Рекреаційні потреби в Україні і світі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рекреаційні потреби в Україні і світі



 

Різні країни і регіони світу все ще відрізняються за всім комплексом умов життєдіяльності свого населення. Це є основою для формування різних рекреаційних потреб. Різні культурні цінності, відмінна глибинна цивілізаційна ментальність народів, розмаїття національних характерів, способів мислення, уподобань, особливостей повсякденного життя, його соціально-економічний рівень дуже впливають на рекреаційні потреби, їх трансформацію у просторі і часі.

 

У цілому рекреаційні потреби в Україні формуються під впливом таких чинників, як рівень доходів населення, культурно-освітній рівень, стан здоров'я. Несприятлива демографічна ситуація призводить до постійного збільшення частки людей похилого віку зі специфічними рекреаційними потребами. Виходячи на пенсію, японці або південні корейці матеріально забезпечені і мають здоров'я для активних мандрівок по всьому світу. Українські пенсіонери здебільшого ледве зводять кінці з кінцями і змушені виживати. їхні природні рекреаційні потреби задовольняються недостатньо.

 

Демографічна криза супроводжується екологічною і соціально-економічною кризою. Це призводить до погіршення стану здоров'я і середовища життєдіяльності нації. Тому постійно зростає рівень захворюваності населення у більшості областей України. Так, у 1990 р. частка населення, визнаного умовно здоровим, становила 62,6 %. У 1995 р. цей показник знизився до 53,7 %, у 2005 р. — до 28,2 %. Таким чином, основною рекреаційною потребою населення України все більше стає потреба в лікуванні. Задовольняється ця потреба, за оцінками спеціалістів, лише менш як на 10 %.

 

Фактично кожен громадянин будь-якої держави має усвідомлену чи неусвідомлену потребу у вивченні своєї країни, мандрівках і екскурсіях по рідному краю. І ця потреба у нас задовольняється дуже слабо. Десь 75 % становить виїзний туризм. Лише 4 з кожних 100 громадян України брали участь у турах по рідній землі. Фактично соціально-економічна криза і несформованість середнього класу перетворили рекреацію і туризм на елітарне заняття, недоступне більшості населення.

 

За рівнем реалізації рекреаційно-туристичних потреб усі країни можна поділити на декілька груп. Вони реально визначаються загальним рівнем їх соціально-економічного розвитку. Найадекватніше в наш час соціально-економічний розвиток країни характеризує показник виробництва валового національного продукту (ВНП) у доларах США на одну особу. За ним усі держави планети об'єднуються у три групи: високо-розвинуті країни, середньорозвинуті та ті, що розвиваються.

 

До високорозвинутих країн Міжнародний валютний фонд зараховує всі країни Західної Європи, а також США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Японію, Південну Корею, Сінгапур, Тайвань та Ізраїль. Всього до "елітного клубу" економічно високорозвинутих країн належать близько ЗО держав. Це в них формується попит на рекреаційно-туристичні послуги. Цей попит ґрунтується на постійному зростанні і диверсифікації рекреаційних потреб. Високорозвинуті країни є також своєрідними "законодавцями моди" на ті чи інші рекреаційні потреби, ресурси і території. Специфічною ознакою їх економіки є переважання частки галузей, пов'язаних з міжнародною сферою послуг, де виділяється міжнародний туризм.

 

Група середньо розвину тих країн значно менш однорідна, ніж група високорозвинутих. Коливання показників ВНП на одну особу тут доволі значне. Тому виділяються країни з економічним розвитком дещо вищим за середній і країни, які мають соціально-економічний рівень нижчий за середній. Вони доволі суттєво різняться за власними рекреаційними потребами і можливістю їх реалізації.

 

До першого підтипу країн цієї групи належать Греція, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Мексика, Угорщина, Чехія, Чилі та деякі ін. Ці держави швидко та стабільно розвиваються і поступово наближаються до групи високорозвинутих країн. Рекреаційні потреби їх громадян постійно диверсифікуються. Зростає і можливість їх задоволення. Причина відносної відсталості цих країн у розвитку продуктивних сил пов'язана з тим, що впродовж багатьох років їх розвиток гальмувався військовими диктатурами, тоталітарними комуністичними режимами, політичною та економічною залежністю від інших держав. Багато цих держав мають значні природні, рекреаційні і трудові ресурси, які нині активно залучаються в національний господарський комплекс.

 

Другий підтип формують країни з нижчим за середній рівнем розвитку економіки. Ці країни на сучасному етапі розвитку, на відміну від попередніх, характеризуються внутрішньою політичною нестабільністю. У них е впливові сили, які гальмують перебудову суспільства на прогресивніший устрій, поширена корупція, всім керують злочинні олігархічні клани. Це стосується не лише деяких колишніх пострадянських і соціалістичних країн, а й тих, де значну роль відіграє тіньовий капітал, мафіозні структури, внутрішній ринок належить іноземним компаніям тощо. Наприклад, це Білорусь, Росія, Болгарія, Україна, Молдова, Латвія, Литва, Колумбія, Парагвай, Індонезія, Філіппіни, Туніс, Марокко тощо. Тут задовольняються переважно рекреаційні потреби "еліти".

 

Основна частина людства в наш час живе в країнах, що розвиваються. Найбільше їх в Африці, чимало в Азії, Америці та Океанії. Переважно це колишні колонії. В їхнього населення здебільшого немає політичної волі і прагнень до прогресивних змін у суспільстві. Низький освітній рівень, злидні, корупція, злочинність, політична та економічна залежність від інших країн не створюють передумов для піднесення економіки. Ці країни фактично є ресурсними донорами розвинутих країн. Рекреаційні потреби більшої частини населення не йдуть далі пасивного відпочинку після роботи в домашніх умовах.

 

Запитання та завдання

 

1. Чим зумовлюються регіональні відмінності в рекреаційних потребах?

 

2. Назвіть чинники, під впливом яких формуються рекреаційні потреби в Україні.

 

3. Що є основною рекреаційною потребою в Україні?

 

4. На які групи можна поділити країни світу за рівнем реалізації рекреаційно-туристичних потреб?

 

5. Як реалізують свої рекреаційні потреби високо-розвинуті країни?

 

6. До якої групи країн належить Україна?

 

7. Які донині рекреаційні потреби у більшої частини людства?

 

Висновки

 

За допомогою наявних ресурсів суспільство в цілому і кожен його член зокрема задовольняють власні потреби. До найбільш виразних потреб людства належать: енергетична, в конструкційних матеріалах, споживча, комунікаційна, духовна, науково-інформаційна, рекреаційна.

 

Сучасне суспільство ставить перед людиною все вищі вимоги стосовно рівня її кваліфікації. У всіх сферах людської діяльності вартість робочої сили людей найвищої кваліфікації постійно зростає. Цілі галузі господарства відчувають великий брак висококваліфікованих спеціалістів. Отримуючи великі винагороди за роботу, все більша кількість людей змушена постійно й інтенсивно працювати. Тому вони не встигають за допомогою домашнього відпочинку відновити власні життєві сили і вимушені шукати їх в організованому відповідним чином рекреаційною установою дозвіллі і лікуванні. У суспільстві нині ставлення до відпочинку трансформувалося від неусвідомленої до усвідомленої рекреаційної потреби.

 

Різні країни і регіони світу, не є винятком і Україна, все ще доволі сильно відрізняються за всім комплексом умов життєдіяльності свого населення. Це Є основою для формування різних рекреаційних потреб. Різні культурні цінності, відмінна цивілізаційна ментальність народів, розмаїття національних характерів, способів мислення, уподобань, особливостей повсякденного життя, соціально-економічний його рівень дуже впливають на рекреаційні потреби, їх трансформацію у просторі і часі.

 

Тестовий контроль

 

1. Найважливіша група сучасних потреб суспільства — це:

 

а) комунікаційні;

 

б) науково-інформаційні;

 

в) споживчі.

 

2. Рекреація і туризм нині неможливі без реалізації таких потреб суспільства:

 

а) енергетичних;

 

б) комунікаційних;

 

в) споживчих.

 

3. Які твердження є правильними:

 

а) ставлення у працівників до відпочинку нині трансформувалося від неусвідомленого до усвідомленого рекреаційної потребами;

 

б) значення людського фактора у сучасному господарстві весь час знижується;

 

в) фізичні навантаження людини вдома і на робочому місці зменшуються?

 

4. Сучасні рекреаційні потреби людей у розвинутих країнах — це:

 

а) відпочинок на дивані;

 

б) активний відпочинок;

 

в) інтенсивне лікування.

 

5. Туризм знижує захворюваність на серцево-судинні хвороби на:

 

а) 10—20 %;

 

б) 60—70%;

 

в) 40—50%.

 

6. Рекреаційні потреби в Україні формуються під впливом таких чинників:

 

а) рівень доходів;

 

б) культурно-освітній рівень;

 

в) стан здоров'я.

 

7. Стан здоров'я українців:

 

а) погіршується;

 

б) покращується;

 

в) залишається без змін.

 

8. Основною рекреаційною потребою населення України є:

 

а) лікування;

 

б) туризм;

 

в) екстенсивний відпочинок.

 

9. Найдиверсифікованіші рекреаційні потреби у населення такої кількості країн:

 

а) 200;

 

б) 100;

 

в) ЗО.

 

10. Найбільше країн з найпримітивнішими рекреаційними потребами у:

 

а) Європі;

 

б) Африці;

 

в) Австралії.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.132.225 (0.025 с.)