Організація рекреаційної діяльності в Криму

Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральні води, грязі), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Україні притаманний помірно континентальний клімат і тільки на півдні Криму – середземноморський.

Рекреаційні ресурси пляжів відіграють важливу роль у роботі курортів на березі морів, річок, озер. Так у Криму є штучні та природні лікувальні пляжі.

Територіальна структура рекреаційного комплексу Криму складається з багатьох ланок. Державною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо розміщені санаторії, пансіонати, бази створюють рекреаційні пункти. Населений пункт з кількома рекреаційними пунктами називається курортом. Сукупність рекреаційних пунктів і курортів, що використовують означену територію і розміщену на ній інфраструктуру утворюють рекреаційний район (як то Кримський).

Специфіка економіко-географічного положення. сприятливі кліматичні умови, наявність кваліфікованих трудових ресурсів – усе це вплинуло на загальний розвиток АР Крим, як цілісного рекреаційного, агропромислового та територіально господарського об’єкту України. Економіка АР Крим базується на машинобудування (насамперед, суднобудування і судноремонт, сільськогосподарське машинобудування), харчовій промисловості, зерновому господарстві, виноградарстві, курортному господарстві, морському транспорті.

Природні передумови формування комплексу. Взагалі інтеграція природно-ресурсного потенціалу Криму не висока – лише 9,8% загальноукраїнського, це пояснюється відносною бідністю на корисні копалини. Але є два фактори, які компенсують дефіцит мінеральних ресурсів: це – теплий клімат і море.

Щодо природного Криму Кримська гірська фізико-географічна область знаходиться на півдні Кримського півострова. Простягається вона вздовж північного узбережжя Чорного моря на 180 км. від мису Херсонес до м. Феодосії. На півночі гірська система межує із степовою зоною, а на півдні омивається водами незамерзаючого Чорного моря. Кримські гори є складчасто-бриловою системою альпійської геосинклінальної зони. Кримські гори складаються з трьох паралельних пасм – Головного, Внутрішнього і Зовнішнього.

Зовнішнє пасмо (північне) – найнижче (250-350 м). Воно у північному напрямку поступово переходить у рівнину. Внутрішнє (середнє) пасмо має висоту 400-600 м. Найвищим є Головне пасмо (південне) – 1200-1500 м, яке круто, майже вертикально обривається до Чорного моря. Воно має хвилясту поверхню і складається з окремих плоско вершинних плато, які тут називають яйлами (татарське слово “яйла” означає “літнє пасовище”). У цьому пасмі, на Будуган-Яйлі, знаходиться найвища точка Кримських гір – вершина Роман-Кош (1545 м.).

Характерною рисою Кримських гір особливо Головного пасма, де поширені вапнякові породи, є наявність різноманітних карстових форм рельєфу. Зустрічаються дуже глибокі провалля, печери. На дні багатьох із них зустрічаються підземні потоки і озера. Які є важливим де жерлом живлення для річок Криму.

Всі пасма глибоко розчленовані повздовжніми і поперечними річковими долинами, які місцями мають каньйоноподібну форму. Найбільше приваблює численних туристів Великий Кримський каньйон (5).

Область гірського Криму з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо і передгір’я. Тут температура повітря однакова і становить у січні від – 8⁰, в липні +15⁰, а кількість опадів різна: у передгір’ях – 400-500 мм, на Головному пасмі – 900-1200 мм.

У приморських передгірних районах клімат середземноморського типу, що характеризується недостатньою вологістю влітку і м’якою зимою. Клімат тут надзвичайно сприятливий. Період з t⁰ > 10⁰ С – 7 місяців.

Це один з головних курортних районів: він розташований на причорноморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Асія (на заході) до Семидвір’я – на сході. До нього належать: Батиламан – Ласпі, Форс-Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Алупка, Місхор, Ялта, Гурзуф, Карабах, Алушта.

Алушта – один з найгарніших куточків Криму. Він оточений пасмом грі, проте вони недостатньо захищають його. Через перевали пн. вітри прориваються до Алуштинської долини. Тому весна і зима тут трохи холодні, ніж у Ялті, літо – меш жарке. Є природі пляжі.

Ялта розташована на березі морської затоки. Частина головного пасма Кримських гір утворила навкруги Ялти амфітеатр, що опускається до моря. Гірські схили над Ялтою вкриті віковими соснами та виноградником, На території курорту багато парків, скверів, квітників, протікають річки. Завдяки географічному положенню Ялти клімат тут належить до теплого морського. За 3 км. на підведений захід від Ялти, на східному схилі гори Монаді, розташований курорт Лівадія. Його привадою та одним із лікувальних фактів є Лівадійський парк. Основною архітектурною пам’яткою Місхорського узбережжя є мис із Ластівчином Гніздом. Окрасою курорту Місхор є також парк. Пляжні й кліматичні природні ресурси лягли в основу курорту Кастрополь. Курорти пд. берегу Криму та Гірського Криму спеціалізуються на лікуванні хворих із неспецифічними захворюваннями дихальної та нервової систем.

Кримський регіон, не дивлячись на свій колосальний курортний і туристичний потенціал, займає вельми скромне місце на світовому ринку туристичних послуг. Для Кримського півострова припадає на частку менше половини відсотка від загального об’єму таких послуг, тоді як туризм, історія розвитку якого в Криму налічує більше 100 років, може і повинен стати пріоритетним напрямом в економіці регіону, як сфера міжнародного бізнесу.

Значний об’єм природно-ресурсного потенціалу, різноманітність природних умов, історичні традиції господарського освоєння і соціокультурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Криму як один із стратегічних напрямів його регіонального розвитку. Рекреаційно-туристичний комплекс Кримського півострова включає понад 3 тисячі об’єктів природного і антропогенного характеру, з них 64 % зосереджені в Південнобережній зоні, 10% в Центральній (Сімферополь, Бахчисарай і Белогорський район), по 5% – в Північній (Джанкой, Червоногвардійський, Красноперекопській, Першотравневий і Чорноморський райони) і Східній (Ленінський, Кировський і Радянський райони) зонах, і 16% в Західній (Сакській і Чорноморський райони). У Евпаторії в 2007 р. відпочиває 7,2 тис. чіл, що на 30% більше в порівнянні з 2006 р., їх приймають близько 20 здравниць.

На території автономії розташовано понад 11,5 тис. пам’ятників історії, культур і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій і релігій. Тут знаходиться 26 родовищ лікувальної грязі і ропи, більше 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заповідники (зокрема 16 загальнодержавного значення), 87 пам’ятників природи (13 – загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ, 850 карстових печер (з них 50 визнані фахівцями придатними для облаштування і відвідин туристами), шахт, колодязів, і більше 30 парків – пам’ятників садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і світового значення.

Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% об’єму всіх рекреаційних ресурсів, 10% місткості готельного фонду, 40% місткості здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів.

У регіоні є необхідні умови і можливості, інфраструктури екологічного і соціального туризму в сільській місцевості, елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються популярні раннє активні види туризму (гірничо-велосипедний, археологічний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський).

Серед росіян все більш популярним стає гірський кримський туризм, спортивні тури – джіпінг, гірський велосипед, дайвінг, пішохідні і спелеотури взимку, – катання на лижах на Ай-петрі та інші

Питома вага доходів, отриманих госпрозрахунковими санаторно-курортними установами, склав 14,5%. Як і раніше найбільш освоєною частиною півострова є район Ялти, що проводить близько 64% всього об’єму туру слуг. Менше всього освоєний Північний і Західний Крим.

Наявність різних структур і соціальних груп (органи влади, підприємці, суб’єкти туристичної діяльності, учені, неурядові організації, політичні структури, рекреанти) приводить до необхідності обліку відмінності їх цілей і інтересів при плануванні розвитку рекреаційного комплексу.

В даний час в АРК здійснюють туристичну діяльність понад 700 суб’єктів підприємництва. Зокрема іноземним туризмом займаються близько 300 підприємств, внутрішнім – близько 400, зарубіжним – 180. З числа суб’єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу живлення; мають 85 підприємств, власну базу розміщення – 51.

Отже, Крим має потужний рекреаційний комплекс, проте розвиток комплексу стримується низкою проблем, як-от збільшення пропускної здатності рекреаційного господарства, нерівномірному використанню рекреаційного господарства, тобто сезонність тощо. На жаль, на сьогоднішній день матеріально-технічна база рекреаційних установ, асортимент і якість послуг відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність кримського регіону на міжнародному ринку відпочинку, оздоровлення, санаторно-курортного лікування і туристичних послуг.