Додаток 1 Перелік рекреаційно-туристичних ресурсів за регіонами України

 

Автономна Республіка Крим

 

Кримський півострів, що омивається Чорним та Азовським морями і має субтропічний клімат, є унікальним осередком багатих природно-рекреаційних, історико-культурних і спортивно-оздоровчих ресурсів.

 

До найважливіших об'єктів природно-заповідного фонду в Криму належать Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, мис Мартьян, Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 12 заказників, численні пам'ятки природи і садово-паркового мистецтва державного та місцевого значення. Віддавна славляться цілющі лікувальні грязі, термальні та мінеральні води бальнеологічних курортів у Євпаторії та Саках, Форосі, Голубій Затоці, Сімеїзі, Алупці, Гаспрі, Кореїзі, Лівадії, Ялті, Гурзуфі. Алушті, Судаку, Феодосії та Старому Криму.

 

Своєрідність туристично-екскурсійного потенціалу регіону пов'язана з численними пам'ятками різних часів, народів і культур Поряд з відомими історико-архітектурними знахідками, пам'ятками та музеями, а також науково-дослідним закладам, тут виокремлюються:

 

— пам'ятка архітектури пізньоскіфської держави III ст. до н. е. Неаполь Скіфський;

 

— художній музей;

 

— Інститут ефіроолійних культур;

 

— Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі;

 

— Алупкінський палац-музей та парк XIX ст.;

 

— пам'ятки історії та архітектури: Ханський палац XVI—XVIII ст., Успенський печерний монастир VII—XIX ст., фортеця "Чуфу-Кале", а також історико-архітектурний музей у Бахчисараї;

 

— Кримська астрофізична обсерваторія Національної академії наук у смт Научному;

 

— природні сфінкси у Залісному;

 

— пам'ятки архітектури: кургани Мелек-Чесменський та Царський IV ст. до н. е., залишки античних міст VI ст. до н. е. — Пантікапея, Німфея, Тірітаки, церква Іоанна Предтечі VIII—XIV ст. і фортеця Ені-Кале XVIII ст., історико-археологічний музей у Керчі;

 

— Державний історичний заповідник "Генуезька фортеця" (XIV ст.) у Судаку;

 

— історико-архітектурний заповідник "Генуезька фортеця Кафа" (XIV ст.);

 

— літературно-меморіальний музей О.С. Гріна та картинна галерея імені І.К. Айвазовського у Феодосії;

 

— Лівадійський виставковий комплекс, пам'ятка архітектури "Ластівкове гніздо", музей просто неба "Поляна казок", будинок — музей А.П. Чехова, Нікітський ботанічний сад, Масандрівський парк у Ялті;

 

— Республіканський науково-дослідний інститут виноробства і виноградарства "Магарач".

 

Перспективними в Криму є пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм і сімейний відпочинок.

 

Вінницька область

 

В області 320 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 45 заказників (18 — державного значення), 213 пам'яток природи (8 — державного значення), 33 заповідні урочища, 29парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (11 — державного значення).

 

Природно-територіальні комплекси, сприятливі кліматичні умови, приміські ліси, водні плеса також належать до важливих рекреаційних ресурсів області.

 

На базі родонових і мінеральних вод, родовищ лікувального торфу створено курорти "Хмільник" і "Немирів".

 

Найцікавішими об'єктами туризму є історико-культурні та архітектурні пам'ятки Вінниці: місця, пов'язані з діяльністю Південного товариства декабристів, музей — садиба М.І. Пирогова, літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського, дерев'яні церкви XVIIIст., комплекс монастирських будівель XVII—ХVШст.

 

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, спортивний туризм, насамперед водний та велосипедний, а також мисливство.

 

Волинська область

 

На Волині налічується 209 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Шацький природний національний парк, 74 заказники (5 — державного значення), 107 пам'яток природи (3 — державного значення), 22 заповідні урочища, 5 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, ботанічний сад Волинського державного університету.

 

Кліматичні умови, значні масиви приміських лісів, водні об'єкти, запаси торфових лікувальних грязей, відомі джерела мінеральних вод області сприятливі для розвитку в ній туризму.

 

Найцікавішими є пам'ятки архітектури й археології періоду Київської Русі у м. Володимирі-Волинському, історико-культурні та архітектурні пам'ятки у м. Луцьку, зокрема Верхній замок ХШ—XIV ст., літературно-меморіальний музей Лесі Українки у с. Колодяжне, меморіальний комплекс жертвам фашизму в с. Кортеліси.

 

Пріоритетними в області є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, водний туризм, екотуризм і мисливство.

 

Дніпропетровська область

 

Має 105 природно-заповідних територій і об'єктів, у тому числі 15 заказників державного і 24 — місцевого значення, 54 пам'ятки природи, 7 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища.

 

До рекреаційних ресурсів області належать м'який клімат" мінеральні джерела, лікувальні грязі. Створено курорт "Солоний Лиман".

 

Найвідомішими туристичними об'єктами в культурно-архітектурні пам'ятки у с. Старі Кодаки, місця боїв козацьких військ із польською шляхтою під м. Жовті Води та с. Княжі Байраки, історико-культурні пам'ятки в м. Дніпропетровську, садиба — музей Д.І. Яворницького, місця, пов'язані з форсуванням Дніпра в роки Другої світової війни, скіфські кургани IV ст. до н. е., місця розташування козацьких січей, музей ужиткового мистецтва петриківського художнього орнаменту в смт Петриківці.

 

Перспективним в області є пізнавальний туризм.

 

Донецька область

 

Налічує 70 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі філії Українського степового заповідника, ЗО заказників державного та місцевого значення, 30 пам'яток природи, 6 заповідних урочищ.

 

М'який клімат узбережжя Азовського моря" лікувальні грязі, джерела мінеральних родонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області.

 

Туристично-екскурсійні об'єкти: історико-архітектурний заповідник у м. Слов'яногірську, культурно-архітектурні споруди в м. Артемівську, художній музей видатного живописця А.І. Куїнджі у м. Маріуполі, степовий заповідник Кам'яні Могили біля м. Володарського.

 

Перспективним в області є сімейний туризм, оздоровлення та відпочинок місцевого населення.

 

Житомирська область

 

Нараховує 102 території та об'єкти природно-заповідного фонду, серед яких Поліський заповідник державного значення, 43 заказники (10 —державного значення), 26 пам'яток природи, 31 парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва.

 

До рекреаційних ресурсів належать значні масиви лісів, річки, озера та ставки, а також родонові джерела мінеральної та столової вод, родовища торфових і сапропелевих лікувальних грязей.

 

На території області розташовані культурно-архітектурні пам'ятки періоду Київської Русі — в містах Овручі, Житомирі та Новограді-Волинському, музей фарфору в с. Баранівці, садиба у смт Верхівці, пов'язана з ім'ям видатного французького письменника 0. де Бальзака, меморіальний будинок — музей С.П. Ко-рольова в м. Житомирі.

 

Перспективним є пізнавальний туризм.

 

Закарпатська область

 

Має 415 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Синевирський природний національний парк, Карпатський державний заповідник, 24 заказники державного значення, 14 — місцевого значення, ботанічний сад Ужгородського університету, 349 пам'яток природи, 21 пам'ятку садово-паркового мистецтва. З заповідні урочища.

 

До природних рекреаційних ресурсів області належать близько 50 родовищ мінеральних лікувальних вод різних типів.

 

Серед об'єктів туризму найбільшу атракційність мають пам'ятки архітектури в містах Ужгороді, Сваляві, Невицькому, Мукачеве, Виноградові, Карпатський державний заповідник у м. Рахові, Ужгородський музей народної архітектури та побуту.

 

Для області перспективними є пізнавальний, спортивно-оздоровчий туризм і мисливство.

 

Запорізька область

 

В області 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду: 181 заказник, з них 7 державного значення. 95 пам'яток природи, в тому числі 6 державного значення, 3 заповідні урочища, 20 парків — пам'яток садового — паркового мистецтва.

 

Кліматичні умови області, піщані пляжі узбережжя Азовського моря та Каховського водосховища, джерела мінеральної води і лікувальні грязі сприяють розвитку туризму та відпочинку.

 

Найвідоміші об'єкти туризму — Національний заповідник "Хортиця", кургани III—І тис. до н. е. у м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки VIII ст. до н. е. у селах Велика Знам'янка і Балки, частина філії Українського степового заповідника Кам'яні Могили, Дніпрогес.

 

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий, кінний туризмі і сімейний відпочинок.

 

Івано-Франківська область

 

Має 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Карпатський природний національний парк, ЗО заказників, 99 пам'яток природи, 3 дендропарки, 8 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ.

 

Сприятливі кліматичні умови, мінеральні води, лікувальні торфові грязі, розташовані у південно-східній частині області курорти становлять її природно-рекреаційний потенціал.

 

Серед туристичних об'єктів найбільше значення мають: музей дерев'яної архітектури та живопису XVI—XVII ст. у м. Рогатині, історико-архітектурні пам'ятки в м. Івано-Франківську, Національний заповідник "Галич", пам'ятки архітектури у смт Кри-лос, Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини, Манявський скит (XVII ст.), літературно-меморіальний музей І.Я. Франка у с. Криворівня.

 

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, водний, кінний туризм, екотуризм, мисливство та сімейний відпочинок.

 

Київська область

 

Налічує 85 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 12 — державного значення, 17заказників, 35 пам'яток природи, 8 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 12 заповідних урочищ.

 

Сприятливі кліматичні умови, численні водні ресурси та мінеральні джерела, курорти (Ворзель, Миронівка, Ірпінь, Біла Церква) та курортні місцевості (Пірнове, Лютіж, Буча, Клавдієве-Тарасове), історико-культурні пам'ятки зумовлюють провідне місце області як туристично-рекреаційного регіону.

 

Серед туристичних об'єктів найцікавішими є: Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник, археологічний музей пізньопалеолітної стоянки у с. Добраничівка, пам'ятки архітектури, дендропарк "Олександрія" і комплекс паркових споруд у м. Білій Церкві, пам'ятка архітектури Покровська церква з мозаїкою за ескізами М.К. Реріха у с. Пархомівці, пам'ятки дерев'яної архітектури — Покровська церква у м. Фастові (1740 р.), дерев'яні церкви в с. Пищики (1651р.) та у с. Синява (1649 р.), собор Антонія і Феодосія у м.Василькові (1758 р.), пам'ятник — музей визволення м. Києва з діорамою "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 р." у с. Нові Петрівці.

 

Для області перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний туризм.

 

Кіровоградська область

 

Має 39 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі державного значення — пам'ятка природи Чорний Ліс, дендропарк "Веселі Боковеньки", 2 заказники, пам'ятки садово-паркового мистецтва і місцевого значення — 2 заказники, 17 пам'яток природи, 4 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва та 10 заповідних урочищ.

 

М'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ створюють природні рекреаційні ресурси області.

 

Найважливішими об'єктами туризму є: усипальниця російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 р. М.М. Раєвського, Хрестовоздвиженська церква в Розумівці, пам'ятка архітектури Еллінська церква 1786 р. ум. Новомиргороді, музей — заповідник І.К. Карпенка-Карого на хуторі Надія, краєзнавчий музей у м. Кіровограді.

 

Пріоритетними є пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.

 

Луганська область

 

Нараховує 87 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, серед них такі пам'ятки природи комплексного характеру, як Айдахська тераса та Конгресів яр, 6 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі Гостра Могила, 13 заказників, 48 пам'яток природи, 14 заповідних урочищ.

 

До природних рекреаційних ресурсів належать мінеральні води різних типів.

 

Найцікавішими туристичними об'єктами є пам'ятки природи: унікальні крейдяні скелі Баранячі Лоби у смт Новоайдар, Королівські скелі у Луганському заповіднику, меморіальний комплекс "Молода гвардія'' у м. Краснодоні.

 

Пріоритетними є оздоровчий туризм, сімейний відпочинок.

 

Львівська область

 

Налічує 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі державний заповідник "Розточчя", 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 2 дендропарки, 240 пам'яток природи, 65 парків — пам'яток садового — паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

 

В області є значні курортно-оздоровчі (мінеральні води різних типів і торфові лікувальні грязі), спортивні і туристично-екскурсійні ресурси.

 

До найважливіших об'єктів туризму належать монастирський комплекс у с. Крехів, пам'ятки архітектури XV—XIX ст. у м. Городку, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові, музей-заповідник "Одеський замок" у смт Олеськ, пам'ятки архітектури у містах Самборі та Дрогобичі.

 

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм, сімейний відпочинок.

 

Миколаївська область

 

В області 89 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників, зокрема лісовий заказник державного значення "Рачинська дача", 30 пам'яток природи, у тому числі ботанічне урочище "Степок" державного значення, 19 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, серед яких "Мостовський" державного значення, 13 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк.

 

До природно-рекреаційних ресурсів області належать піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, м'який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі та ропа лиманів. Бази відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах міст Очакова, Миколаєва та с. Коблево.

 

Серед туристичних об'єктів найвідомішими є пам'ятка історії VI ст. до н. е. державний заповідник "Ольвія", пам'ятка архітектури Покровська церква 1805 р. у м. Первомайську, музеї — краєзнавчий, художній імені В.В. Верещагіна, суднобудування і флоту в м. Миколаєві, воєнно-історичний імені О.В. Суворова, діорама "Штурм фортеці Очакова у 1788 році російськими військами", мариністичного живопису Р.Г. Судковського у м. Очакові.

 

Перспективними е оздоровчий, вітрильний туризм, сімейний відпочинок.

 

Одеська область

 

Має 92 природно-заповідні території та об'єкти, у тому числі державного (заповідник "Дунайські плавні", 5 заказників, 2 пам'ятки природи, ботанічний сад Одеського державного університету, Одеський зоопарк, Кардамичівський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва) та місцевого значення (17 заказників, 42 пам'ятки природи, 19 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 2 заповідні урочища).

 

Курортно-рекреаційне господарство відіграє в області важливу роль. Сприятливі кліматичні умови примор'я, численні пляжі, тепла морська вода, лікувальні грязі та мінеральні джерела зумовлюють його загальнодержавне значення.

 

Серед об'єктів туризму найбільше значення мають художній, історико-краєзнавчий, археологічний, літературний музеї та музей морського флоту в м. Одесі, пам'ятки архітектури XIII—XIX ст., фортеця у м. Білгороді-Дністровському, катакомби, музей партизанської слави у смт Нерубайськ.

 

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий, вітрильний туризм і сімейний відпочинок.

 

Полтавська область

 

Налічує 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 46 заказників (11 — державного значення), 92 пам'ятки природи (1 — державного значення), Устимівський дендропарк, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва (4 — державного значення), 10 заповідних урочищ.

 

Кліматичні умови, густа мережа річок, численні водоймища у поєднанні з мальовничими краєвидами, джерела мінеральних вод відомих курортів м. Миргорода і с. Ліщинівка сприяють організації туристично-рекреаційної діяльності в області.

 

Найзначніші туристичні об'єкти: пам'ятка архітектури Мгарський монастир XVII—XIX ст., скіфське городище VI—III ст. до н. е. у с. Більськ, Троїцька та Миколаївська церкви, дзвіниця та тріумфальна арка в смт Диканька, пам'ятки архітектури й музеї — краєзнавчий, художній, літературно-меморіальні музеї Панаса Мирного та В.Г. Короленка, музей — садиба І.П. Котляревського у м. Полтаві, музей М.В. Гоголя у с. Великі Сорочинці та заповідник — музей М.В. Гоголя у с. Гоголеве (Василівка), історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

 

Для області перспективними є оздоровчий, пізнавальний, кінний туризм, сімейний відпочинок.

 

Рівненська область

 

Має 227 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема 17 заказників державного значення, 8 пам'яток природи, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва та 91 заказник місцевого значення, 36 пам'яток природи, 9 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 63 заповідні урочища.

 

Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють природні рекреаційні ресурси області.

 

Найцікавішими туристично-екскурсійними об'єктами є: музей — заповідник "Козацькі могили" на о. Журавлиха, історико-культурний заповідник у м. Острозі, палацові та монастирські комплекси у містах Дубні і Корці, архітектурні пам'ятки XVIII—XIX ст, у м. Рівному та ін.

 

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм і сімейний відпочинок.

 

Сумська область

 

Нараховує 168 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед яких відділення Українського степового заповідника Михайлівська цілина, 50 заказників (10 — державного значення), 55 пам'яток природи (2 — державного значення), дендропарк, 19 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 43 заповідні урочища.

 

Область має сприятливі кліматичні умови, приваблює мальовничими берегами численних річок, джерелами питної води з цінними лікувальними та смаковими якостями. До важливих рекреаційних ресурсів Сумщини належать ліси.

 

Найбільший інтерес у туристів викликають пам'ятки архітектури XVII—XIX ст. у м. Путивлі, садово-паркового мистецтва та архітектури у смт Кияниця, музеї — художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей Д.П. Чехова у м. Сумах, пам'ятки архітектури XVIII—XIX ст. у містах Ромнах, Лебедині та Охтирці.

 

Перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний і водний туризм.

 

Тернопільська область

 

Налічує 421 територію та об'єкт природнд-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Медобори", 89 заказників (15 — державного значення), 308 пам'яток природи (12 — державного значення), 18 парківпам'яток садово-паркового мистецтва (4 — державного значення).

 

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, ліси, річки, джерела мінеральної води та лікувальні грязі, відомий кліматичний курорт Заліщики створюють рекреаційні ресурси області.

 

Найцікавішими об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XII—XIX ст. у м. Кременці, Почаївська лавра та музей духовної культури України у м. Почаєві, картинна галерея у М.Тернополі, найбільша у світі гіпсова печера "Кришталева" з мінеральними джерелами у с. Кривче.

 

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний туризм і спелеотуризм, сімейний відпочинок.

 

Харківська область

 

В області 135 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення — 2 заказники (Бурлуцький і Катеринівський), ботанічний сад і зоопарк у м. Харкові, 4 пам'ятки садово-паркового мистецтва та 81 заказник місцевого значення, 39 пам'яток природи, 1 парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва та 6 заповідних урочищ.

 

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, джерела мінеральних вод — рекреаційні ресурси області.

 

Найвідомішими туристичними об'єктами є: меморіальний комплекс українського філософа — просвітителя Г.С. Сковороди в с. Сковородинівка, пам'ятки архітектури ХУП—ХІХст., історичний і художній музеї у м. Харкові, художньо-меморіальний музей живописця І.Ю. Рєпіна в м. Чугуєві та пам'ятки архітектури XIX ст. у м. Ізюмі.

 

Перспективними є оздоровчий та пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.

 

Херсонська область

 

Має 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема 2 біосферні заповідники, 5 заказників державного значення, а також 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва та 10 заповідних урочищ місцевого значення.

 

Розвиток курортного господарства та масового відпочинку в області базується на значному природно-рекреаційному потенціалі долин річок Дніпра, Інгульця, узбережжя Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного й Азовського морів, курортів міст Голої Пристані, Скадовська та Арабатської стрілки.

 

Найцікавішими об'єктами туризму е: пам'ятки архітектури XVIII—XIX ст., музеї — краєзнавчий і художній у м. Херсоні, місце розташування Олешківської січі 1711—1728 рр. поблизу м. Цюрупинська, музей флори та фауни Південної України, заповідник Асканія-Нова.

 

 

Перспективними е оздоровчий, водний, вітрильний туризм та екотуризм, сімейний відпочинок.

Хмельницька область

 

В області 269 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 39 заказників (15 — державного значення), 198 пам'яток природи (4 — державного значення), Кам'янець-Подільський ботанічний сад, 7 заповідних урочищ, 24 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (8 — державного значення).

 

Природними рекреаційними ресурсами Хмельниччини вважаються сприятливі кліматичні умови, лісові масиви, джерела мінеральних вод.

 

Найвідомішими туристичними об'єктами є пам'ятки архітектури XTV—XVIII ст. у містах Ізяславі, Старокостянтинові, с. Сутківці та смт Меджибіж, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Кам 'янці-Поділ ьському.

 

Перспективними є оздоровчий туризм і сімейний відпочинок.

 

Черкаська область

 

Налічує 381 територію та об'єкт природно-заповідного фонду, зокрема Канівський заповідник, 159 заказників (3 — державного значення), 155 пам'яток природи (10 — державного значення), дендропарк "Софіївка", Черкаський зоопарк, 38 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва (6 — державного значення), 26 заповідних урочищ.

 

М'який помірно-континентальний клімат, мальовничі куточки природи на берегах річок Дніпра, Росі, Тясмину та інших приваблює туристів у область, яка входить до складу Придніпровської рекреаційної зони. Є курорт "Соснівка".

 

Найцікавішими об'єктами туризму є: пам'ятка архітектури періоду Київської Русі Успенський собор XII ст., Шевченківський національний заповідник у м. Каневі, Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (села Шевченкове, Моринці, Будище, Вільшана), Національний заповідник "Чигирин", музей історії хліборобства із залишками поселення VI ст. до н. е. у м. Тальному, музей історії Корсунь-Шевченківської битви, музей О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського у м. Кам'янці.

 

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний туризм і сімейний відпочинок.

 

Чернівецька область

 

Має 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду: 7 заказників державного значення, 8 пам'яток природи, ботанічний сад і дендропарк Чернівецького державного університету, Сторожинецькяй дендропарк, а також 9 заказників, 136 пам'яток природи, 40 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.

 

Сприятливі можливості лікування в області створюють відомі родовища лікувальних грязей та джерела мінеральних вод у Глибоцькому, Сторожинецькому, Путивльському та Вижницькому районах.

 

Найзначнішими об'єктами туризму є: фортеця XIII—XVIII ст. у м.Хотині, пам'ятки архітектури XVII—XIX ст., музеї — краєзнавчий і народної архітектури та побуту, пам'ятки садово-паркового мистецтва XIX ст. у м. Чернівцях, триярусна печера "Попелюшка" з галереєю та внутрішнім оздобленням біля с. Подвірне.

 

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний, водний туризм, екотуризм і сімейний відпочинок.

 

Чернігівська область

 

Нараховує 528 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 332 заказники (4 — державного значення), 127 пам'яток природи (3 — державного значення), Тростянецький дендропарк, Менський зоопарк, 22 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, зокрема державного значення у с. Сокиринці, 45 заповідних урочищ.

 

М'який клімат, мальовничі ландшафти, значні лісові масиви, річки та водоймища створюють багаті природні рекреаційні ресурси Чернігівщини. На терасах Десни та її притоків є лікувальні грязі та джерела мінеральних вод.

 

Найвідомішими туристичними об'єктами вважаються: історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім", Спасо-Преображенський монастир (XI—XIX ст.) у м. Новгороді-Сіверському, археологічний музей на місці стоянки пізнього палеоліту в с. Мізин, Державний архітектурно-історичний заповідник, музей: М.М. Коцюбинського, історичний і художній у м. Чернігові, будинок ліцею (1807—1820 pp.) у м. Ніжині, Юр'єва (Михайлівська) божниця (1098 р.) у м. Острі, собор Різдва (1752—1764 pp.) у с. Козельці, меморіальний музей М.К. Заньковецької у с. Заньки, будинок В. Кочубея та палац К. Розумовського у смт Батурин, палацово-парковий ансамбль у селищі Качанівка, літературно-меморіальний музейО.П. Довженка у с. Сосниця.

 

Перспективними є пізнавальний туризм і сімейний відпочинок.

 

Київ

 

Столиця України Київ — найвизначніший культурно-історичний центр країни, осередок великого туристичного потенціалу.

 

Місто розташоване на берегах Дніпра, на межі Полісся і Лісостепу, оточене суцільним кільцем "зеленої зони", має багаті природно-рекреаційні ресурси: ліси, лісопарки, гаї, зелені насадження, площа яких у межах міста становить 43,6 га (на кожного жителя припадає 181 кв. м зелених насаджень), сади, парки (понад 60), зокрема такі відомі, як Гідропарк, Голосіївський імені М. Рильського та Центральний, а також Центральний ботанічний сад Національної академії наук, Ботанічний сад національного університету імені А.В. Фоміна, зоопарк, 2 курорти (Конча-Заспа, Пуща-Водиця), піщані пляжі, численні озера, ставки, водоймища.

 

Київ зберігає унікальні архітектурні пам'ятки. Найдавніші з них — Софійський собор (XI ст.), Києво-Печерська лавра (XI ст.), залишки Золотих воріт (1037 р.), Кирилівська церква (XII ст.), Видубицький монастир (XI ст.), Андріївська церква (1749—1754 pp.), Марийський палац (1750—1755 pp.), Кловський палац (1752—1756 рр.), Контрактовий будинок (1815— 1817 рр.). Споруди пізнішого періоду — Володимирський собор (1862—1896 pp.), історико-архітектурний комплекс Подолу (XVII—XVIII ст.), сучасні будинки Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка (1901 p.), Музею українського образотворчого мистецтва (1897—1900 pp.), Національного банку (1902—1905 рр.), архітектурний ансамбль Хрещатика та Національний виставковий центр (1953—1958 pp.).

 

У місті є 2 національні заповідники: Києво-Печерський історико-культурний та "Софія Київська", 23 державні музеї, зокрема народної архітектури та побуту, історії Великої Вітчизняної війни 1941— 1945 рр., історії України, історії Києва, книги і друкарства, центральний архів — музей літератури і мистецтва, українського образотворчого мистецтва, літератури, українського народного декоративного мистецтва, російського мистецтва, західного та східного мистецтва, історичних коштовностей, центральний науково-природознавчий, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського.

 

У Києві багато пам'ятників, серед яких найвідоміші — князю Володимиру, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченкові, Лесі Українці, Григорію Сковороді, жертвам фашизму в Бабиному яру, Вічної Слави.

 

Перспективними є пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм і сімейний відпочинок.

 

Севастополь

 

До природно-рекреаційних ресурсів міста — порту, розташованого на узбережжі Чорного моря" належить м'який субтропічний клімат, цілюще повітря, сонце і море, мальовничі ландшафти, зелень садово-паркових зон.

 

Найвідоміші туристичні об'єкти: Національний заповідник "Херсонес Таврійський", Інкерманське "Печерне місто", руїни фортеці Каламита (V—XV ст.). Музей героїчної оборони і визволення Севастополя, пам'ятники — затопленим кораблям, матросу П. Кошці, захисниками 4-го бастіону і Л.М. Толстому, архітектурні пам'ятки — Графська пристань (1846 р.), Володимирський собор (1854 р.) з усипальницями видатних російських флотоводців П.С. Нахімова, ВЛ. Істоміна, В.О.Корнілова, М.П.Лазарева; музей — акваріум Інституту біології південних морів Національної академії наук.

 

Перспективними є пізнавальний, спортивний туризм, сімейний відпочинок.

 

Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"

 

від 29 квітня 2002р. № 583 (Витяг)

 

За цією програмою передбачається здійснення таких заходів у сфері рекреації і туризму:

 

Державне регулювання туризму

 

1. Забезпечення удосконалення структури управління у туристичній галузі на державному та регіональному рівні, координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з цього питання.

 

2. Розроблення регіональних і галузевих планів заходів з приватизації підприємств туристичної галузі із збереженням профілю діяльності.

 

3. Проведення аналізу діяльності суб'єктів туристичної діяльності та розроблення за його результатами заходів щодо підвищення ефективності їх роботи на ринку туристичних послуг. Удосконалення єдиної статистичної звітності у туристичній галузі з урахуванням світового досвіду.

 

4. Створення умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі.

 

5. Розроблення заходів щодо державної підтримки організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді.

 

6. Розроблення і впровадження механізмів залучення та розподілу позабюджетних коштів, призначених для виконання Програми.

 

Розвиток матеріальної бази туризму

 

7. Проведення інвентаризації об'єктів туристичної інфраструктури.

 

8. Створення і ведення Державного автоматизованого реєстру підприємств туристично-рекреаційного комплексу.

 

9. Забезпечення розташування об'єктів туристичної інфраструктури відповідно до схем планування території України.

 

10. Розроблення регіональних програм будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу з рахуванням пріоритетного залучення до їх виконання суб'єктів підприємництва.

 

11. Розроблення і виконання проекту інвестиційної програми розбудови інфраструктури туризму в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

 

12. Розроблення і виконання комплексних програм розвитку туристичних центрів України.

 

13. Створення матеріально-технічної бази державних аварійно-рятувальних служб з метою забезпечення безпеки туристів у регіонах з найбільш потужними туристично-рекреаційним потенціалом.

 

Використання рекреаційних ресурсів

 

та культурної спадщини для розвитку туризму

 

14. Створення та ведення Державного кадастру рекреаційних ресурсів туризму.

 

15. Проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів.

 

16. Проведення досліджень експлуатаційних запасів мінеральних вод і лікувальних грязей, їх бальнеологічної оцінки.

 

17. Установлення межі охоронних зон усіх видів об'єктів природно-заповідного фонду та необхідних резервованих територій для розвитку курортів, рекреаційного комплексу та туризму.

 

18. Обґрунтування спеціалізації рекреаційних територій.

 

19. Розроблення методики та визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій.

 

20. Підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об'єктів, які використовуються для провадження туристичної діяльності.

 

21. Розроблення механізму раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу для потреб туризму.

 

22. Виконання робіт з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядкування рекреаційних територій.

 

23. Удосконалення системи екологічної освіти населення.

 

24. Створення сприятливих умов, відповідної інфраструктури та нових туристичних маршрутів для розвитку перспективних тематичних напрямів туризму, зокрема екстремального, культурно-пізнавального, мисливського та рибальського, підводного, релігійного, спортивно-оздоровчого, яхтового, круїзного та інших.

 

Кадрове та науково-методичне забезпечення туристичної галузі

 

25. Здійснення заходів щодо удосконалення і подальшого розвитку системи освіти для підготовки спеціалістів туристичної галузі.

 

26. Розроблення проекту концепції підготовки працівників туристичної галузі.

 

27. Доповнення Класифікатора професій ДК003-95 професіями у туристичній галузі.

 

28. Подання в установленому порядку пропозицій щодо введення у навчальних закладах напрямку "Туризм", "Готельне господарство" та наукової спеціальності "Теорія та методика професійної освіти (туризм)".

 

29. Запровадження нових форм післядипломної освіти та підвищення кваліфікації кадрів туристичної галузі.

 

30. Створення наукового центру розвитку туризму.

 

31. Розроблення методологічних засад удосконалення статистики з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів і досвіду інших країн.

 

32. Проведення досліджень з питань розвитку туризму, підготовка рішень про пріоритетність розвитку та фінансування проектів у туристичній галузі.

 

33. Проведення науково-дослідних робіт з виділення в сільській місцевості ареалів поетапного реформування територій для організації туризму.

 

34. Дослідження існуючих потоків і попиту на послуги в'їзного, виїзного, транзитного і внутрішнього туризму, в тому числі за регіонами і об'єктами, та розроблення відповідних прогнозів їх розвитку.

 

35. Розроблення методики відбору кращих інноваційних проектів у туристичній галузі та проведення щорічного конкурсу з метою надання їм державної підтримки.

 

36. Створення інформаційно-бібліографічного центру а питань туризму.

 

Удосконалення рекламно-і