Сутність рекреаційного потенціалу

Курсова робота

на тему:

«Аналіз методичних підходів до оцінки рекреаційного потенціалу водних

об`єктів»

студент 3 курсу

Група

Лисенко Євгеній

Зміст

Сутність рекреаційного потенціалу

2. Рекреаційний потенціал водних об`єктів

Рекреаційні ресурси природних водойм і водотоків (річки, озера,моря)

Рекреаційні ресурси штучних водойм і водотоків (водосховища, ставки, канали)

Методика оцінки водорекреаційного потенціалу

 

На основі критичного аналізу та узагальнення можна зробити висновок, що потенціал – це сукупність чинників та умов, які характеризують можливості розвитку рекреаційної системи з метою досягнення відповідного рівня її конкурентоспроможності.

Деякі науковці у своїх дослідженнях робили спроби формування такого типу потенціалу рекреаційної системи, який би відображав можливості її розвитку в сучасному і майбутньому періодах, та відповідав її функціональному призначенню. Одним із таких є рекреаційний потенціал, під яким О. Шаблій розуміє систему природних і суспільних об’єктів, їх властивостей і відношень, які можуть використовуватись або використовуються для цілей оздоровлення чи відновлення, поповнення, розширення чи нагромадження духовних і фізичних сил людини у вільний від основного виду діяльності час[23, с. 105]. Крім цього, акцентуючи увагу на відмінностях між рекреаційними ресурсами та рекреаційним потенціалом, він стверджує, що різниця полягає насамперед у тому, що “якщо перше включає в себе лише множину об’єктів природи, що мають рекреаційні властивості, і деякі історико-культурні об’єкти з подібними рисами, то в обсяг рекреаційного потенціалу крім цього ще входять рекреаційна інфраструктура та сукупність людей, робоча сила, зайнята реалізацією рекреаційних послуг. Це, як мінімум”. Водночас О. Шаблій стверджує, що рекреаційний потенціал залежить від структури рекреаційної системи. Виходячи з цього, стратегічний потенціал володіє тими ж властивостями.

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе, але й практичне значення, оскільки уявлення про сутність визначає підхід до його оцінки, вимірювання і управління.

Вище сказане справедливо і для поняття «туристський потенціал регіону».

A.B. Дроздов цілком справедливо зазначає деяку розмитість терміну «туристсько-рекреаційний потенціал» і відчутний різнобій у його трактуванні і використанні. У вітчизняній літературі, що зачіпає проблематику туристської діяльності, дане поняття використовується дуже рідко.

Доцільно розрізняти об'єктну і суб'єктну трактування цього терміну: перша пов'язана з об'єктом, потенціал якого характеризується (наприклад, потенціал Бахчисарайського району), друга - визначається цільовою установкою, конкретним завданням, для якої передбачається використовувати потенціал (рекреаційний, туристський і т. д.)[17].

Визначення рекреаційного потенціалу, а точніше «рекреаційного потенціалу ландшафту» дано в тлумачному словнику «Охорона ландшафтів»: «рекреаційний потенціал ландшафту - сукупність природних і культурних умов, що роблять позитивний вплив на людський організм і забезпечують шляхом поєднання фізичних і психічних факторів відновлення працездатності людини»[7 ].

Однією з дуже суттєвих в цьому визначено служить слово сукупність. Саме тому термін «потенціал», при всій його близькості терміну «ресурс», відрізняється від останнього тим, що хоча і застосовується у формі однини, але завжди має на увазі сукупність характеристик, предметів, явищ.

Ще одна відмінність потенціалу від ресурсу полягає в тому, що потенціал досить чітко пов'язаний з конкретним завданням, для вирішення якої він визначається, в той час як ресурс хоча і розглядається в контексті свого призначення, але його зв'язок з конкретним користувачем не настільки визначена. Так, наприклад, водний ресурс або водні ресурси території можуть використовуватися і туристами, і промисловістю, і сільським господарством. Те ж саме відноситься і до лісових ресурсів. Якщо ж ми говоримо про туристський потенціал території і оцінюємо при цьому його водний компонент, то відразу беруться саме ті властивості водойми або річки, які істотні для їх туристського використання.

Нарешті, опис потенціалу будь-якого об'єкта, як правило, передбачає і оцінку цього потенціалу у порівнянні з потенціалом іншого об'єкта.

Таким чином, поняття «туристський потенціал» по відношенню до поняття «туристський ресурс» виступає як більш широке, в деякому сенсі як збірне. Зрозуміло, незважаючи на показані відмінності, обидва ці поняття можна вживати з достатнім ступенем свободи, оскільки контекст все ж часто дозволяє зрозуміти, яке в них вкладається зміст. Однак далі обидва ці поняття будуть вживатися не як синоніми, а саме так, як вони визначені вище.

Ніколаєнко Т. В. під туристичним (рекреаційним) потенціалом території розуміє всю сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов для організації туристської (рекреаційної) діяльності на даній території.

Під туристичним (рекреаційним) потенціалом території розуміється наявність на ній певних унікальних або, принаймні, цікавих не тільки для місцевих жителів об'єктів. Хоча це не цілком обов'язкова ознака, а тільки бажаний варіант.

Шматків А. С., Лисікова О. В. туристським (рекреаційним) потенціалом території називають відношення між фактичною і гранично можливою чисельністю туристів, яка визначається виходячи з наявності туристських (рекреаційних) ресурсів (проте, на думку автора статті, дане визначення швидше відображає ступінь використання туристського потенціалу, ніж дає уявлення про його сутність).

Туристський (рекреаційний) потенціал - це здатність території прийняти певну (граничну) кількість туристів (рекреантів), при якому не відбувається порушення стану природної та екологічної рівноваги.

На думку Дорогунцова С. І., Хвесік М. А., Горбача Л. М., Пастушенко П. П[4] економічний туристський потенціал - це здатність суб'єктів господарювання та органів управління формувати туристський (рекреаційний) продукт території шляхом використання сукупних ресурсів розвитку території з метою задоволення потреб населення і цільових ринків.

Дроздов А. В.[5] вважає, що туристсько-рекреаційний потенціал - сукупність приурочених до даного об'єкта (території) природних і рукотворних тіл і явищ, а також умов, можливостей і засобів, придатних для формування туристського продукту і здійснення відповідних турів, екскурсій, програм.

Голіков Д П.[3] дав таке визначення туристського потенціалу регіону – «це здатність наявних на території регіону туристських ресурсів привертати увагу туристів і забезпечувати максимально повне задоволення їх потреб під час подорожі.»

Брусокене Т. В.[2] трактує туристський потенціал регіону так: «це всі приховані, нереалізовані можливості (ресурси), які є у регіону і які можуть бути реалізовані для вирішення завдань регіональної туристської діяльності.»

Шматків А. С., Арсеньєва Е. І., Феоктистова Н. В.[8]дали наступне визначення: «туристський потенціал - це сукупність природних та історико-культурних об'єктів і явищ, а також соціально-економічних і технологічних передумов для організації туристкою діяльності на певній території, причому дана діяльність неодмінно повинна зводитися до дотримання базових принципів туризму.»

Проаналізувавши підходи до визначення «туристський потенціал», можна зробити висновок, що вчені - як географи, так і економісти - в основному дотримуються другої ресурсної концепції, згідно з якою потенціал - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, необхідних для досягнення певних цілей. Узагальнюючи вищесказане, автор статті вважає коректним таке визначення терміну «туристський потенціал регіону», що об'єднує положення даної концепції та результуючої концепції: туристський потенціал регіону - це наявність у нього можливостей до розвитку туристської індустрії і отриманню від її функціонування позитивного соціально-економічного ефекту і підвищенню рівня туристської привабливості цього регіону; туристський потенціал регіону - це сукупність ресурсів, що перебувають у його розпорядженні з метою організації туристської діяльності.

Основна проблема в дослідженні туристського потенціалу регіону полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто, туристський потенціал є системою, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв'язки між окремими елементами потенціалу модифікують вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу в новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку.

Наведене твердження дало автору підставу стверджувати, що туристський потенціал регіону - це складна, організована, динамічна система, яка формується з безлічі елементів, які знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії і виконують різні функції в процесі створення і надання туристичного продукту необхідної кількості та якості і в строки, певні ринком.

Оскільки туристський потенціал регіону є системою, відповідно, йому притаманні такі властивості будь-якої системи, як цілісність і подільність елементів. Разом з тим туристський потенціал володіє особливими, тільки йому притаманними характеристиками.

У вітчизняній і зарубіжній літературі, присвяченій проблематиці туристського потенціалу, наводиться велика кількість визначень різних його видів, проте відсутня загальна класифікація за різними ознаками.

 

2. Рекреаційний потенціал водних об`єктів

В реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров'я населення, не можна обмежуватись діяльністю тільки медичних закладів. Необхідний широкий комплекс заходів, які б охоплювали практично всі сторони діяльності сучасної людини. В цьому зв'язку великого значення набуває організація повноцінного і ефективного відпочинку населення, який розглядається як активна діяльність з профілактики, відновлення і підтримки необхідного рівня фізичного і психічного здоров'я.

Вимоги рекреації до стану навколишнього середовища різноманітні, оскільки на характер рекреаційного використання акваторій і берегових зон особливо впливає сукупність природних і антропогенних факторів. Географічне положення, параметри водних об'єктів, їх гідрологічний, гідрофізикохімічний і гідробіологічний режими, економічна і транспортна освоєність території, склад учасників водогосподарського комплексу на крупних і середніх водних об'єктах, об'єм складу стічних вод, характер і масштаби забруднення оточуючого середовища, а також інші фактори визначають рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок.
Одним з основних природних факторів, який визначає рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів, є розміщення їх в тій чи іншій природно-кліматичній зоні. Географічне положення, обумовлюючи природно-кліматичні умови, в значній мірі визначає набір рекреаційних занять на даному водному об'єкті і разом з тим обмежує у часі ті чи інші види відпочинку і спорту. Масштаби розвитку більшості літніх видів спорту на водоймах в значній мірі залежать від температури води і повітря. Нижньою межею температури води рекреаційних водойм прийнято вважати +17°С, в основному це стосується купання, водних лиж і деяких інших видів відпочинку. Тому період, придатний для рекреаційного водокористування, визначається датами переходу температури води через цю критичну точку.
Врахування кліматичних факторів (температури і вологості повітря, атмосферного тиску, кількості сонячних днів) має дуже важливе значення при розміщенні лікувально-оздоровчих закладів кліматотерапевтичного профілю.
Типи ландшафтів у берегових зонах належать до числа найважливіших природних факторів, які визначають рекреаційну цінність акваторій. Значно підвищує рекреаційну цінність водних об'єктів наявність на їх берегах лісів, оскільки вони створюють комфортніші умови для відпочинку, захисту від вітру та інтенсивної сонячної радіації, а також сприятливо впливають на психофізіологічний стан людини. Так, наприклад, в помірних широтах сухі соснові бори і березово-соснові ліси на побережжі є найкомфортнішими і привабливими для відпочинку.
Рибогосподарський потенціал водних об'єктів суттєво впливає на масштаби їх рекреаційного використання, оскільки любительська риболовля є одним з наймасовіших видів водних рекреацій. Тому важливо, щоб гідрологічний і гідрохімічний режими водойм були оптимальними для відновлення рибних ресурсів.
Значний вплив на масштаби рекреаційного використання водних об'єктів мають такі фактори, як транспортне освоєння і доступність водойм. Для короткочасного відпочинку без ночівлі межею транспортної доступності вважається 60-70 кілометрів (тобто не більше 2 годин їзди на транспорті). Для короткочасного відпочинку з ночівлею ця межа може бути збільшена до 3-4 годин, а для тривалого відпочинку - до 1-2 доби. Рекреаційна цінність водних об'єктів особливо зростає тоді, коли їх берегова зона обладнана відповідним чином, тобто створена рекреаційна інфраструктура - пляжі, суднові станції, причали, пункти харчування, лікування, прокату, розваг, санітарно-технічне облаштування.
Якщо вести мову про масштаби розвитку рекреації, слід пам'ятати і враховувати, що різні види рекреаційної діяльності вимагають специфічних вимог до параметрів водойм і берегової зони, а також до якості оточуючого середовища. Ці фактори можуть відігравати основну, а іноді і вирішальну роль при визначенні рекреаційної цінності акваторіально-територіальних комплексів. Наявні параметри акваторії і берегової зони, які рекомендуються для оптимальних умов відпочинку, коливаються в дуже широких межах.
Наприклад, у США за різними нормами вважається, що на одне веслове судно необхідно мати від 0,4 до 2 гектарів водної поверхні, на моторне і вітрильне судно - від 1,2 до 8, на водні лижі - від 4 до 16 гектарів акваторії. В різних країнах на одну людину, що купається, рекомендується від 5 до 23 квадратних метрів водної поверхні, від 20 до 46 квадратних метрів пляжу і близько 300 квадратних метрів прибережної території.
На території пляжу повинні виділятися наступні функціональні зони: відпочинку - 40-60% загальної площі, обслуговування - 5-8%, спортивні - 10%, озеленення - 20-40%, дитячого сектора - 5-7% і піших доріжок - 3-5%. Повніше уявлення про оптимальні параметри акваторій, придатних для різних видів рекреаційних занять, можна отримати з даних таблиці 1. Ці дані показують, що параметри акваторій для тих чи інших видів змінюються в досить широкому діапазоні.

Таблиця 1.

Курсова робота

на тему:

«Аналіз методичних підходів до оцінки рекреаційного потенціалу водних

об`єктів»

студент 3 курсу

Група

Лисенко Євгеній

Зміст

Сутність рекреаційного потенціалу

2. Рекреаційний потенціал водних об`єктів