.

Проникаюча радіація.

Це потік гамма-променів і нейтронів. Вона триває 10—15 с. Проходячи через живу тканину, гамма-випромінювання і нейтрони іонізують молекули, що входять до складу клітин. Під впливом іонізації в організмі виникають біологічні процеси, що приводять до порушення життєвих функцій окремих органів і розвитку променевої хвороби. В результаті проходження випромінювань через матеріали навколишнього середовища зменшується їхня інтенсивність. Послаблюючу дію прийнято характеризувати шаром половинного ослаблення, тобто такою товщиною матеріалу, проходячи через який інтенсивність випромінювання зменшується в два рази. Наприклад, у два рази послабляють інтенсивність гамма-променів сталь товщиною 2,8 см, бетон – 10 см, ґрунт – 14 см, деревина – 30 см.

Радіоактивне зараження.

Основними її джерелами є продукти поділу ядерного заряду і радіоактивні ізотопи, що утворюються в результаті впливу нейтронів на матеріали, з яких виготовлені ядерні боєприпаси, і на деякі елементи, що входять до складу ґрунту в районі вибуху.При наземному ядерному вибуху світна область торкається землі. Всередину її затягуються маси ґрунту, що випаровуються та піднімаються вгору. Охолоджуючись, пара продуктів поділу ґрунту конденсується на твердих частках. Утворюється радіоактивна хмара. Вона піднімається на багатокілометрову висоту, а потім зі швидкістю 25-100 км/год рухається в напрямку вітру. Радіоактивні частки, випадаючи з хмари на землю, утворюють зону радіоактивного зараження (слід), довжина якої може досягати кількох сотень кілометрів.

Найбільшу небезпеку радіоактивні речовини представляють у перші години після випадання, тому що їхня активність у цей період найвища.

 

9.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання, склад і призначення.

 

Для захисту сил цивільної оборони і населення від дії факторів ураження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами використовуються засоби індивідуального захисту.

Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори і ізолюючі протигази, які забезпечують захист органів дихання, очі і шкіру обличчя від СДОР.

Протигаз ГП5 призначається для дорослого населення. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП5; шлемумаски типу ШМ62 або ШМ62У. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками. Ріст шлемумаски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Протигаз ГП5М призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП5; шлемумаски типа ШМ66МУ (з переговорним устроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами. Ріст шлемумаски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Протигаз ГП7 (ГП7В) призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП7В дозволяє здійснювати приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлемумаски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлемумаски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.

Загальновійськові фільтруючі протигази МО4у, РШ4, ПМГ і ПМГ2 складаються з фільтруючої коробки поглинання (МО4у, РШ4, ПМГ і ПМГ2) і лицевої частини (ШМ41М, ШМ41М, ШМС або ММ1, ПМГ і ШМ66МУ), сумки, коробок з не запітнілими плівками, мембранами та утеплених манжет.

Ріст лицевої частини визначається за обміром голови як для протигазу ГП5 (для чотирьох ростового варіанту), так і за сумою між мочками ушей по надбрівним дугам (для трьох ростового варіанту).

Комплект додаткового патрону (КДП) з лицевою частиною протигазу ГП5 призначається для захисту органів дихання від окислу вуглецю (СО). КДП використовується при підвищеному вмісту окислу вуглецю в повітрі, при цьому об’ємний вміст кисню повинен бути не менше 18% в інтервалах температур від мінус 40?С до плюс 40?С. Час захисної дії патрону ДП2 залежить від умов використання, особливо від температури навколишнього повітря (від 70 хвилин при 20?С до 360 хвилин +15?С). Для захисту від окислу вуглецю може використовуватися і гопкалітовий патрон ДП1.

Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобуваючої і металургійної промисловості та в інших галузях, які виробляють, використовують, зберігають і транспортують СДОР, для захисту органів дихання використовуються засоби індивідуального захисту фільтруючого типу промислового призначення.

Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі в виді газів, пару і аерозолів (пилі, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, що спеціалізовані за призначенням.

Крім лицевої частини ШМП промислові протигази можуть комплектуватися і лицевими частинами ШМ41, ШМ41М, ШМС і ШМГ.

Протигазові респіратори РПГ67, РУ60М і РУ60МУ використовуються в промисловості для захисту органів дихання від СДОР у вигляді пару і газів при їх концентрації не більш 1015 ГДК. Вони складаються із резинової маски, фільтруючих поглинальних патронів, пластмасових манжет з клапаном вдиху і клапаном видиху, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратору на голові.

Фільтруючі патрони респіраторів випускаються марок А, В, КД і Г, які спеціалізовані за призначенням в залежності від фізикохімічних і токсичних властивостей СДОР. Патрони розпізнаються за складом вбирача, а за зовнішнім видом – за допомогою маркування, яке нанесено в центрі перфорованої сітки патрону.

Респіратори протигазові РПГ67, РУ60М і РУ60МУ забороняється використовувати для захисту органів дихання від високотоксичних речовин типу синильної кислоти, миш’якового і фосфористого водню, тетраетил свинцю та інших, а також від речовин, які в паро і газообразному стані можуть проникати в організм людини через шкіряні покрови. Для захисту від пару ртуті респіратори повинні використовуватися без трикотажного обтюратора.

 

ВИДИ ЗБРОЙНИХ СИЛ: СТРУКТУРА, БОЙОВИЙ СКЛАД І ЧИСЕЛЬНІСТЬ

Сухопутні війська - найбільш чисельний вид Збройних Сил. За призначенням та обсягом функцій беруть участь у виконанні практично всього спектру завдань Збройних Сил. СВ призначенні для розгрому угрупувань військ противника, можуть брати участь у фронтових, армійських, аєромобільних, морських, десантних і протидесантних операціях на континентальних і морських театрах воєних дій.

Різниця в бойових властивостях різноманітного озброєння обумовила розподіл сухопутних військ на роди військ і спеціальні війська.

До їх складу належать такі роди військ: механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська та артилерія, армійська авіація та війська протиповітряної оборони Сухопутних військ.

Повітряні Сили - найбільш мобільний вид Збройних Сил. Його з'єднання та військові частини призначені для захисту від ударів з повітря важливих об'єктів держави, угруповань Збройних Сил і нанесення ударів по угрупованнях військ (сил) та об'єктах противника, висадки повітряних десантів, перевезення військ (вантажів) повітрям, а також для виконання спеціальних завдань.

До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації і військ: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська

Військово-Морські Сили - забезпечують недоторканність морських і прибережних територій України і дозволяють їй зберігати статус розвинутої морської держави.

До складу Військово-Морських Сил належать: надводні сили, морська авіація, берегові ракетні війська, війська берегової оборони та морська піхота.