Якістю продукції підприємства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Якістю продукції підприємства



Тема 8. Управління

Якістю продукції підприємства

 

План лекції

1. Поняття про фактори забезпечення якості товарів і послуг та їх значення.

2. Показники якості продукції.

3. Якість та конкурентоспроможність операційної системи.

4. Системи управління якістю продукції.

5. Зарубіжний досвід управління якістю продукції.

Література [1, 2, 5, 6, 24].

Міні-лексикон

Якість продукції; показники якості; управління якістю; систем управління якістю продукції; стандарти якості; сертифікат якості;концепції якості; конкурентоспроможність продукції; внутрішні та зовнішні компоненти якості.

Поняття про фактори забезпечення якості товарів і послуг та їх значення

Успіх організації значною мірою визначається якістю товарів та послуг. Для досягнення успіху у своїй діяльності організація має забезпечити конкурентоспроможну якість та конкурентоспроможну ціну на свою продукцію .Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей, які зумовлюють рівень здатності задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення .Якість – це відносне поняття, зміст якого дослідники тлумачать по-різному.

Сучасний підхід до стратегії підприємства полягає в розумінні того, що якість є найефективнішим засобом задоволення вимог споживачів і одночасне зниження витрат виробництва.

Розглянемо деякі основні поняття, що входять в сучасну концепцію якості. Якість – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які додають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. Якість продукції тісно пов'язана із споживацькою вартістю – здатністю товару задовольняти певні потреби. Вона характеризує міру споживацької вартості, ступінь її придатності і корисності, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.

У сучасних умовах якість продукції значною мірою формується під впливом наступних основних чинників:

сприйнятливості підприємств до оперативного використання (упровадження) останніх досягнень науково-технічного прогресу;

вивчення вимог ринку (внутрішнього і особливо міжнародного), потреб різних категорій споживачів;

інтенсивного використовування "людського чинника" через навчання (робітників і керівників), систематичного підвищення кваліфікації, матеріальної і моральної мотивації працівників.

З урахуванням цих чинників для забезпечення заданого рівня якості продукції на підприємствах створюються спеціальні системи (відповідні структури, організаційні методи, процедури, процеси і т. п.).

Під забезпеченням якості продукції розуміється сукупність планованих заходів, необхідних для створення упевненості у тому, що продукція задовольняє певні вимоги до якості.

Необхідно відзначити, що вимоги до якості продукції визначаються тим значенням, яке в першу чергу воно має для споживача. Досвід передових корпорацій різних країн свідчить про те, що забезпеченню високого рівня якості продукції підкоряється вся управлінська діяльність. Якість оголошується головною метою фірми, перетворюється на "спосіб життя" всіх працівників, стає їх природною і повсякденною турботою. Менеджери всіх рівнів повинні усвідомити, що забезпечення високої якості продукції необхідне не саме по собі, а як засіб вирішення найактуальніших проблем підприємства – досягнення високих фінансових показників, зниження витрат, зменшення кількості виробничих конфліктів і т.п.

Ф. Кросбі визначає якість як “відповідність вимогам ”.У. Флемінг вважає, що “управління якістю не означає досягнення досконалості, воно означає отримання такого рівня якості, на який розраховує ринок”. Дж. М. Джуран визначає якість як “відповідність призначенню”. А. В. Фегенбаум називає якість “сукупністю складних ринкових, технічних, виробничих та експлуатаційних характеристик, завдяки яким виріб (або послуга) відповідає очікуванням споживача” Дж. Х. Харингтон визначає якість як “задоволення або перевищення вимог споживача за прийнятною для нього ціною”.

Ланцюг поняття якості (рис. 1) відображає три важливих аспекти якості.

 
 

 


 

Функціональна якість Конструкційна

якість

Етап 2 Етап 3

 

Якість відповідності

технічним умовам

виробництва продукції

Етап 1

 

Рис. 1. Ланцюг поняття якості

 

На етапі 1 якість означає той ступінь, коли послуги чи товари організації відповідають її технічним умовам. Цей аспект якості називають якістю відповідності технічним умовам виробництва.

На етапі 2 оцінюється якість конструкції .Якість може відповідати технічним вимогам фірми до технології виготовлення виробу, але сама конструкція може бути високої і низької якості.

На етапі 3 якість означає той ступінь, на якому робота чи функціонування послуг і товарів організації задовольняють потреби споживача. Цей аспект якості називається функціональною якістю(якістю роботи, експлуатації).

Показники якості продукції

Стосовно кожного виду продукції обирається відповідний перелік показників, що найточніше і найповніше відображають її якість. Вони є кількісною характеристикою споживацьких властивостей продукції. Їх кількість залежить від призначення.

Розрізняють:

одиничні;

комплексні;

інтегральні показники.

Одиничний показник якості відноситься тільки до однієї із споживацьких властивостей продукції, наприклад, безвідмовність автомобіля, октанове число бензину, смак продукту живлення.

Комплексний показник характеризує декілька властивостей продукції. Так, комплексний показник якості продуктів харчування враховує такі властивості, як смак, аромат, структура, консистенція, колір, зовнішній вигляд, форма і т. д., і визначається шляхом експертної оцінки кожної властивості і коефіцієнтів його ваговитості.

Інтегральний показник якості продукції відображає відношення корисного ефекту від її експлуатації або споживання до сумарних витрат на її створення і експлуатацію або споживання. Наприклад, інтегральним показником якості вантажного автомобіля можуть бути питомі витрати (включаючи вартість і експлуатаційні витрати за термін служби) на одиницю виконаної роботи.

Для характеристики властивостей продукції використовують показники надійності (ергономічні) характеризують систему "людина – виріб – середовище" і враховують комплекс гігієнічних, психологічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, що виявляються у виробничих і побутових процесах; естетичні показники характеризують такі властивості продукції, як виразність, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу і стилю.

Для порівняння якості використовуються показники:

базові;

відносні (по відношенню до базового).

Кількісні значення показників якості продукції визначаються такими групами методів:

експериментальними – базуються на застосуванні технічних засобів і дозволяють оцінити якість продукції найоб'єктивніше;

органолептичними – засновані на аналізі сприйнять органів чуття – зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Точність і достовірність такого аналізу залежать від кваліфікації, навиків і здатності осіб, що визначають якість цими методами. Вони широко застосовуються для визначення показників якості напоїв, кондитерських, тютюнових, парфюмерних виробів. Для виразу показників, які визначаються такими методами, звичайно використовується бальний спосіб, тобто умовна система балів;

соціологічними – на основі збору і аналізу думок фактичних або можливих споживачів;

експертними – на основі рішень, що приймаються групою фахівців-експертів.

Широко використовуються показники технологічності, що характеризують ефективність конструктивно-технічних рішень при виготовленні продукції, наприклад показники сборності (блоковості), питомої трудомісткості, матеріаломісткості і ін.

Останнім часом широко застосовуються показники стандартизації і уніфікації, характеризуючи кількісні вирази ступеня використовування у виробі стандартизованих і уніфікованих деталей, складових, а також патентно-правові показники, що відображають ступінь патентного захисту виробу в Україні і за рубежем, їх патентну чистоту.

Показник "рівень якості продукції". Це відносна характеристика якості, одержана шляхом порівняння його показників з якими-небудь базовими (початковими) показниками, тобто з тими, що раніше випускалися на даному підприємстві або аналогічними виробами інших виробників. Показник "світовий рівень якості" встановлюється шляхом порівняння базових показників з кращими зарубіжними або вітчизняними аналогами, тобто з виробами того ж вигляду, що і порівнюване, які володіють схожістю конструкції і принципів дії, спільністю функціонального призначення, умов застосування та ін.

Оцінка рівня якості продукції необхідна для планування найефективніших напрямів поліпшення якості, для розроблення стратегії утримання і розширення товарного ринку продукції, що випускається.

Відзначимо, що кількісними вимірюваннями якості продукції займається новий напрям в науці – кваліметрія (від лат. "квалі" – якість, властивість і давньогр. – "метріо" – міряти, вимірювати). При цьому мається на увазі якість не тільки продуктів праці, але і процесів їх виготовлення.

Кваліметрія грунтується на розгляді сукупності споживацьких властивостей різного рівня; зважуванні (ранжируванні) і кількісній оцінці кожної властивості; визначенні комплексної кількісної оцінки якості.

Кваліметрія розробляє методи визначення комплексних і інтегральних показників якості, приросту одиниці якості виробу на одиницю витрат.

Отже, .виділяють такі показники якості продукції

:• одиничні – характеризують якусь одну властивість продукції(потужність, колір, смак);

• комплексні – ураховують сукупність об’єднаних властивостей(надійність);

• інтегральні – виражають економічні показники, тобто рівні відношення сумарного корисного ефекту до сумарних витрат на створення та експлуатацію продукції (або споживання);

• призначення – продуктивність, швидкість, потужність;

• надійність – безвідмовність (імовірність безвідмовної роботи),довговічність (ресурс, термін служби), ремонтопридатність (середня тривалість поточного ремонту, технічного огляду);

• ергономічні, які враховують гігієнічні, фізіологічні, антропометричні

та психологічні властивості людини;

• естетичні – ураховують стиль, колір, моду, оздоблення;

• технологічність – трудомісткість і собівартість виготовлення,

питома вартість ремонтів;

• стандартизація та уніфікація – кількість стандартизованих, нормалізованих та уніфікованих деталей відносно загальної кількості деталей у виробі;

• придатність до транспортування – середня тривалість і трудомісткість підготовки продукції до транспортування;

• патентно-правові – патентний захист і чистота, територіальне

поширення;

• екологічні – вміст шкідливих домішок, що викидаються у навколишнє середовище, імовірність забруднення навколишнього

середовища шкідливими відходами при зберіганні, транспортуванні та експлуатації;

• безпека – показники спрацювання захисних пристроїв, електрична міцність ізоляції.

Третя версія міжнародних стандартів серії ISO 9000 була опублікована 15 грудня 2000 року. В ній стандарт ISO 9001:2000 заміняє стандарти ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003 попередньої версії та при цьому має ряд значущих відмінностей.

У 2008 році буда прийнята та введена в дію нова та остання на даний час версія стандартів ISO 9000. Дані стандарти включають пояснення термінів та уточнення вимог стандартів ISO 9000 версії 2000 року, які ґрунтуються на восьмирічному досвіді їх використання у всьому світі, що підтверджено майже мільйоном сертифікатів, виданих у 170 країнах світу.

В основу стандартів серії ISO 9000 покладені 8 принципів TQM – загального управління якістю:

орієнтація на споживача;

роль керівництва, лідерство;

залучення працівників в процеси, що протікають в організації;

процессний підхід до виробничої діяльності;

системний підхід до управління;

постійне поліпшення;

ухвалення рішень, заснованих на фактах;

взаємовигідні стосунки з постачальниками.

Нині до складу ISO входять 120 країн своїми національними організаціями зі стандартизації. Організаційно в ISO входять керуючі та робочі органи. Керуючі органи: Генеральна асамблея, Рада, Технічне керуюче бюро. Робочі органи: технічні комітети, підкомітети, технічні консультативні групи.Раді ISO підпорядковується сім комітетів: ПЛАКО (технічне бюро), СТАКО (комітет з вивчення наукових принципів стандартизації), КАСКО (комітет з оцінки відповідності), ІНФКО (комітет з науково-технічної інформації), ДБВКО (комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються), КОПОЛКО (комітет із захисту інтересів споживачів), РЕМКО (комітет зі стандартних зразків).У технічній роботі ISO беруть участь більше 30 тис. експертів з різних країн світу. ISO має світовий авторитет і високий статус серед найбільших міжнародних організацій.

Міжнародні стандарти ISO не мають статусу обов'язкових для всіх країн-учасниць. Будь-яка країна світу має право застосовувати їх на власний розсуд. Вирішення питання про застосування міжнародного стандарту ISO пов'язано в основному з участю країни в міжнародному розділі праці і станом її зовнішньої торгівлі.

За своїм змістом стандарти ISO відрізняються тим, що лише 20 % з них включають вимоги до конкретної продукції. Основна маса нормативних документів стосується вимог безпеки, технічної сумісності, методів випробування продукції, а також інших загальних та методичних питань.

Останніми роками широко застосовуються стандарти, в яких відображений світовий досвід управління якістю продукції на підприємстві. Відповідно до цих стандартів формується політика підприємства у сфері якості, тобто система якості, що включає забезпечення, поліпшення і управління якістю продукції.

При цьому відповідність такої системи вимогам стандартів ISO розглядається як гарантія того, що постачальник здатний виконати вимоги контракту і забезпечити стабільну якість продукції.

Відповідно до стандартів ІСО життєвий цикл продукції у зарубіжній літературі позначається як «петля якості». У стандарті ІСО серії 8402 міститься наступне визначення «петлі якості» - це концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, які впливають на якість продукції на різних стадіях від визначення потреб до оцінки їх задоволення.

«Петля якості» наочно показує послідовне віддзеркалення якості процесів на якість кінцевого результату. За допомогою "петлі якості" здійснюється взаємозв'язок виробника продукції із споживачем, зі всією системою, що забезпечує вирішення завдання управління якістю продукції.

Інтегрована система управління якістю має бути багаторівневою, в основі - міжнародні стандарти ISO; наступний рівень - галузеві стандарти: в харчовій промисловості - НАССР, у фармацевтичній - GMP тощо; третій рівень - внутрішньофірмові стандарти управління якістю, шляхом створення яких йдуть американські промислові корпорації.

З метою підвищення рівня якості і безпеки харчових продуктів в Україні на підприємствах харчової промисловості планується впровадження НАССР (Hazard Analisis and Critical Control Point) - системи оцінки небезпечності і критичної контрольної точки, яка є спеціалізованою системою забезпечення безпеки продуктів харчування на етапі їх виробництва. Вона базується на деяких принципах, застосування яких дає змогу виробляти безпечні продукти харчування, раціонально використовувати ресурси підприємства, чітко визначати ступінь відповідальності за безпеку серед персоналу. НАССР визначає, оцінює і контролює небезпечні чинники, що можуть впливати на виробництво.

Вся система базується на двох чинниках: аналіз ризиків і контрольних критичних точок. Ці два основних елементи відрізняють систему НАССР від системи ISO;9000, з якою НАССР легко поєднується. Найбільш важливий елемент системи - це НАССР-план. Він містить основні процедури, яких необхідно дотримуватися, щоб система працювала коректно. Якщо трапляються нештатні ситуації, то потрібно вжити заходи, які б дозволили запобігти в майбутньому подібним інцидентам. В Україні систему НАССР впроваджено на таких підприємствах харчової промисловості, як TOB "Галактон", АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика", "Київський маргариновий завод". Проте сьогодні правила НАССР визнані в усьому цивілізованому світі й увійшли до Харчового кодексу -- свого роду біблії СОТ. Два роки тому НАССР впровадили Росія, з 2004 р. вони стали обов'язковими у Молдові.

Державні (національні) стандарти - стандарти, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації і доступні для широкого кола користувачів. Встановлюються на вироби загально-машинобудівного застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства, організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти, елементи народногосподарських об'єктів державного значення, методи випробувань.

Кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Галузеві стандарти застосовуються до продукції, щодо якої бракує державних стандартів. Стандарти підприємств розробляються самостійно підприємствами для конкретизації вимог до продукції.

Технічні умови - це документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція (процеси, послуги). Технічні умови можуть бути стандартом, його частиною або окремим документом. їх створюють у разі відсутності державних і галузевих стандартів на продукцію, що виробляється. Технічні умови потребують узгодження із замовником, органом державного нагляду, іншими зацікавленими організаціями, які визначаються розробником технічних умов за узгодженням із замовником.

Технічний регламент - нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Висновки

1. Для досягнення успіху у своїй діяльності організація має забезпечити

конкурентоспроможну якість та конкурентоспроможну ціну на свою продукцію. Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей ,які зумовлюють рівень здатності задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення.

2. Стосовно кожного виду продукції обирається відповідний перелік показників, що найточніше і найповніше відображають її якість.

3. Якість продукції є важливим чинником конкурентоспроможності. Тому кожна організація повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якістю. Управління якістю – це управління тими чинниками та умовами, які найістотніше впливають на рівень якості продукції. У системі управління якістю значна увага приділяється пошук та аналізу чинників якості. Одним із сучасних підходів до групування за класифікаційними ознаками є маркетинговий підхід.

4. Управління якістю продукції потребує реалізації комплексного, системного підходу. Система управління якістю функціонує одночасно з усіма іншими видами діяльності, які впливають на якість продукції.

5. Сертифікат якості – це документ, який засвідчує, що система управління якістю фірми відповідає міжнародним стандартам. Сертифікат підтверджує визнання якості продукції авторитетними незалежними організаціями та забезпечує конкурентоспроможність продукції.


Питання для самоконтролю

1. Розкрийте значення забезпечення якості товарів і послуг.

2. Назвіть фактори забезпечення якості продукції підприємства.

3. Схарактеризуйте показники якості продукції.

4. Визначте основні чинники якості продукції.

5. Назвіть основні етапи формування конкурентноздатності продукції.

6. Схарактеризуйте внутрішні й зовнішні компоненти якості продукції.

7. Розкрийте сутність системного підходу до управління якістю.

8. Визначте послідовність розробки програм із забезпечення (підвищення) якості продукції.

9. У чому полягає значення міжнародних стандартів для підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства?

10. Схарактеризуйте сутність та значення сертифікації продукції.

11. Розкрийте сутність і завдання системи тотального забезпечення якості.

12. Назвіть гуртки якості, розкрийте їх значення.

13. Які ви знаєте зарубіжні концепції управління якістю?

Тема 8. Управління

якістю продукції підприємства

 

План лекції

1. Поняття про фактори забезпечення якості товарів і послуг та їх значення.

2. Показники якості продукції.

3. Якість та конкурентоспроможність операційної системи.

4. Системи управління якістю продукції.

5. Зарубіжний досвід управління якістю продукції.

Література [1, 2, 5, 6, 24].

Міні-лексикон

Якість продукції; показники якості; управління якістю; систем управління якістю продукції; стандарти якості; сертифікат якості;концепції якості; конкурентоспроможність продукції; внутрішні та зовнішні компоненти якості.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.015 с.)