Системи управління якістю продукції

Управління якістю продукції потребує реалізації комплексного, системного підходу. Система управління якістю функціонує одночасно з усіма іншими видами діяльності, які впливають на якість продукції. Ці види діяльності охоплюють такі сфери (петля якості)

1. Маркетинг (пошук і вивчення ринку).

2. Проектування і розробка продукту.

3. Матеріально-технічне постачання.

4. Підготовка та розробка виробничих процесів.

5. Виробництво.

6. Контроль, проведення випробувань і обстежень.

7. Пакування і зберігання.

8. Реалізація та розподіл продукції.

9. Монтаж і експлуатація.

10. Технічне обслуговування.

11. Утилізація після використання.

Рис. 3 «Петля якості»

 

Більшість програм із забезпечення (підвищення) якості продукції розробляється у такій послідовності:

1. Визначення бажаних для споживача характеристик якості продукції(аналіз ринкової ситуації, вивчення продукції конкурентів тощо).

2. Визначення стандартів якості (стандарти є відправною точкою при порівнянні того, що вважається еталоном, із тим, що отримано в результаті діяльності).

3. Створення програми перевірки якості (процес перевірки повинен бути чітко формалізований і передбачати: перелік методів перевірки якості продукції; на якому етапі технологічного процесу контролюється параметр і хто здійснює цю функцію; коли здійснюється контроль; як проводиться аналіз результатів).

4. Розробка мотиваційної системи (створення умов для обов’язкового забезпечення якості продукції, вдосконалення професійних навичок тощо).

5. Розробка системи документації (якісні характеристики сировини, напівфабрикатів, виробничого процесу, кінцевої продукції).

Особливої уваги набуває діяльність міжнародних організацій, що встановлюють міжнародні стандарти та єдині вимоги до продукції, методів її випробувань зберігання, транспортування

Відповідно до цих стандартів формується політика підприємства у сфері якості, тобто система якості, що включає забезпечення, поліпшення і управління якістю продукції.

Політика у сфері якості може бути сформульована у вигляді принципу діяльності підприємства або його довгострокової мети. Змістом цієї політики є:

· поліпшення економічного стану підприємства;

· розширення або завоювання нових ринків збуту;

· досягнення технічного рівня продукції, який перевищує рівень провідних підприємств і фірм;

· орієнтація на задоволення вимог споживача певних галузей або певних регіонів;

· освоєння виробів, функціональні можливості яких реалізуються на нових принципах;

· поліпшення найважливіших показників якості продукції;

· збільшення термінів гарантії на продукцію;

розвиток сервісу.

ISO (International Organization for Standardization) – це міжнародна недержавна організація, створена у 1947 році з метою розробки міжнародних стандартів. До складу організації входять представники понад 160 країн світу (країни представлені своїми офіційними органами сертифікації). Центральний та Координаційний центр знаходиться у Женеві, Швейцарія. З моменту свого заснування організація встановила понад 13700 стандартів, які забезпечують сумісність різних технологій та процесів при виробництві та споживанні як в традиційних галузях господарства, так і в новітніх галузях інформаційних технологій. Компанії, підприємства та фірми самі визначають, які стандарти необхідно запровадити для вдосконалення їх виробничої діяльності/ надання послуг.

У 1987 році ISO розробила перший варіант універсальних стандартів з організації систем управління якістю ISO 9000. Ці стандарти описують модель, за якою з позицій гарантії якості формується система управління підприємством. Важливою особливістю стандартів ISO серії 9000 є можливість їх застосування для будь-якої сфери бізнесу, компанії будь-якого розміру. Вони були розроблені з широким використовуванням радянських (Львівської, Саратовської, Ярославської і інших систем бездефектної праці), японських і інших систем забезпечення або управління якістю продукції. У багатьох країнах світу (Австрія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Великобританія і ін.) стандарти ISO серії 9000 прийняті як національні Серія стандартів 1987 року складалася з 5 стандартів: ISO 9000-87, ISO 9001-87, ISO 9002-87, ISO 9003-87, ISO 9004-87, а також словника термінів в галузі забезпечення якості ISO 8402-86. Серія стандартів ISO 9000 - ISO 9004 (International Standart Organization) раціоналізувала досвід, нагромаджений національними організаціями в цій галузі.

У зарубіжній практиці стандарти ISO серії 9000 дедалі більше використовувався при укладанні контрактів між фірмами як моделі для оцінювання системи забезпечення якості

. Міжнародний стандарт ISO 9000“Загальне управління якістю і стандарти забезпечення якості” має на меті:

• визначити відмінності та взаємозв’язки між основними поняттями в галузі якості;

• дати рекомендації для вибору і використання серії стандартів ISO в системах якості, які можуть слугувати для внутрішнього використання на підприємстві при вирішенні завдань загального керівництва якістю (ISO 9004) і для використання у зовнішніх стосунках щодо питань забезпечення якості (ISO 9001, ISO 9002,ISO 9003).

Згідно із стандартами ISO 9000 у галузі управління якістю організація повинна мати такі три завдання:

• досягати та підтримувати якість продукції на рівні, який забезпечує постійне задоволення встановлених або передбачених вимог споживача;

• забезпечити впевненість свого керівництва в тому, що запланована якість досягається та підтримується на заданому рівні;

• забезпечити впевненість споживача, що запланована якість продукції досягається або буде досягнута