Кримський економічний район.

До складу входить Автономна республіка Крим.

Економічно географічне положення Кримського економічного району: знаходиться на півдні України. На півночі розташованій Причорноморський економічний район; на сході, півдні та заході-розташовані Чорне і Азовське моря.

Рельєф: рівнини Степового Криму та Кримські гори.

Крим за особливостями рельєфу поділяється на три частини: - рівнинну/ - гірську/ - південне бережну

Територія багата рудними і нерудними корисними копалинами, тому промисловий потенціал тут досить високий. Азово-Чорноморський басейн володіє ресурсами моря - мінеральними, органічними (солі, живі організми, сама вода).

Завдяки наявності гірських ландшафтів і зони субтропіків, район посів своє виняткове місце в системі сільськогосподарського виробництва України. Таким чином, в передгір'ях вирощується виноград, тютюн і теплолюбні фрукти, а на схилах гір розвинене вівчарство. Південний берег Криму за природними умовами нагадує родюче Середземномор'я.

Рекреаційні ресурси винятково багаті - м'який клімат, гірські ландшафти, морські пляжі, солоні озера з лікувальними грязями, джерела мінеральних вод (Євпаторія, Саки, біля Сімферополя, Старого Криму, на Керченському п-ві). В районі 130 санаторіїв і 122 будинки відпочинку (1/3 від їх загальної кількості в країні). Курорти - на південному (Ялта, Алушта, Алупка та ін.), південно-східному (Судак, Коктебель, Феодосія та ін.) і західному (Саки, Євпаторія та ін.) узбережжях Криму.

Мінеральні ресурси: газ і нафта, залізні руди, кухонна сіль, магнієві, бромисті, йодисті солі, вапняки флюсові, черепашник, мармур, базальт, діорит.

Середня густота населення становить - 93чол./км2. Щільність населення дуже низька, міські поселення розташовані в основному вздовж узбережжя.

Галузева спеціалізація промисловості. Наявні рибна, машинобудівельна(виробництво морських і річкових суден, сільськогосподарських машин, верстатів, шляхобудівельних машин, обладнання для хімічної, легкої та харчової промисловості, прилади, електромотори та апаратура, гірнича устаткування), хімічна (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, лаків, фарб, добрив) та курортна промисловість (в районі 130 санаторіїв і 122 будинки відпочинку (1/3 від їх загальної кількості в країні).

Центри промисловості. Рибна-Керч, Ялта, Феодосія.

Машинобудування - Керч, Джанкой, Сімферополь, Феодосія.

Хімічна промисловість -Сімферополь, Севастополь, Красноперекопськ.

Курортна промисловість - Ялта, Алушта, Алупка, Феодосія, Євпаторія, Саки та інші.

Промисловими вузлами в кримському економічному районі є: Сімферопольський(місто - Сімферополь), Севастопольський(Севастополь), Керченський(Керч) та Саксько-Євпаторійський (міста - Євпаторія та Саки).

Промисловість виробляє 3,3% валової продукції галузі.

Транспорт.

Розвинені всі види транспорту. Головну роль відіграють морський транспорт, також розвинений автомобільний та залізничний.

Транспорт і зв'язок забезпечують 3,5% валового продукту галузі.

Ввіз та вивіз продукції.

Кримський район відправляє в інші райони виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову та лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви, морські судна тощо.

На характер зв'язків Криму з іншими районами країни накладає відбиток недостатнє забезпечення півострова багатьма видами природних ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять: продукти лісової промисловості (целюлоза, папір), будівельні матеріали, чорна та кольорова металургія, нафта, вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості.

Проблемами та перспективи розвитку.

Проблеми:

- не досить чиста і недостача води;

- видобування гальки на пляжах і вапняків у кар'єрах Криму;

- використання території району з рекреаційною метою;

- бездумна експлуатація природних ресурсів шумове забруднення;

- розміщення військово-повітряні та морські бази у курортних містах.

Висновок: Кримський економічний район має вигідне приморське положення і знаходиться на перехресті транспортних шляхів державного і міжнародного значення. Господарство району базується на багатогалузевому машинобудуванні, потужному АПК.

5 північно Східний економічний район,

Сх. Ек. р-н (Полтавська, Сумська та Харківська обл.) – промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в заг.держ. поділі праці є галузі машинобуд. та металообробки, хімічна пром.

Через Сх.ек.р-н проходять важливі транспорті шляхи: міжнар. коридор Європа-Азія(через Сумську обл), траса міжнар.значення Москва-Сімферополь (Харк.обл). Важливе місце в структурі ек-ки р-ну займають харчова і легка промисловість, а також АПК. Розвиток с\г відбувається на осн використання великих площ ріллі і природних кормових угідь.

У р-ні домінує обробна пр-сть, яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпровя, ліс з Карпатського і Пн-Сх районів, різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК – масло і молочні продукти, вироби скляної і фарфоро-фаянсової пр-сті.

Основні галузі спеціалізації: нафтова, нафтопереробна, машинобудування (енергетичне, тракторне,с/г-ке,електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобуд.),електронна пром, пром. буд матеріалів, легка, харчова.

Ринкові умови вимагають вдосконалення спец-ії р-ну на розвитку осн. експортно-орієнтованих галузей мб, легкої і харчової пром у великих містах, активізації ек. розвитку в сер. і малих містах.

Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами (Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка.). У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія.

Потужна галузь р-ну – будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу Харкова).

Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Пн-Сх район має потужний

АПК. Основу його становить с/г. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м’ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м’ясо-сальний і сальний напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво.

Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п’яту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Куп’янську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл).

Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми.

 

6. Північно-зах економічний район Склад: Волинська, Рівнен., обл.

Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво вантажопасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хіміко-індустріальний комплекс району орієнтується в основному на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо. Лісовиробничий комплекс Північно-Західного економічного району складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Ківерці, Радивилів, Луцьк, Рівне). Сільське господарство Полісся спеціалізуються в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку власної сировини, а тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії. Основними центрами комплексу є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни. Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.