Південний рекреаційний район

 

До складу Південного, або Азово-Причорноморського, району входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей, приморські та гірські частини Криму. У межах цього району можна виокремити три підрайони: західний, кримський і східний.

9.1.1. Західний підрайон

 

Підрайон включає Одеську, Миколаївську області та західну частину Херсонської. Тут склалися винятково сприятливі природні умови і зосередилися природні ресурси для розвитку рекреації і туризму світового значення. Від інших підрайонів Південного рекреаційного району Західний відрізняється більшою кількістю опадів, вищою відносною вологістю повітря, нижчою температурою прибережних морських водних мас. Значний лікувальний ефект тут дає купання в морській воді, дихання насиченими ароматами степових трав і соляними випарами моря повітряними масами.

 

Тут зосереджені найбільші в країні розвідані запаси сульфідних мулових грязей солоних озер і лиманів, більша частина яких не використовується. Експлуатуються переважно грязі Куяльницького лиману. Попереду освоєння найчистіших і найбагатших родовищ лиману Алібей (понад 14% загальнодержавних запасів сульфідних грязей), що повинен перетворитися на світову оздоровницю людей із захворюванням опорно-рухового апарату, шкіри, гінекологічних та інших захворювань.

 

До важливих рекреаційних ресурсів підрайону належать різні типи лікувальних мінеральних вод. Тут переважають цінні йодобромні, бромні і радонові води. Найвідоміші серед них, навіть за межами країни, мінеральні води "Куяльник".

 

У Західному підрайоні зосереджено значний санаторно-курортний фонд, що зумовлює великі перспективи для подальшого розвитку. Вони пов'язані не лише з відповідними природними умовами і ресурсами, але й багатою і різноманітною історико-культурною спадщиною, етнічним розмаїттям Одещини тощо.

 

Основою Південного рекреаційного району, головним рекреаційно-туристичним центром його Західного підрайону є місто Одеса з цілою групою санаторно-курортних закладів, зокрема курортами Аркадія, Великий Фонтан, Чорноморка.

 

Напевно, наймальовничішим є курорт Аркадія, який охоплює всю приморську частину Одеси від Відради до Аркадії. На цьому курорті інтенсивно використовуються з метою лікування й оздоровлення мінеральні води, кліматичні особливості і таласотерапія.

 

Курорт Великий Фонтан відомий своїм мікрокліматом. Тут вища, ніж в інших частинах Одеси, сонячна радіація, нижча вологість повітря, яскраво виявляються морські бризи. Тому цей курорт спеціалізується на лікуванні людей із захворюваннями органів дихання. Основними лікувальними чинниками тут є кліматолікування, таласотерапія і мінеральні води, що використовуються як для пиття, так і для прийому ванн.

 

Курорт Чорноморка вирізняється чудовими пляжами. Підвищена кількість сонячних днів, постійні легкі бризи, які пом'якшують спеку, дрібнопіщані пляжі, пологий берег, незначна глибина моря створюють сприятливі умови для купання, особливо для родин з малими дітьми.

 

Великі перспективи в Західному підрайоні має приморський кліматичний курорт Очаків. Тут органічно поєднується наповнене полином й іншими травами степове повітря з морськими бризами. Поблизу Очакова знаходиться Бережанський лиман з чудовими лікувальними мулистими грязями, які майже не використовуються.

 

Своєрідними мікрокліматичними особливостями відомий кліматичний приморський курорт Скадовськ. Тут, мабуть, найгармонійніше в усьому Західному підрайоні поєднуються ландшафти Степу з мілководдями Джарилгацької затоки Чорного моря.

 

Унікальні природні ресурси й умови, культурно-історична спадщина використовуються тут очевидно недостатньо. Розвиток іноземного туризму стримується браком матеріально-технічної бази, що не відповідає високим міжнародним стандартам. Природні ресурси для лікування і відпочинку знищуються або погіршуються внаслідок шкідливих викидів у повітря, море і лимани. Стічні води промислових підприємств і комунального господарства, стихійні звалища відходів життєдіяльності місцевого населення негативно впливають на стан джерел мінеральних вод та грязьових відкладів.

 

Уже нині ропа південної частини Хаджибейського лиману втратила лікувальну цінність, що зумовлюється фактичним його перетворенням на резервуар міських стоків Одеси. Спостерігається також нещадне забруднення Куяльницького і Одеського родовищ мінеральних вод. Узбережні води поблизу найпопулярніших пляжів у районі Одеси забруднені нафтопродуктами, фенолами і важкими металами. Без вирішення проблем матеріально-технічної бази рекреації та екологічних проблем Західний рекреаційний підрайон не зможе розвиватися далі.

 

9.1.2. Кримський підрайон

 

Кримський підрайон можна чітко поділити на три рекреаційні зони: південнобережну, західну і східну. Південнобережна зона з її унікальним кліматом середземноморського типу тягнеться вузькою смугою вздовж південного узбережжя Криму, це так звані сухі субтропіки. Вони мають одні з кращих природних умов для відпочинку, лікування і взагалі для життя та господарської діяльності людини. Недаремно великі цивілізації Давньої Греції і Риму виникли у близьких природних умовах.

 

У найширшій частині південнобережна зона не перевищує 8 км. Від мису Айя на заході до Семидвір'я на сході простяглася майже суцільна смуга курортів і санаторіїв, яка переривається лише скелястими мисами і заповідними територіями. Влітку, коли найбільша кількість відпочиваючих, тут сухо і тепло (+24 °С у липні). Взимку, у січні (найхолодніший місяць), температури скрізь додатні (до +4 °С). Якщо взимку і випадає сніг, то відразу тане.

 

Найвідомішими об'єктами південнобережної рекреаційної зони (із заходу на схід) є: Батилиман — Ласпі, Форос — Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Симеїз, Алупка, Мисхор, Лівадія, Масандра, Ялта, Гурзуф, Фрунзенське, Карабах, Алушта, Семидвір'я. Понад 7 місяців середньодобова температура тут перевищує +10 °С.

 

Основними в цій зоні є кліматичні та пляжні рекреаційні ресурси. Поєднання "вітру з гір" з морськими бризами і наповнених фітонцидами хвойних дерев, завезених сюди з усього світу, створює умови для лікування хворих із неспецифічними захворюваннями нервової та дихальної систем.

 

Найбільшими курортами південнобережної зони є Ялта та Алушта.

 

В Ялті гори відступають від моря, створюючи своєрідний амфітеатр, який належить до найгарніших у світі. Гори тут вкриті дуже фітонцидною кримською сосною, віком понад 100 років. Ближче до моря багато виноградників. Практично кожен санаторій міста має власний парк або сквер із субтропічною рослинністю, є безліч квітників. З гір стікають річки. В Ялті випадає найбільше опадів в усій зоні. Велика Ялта включає курорт Лівадію зі знаменитими палацом і парком. Є також парк, на курорті Мисхор, поряд з яким знаходиться мис із відомим об'єктом туризму Ластівчиним гніздом. Велика Ялта ідеальне місце для проведення міжнародних конгресів.

 

Курорт Алушта знаходиться на березі моря, на тому місці, де Кримські гори перетинає перевал. Унаслідок такого зниження з півночі проривається холодніше повітря, що створює певні мікрокліматичні особливості. Влітку тут не так спекотно, як у Ялті, але відповідно зима є холоднішою. Алушта завдяки перевалу має добре транспортне сполучення із Сімферополем* Тут чудові галькові пляжі.

 

Західна рекреаційна зона має запас мінеральних сульфідних вод без специфічних компонентів, тут зосереджено понад 26 % розвіданих запасів мулових сульфідних грязей, з яких нині використовується лише три родовища.

 

Найбільшими об'єктами зони є курорти Євпаторія і Саки. Тут здійснюють лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, гінекологічних захворювань. Крім того, в Саках лікують захворювання органів травлення. Західна рекреаційна зона може збільшити кількість відпочиваючих у декілька разів.

 

Надзвичайно перспективними є східна і гірська рекреаційні зони. Східна зона має єдине в Україні Булганацьке родовище сопкових грязей. У майбутньому тут можливе використання рекреаційних ресурсів Сивашу, особливо його південної частини. Гірська рекреаційна зона придатна для спортивного туризму міжнародного масштабу (альпінізм, лижний туризм, спелеотуризм). Дуже перспективними тут є оздоровчо-прогулянковий, природничо-пізнавальний, історичний та інші види туризму.

9.1.3. Східний підрайон

 

Східний підрайон Південного рекреаційного району нині є найменш освоєним. Він представлений північним узбережжям Азовського моря від Генічеська Херсонської області до кордонів з Росією.

 

Генічеськ має унікальне розташування на межі Азовського моря і його мілководної затоки Сиваш. Тут чудові піщані пляжі, мілководне і тепле море. Місто може бути опорною рекреаційною базою для туристів, які хочуть не лише купатися і засмагати на сонці, а й пізнавати природу. Зовсім близько від Генічеська знаходяться Азово-Сивашський природний національний парк і знаменита Асканія-Нова.

 

Далі на схід на всьому узбережжі Азовського моря є лише три курорти: Бердянськ, Кирилівка і Маріуполь.

 

Бердянське грязьовим і кліматичним приморським рівнинним курортом, який знаходиться в Запорізькій області у степовій зоні. Помірно-континентальний клімат тут характеризується сухою і жаркою погодою влітку. Море мілке, слабонасичене солями, прогрівається до ЗО °С. Ідеальні умови для літнього відпочинку маленьких дітей з усього світу. Такі природні умови доповнюються високомінералізованими хлоридно-натрієвими лікувальними мінеральними водами, а також сульфідними мулистими грязями та ропою озер Велике і Червоне та заток Азовського моря.

 

Близький до Бердянська за природними рекреаційними умовами і ресурсами курорт Кирилівка. Тут також використовуються сульфідні мулисті грязі Молочного та Утолюкського лиманів. У Кирилівці також є високомінералізовані хлоридно-натрієві лікувальні мінеральні води.

 

Курорт Маріуполь знаходиться на березі Азовського моря в Донецькій області. Основними його природними лікувальними чинниками є морські купання, клімат і сульфідні мулисті грязі Таганрозької затоки.

 

Запитання та завдання

 

1. Які підрайони можна виокремити у складі Південного рекреаційного району?

 

2. Назвіть складові Західного підрайону.

 

3. Що ви знаєте про рекреаційні ресурси Західного підрайону?

 

4. Що є основою Південного рекреаційного району, головним рекреаційно-туристичним центром його Західного підрайону?

 

5. Чим приваблюють відпочиваючих Очаків і Скадовськ?

 

6. Які екологічні проблеми лімітують розвиток рекреаційно-туристичного господарства Західного підрайону?

 

7. На які рекреаційні зони поділяється Кримський підрайон?

 

8. Які природні рекреаційні ресурси є основними в південнобережній зоні?

 

9. Які природні особливості курортів Ялта та Алушта?

 

10. Якими рекреаційними ресурсами характеризується Західна рекреаційна зона?

 

11. Як розміщується Східний підрайон?

 

12. Чому основним курортом на Азовському морі є Бердянськ?

 

9.2. Карпатський район

 

До складу Карпатського району входять території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Тут виокремлюються рекреаційні підрайони Передкарпаття, Карпат, Закарпаття.

9.2.1. Передкарпаття

 

Нині інтенсивність рекреаційного використання цього підрайону різко зменшується у напрямі з півночі на південь від Львівської до Чернівецької областей. Це пов'язано не з реальним зменшенням рекреаційних ресурсів у цьому напрямі, а з недостатнім їх вивченням і освоєнням.

 

Рекреаційні системи Передкарпаття представлені гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієвими, а також сульфатними натрієво-кальцієвими водами світового значення передкарпатської частини Львівської області.

 

Ядрами цих систем є Трускавець і Східниця. Зовсім недалеко від Трускавця, у Моршині, широко використовуються натрієво-магнієво-кальцієві і сульфатно-хлоридні води.

 

Великий вміст органіки в знаменитій "Нафтусі", унікальний вплив цієї води на нирки, захворювання яких нині є світовою проблемою, неможливість зберегти лікувальні властивості цієї води при її розливі у пляшки створюють цілком об'єктивні підстави для перетворення Трускавця і Східниці у світові центри рекреації і туризму. Запаси "Нафтусі" у Східниці перевищують трускавецькі більш як у 1,5 раза, а використовують їх менше ніж на 2 %.

 

Далі на північ від передгір'я зосереджені відомі із середньовіччя сульфатні лікувальні води Любеня Великого і Немирова. На півночі Івано-Франківської області в селі Черче також є сульфатні води, які доповнюються лікувальними грязями. За всіма геологічними ознаками Івано-Франківська і Чернівецька області нічим не поступаються Львівській за запасами цілющих мінеральних вод. Взагалі перед гірські частини Івано-Франківської і особливо Чернівецької областей у рекреаційному плані освоєні найменше.

 

Виправити цю ситуацію можна таким чином. По-перше, розпочати активний пошук родовищ мінеральних вод. По-друге, необхідно цілеспрямовано формувати рекреаційно-туристичний імідж південної частини цього підрайону. По-третє, відновлювати архітектурні, історичні, етнографічні рекреаційні об'єкти. По-четверте, будувати нові курорти, туристичні бази, прокладати пішохідні маршрути тощо. По-п'яте, створювати нові об'єкти природно-заповідного фонду.

 

Передкарпаття з його чудовими природними умовами і багатими рекреаційними ресурсами, заглибленою у тисячоліття історією, стародавніми містами з унікальною в Європі і світі архітектурою, художніми промислами Коломиї, Косова та інших міст і сіл, розмаїттям етнографічних пам'яток неминуче має перетворитися на рекреаційно-туристичний комплекс світового значення.

9.2.2. Карпати

 

Гірська частина Карпатського рекреаційного району, або власне Східні, Українські, Карпати, має потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Особливо придатні гори для короткотермінового відпочинку. Казковий рельєф, незабутні мальовничі ландшафти притягають сюди туристів. Одноразова гранична рекреаційна місткість Карпат може досягати до 2 млн осіб. Протягом року без шкоди для природного довкілля гори можуть відвідати до 8 млн відпочиваючих і туристів. До цього можна додати ще 12 млн екскурсантів і туристів вихідного дня.

 

Сприятливим чинником рекреаційного освоєння Карпатських гір є їх вигідне географічне положення у центрі Європи і гарна транспортна доступність. Відновлення вузькоколійних залізничних магістралей у горах, ремонт існуючих шляхів, сполучення їх з вузькоколійками Румунії, Словаччини і Польщі дасть можливість перетворити Українські Карпати на регіон міжнародного комерційного і ділового туризму.

 

Характерною особливістю Карпат є сотні родовищ цілющих мінеральних вод різного складу, які майже не використовуються на господарському рівні. Це невеликі копанки, якими користуються лише місцеві жителі та групи туристів, маршрути пішохідних походів яких пролягають повз них. Це величезний резерв рекреаційного господарства підрайону.

 

Карпатські гори є екологічно найчистішою територією України і однією з екологічно найбезпечніших частин всієї Європи. Нині цей чинник перетворився в усьому світі на головний у рекреаційній привабливості місцевості. Крім того, паводки на гірських річках Українських Карпат, зумовлені злочинним вирубуванням лісів, завдали великих збитків не лише Україні, а й сусіднім державам. Тому зростає водорегулююче значення Карпат як для нашої держави, так і для сусідніх країн. Рекреація і туризм якраз і є тією єдиною галуззю господарства, яка здатна забезпечити екологічну безпеку Карпат.

 

Нині в гірських районах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей живе приблизно 1,3 млн осіб, приблизно третина з яких мешкає на висоті понад 500 м над рівнем моря. Умови життя і господарювання тут об'єктивно доволі складні. Дуже низький рівень зайнятості населення і матеріального добробуту. Вирішити ці проблеми в гірських районах можна практично лише за рахунок розвитку рекреації і туризму.

 

Доктор географічних наук Р. Іванух цілком слушно для розвитку рекреації і туризму в Карпатах пропонує створити на основі природно-історико-етнографічних комплексів рекреаційно-туристичні комплекси "Гуцульщина", "Бойківщина", "Лемківщина", "Закарпаття", "Буковина".

 

Природно-історико-етнографічний комплекс "Бойківщина" займає площу близько 120 тис. га у найнижчій частини гір Львівської і частково Закарпатської областей. Тут 57 населених пунктів. Лісистість території перевищує 50 %. Бескиди Львівщини характеризуються унікальним у Європі рельєфом. Тут понад 20джерел мінеральний лікувальних вод переважно типу "Нафтуся", які використовують фактично лише місцеві жителі.

 

Важливими об'єктами туризму Бойківщини можуть бути унікальні дерев'яні храми, споруджені у XVII—XVIII ст., яких нині налічується 23. В архітектурному плані вони надзвичайно привабливі і не мають аналогів у світі.

 

На Бойківщині багато маловідомих туристам об'єктів природно-заповідного фонду. До них належать державні ландшафтні заповідники Лихоборївський (2075 га) і Розлуч (512 га), а також пам'ятки природи "Скеля Ступенева" (0,6 га), "Гора Шкуй"(711 га), "Криниця Довбуша" (0,2 га), та державні заповідні урочища "Ялина" (6,3 га) і "Сянки" (23 га).

 

Р. Іванух пропонує будувати в Бойківщині санаторії, лікарні, пансіонати-двори з дерева у традиційному бойківському архітектурному стилі. У такому самому архітектурному стилі варто споруджувати і всі інші рекреаційно-туристичні споруди — кемпінги, спортивні комплекси, гірськолижні бази тощо. їх треба розміщувати на вузлах з'єднаних в один комплекс туристичних маршрутів. Вони будуть пролягати через або повз видатні об'єкти природно-заповідного фонду, джерела мінеральних вод, осередки лікарських трав, ягід і грибів.

 

Напевно, можна погодитися з Р. Іванухом у тому, що найкраще у світі середовище для туризму об'єктивно знаходиться на Гуцульщині. Багато науковців, які вивчають рекреаційну географію Європи, стверджують, що цей регіон за всім комплексом рекреаційних умов і ресурсів є конкурентоспроможнішим за Польські Татри, Італійські Апеніни і навіть Австрійські Альпи.

 

Природні умови і ресурси Гуцульщини просто ідеальні для відпочинку, лікування, активного туризму, заняття різними видами спорту, особливо у зимовий час. З урахуванням світової тенденції до зростання частки пізнавального туризму тут можна знайти безліч об'єктів для задоволення цієї рекреаційної потреби. Для цього в Гуцульщині є своєрідна архітектура, героїчні історичні постаті, невтрачений донині побут гуцулів, унікальні ремесла, сувеніри, високохудожні вироби для всіх сфер побуту, народний одяг, один з найяскравіших у світі.

 

Природні краєвиди Гуцульщини зачаровують туристів. Тут безліч пам'яток природи, заказників і заповідників. Знайдені джерела залізистих мінеральних вод, цілюще, фітонцидне повітря, безліч лікарських рослин, грибів і ягід, розвиток бджільництва з використанням місцевих унікальних бджіл є передумовами для будівництва на Гуцульщині багатьох курортів.

9.2.3. Закарпаття

 

Закарпатський рекреаційний підрайон має комплекс рекреаційних умов і ресурсів для всебічного розвитку рекреації і туризму. Однак донині його розвиток переважно ґрунтується на експлуатації значних запасів вуглекислих, сульфідних і хлоридно-натрієвих мінеральних вод. їх загальний обсяг дає змогу перетворити Закарпаття на потужну міжнародну оздоровницю.

 

Закрите з півночі від проникнення холодних повітряних мас Закарпаття характеризується високими температурами повітря влітку і взимку. У цьому плані підрайон поступається лише Криму, однак тут вища вологість повітря. У таких умовах вирощують виноград і виробляють гарні вина. Деякі з них, зокрема Берегівське, Іршавське, Троянда Закарпаття, можуть стати основою організації винних турів.

 

Цей підрайон дуже придатний для туристів, які хотіли б активно відпочивати. Закарпатське низькогір'я, Вулканічний хребет, Рахівщина принадні для водного і гірськолижного туризму. Деякі курорти, зокрема Синяк, який лежить майже на межі рівнини і гір і ніби "втоплений" у низькогір'я, є просто ідеальним місцем для тренувань лижварів-початківців, родин разом з дітьми тощо.

 

Великі перспективи для розвитку на Закарпатті пізнавального, ділового, конгресового та інших видів туризму. Міста з унікальними історією та архітектурою, перш за все Ужгород і Мукачеве, замки, руїни фортець, етнічне багатоманіття мають стати основою для диверсифікації рекреаційно-туристичного господарства цієї частини Карпатського рекреаційного району.

 

З метою подальшого розвитку рекреації необхідно цілеспрямовано збільшувати кількість об'єктів природно-заповідного фонду, створювати нові туристичні маршрути, прокладати нові шосейні шляхи і відновлювати розібрані вузькоколійки, будувати нові курорти, туристичні бази і кемпінги. Необхідно також розробити програму рекреаційно-туристичного декорування території.

 

Запитання та завдання

 

1. Назвіть області, які входять до складу Карпатського рекреаційного району.

 

2. Яка частина Передкарпаття в рекреаційному плані використовується найінтенсивніше?

 

3. Які напрями підвищення рекреаційної привабливості південної частини Передкарпаття вам відомі?

 

4. Що вам відомо про одноразову граничну рекреаційну місткість Карпат?

 

б. Який екологічний стан Українських Карпат?

 

6. Скільки осіб живе в гірських районах Карпатського району?

 

7. Назвіть природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси, які пропонується створити в Карпатах.

 

8. Чому Гуцульщина має найкраще у світі середовище для туризму?

 

9. На основі чого можна організувати винні тури по Закарпаттю?