Розділ 11 Азійський макрорайон

Туреччина

 

Сучасне рекреаційно-туристичне господарство будь-якої країни тісно пов'язане зі суспільно-політичною ситуацією як у тій країні, де воно розвивається, так і у прилеглих до неї регіонах. Не є винятком і Туреччина. Терористичні акти, воєнні дії, наростання ісламського фундаменталізму обмежують розвиток туризму. Розпад комуністичної системи і Радянського Союзу, грандіозні зміни в Європі та Азії привели до того, що Туреччина перетворилася на просторово близький, у міру екзотичний, кліматично привабливий район для відпочинку туристів з усіх постсоціалістичних країн. Західноєвропейський ринок дуже швидко органічно доповнив новий геотуристичний ресурс.

 

Важливим чинником розвитку рекреацій і туризму в Туреччині є її географічне положення. Країна займає півострів Мала Азія, який з трьох боків омивається Чорним, Егейським і Середземним морями. Протяжність морського узбережжя порівняно із загальною площею країни є одним з найбільших показників у світі, що є потужним ресурсом розвитку пляжного туризму і диверсифікації на цій основі всіх інших видів відпочинку. Крім того, Туреччина дуже вигідно розміщена стосовно основних регіонів і країн, з яких можуть приїжджати туристи, перш за все Західної Європи.

 

Приваблюють туристів і погодні умови узбережної частини Туреччини, де панує субтропічний середземноморський клімат, або так звані сухі субтропіки. Він характеризується доволі сухим і спекотним літом, що є надзвичайно сприятливою умовою для літнього відпочинку. У внутрішніх районах панує континентальний клімат, на сході у горах переважає гірський.

 

Ліси і чагарники займають менше ніж 1/4 території країни. Не вистачає прісної води. Навіть найдовша річка країни Кизил-Ірмак, яка впадає в Чорне море, у нижній своїй течії є солоною. Найбільші озера Ван і Туз теж солоні. Природно-історичним рекреаційним ресурсом, розміщеним у віддаленому і нестабільному регіоні, є гора Брюк-Аррі (Великий Арарат). За біблейськими легендами саме до цього згаслого вулкана (5165 м над рівнем моря) пристав Ноїв ковчег. Археологічні експедиції продовжують його шукати, створюючи базу для подальшого розвитку туризму в цій частині Туреччини.

 

Місцем археологічного і пізнавального туризму є знаменитий горб Гісарлик поблизу міста Чанакалле. Тут відкопано залишки всесвітньо відомої Трої, знайдено більш як 10 поселень різного віку. Нині туристи можуть побачити руїни давніх вулиць, театрів, храму Афіни тощо.

 

До туристичних об'єктів країни належать 32 національні парки, розміщені в усіх регіонах країни. Багато з них органічно поєднують у собі природні об'єкти, що вражають уяву, з пам'ятками історії й архітектури, підземні міста, яких більше ніде не виявлено у світі, з мінеральними і термальними джерелами.

 

Значна кількість туристичних об'єктів знаходиться у найбільшому місті країни Стамбулі. їх унікальність виявляється у поєднанні декількох культур. Християнські храми V—XIV ст., що не були зруйновані, перебудовані у мечеті. Таких храмів не менше десяти, серед яких виокремлюються собор святої Софії (532—536 рр. н. е.) та акведук Боздоган, збудований у Стамбулі (Константинополі) ще раніше (368 р. н. е.).

 

У місті є декілька фортець, багато мечетей, побудованих, починаючи з XV ст. Серед них виділяється третя головна святиня ісламського світу — мечеть Ейюн (XV ст.). Дуже популярна серед туристів Блакитна мечеть, або Ахмедіє (1609—1616рр.)> стіни якої вкриті плиткою дуже приємного блакитного відтінку, тому здається, що все приміщення наповнене неземним світлом. Крім того, біля мечеті височать аж 6 мінаретів. Найвеличніші мечеті Стамбула Айя-Софію і Блакитну (Ахмедіє) розділяє лише сквер.

 

Турки вважають найгарнішою мечеть Сулейманіє, яка збудована у 1550—1537 рр. Для українців це місце теж примітне. Тут знаходиться мавзолей султана Сулеймана та його дружини, знаменитої українки Роксолани.

 

Стамбул відомий численними палацами, літніми і приморськими павільйонами, скверами та парками. Особливо багато тут найрізноманітніших музеїв. Музеями стали, щоб примирити християн і мусульман, храми святої Софії та святої Ірини. Багато музеїв відображають турецьку історію, культуру і мистецтво. Серед них виокремлюються Будинок-музей Ататюрка, музеї Археологічний, Турецького та ісламського мистецтва, Живопису та скульптури, Образотворчих мистецтв, Турецької кераміки, Турецьких килимів тощо.

 

Значно менше пам'яток історії та архітектури у столиці, але й тут туристи знайдуть чимало цікавого. По-перше, велику притягальну силу має Старе місто, розташоване довкола середньовічної фортеці. Збереглися й історичні пам'ятки римської доби (храм Августа (ІІ ст. до н. е.)), руїни римських терм, колона Юліана (IV ст. н. е.). У місті багато середньовічних мечетей, а також музеїв. Найбільшою популярністю користуються мавзолей і музей Ататюрка, Етнографічний музей тощо.

 

У Туреччині постійно зростає кількість іноземних туристів. їх чисельність уже перевищила 10 млн осіб. Країна має всі умови для подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Завадити цьому можуть лише політична нестабільність, яка супроводжується терористичними актами, а також часті руйнівні землетруси на морському узбережжі.

 

Туреччина намагається всіляко диверсифікувати свою рекреаційно-туристичну галузь, не обмежуючись лише пляжами та пізнавальним туризмом і намагаючись хоча б трохи позбутися яскраво вираженої сезонності в обслуговуванні туристів. Із цією метою починають упроваджуватися проекти розвитку лікувального і зимового видів туризму.

 

В Туреччині особливо перспективні кліматолікування, грязелікування тощо. Але в країні починають освоювати ще один вид туризму, який можна назвати клінічним. Справа у тому, що в США і країнах Західної Європи лікування є надзвичайно дорогим. В Туреччині за доволі високого фахового рівня лікарів і сучасного обладнання діють порівняно низькі ціни на стоматологічні послуги, операції на серці й операції з видалення пухлин, штучне запліднення, операції з пластичної хірургії тощо. Постійно зростає кількість іноземних туристів у клініках країни, особливо у відділеннях кардіології, ортопедії та загальної хірургії.

 

У загальноекономічному плані за розвитком туризму різні частини Туреччини доволі суттєво відрізняють, особливо у східній частині країни, є основою наростання ісламського та етнічного екстремізму, провокує масову міграцію населення зі Східного Анатолійського регіону в західну частину Туреччини і в без того перенаселений Стамбул. У східній частині держави покращити соціально-економічні показники, як вважають політики, може розвиток зимового і гірського туризму. Уряд розробляє проект перетворення Східного Анатолійського регіону у світовий центр зимового туризму зі створенням 17 центрів катання на лижах. Це дасть змогу працевлаштувати до 1 млн осіб і залучити понад 3 млн туристів. На базі спортивних споруд можна проводити континентальні і світові чемпіонати, Зимові олімпійські ігри.

 

Запитання та завдання

 

1. Які чинники сприяють розвитку рекреації та туризму у Туреччині?

 

2. Як впливає географічне положення на рекреаційну привабливість Туреччини?

 

3. Назвіть природні рекреаційні ресурси Туреччини.

 

4. Що ви знаєте про історичні й археологічні рекреаційні ресурси Туреччини?

 

5. Які основні туристичні об'єкти Стамбула?

 

6. Чому, на вашу думку, значно менше туристичних об'єктів у столиці країни?

 

7. Які перспективи розвитку рекреаційно-туристичного господарства Туреччини?

 

Кіпр

 

Кіпр — третій за величиною острів Середземного моря. Це однойменна невелика країна з площею 9,25 тис. км2, що трохи більша за найменшу область України, з населенням у 850 тис. осіб, яка щорічно приймає понад 3 млн туристів з усього світу. Кіпр є яскравим прикладом того, як розумна й ефективна влада з допомогою рекреаційно-туристичного комплексу перетворила країну зі складними політичними проблемами на земний рай.

 

37 % території острова окуповано турецькими військами, 3 % — займають британські військові бази. Країна знаходиться на межі складного геополітичного розлому в найнестабільнішому у світі регіоні Південно-Західна Азія і разом з тим процвітає. її прийняли до ЄС, що є свідченням високих демократичних і життєвих стандартів. У країні 200 тис. внутрішніх біженців і один з найвищих у світі рівнів соціальної захищеності населення.

 

На Кіпрі вдалося найбільшою мірою використати унікальне поєднання сприятливих кліматичних особливостей з багатою, просякнутою міфами і легендами, історією. Чого варта лише легенда про те, що саме тут богиня краси Афродіта вийшла на берег із морської піни, або історичний факт, що в 36 р. дон. е. Марк Антоній подарував цей острів єгипетській цариці Клеопатрі як весільний подарунок. Тут же одружився знаменитий англійський король Річард Левове Серце.

 

З давніх-давен вигідне географічне положення на перехресті морських шляхів Середземномор'я, благодатний клімат перетворили Кіпр на генератор потужних цивілізацій Європи, Азії та Африки. Сліди цих подій донині збереглися на острові у вигляді руїн давньогрецької і римської доби, замків хрестоносців, християнських храмів і святинь мусульман, що нині є об'єктами туризму.

 

Хоча на Кіпрі яскраво виражений літній туристичний сезон, острів фактично може приймати відпочиваючих цілий рік. Середня температура найхолоднішого місяця січня дорівнює +16,7 °С, у листопаді — +22,6, грудні — +18,6 °С. Кіпр особливо рекомендують відвідати хворим і літнім людям. Тут дуже незначні коливання атмосферного тиску. З моря постійно дме легкий бриз, насичений мінеральними солями, який охолоджує спекотне повітря. Морська вода надзвичайно чиста і прозора. Влада дуже суворо слідкує за дотриманням усіх санітарних норм.

 

Найвищої середньої температури (+23,8 °С) морська вода досягає у вересні. Це, напевно, найкраща пора на Кіпрі. У цей час тут особливо розвинутий діловий туризм. Уряд країни намагається перетворити її на важливий міжнародний центр бізнесу та інвестування.

 

З метою активізації рекреаційно-туристичної діяльності на Кіпрі практично використовують усі наявні можливості, одна з яких — свята. На острові багато свят, деякі збереглися ще з античних часів. Особливою популярністю у туристів користуються Карнавал квітів у травні і Фестиваль вина у вересні.

 

Давня і багата історія Кіпру, яка формувалася на межі різних цивілізацій і культур, створила тут своєрідне мультикультурне середовище. Хоча на острові переважає грецьке населення, воно відрізняється від населення у самій Греції. Ментальність місцевих жителів формувалася впродовж віків і тисячоліть під впливом ассирійців, єгиптян, персів, римлян, візантійців, венеціанців, турків і британців, вплив яких відчутний і нині. На Кіпрі знаходяться військові бази Великої Британії, до 90 % кіпріотів вільно володіють англійською мовою. Крім того, законодавча база Кіпру ґрунтується на британському законодавстві.

 

Кіпр дуже люблять європейці. Це безпечна країна без кримінального середовища. Тут дотримуються британських законів і діє британська система реєстрації земельної власності. Все більше американців і європейців купують нерухомість на Кіпрі. Острів перетворився на світову гавань яхт і невеликих приватних кораблів, які чекають на своїх власників, даючи країні великі прибутки.

 

Нині 37 % території Кіпру окуповані турецькими військами. Це найкращі та найродючіші землі. У 1974 р. під час окупації всі думали, що республіка перебуває на межі повного економічного занепаду. Але грекам-кіпріотам дуже швидко вдалося з допомогою рекреації та туризму підняти економіку і підвищити життєвий рівень народу. Нині в природно набагато вигіднішій окупованій частині турки-кіпріоти живуть порівняно бідніше, ніж греки-кіпріоти на основній частині острова.

 

Уже з 1976 р. уряд Кіпру почав усіляко заохочувати офшорний бізнес, що супроводжувалося цілеспрямованою політикою державної підтримки розвитку рекреаційно-туристичного комплексу з метою перетворення острова на велику туристичну зону. Ця політика поєднувалася з традиційно високим рівнем послуг, а також значно нижчим, ніж у розвинутих країнах, рівнем цін.

 

Не забувають на Кіпрі і про створення природних заповідників. Тут знаходяться природні резервати Акротірі, Ейленья, Пафоський ліс, Тілірія, які є не просто природоохоронними територіями, а Й туристичними об'єктами.

 

Найбільше історико-культурних і архітектурних туристичних об'єктів розташовано у столиці Кіпру місті Нікосії, яке характеризується неймовірним поєднанням епох і культур. Чудове старе місто захищене архітектурним шедевром, венеціанською фортецею з 11 вежами. 6 ній готичні собори поєднуються з мечетями. Туристів приваблюють ансамбль ринку Бедестян (XIV—XVI ст.) і численні православні храми XVI ст.

 

У столиці багато музеїв: Національний, Національних реліквій, Національної боротьби, Народної творчості, Ювелірного мистецтва, Фольклорний, Візантійський, Муніципальний, Левендіон, Ікон, Галерея сучасного мистецтва, Кіпрський турецький та ін.

 

Друге за величиною місто Кіпру Лімассол одночасно є його головним морським портом і важливим туристичним центром. Це місто-курорт із середньовічним замком, у якому вінчався Річард Левове Серце з Беренчарією. Є тут відомий амфітеатр і руїни стародавнього міста Аматус. Лімассол приваблює туристів аквапарком і нічним життям.

 

У Ларнаці, третьому за величиною місті Кіпру, знаходиться головний міжнародний аеропорт. Місто відоме тим, що тут народився філософ Зенон, Святий Лазар, у мечеті похована тітка пророка Мухаммеда — Умм Харам. Поблизу міста розташоване солоне озеро, куди зимою мігрують тисячі рожевих фламінго. Неподалік Ларнака розмішується курорт Айя-Напа. Тут є великий аквапарк, лунапарк і дельфінарій.

 

Цікавим для туристів є невелике місто Фамагуста, оточене мурами XIV—XV ст. і величною фортецею. Готичні собори, пізніше перебудовані у мечеті, дивують своїм незвичним виглядом. Туристи обов'язково відвідують знаменитий венеціанський "Замок Отелло" і Музей археологічних старожитностей. У "Замку Отелло" за переказами венеціанський мавр Отелло задушив свою дружину Дездемону.

 

Місто Пафос, біля якого знаходиться другий міжнародний аеропорт Кіпру, в давнину було столицею країни. Тут багато об'єктів туризму. Серед них вирізняються катакомби Соломона, цвинтар королів, мозаїки Діонісія, колона Апостола Павла.

 

У північно-західній частині острова розташоване місто Поліс. Це старовинне місто оточене чудовими туристичними об'єктами: заповідником Акамас, рибальськими бухтами села Лачі та відомими "Купальнями Афродити".

 

Запитання та завдання

 

1. Яка площа Кіпру?

 

2. Назвіть об'єктивні та суб'єктивні чинники, які сприяли перетворенню Кіпру на світовий центр туризму.

 

3. Яка зима на Кіпрі?

 

4. Чому так люблять Кіпр європейці?

 

б. Коли була окупована значна частина Кіпру?

 

6. Яку економічну політику здійснює уряд країни?

 

7. Які музеї є в столиці?

 

8. Чим відоме місто Ларнак?

 

9. Яке місто було давньою столицею Кіпру?

 

Індія

 

Індія належить до найперспективніших рекреаційно-туристичних країн не лише Азійського макрорегіону, а й усього світу. Це країна, де минуле, сучасне і майбутнє тісно переплелися. Космічно-ядерна держава з більш як мільярдним населенням, найсучаснішими інформаційними технологіями мирно співіснує з коровами, які гуляють вулицями міст, мавпами, які роблять нальоти на ринки, рікшами, жебраками і вогнищами, на яких спалюють мертвих. Іншої такої країни у світі немає. її унікальність і приваблює туристів.

 

Індія не є внутрішньо цілісною країною. Тут живе понад 500 народів зі своїми мовами, культурами, віруваннями. Різні штати суттєво відрізняються своїм стилем життя, мовою, заможністю. Відмінні вони і за кліматичними особливостями, природними ресурсами, географічним положенням, рельєфом тощо.

 

Нині за вартістю валового національного продукту Індія посідає 4-те місце у світі, випередивши всі європейські країни. За цим показником попереду неї лише США, Китай і Японія. Однак швидкість, з якою розвивається Індія, величезний людський і природно-ресурсний потенціал вказують на те, що у XXI ст. ця країна разом з Китаєм диктуватиме світовий економічний порядок, у тому числі й особливості розвитку рекреаційно-туристичного господарства.

 

У цілому в Індії можна виокремити 4 туристичні області: Північну, Східну, Західну і Південну. Вони різняться всім комплексом рекреаційних умов і ресурсів — від природних до культурно-історичних. Кожна з цих областей приваблива для туристів по-своєму.

 

Північна область охоплює штати Джамму і Кашмір, Пенджаб, Харіана, Химчас Прадеш, Уттар Пра-деш та ін. Вона славиться неповторними гірськими краєвидами Гімалаїв. Тут найбільша у світі кількість "восьмитисячників", знаменита Долина кольорів, укриті вічнозеленою рослинністю смарагдові пагорби, найчудовіші у світі водоспади.

 

Столиця штату Джамму і Кашмір Срінагар розташована на річці Джамм і озерах. Найпривабливіший об'єкт туризму в цьому місті — унікальні будиночки-човни. Протягом століть вони були частиною побуту жителів Кашміру. Такі будиночки-човни бувають різних розмірів і можуть бути доволі гарно оздоблені. Вони стоять на приколі біля берегів озер Дав і Нагін.

 

Кашмір переважно мусульманський штат Індії. Тут дуже багато гарних мечетей, серед яких виокремлюється красою чудова мечеть Шах-Хамадан, повністю побудована з дерева. Вона названа на честь святого, який у XVI ст. навернув в іслам мільйони індусів.

 

Кашмір привертає увагу туристів і своїми гірськими курортами. Найвідоміші з них Пахалгам, Гулмарг і Сонамарг привабливі по-своєму. Своєрідною базою для близьких і далеких подорожей у гори є Пахалгам — значний торговий центр. Крамниці з виробами індійських ремісників буквально оточують готелі. Навколо міста значні площі займають бунгало для туристів і облаштовані наметові містечка.

 

З Пахалгама туристи відправляються до священної печери Амарнатх. Багато з них беруть на цьому курорті спорядження, поні та здійснюють триденну мандрівку до льодовика Келахої. Молодші і витриваліші можуть піти у захоплюючу десятиденну подорож у знаменитий Ладакх. Чарівні краєвиди Гімалаїв, які надихали М. Реріха, поєднуються тут з унікальним національним одягом ладакхців, ламаїстськими монастирями і скульптурами Будди, вибитими у скелях.

 

Лише за 50 км від Срінагара знаходиться курорт Гулмарг. Влітку тут справжній рай для любителів гольфа, адже на цьому курорті є одне з найкращих і найбільших полів у світі. Крім того, Гулмарг є відомим центром для зимового туризму з облаштованими лижними трасами.

 

Сонамарг найменший серед гірських курортів Півночі. Він є базою для подорожей до відомого озера Гангал. Популярними на курорті є одноденні поїздки на поні по навколишніх луках з чудовими краєвидами на Гімалаї.

 

У штаті Пенджаб розташовано декілька всесвітньо відомих туристичних об'єктів, найвідомішим серед яких е Золотий храм в Амритсарі — священне місце для всіх сикхів. У Чандігарі, створеному відомим французьким архітектором Ле Корбюзьє, сміливо виявилася невгамовна фантазія творця.

 

В долині середньої течії священного Гангу знаходиться Агра з п всесвітньо відомим мавзолеєм Тадж-Махал. Священне для індусів місто Варанасі (Бенарес) має декілька дивовижних храмів і палаців, серед яких виокремлюється Золотий храм Шиви.

 

До Північної туристичної області належить і столиця Індії Делі, у якій розташовано безліч цікавих туристичних об'єктів. Серед них вирізняється фортеця Лал-Кіла, яка європейцям більш відома під назвою Червоний форт, ЇЇ збудовано у XVIII ст. як урядовий комплекс. Вона має декілька збудованих із мармуру палаців. Туристи відвідують неповторні зали публічних і приватних аудієнцій, Перлинну мечеть, імператорський палац Ранг-Махал, імператорські лазні з інкрустованими підлогами.

 

Головна торгова частина Старого Делі — Чандні-Чоук (Срібна площа) знаходиться напроти Червоного форту. Тут багато ринків, основними особливостями і принадами яких для туристів є індійські срібні прикраси і найрізноманітніші вироби ремісників.

 

На відстані 1 милі від Червоного форту розташована найцікавіша в архітектурному плані мечеть Індії Джама-Масжід, або Соборна мечеть. Узагалі, в Делі дуже багато мечетей і мінаретів, а також мавзолеїв ісламських правителів і святих. Так визначним туристичним об'єктом є мінарет Кутб-Мікар — велична конусоподібна п'ятиярусна вежа висотою 72,5 м, яка побудована з оригінального червоно-жовтого пісковику. Мінарет щедро прикрашений чудовим орнаментом.

 

Старовинний район Мехраулі відомий нескінченними лабіринтами ринку. Він багатий на мавзолеї та храми, серед яких виокремлюються мавзолеї Дясамалі з різноколірною стелею, Аджам Кхана, ісламського святого Кхваджі Бахтьяра Каки. Тут же знаходяться храм богині Йогмайа і басейн Шамеш.

 

Усе більше іноземних туристів відвідують мавзолей Хума-юна. Це чудовий сад-гробниця восьмикутної форми. Туристів тут цікавить перш за все те, що він слугував моделлю під час будівництва всесвітньо відомого Тадж-Махала.

 

Декілька туристичних об'єктів зосереджено в районі Пурана-кила (Старий форт), де збереглися ворота цитаделі, кріпосні вали, мечеть, оригінальний двоповерховий восьмикутний павільйон Шер-Мандал. Поряд зі Старим фортом розміщений відомий делійський зоопарк, який притягує туристів знаменитими тиграми — альбіносами. Неподалік знаходиться побудована з великої гальки цитадель Фарузшах-казака.

 

Туристи люблять відвідувати діловий центр Делі Шахджаха-набад. Це частина міста з вузькими вулицями заповненими людьми, де збереглося декілька воріт від цитаделі, яка оточувала цей район.

 

Серед історичних споруд Делі користується популярністю у туристів обсерваторія Джантар-Мантар. Багато іноземців відвідують президентський палац з його 390 залами і приходять до пам'ятників, які присвячені важливим історичним подіям у житті індійського народу.

 

Східна туристична область теж дуже примітна. Західна Бенгалія в основному рівнинний штат, але доволі великий і простягнувся він від Гімалаїв до Бенгальської затоки. Рекреаційно-туристичним ядром області є одне з найбільших міст світу Калькутта, яке є дуже гарним і у якому постійно проходять релігійні свята, кінофестивалі, спортивні змагання тощо. Надзвичайно своєрідний колорит мають невеликі містечка, розміщені на відстані 60 км від міста. Це колишні французькі і голландські селища з будинками колоніального стилю, старими церквами, неповторними цвинтарями і набережними на річці Хуглі. Біля цієї річки розташоване місто Белур Мату, де знаходиться храм Шрі Рамакрішна. Неподалік у Дакшине-сиварі є цілий храмовий комплекс. Храм Радхи тут оточений 12 невеликими храмами Шиви.

 

На південь від Калькутти у дельті Гангу і Брахмапутри й узбережжя Бенгальської затоки вся територія вкрита болотами і чагарниками. Віддавна бенгальці називають це місце Сувдербанс, або Чудовий ліс. Туристи тут люблять спостерігати за велетенськими гребенястими крокодилами, яких на берегах сотень проток дуже багато.

 

У Східній області зростає популярність гірського курорту Дарджилінг. Звідси відкривається, напевно, найзахоплюючий вид на Гімалаї. Навколо курорту знаходяться зоопарк, де зібрані унікальні зразки високогірних тварин, ботанічний сад, у якому представлені зразки гімалайської флори.

 

Головне рекреаційно-туристичне ядро Західної туристичної області — місто Мумбай (Бомбей). Це величезне місто є головним центром кіноіндустрії країни. Туристів Мумбай приваблює чудовою вікторіанською архітектурою і величезними ринками з екзотичними фруктами та спеціями, ювелірними виробами й антикварними речами. Серед інших об'єктів туризму виокремлюються Висячі сади, храм бога Шиви, видовбаний у скелі, Башти мовчання та ін.

 

Мумбай є базою для відвідин розміщеного на схід від міста плато Декан. Основними об'єктами туризму тут є неперевершені печери — храми Еллори. До найдавніших у світі належать буддійські розписи і скульптури Аджанти.

 

У штаті Гуджарат, що розміщений на північ від Мумбая, регулярно проводяться барвисті ярмарки і масові веселі свята. В Гудисараті туристи відвідують місто Босудж, оточене могутньої фортечною стіною. Взимку до заболоченої місцевості Катч злітаються тисячі рожевих фламінго. Цікавим об'єктом області є колишня португальська колонія — місто Гоа. В ансамблі будівель Старого Гоа виокремлюється найбільша християнська церква Азії — собор Святої Катерини. Серед інших храмових споруд дуже примітною є побудована на краю прямовисної скелі церква Діви Марії Розарійської, яка вражає туристів химерним поєднанням європейського і індійського архітектурних стилів.

 

Південна туристична область з центром у Ченнаї (Мадрас) вирізняється надзвичайно різноманітними рекреаційними ресурсами. У самому місті привабливими є форт Сент-Джордж, одна з найгарніших у світі набережних, вибиті у скелях стародавні храми. Європейців вражає безліч мавп у міських скверах і на вулицях міста. Багато пам'яток історії, культури і релігій знаходяться в інших містах Півдня Бенгалурі, Хайдарабаді, Майсурі та ін.

 

До найкращих у світі належать піщані пляжі Малабарського узбережжя Корала. У цьому ж штаті у Блакитних горах знаходиться дуже великий заповідник, де багато індійських слонів, носорогів і тигрів.

 

В останні роки Індія все більше перетворюється на країну медичного туризму. Якщо в минулому туристичні фірми анонсували у своїх проспектах лише атрибути народної індійської медицини, наприклад, масаж, заняття йогою, медитацією, лікування травами і фруктами, то нині все більше іноземних туристів їдуть до Індії, щоб отримати найсучаснішу медичну допомогу. За рік країну відвідує понад 200 тис. медичних туристів. За цим показником Індія посідає друге місце після Таїланду, куди щорічно приїздить понад 1 млн пацієнтів.

 

Перевантаженість системи охорони здоров'я у розвинутих країнах Заходу, де хворі змушені чекати на нетермінові операції багато місяців, а то й років, висока вартість медичного обслуговування приводять до того, що Індія, з її порівняно дешевою, але на рівні кращих світових стандартів медициною, перетворилася на один зі світових центрів медичного туризму.

 

Операції зі шунтування серця, яких у Канаді чи Великій Британії не всі хворі можуть дочекатися, в Індії виконують у 16 госпіталях без будь-якої черги. При цьому такі послуги коштують у середньому втричі дешевше.

 

Отже, в Індії дуже швидко розвивається медичний туризм. Сюди приїжджають лікуватися навіть із небагатих країн. Уряди багатьох країн почали фінансувати поїздки і лікування своїх громадян в Індії. Організовуються чартерні рейси до країни, якими доставляють не лише хворих із країн Заходу, але й їхніх лікарів. У найбільших готелях створені умови для перебування лежачих хворих, які потребують реабілітації після складних операцій.

 

Запитання та завдання

 

1. Чому Індія належить до найперспективніших рекреаційно-туристичних країн світу?

 

2. Яке місце посідає нині Індія за вартістю ВНП у світі?

 

3. Назвіть туристичні області Індії.

 

4. Чим славиться Північна туристична область?

 

5. Які туристичні об'єкти є в столиці країни? 6. Яке місто є рекреаційно-туристичним ядром Східної області?

 

7. Що ви знаєте про туристичну привабливість Західної туристичної області?

 

8. Які рекреаційні ресурси є на півдні Індії?

 

Непал

 

Туризм у Непалі є важливим джерелом валютних надходжень. Найпривабливішими для іноземців є, перш за все, індуїстські та буддійські культові споруди. Обслуговування альпіністів з усього світу також стало джерелом стабільного доходу жителів багатьох гімалайських поселень. Цілий народ, тобто шерпи, перетворилися на носильників і провідників численних альпіністських експедицій. Бажаючих покорити найвищі вершини світу нині стільки, що уряд Непалу змушений установлювати чергу. До чинників, які обмежують розвиток туризму в цій країні, належать багаторічна політична нестабільність, воєнні дії та терористичні акти.

 

Провідним рекреаційним ресурсом Непалу є унікальні природні умови цієї країни. Простягаючись на 200 км з південного заходу на північний схід, висота земної поверхні зростає з 60 до 8848 м над рівнем моря (г. Джомолунгма (Еверест)). Жодна інша держава світу не має на такому незначному просторовому проміжку таких разючих змін клімату: від тропічного до арктичного на льодовиках Головного Гімалайського хребта. Ніде більше у світі на поверхні землі повітря не буває настільки розрідженим, як у Непалі.

 

У цілому в природному плані Непал можна поділити на дві частини: передгірні рівнини тераї, які є продовженням Гангзької низовини, і Гімалаї. Ширина тераїв змінюється від 16 до 30 км. Вони сильно розорані. Перед самими горами тераї дуже заболочені з окремими осередками малярії. На передгірних підвищеннях розташовані савани з густими заростями слонової трави висотою до 4,5 м. У Гімалаях знаходяться вершини 5 "восьмитисячників": найвища гора планети Джомолунгма" а також Канченджанга, Макалу, Аннапурна і Джаулагірі.

 

У Непалі доволі чітко виражені сезони року, що відображається на рекреаційній діяльності. Влітку тут дуже спекотно, переважають доволі надокучливі мусонні дощі, які приносять вологі повітряні маси з Індійського океану. Взимку, десь приблизно із середини грудня по лютий, тут сухо і прохолодно. В цей час у горах випадає багато снігу. Найкращий час для мандрівок навесні (березень, квітень) і восени (жовтень, листопад), коли встановлюється стійка суха і тепла погода.

 

Розвиваючи туризм у Непалі, уряд намагається зберегти дуже багатий у минулому рослинний і тваринний світ. Для цього створено декілька об'єктів природно-заповідного фонду: резерват Читауен на кордоні з Індією, а також національні парки Лантасанг, Сагарматха, Нагарджук тощо.

 

Головними релігіями Непалу є індуїзм (86 % віруючих) і буддизм (12 %). У країні знаходиться багато найважливіших культових споруд буддистів та індуїстів усього світу. Індуїстські храми Непалу зачинені для відвідування іноземцями, їхньою красою можна насолоджуватися лише ззовні. Натомість у буддійських монастирях кожен відвідувач, незалежно від того, звідки він приїхав, є бажаним і дорогим гостем. Необхідно лише зняти взуття, не чіпати нічого руками і фотографувати з дозволу дуже запопадливих ченців.

 

Непальці надзвичайно релігійні. Кожен непальський будинок є по суті маленьким храмом. В обов'язковому маленькому внутрішньому дворику знаходиться сімейний мініатюрний храм або вівтар — лінгам — символ Шиви, який є центральним об'єктом поклоніння індусів. Просто так повз храм, а їх у столиці Катманду тисячі, непалець ніколи не пройде. Він обов'язково вклониться божеству, доторкнувшись рукою спершу до порога святилища, а потім до власного чола. Така церемонія неодмінно закінчується ударом у дзвін, який висить біля кожного храму. Тому в столиці лунає постійний "малиновий" дзвін, який особливо посилюється надвечір, коли вулиці міста заповнюються людьми.

 

Непал — одна з небагатьох країн світу, де предмети класичного і сучасного мистецтва використовуються у повсякденному житті людей. Ці унікальні витвори зберігаються у численних храмах. Хоча Непал є єдиною країною світу, де індуїзм визнано державною релігією, тут вільно зберігається релігійне розмаїття.

 

Туристів вражає не лише кількість храмів, а й розмаїття їхньої архітектури, яке можна в цілому звести до трьох видів: пагода, шикара і ступа.

 

Ступи є суто буддійськими, пагоди і шикари можуть бути і буддійськими, й індуїстськими. Буддійські храми вирізняються тим, що оточені стіною з воротами. Нерідко храм оточений стіною молитовних коліс. Іноземні туристи з подивом дізнаються про те, Що храми Непалу є не місцем релігійних зібрань, як у християн і мусульман, а місцем поклоніння.

 

У столиці серед тисяч храмів вирізняються величезний палацово-храмовий ансамбль "Хану ман Дхока", королівський палац, палац Сінґха Дарбар. На околиці міста знаходяться грандіозні буддійські ступи III ст. до н. е. Боднатх і Сваямбунатх.

 

Запитання та завдання

 

1. Які види туризму найбільш розвинуті в Непалі?

 

2. Назвіть основні види рекреаційних ресурсів Не^ палу.

 

3. На які частини можна поділити Непал у природному плані?

 

4. Які "восьмитисячники" є в Непалі? 5. Чи є в Непалі державна релігія?

 

6. У які храми Непалу не пускають іноземних туристів?

 

7. Які види храмів за архітектурою переважають у Непалі?

 

Таїланд

 

До країн світу, які рекреацію і туризм взяли за основу соціально-економічного розвитку, належить Таїланд. Ця країна, як і Україна, впродовж своєї історії неодоразово змінювала назву — була королівством Аютією, Сіамом, Муанг Таєм і, нарешті, у 1949 р. стала Таїландом.

 

Одна з назв Таїланду в минулому — Муанг Тай, або країна вільних. Справді, на відміну від своїх сусідів, Таїланд ніколи не був колонією. До 1930 р. країна була абсолютною монархією. Потім вона пережила державні перевороти, диктатуру. її намагалися захопити японці й американці. Ця бідна країна врешті-решт зуміла відновити стабільність і знайти свій шлях розвитку. Головним напрямом суспільного прогресу стало раціональне і ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів: природних і культурно-історичних.

 

До природних рекреаційних ресурсів належить неповторний рельєф. Майже по всій території країни серед ідеально рівних низовинних рівнин розкидані середньовисотні гори. Це круті, іноді скелясті, підняття (складчасто-брилові гори), складені гранітами, кристалічними і глинистими сланцями. Вони ніби тонуть у ділянках рисових полів. Гори складені м'якшими гірськими породами до самих вершин помережені терасами, що створює незабутній для європейців антураж.

 

Один із головних видів рекреаційних ресурсів Таїланду — узбережжя. Його загальна довжина 2750 км. І здається, що скоро кожен метр цього узбережжя перетвориться на пляж для туристів.

 

Сприятливим для розвитку рекреації та туризму є яскраво виражені риси субекваторіального мусонного клімату. Середньодобова температура протягом року фактично ніде не опускається нижче +22 °С. Тривалість дощового періоду в різних частинах країни коливається від 6 до 8 місяців.

 

Таїланд має густу мережу повноводних річок. Майже всі вони починаються у горах на півночі і впадають у Сіамську затоку. Цей туристичний ресурс усе ще чекає свого освоєння. В країні є декілька незначних озер, найбільше з яких Кам. Річки багаті на цінну і смачну рибу. Туристів приваблює те, що немало тайців живуть у великих, вкритих циновками човнах.

 

У Таїланді всіляко намагаються зберегти і відновити надзвичайно багатий у минулому рослинний і тваринний світ. Майже 65 % території країни займають джунглі, які містять цінні породи дерев, такі як тикове і червоне дерево. Місцеві жителі широко використовують флору для отримання різноманітних смол, бальзамів, лаків, камеді. Усе це, а також плоди мангустан, д<