Сучасний бій, його характерні риси.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ умілого застосування всіх засобів ураження, бойової і спеціальної техніки, уміння використовувати всю міць озброєння, застосовувати засоби захисту і маскування, високої рухливості й організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни і бойової згуртованості

Важливе значення в сучасному бою має знищення танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, протитанкових засобів, літаків, вертольотів і повітряних десантів противника.

Характер бою – це сукупність загальних рис, присутніх в цьому бою та визначення його властивостей та особливостей.

Рішучість бойових дій визначає гострий класовий характер майбутніх воєн, в яких знайдуть застосування міцні сучасні засоби бою, що створять всі необхідні умови для таких дій, високими морально-бойовими якостями особового складу армії України та передовим характером нашої військової науки. Рішучість виявляється в цілях бою та засобах їх здобуття, самоствердженням дій військ та їх неухильним прагненням виконати бойове завдання, незважаючи ні на які труднощі.

Висока маневреність сучасного бою є результатом застосування міцних засобів ураження, різкого збільшення рухомості загальновійськових підрозділів, частин та з’єднань, які повністю механізовані та оснащення високо рухомою бойовою технікою, а також тим що нема суцільного фронту в обороні і в наступі

Напруженість бойових дій є наслідком прагнення та можливості ворога вести активні бойові дії з рішучими цілями. В цих умовах здобуття перемоги в бою потребує від наших військ високої бойової підготовки та морально-психологічноїпідготовки, майстерних дій й максимального напруження фізичних та духовних сил.

Швидкоплинність бою зумовлена могутністю сучасних засобів ураження, їх швидкодіями, здатністю у короткі строки нанести поразку ворогу та завершити його розгром після нанесення йому вогневих ударів, у високих темпах розвивати наступ у глибину.

Швидка та різка зміна обстановки – нова характерна риса сучасного бою. Швидкість обстановки визначається коротким часом, за який відбувається зміна обстановки, положення, стан та характер дій військ. Вона залежить від здатності сучасного озброєння у мінімальний час знищити ворога, певні об’єкти, а також від швидкості пересування військ.

Різноманітність способів ведення бою – риса обумовлена високою динамічністюта широко плинністю, різноманітністю умов обстановки, швидкою та різкою зміною, можливістю переходу від одних до інших засобів ураження, швидкою зміною видів бойових дій, різким виробленням бойових можливостей військ, різноманітністю в їх складі засобів боротьби та задач поставлених в ході бою.

 

 

3.1. Види маневру силами і засобами та вогнем (схема).

 

Видами маневру частинами є охоплення, обхід, їхнє поєднання і відхід.

Охоплення – маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника.

 

Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику в тилу.

 

Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного положення.

 

Маневр ударами і вогнем полягає в зосередженні ударів і вогню по найважливіших угрупуваннях, об’єктах, і цілях противника; в розподілі ударів і вогню або розосередження для одночасного чи послідовного ураження (знищення) декількох угрупувань, об’єктів, цілей; у перенесенні ударів і вогню на нові об’єкти і цілі.

Маневр силами і засобами застосовується:

- для закриття проломів, що з’явилися в бойових порядках;

- для заміни підрозділів, що втратили боєздатність;

- для протидії прориву військ противника в глибину і в сторони флангів;

- для посилення підрозділів, що понесли тяжкі втрати;

- для створення угрупувань, що призначені для проведення контратак.

Здійснюється маневр перш за все розміщеними в глибині оборони другими ешелонами і резервами, а також силами і засобами з не атакованих напрямків.

У наступі, особливо в зустрічному підрозділи, використовуючи відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, сховані підступи, дими й аерозолі, повинні робити охоплення й обходи противника і стрімко проникати в його тил.

В обороні маневр проводиться з метою посилення чи заміни підрозділів, що понесли втрати, проведення контратак, заняття запасних позицій і вогневих рубежів, а також знищення противника, що вийшов на чи фланг у тил району оборони (опорного пункту).

Маневр вогнем застосовується для більш ефективної поразки противника. Він полягає у своєчасному зосередженні вогню штатних і доданих підрозділів по одній цілі чи групі важливих цілей, переносі вогню з однієї цілі на іншу і розподілі вогню по декількох цілях.

Маневр підрозділами проводиться з метою заняття вигідного положення для нанесення рішучого удару по найбільш уразливому місцеві в бойовому порядку противника, особливо по його флангах і тилу, а також для висновку підрозділів з-під удару противника. Він повинний бути простий за задумом і здійснюватися швидко, потай і раптово для противника. В основу маневру повинне бути покладене своєчасне і найбільш повне використання результатів ядерного і вогневого ураження противника.