Розділ 7 рекреаційна діяльність

Діяльність людини

 

У процесі життя людина постійно займається якоюсь діяльністю. Ця діяльність забезпечує нам життя і є невід'ємною від нього. Життєдіяльність людини поділяється на трудову, споживчу, соціоприродну, відтворювальну та екістичну (розселенську).1

 

Трудова життєдіяльність, або праця, доволі чітко поділяється на фізичну і духовну. Праця — це дія людини, спрямована на отримання життєвих благ за рахунок природних або антропогенних ресурсів і чинників. У процесі праці суспільство завжди використовує такі елементи: а) природні умови та ресурси; б) людей, які фізично і психічно здатні до праці; в) засоби виробництва, створені природою і суспільством.

 

Працюючи, людина впродовж усієї історії розвивалася фізично і розумово. Цей розвиток став основою створення сучасного суспільства як планетарного явища. З часом характер трудової життєдіяльності поступово змінювався від абсолютного домінування фізичної праці до зростання частки праці розумової. Ця тенденція стає дедалі помітнішою в усіх районах нашої планети.

 

В основі праці — бажання людини створювати матеріальні і духовні цінності з метою їх споживання. Говорячи про людство в цілому, особливо про розвинуті країни, вживають термін "суспільство споживачів". Споживацький інстинкт у людей розвинений надзвичайно сильно. Використати у власних інтересах якомога більше матеріальних і духовних благ стає сенсом життя багатьох людей. Тому частка споживацького виду життєдіяльності постійно зростає. При цьому виникають все нові потреби в найрізноманітніших засобах і енергії.

 

Соціоприродна людська діяльність полягає у постійній взаємодії людини з природою як живої істоти, частини цієї природи. Така взаємодія відбувається на трьох рівнях: цивілізації (популяції) (в масштабі всього людства); соціуму (в межах окремих країн, націй, регіонів, населених пунктів); організменному (в масштабі кожного окремого людського організму). Соціоприродна людська діяльність розвивається у напрямку перетворення людства й окремих соціумів у природну (геологічну, кліматичну, флористичну тощо) силу планетарного масштабу дії. Характер і масштаби втручання людини у природні процеси на Землі нерідко змінюють природне довкілля до невпізнанності, а це у свою чергу неминуче змінює як окремих людей, так і всію людську цивілізацію в цілому.

 

Відтворювальна життєдіяльність полягає в народженні, навчанні і вихованні дітей. До неї також належать діяльність з функціонування родини, відтворення фізичного й інтелектуального потенціалу населення. Суспільство в цілому здійснює політику зростання або обмеження народжуваності, створення умов для фізичного і духовного здоров'я своїх громадян, бореться зі шкідливими звичками, ізолює злочинців і психічно хворих людей. У процесі відтворювальної життєдіяльності людство спирається на усвідомлення як суспільних, так і природних законів буття. Цей вид діяльності людини нині обмежується гострими екологічними і соціально-економічними проблемами.

 

Екістична, або розселенська, життєдіяльність ґрунтується на постійних і цілеспрямованих діях суспільства щодо організації мережі населених пунктів, раціонального "вмонтування" їх у природне довкілля,' встановлення між ними ефективних і стійких взаємозв'язків. Унаслідок цього населені пункти перетворилися на опорний каркас як окремих країн і районів, так і всієї планети. З космосу в нічний час цей каркас добре видно. Диверсифікація поселень у світовому масштабі супроводжується не лише розбудовою міст, а й створенням все нових комунікацій. Фактично нині автомобільні, залізничні, морські, авіаційні, трубопровідні та інші магістралі створили одну мережу глобальної екістичної системи. Екістична діяльність людства надзвичайно активна. І ця активність продовжує зростати.

 

Запитання та завдання

 

1. Назвіть види життєдіяльності людей.

 

2. Які елементи використовуються у процесі праці?

 

3. У чому полягає споживча життєдіяльність?

 

4. Які особливості нинішньої соціоприродної людської діяльності?

 

5. Які види діяльності характерні для відтворювальної життєдіяльності людини?

 

в. Назвіть приклади екістичної життєдіяльності.

 

Рекреаційна діяльність

 

Рекреаційна діяльність — це один із комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час.

 

Рекреаційна діяльність визначається трьома чинниками: рекреаційними потребами, рекреаційними ресурсами і наявними грошовими ресурсами.

 

Рекреаційна діяльність є все більш диверсифікованим видом господарської діяльності. Нині фактично всі галузі господарства так чи інакше втягнуті у надання послуг із відпочинку і лікування. Окремі з них, наприклад транспорт, агропромисловий комплекс, будівництво і ремонт, комунальне господарство, охорона здоров'я, соціальна допомога тощо, з кожним роком розширюють власну діяльність у сфері рекреації і туризму.

 

Види рекреаційної діяльності надзвичайно диверсифіковані. Це пов'язано з її багатоманітністю, складністю і комплексністю. Багато видів рекреаційних знань все більше комбінуються на певній території у просторових і часових межах відпочинку однієї людини. Для них характерна певна добова, тижнева і сезонна ритмічність. Окремі види рекреаційної діяльності доволі чітко диференціюються на певні рекреаційні заняття, до яких належить виділена в просторі і часі рекреаційна діяльність у межах однієї доби (купання, сонячні ванни, катання на яхті, катері, віндсерфінг, польоти на парапланах, відвідання музею, екскурсія по місту тощо).

 

У цілому можна виокремити такі види рекреаційної діяльності: лікувально-курортна, оздоровчо-спортивна, пізнавальна, розважальна. У наш час абсолютно чітко їх диференціювати не можливо. Це пов'язано з тим, що взаємопроникнення різних видів рекреаційної діяльності нині є велінням часу. Орієнтуючись із тих чи інших причин на якийсь один основний вид рекреаційної діяльності, відпочиваючі хотіли б максимально наповнити свій вільний час всіма доступними їм іншими її видами.

 

Лікувально-курортна рекреаційна діяльність базується на використанні природних ресурсів: клімату, мінеральних лікувальних вод, грязей, озокериту, соляних шахт, кумисолікування та їх поєднання. Цей вид рекреаційної діяльності за своєю сутністю має бути найбільш регламентованим. Лікарські приписи, суворий режим, кліматичні, регіональні, вікові, статеві та інші обмеження роблять лікувально-курортну діяльність діяльністю найбільш закритого характеру. Разом з тим дозовані інші види рекреаційної діяльності можуть суттєво доповнювати цей вид, створюючи додатковий лікувальний ефект.

 

Оздоровчо-спортивний вид рекреаційної діяльності є найрізноманітнішим. У ньому переважає діяльність біля води та у воді. Від 70 до 80 % туристів віддають перевагу купанню і загорянню на пляжі. Купально-пляжна діяльність дає змогу відпочиваючим на найлокальнішій з можливих територій (вузька смуга пляжу) отримувати найрізноманітніші послуги (купання, сонячні ванни, харчування, гра з м'ячем, водні лижі, парапланери, віндсерфінг, прогулянки берегом тощо).

 

Серед інших видів оздоровчо-спортивної рекреаційної діяльності можна виокремити маршрутний, прогулянковий, водний, підводний (дайвінг), рибальський, мисливський, гірськолижний туризм, альпінізм. Кожен з цих видів діяльності постійно диверсифікується. Наприклад, підводний туризм поділяється на спортивний, пізнавальний, археологічний, екстремальний тощо.

 

Пізнавальна рекреаційна діяльність належить практично до всіх інших видів як "вмонтований" елемент. Разом з тим є і суто пізнавальні її види. Потреба в них зростає із підвищенням освітньо-культурного рівня людей, розвитком їхнього інформаційного і транспортного забезпечення. Це огляд архітектурних ансамблів, культурно-історичних пам'яток, розкопок давніх цивілізацій, ознайомлення з етнографічними особливостями, природними феноменальними об'єктами, явищами і процесами, видатними спорудами тощо.

 

Розважальна рекреаційна діяльність теж є частиною всіх інших її видів. Необхідність "убити" вільний від лікувальних процедур час особливо виразно виявляється при стаціонарному санаторно-курортному виді діяльності, відпочинку біля води і міських видах відпочинку. Напевно, для багатьох людей внутрішньою неусвідомленою потребою є необхідність десь витрачати, навіть без будь-якої користі, а то й зі шкодою для себе, свій вільний час на розваги (казино, бар тощо).

 

Запитання та завдання

 

1. Дайте визначення рекреаційної діяльності.

 

2. Що таке рекреаційне заняття?

 

3. Які види рекреаційної діяльності вам відомі?

 

4. Які особливості лікувально-курортної рекреаційної діяльності?

 

5. Чому, на вашу думку, оздоровчо-спортивний вид рекреаційної діяльності є найрозмаїтішим?

 

6. Що вам відомо про специфіку пізнавальної рекреаційної діяльності?

 

7. Назвіть приклади "вмонтовування" розважальної рекреаційної діяльності в інші її види.