ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рекреаційні ресурси природних водойм і водотоків (річки, озера,моря)



Рекреаційні ресурси штучних водойм і водотоків (водосховища, ставки, канали)

Методика оцінки водорекреаційного потенціалу


 

Сутність рекреаційного потенціалу

Перехід України до ринкової економіки та її інтеграція в систему світових фінансово-економічних в’язків поставили перед вітчизняною рекреаційною географією необхідність якнайшвидшого вирішення такої непростої задачі, як оцінки (у тому числі економічної) рекреаційного потенціалу регіонів. У науковому плані інтеграція рекреаційної та соціально-економічної (суспільною) географії робить неминучим уточнення сутності самого поняття «рекреаційний потенціал території». Це пов'язано з тим, що конкретна практика рекреаційних досліджень в рамках різних напрямків географічної науки призвела до неоднозначності його розуміння.

Вітчизняні та зарубіжні науковці у більшості випадків поняття «потенціал» розглядають як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані для виробничої діяльності, задоволення потреб споживачів, отримання суспільного ефекту за певних сприятливих умов.

По-перше, досить часто зустрічається «вузька», тільки природознавча трактування рекреаційного потенціалу. Наприклад, Н.Ф. Реймерс під рекреаційним потенціалом розуміє одне з приватних відображень (один з показників) природно-ресурсного потенціалу, як ту чи іншу ступінь здатності природної території робити на людину пов'язане з відпочинком позитивне фізичне, психічне і соціально-психологічний вплив. З точки зоруЮ.В. Поросєнков, та Е.В. Мішон, відповідно до комплексної географічної системно-структурною методологією до складу рекреаційного потенціалу повинні входити всі об'єкти рекреаційної діяльності - не тільки природні, а й історичні, і соціально-культурні, тобто різного роду пам'ятки, що володіють привабливістю для рекреаційної діяльності.

Вітчизняні та зарубіжні науковці у більшості випадків поняття «потенціал» розглядають як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані для виробничої діяльності, задоволення потреб споживачів, отримання суспільного ефекту за певних сприятливих умов.

Розглядаючи еволюцію поняття “потенціал”, варто згадати праці В. Воблого[17], який дає визначення потенціалу виробничих сил, як потенційній можливості країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Певне уточнення вніс В. Вейц[18], а саме, що потенціал виробничих сил включає не тільки певні матеріальні елементи, а й матеріальні умови. Тобто він робив наголос на тому, що потенціал може реалізувати свої можливості тільки за певних сприятливих умов.

З часом сформувалася певна група науковців, які стверджували, що потенціал – це сукупність необхідних для функціонування та розвитку системи різних видів ресурсів. Недоліком визначення поняття “потенціал”вважають його ресурсну прив’язаність, коли під потенціалом розуміли сукупність певних ресурсів і не враховували умов його використання. На це звернув увагу Л. Абалкін[19], зауваживши, що потенціал і ресурси – це зовсім різні поняття. На його думку, потенціал – це узагальнена характеристика ресурсів, прив’язана до місця й часу. Він робить акцент на умовах використання певних ресурсів, виділяючи при цьому місце розташування та час використання. Таке визначення може характеризувати природно-рекреаційний потенціал, як складову стратегічного, який має територіальну прив’язаність, а також, враховуючи сезонність певних видів діяльності, часову залежність використання.

Ще один напрям дослідження розглядає потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання[20,с. 6].

Термін «потенціал» у своєму етимологічному з наненіі походить від латинського слова «potentia» і означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки трупу можуть стати реальністю.

У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, кошти, які можуть бути використані, або як рівень потужності в будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. У «Великому економічному словнику» під редакцією О.М. Азріліяна[1] під цим терміном розуміється сукупність наявних засобів, можливостей у якій-небудь сфері.

Таким чином, терміни «потенціал», «потенційний» означають наявність у кого-небудь або чого-небудь прихованих можливостей, які ще не виявлені, або здатність діяти в визначенних сферах.

У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрями. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фигурнов та ін) стверджують, що потенціал - це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів без урахування їх взаємозв'язків. Визначаючи досліджувану категорію, необхідно взяти до уваги становище академіка Л.І. Абалкін про те, що поняття «потенціал» і «ресурси» не слід протиставляти [10]. Потенціал (економічний, виробничий, туристський)-це «узагальнена, збірна характеристика ресурсів», прив'язана до місця і часу[10]. У літературі трактування поняття «потенціал» як певної сукупності ресурсів, головним чином економічних, знаходить все більше прихильників. В.М. Архангельський [10] під потенціалом розуміє засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або вирішення певної задачі, тобто сукупність реальних ресурсів. «Ресурсне» розуміння потенціалу має важливе значення для планування та управління будь-якою діяльністю, але не вичерпав найістотніших його характеристик[10].

Інша група авторів, що дотримується другого ресурсного підходу, трактують потенціал як сукупність ресурсів, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ, тобто враховується взаємодія ресурсів.

Вчені третього напряму розглядають потенціал як здатність комплексів ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Потенціал, на їхню думку, - це цілісне уявлення про єдність структури і функцій об'єкта, виявлення їх взаємозв'язку.

Все вище вказане свідчить, що до цих пір домінує обмежений підхід до економічного трактування сутності потенціалу - перший визначає потенціал як сукупність ресурсів, другий - як здатність господарської системи випускати продукцію, третій - як можливість виробничих сил досягти певного ефекту. Цікавою є запропонована

Н.Т. Ігнатенко і В.П. Руденко класифікація поняття «потенціал», що зустрічаються у вітчизняній науковій літературі: в 42% випадків смислове значення терміна «потенціал» асоціюється з сукупністю природних умов і ресурсів (багатств), можливостей, запасів, коштів, цінностей; в 18% - з потужністю виробництва, фондів, багатств, ресурсів країни (регіону); в 16%-з ресурсними, економічними, природними можливостями; в 8% - зі здатністю продуктивних сил до досягнення певного ефекту[10]. О. Шаблій згрупував підходи до визначення потенціалу за трьома ознаками: носій – властивість – відношення. Причому перший можна характеризувати як сукупність умов, ресурсів, тобто він носить номінативний аспект потенціалу; другий – відображає атрибутивний аспект та характеризує якісні та кількісні означення потенціалу, включаючи такі значення, як “потужність”, “можливість”, “здатність”. Оскільки рекреаційний потенціал може використовуватися у сільськогосподарських, промислових чи водогосподарських цілях, то врахування атрибутивного аспекту є досить важливим при аналізі. Третій аспект – релятивний – включає лише шостий з вище перерахованих підходів під назвою “продуктивність”. Цей підхід відображає відношення між потенціалом та його використанням, що у свою чергу є диференціальною характеристикою його ефективності[23, с. 104].

На основі критичного аналізу та узагальнення можна зробити висновок, що потенціал – це сукупність чинників та умов, які характеризують можливості розвитку рекреаційної системи з метою досягнення відповідного рівня її конкурентоспроможності.

Деякі науковці у своїх дослідженнях робили спроби формування такого типу потенціалу рекреаційної системи, який би відображав можливості її розвитку в сучасному і майбутньому періодах, та відповідав її функціональному призначенню. Одним із таких є рекреаційний потенціал, під яким О. Шаблій розуміє систему природних і суспільних об’єктів, їх властивостей і відношень, які можуть використовуватись або використовуються для цілей оздоровлення чи відновлення, поповнення, розширення чи нагромадження духовних і фізичних сил людини у вільний від основного виду діяльності час[23, с. 105]. Крім цього, акцентуючи увагу на відмінностях між рекреаційними ресурсами та рекреаційним потенціалом, він стверджує, що різниця полягає насамперед у тому, що “якщо перше включає в себе лише множину об’єктів природи, що мають рекреаційні властивості, і деякі історико-культурні об’єкти з подібними рисами, то в обсяг рекреаційного потенціалу крім цього ще входять рекреаційна інфраструктура та сукупність людей, робоча сила, зайнята реалізацією рекреаційних послуг. Це, як мінімум”. Водночас О. Шаблій стверджує, що рекреаційний потенціал залежить від структури рекреаційної системи. Виходячи з цього, стратегічний потенціал володіє тими ж властивостями.

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе, але й практичне значення, оскільки уявлення про сутність визначає підхід до його оцінки, вимірювання і управління.

Вище сказане справедливо і для поняття «туристський потенціал регіону».

A.B. Дроздов цілком справедливо зазначає деяку розмитість терміну «туристсько-рекреаційний потенціал» і відчутний різнобій у його трактуванні і використанні. У вітчизняній літературі, що зачіпає проблематику туристської діяльності, дане поняття використовується дуже рідко.

Доцільно розрізняти об'єктну і суб'єктну трактування цього терміну: перша пов'язана з об'єктом, потенціал якого характеризується (наприклад, потенціал Бахчисарайського району), друга - визначається цільовою установкою, конкретним завданням, для якої передбачається використовувати потенціал (рекреаційний, туристський і т. д. )[17].

Визначення рекреаційного потенціалу, а точніше «рекреаційного потенціалу ландшафту» дано в тлумачному словнику «Охорона ландшафтів»: «рекреаційний потенціал ландшафту - сукупність природних і культурних умов, що роблять позитивний вплив на людський організм і забезпечують шляхом поєднання фізичних і психічних факторів відновлення працездатності людини»[7 ].

Однією з дуже суттєвих в цьому визначено служить слово сукупність. Саме тому термін «потенціал», при всій його близькості терміну «ресурс», відрізняється від останнього тим, що хоча і застосовується у формі однини, але завжди має на увазі сукупність характеристик, предметів, явищ.

Ще одна відмінність потенціалу від ресурсу полягає в тому, що потенціал досить чітко пов'язаний з конкретним завданням, для вирішення якої він визначається, в той час як ресурс хоча і розглядається в контексті свого призначення, але його зв'язок з конкретним користувачем не настільки визначена. Так, наприклад, водний ресурс або водні ресурси території можуть використовуватися і туристами, і промисловістю, і сільським господарством. Те ж саме відноситься і до лісових ресурсів. Якщо ж ми говоримо про туристський потенціал території і оцінюємо при цьому його водний компонент, то відразу беруться саме ті властивості водойми або річки, які істотні для їх туристського використання.

Нарешті, опис потенціалу будь-якого об'єкта, як правило, передбачає і оцінку цього потенціалу у порівнянні з потенціалом іншого об'єкта.

Таким чином, поняття «туристський потенціал» по відношенню до поняття «туристський ресурс» виступає як більш широке, в деякому сенсі як збірне. Зрозуміло, незважаючи на показані відмінності, обидва ці поняття можна вживати з достатнім ступенем свободи, оскільки контекст все ж часто дозволяє зрозуміти, яке в них вкладається зміст. Однак далі обидва ці поняття будуть вживатися не як синоніми, а саме так, як вони визначені вище.

Ніколаєнко Т. В. під туристичним (рекреаційним) потенціалом території розуміє всю сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов для організації туристської (рекреаційної) діяльності на даній території.

Під туристичним (рекреаційним) потенціалом території розуміється наявність на ній певних унікальних або, принаймні, цікавих не тільки для місцевих жителів об'єктів. Хоча це не цілком обов'язкова ознака, а тільки бажаний варіант.

Шматків А. С., Лисікова О. В. туристським (рекреаційним) потенціалом території називають відношення між фактичною і гранично можливою чисельністю туристів, яка визначається виходячи з наявності туристських (рекреаційних) ресурсів (проте, на думку автора статті, дане визначення швидше відображає ступінь використання туристського потенціалу, ніж дає уявлення про його сутність).

Туристський (рекреаційний) потенціал - це здатність території прийняти певну (граничну) кількість туристів (рекреантів), при якому не відбувається порушення стану природної та екологічної рівноваги.

На думку Дорогунцова С. І., Хвесік М. А., Горбача Л. М., Пастушенко П. П[4] економічний туристський потенціал - це здатність суб'єктів господарювання та органів управління формувати туристський (рекреаційний) продукт території шляхом використання сукупних ресурсів розвитку території з метою задоволення потреб населення і цільових ринків.

Дроздов А. В.[5] вважає, що туристсько-рекреаційний потенціал - сукупність приурочених до даного об'єкта (території) природних і рукотворних тіл і явищ, а також умов, можливостей і засобів, придатних для формування туристського продукту і здійснення відповідних турів, екскурсій, програм.

Голіков Д П.[3] дав таке визначення туристського потенціалу регіону – «це здатність наявних на території регіону туристських ресурсів привертати увагу туристів і забезпечувати максимально повне задоволення їх потреб під час подорожі.»

Брусокене Т. В.[2] трактує туристський потенціал регіону так: «це всі приховані, нереалізовані можливості (ресурси), які є у регіону і які можуть бути реалізовані для вирішення завдань регіональної туристської діяльності.»

Шматків А. С., Арсеньєва Е. І., Феоктистова Н. В.[8]дали наступне визначення: «туристський потенціал - це сукупність природних та історико-культурних об'єктів і явищ, а також соціально-економічних і технологічних передумов для організації туристкою діяльності на певній території, причому дана діяльність неодмінно повинна зводитися до дотримання базових принципів туризму.»

Проаналізувавши підходи до визначення «туристський потенціал», можна зробити висновок, що вчені - як географи, так і економісти - в основному дотримуються другої ресурсної концепції, згідно з якою потенціал - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, необхідних для досягнення певних цілей. Узагальнюючи вищесказане, автор статті вважає коректним таке визначення терміну «туристський потенціал регіону», що об'єднує положення даної концепції та результуючої концепції: туристський потенціал регіону - це наявність у нього можливостей до розвитку туристської індустрії і отриманню від її функціонування позитивного соціально-економічного ефекту і підвищенню рівня туристської привабливості цього регіону; туристський потенціал регіону - це сукупність ресурсів, що перебувають у його розпорядженні з метою організації туристської діяльності.

Основна проблема в дослідженні туристського потенціалу регіону полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто, туристський потенціал є системою, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв'язки між окремими елементами потенціалу модифікують вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу в новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку.

Наведене твердження дало автору підставу стверджувати, що туристський потенціал регіону - це складна, організована, динамічна система, яка формується з безлічі елементів, які знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії і виконують різні функції в процесі створення і надання туристичного продукту необхідної кількості та якості і в строки, певні ринком.

Оскільки туристський потенціал регіону є системою, відповідно, йому притаманні такі властивості будь-якої системи, як цілісність і подільність елементів. Разом з тим туристський потенціал володіє особливими, тільки йому притаманними характеристиками.

У вітчизняній і зарубіжній літературі, присвяченій проблематиці туристського потенціалу, наводиться велика кількість визначень різних його видів, проте відсутня загальна класифікація за різними ознаками.

 

2. Рекреаційний потенціал водних об`єктів





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.233.139 (0.009 с.)