Фінансова бухгалтерська звітність в управлінні підприємством

Згідно НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

 

На сьогоднішній день виділяють загальну, спрощену й консолідовану звітність. Зокрема її вид визначає комплектність форм для складання і подачі.

Загальна річна фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, приміток до фінансової звітності і додатку до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Форми № 1-4 складають підприємства, організації й інші юрособи усіх форм власності, а також ті, що складають звітність за МСФЗ, крім банків, бюджетних установ, суб’єктів малого підприємництва.

Форму № 5 можуть не складати малі підприємства, бюджетні установи, банки, а також підприємства, які складають звітність за МСФЗ.

Форма № 6 не складається малими підприємствами, неприбутковими установами, банками, бюджетними установами, підприємствами, які складають звітність за МСФЗ. Всі інші зобов’язані її складати, тільки якщо:

- публікують свою річну фінансову звітність;

- займають монопольне становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг);

- у відношені до продукції підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін.

Спрощену річну звітність складають:

1) представництва іноземних суб’єктів господарювання;

2) суб’єкти малого підприємництва (СМП) (до них відносяться, коли чисельність робітників не перевищує 50 осіб за рік і валовий дохід не більше 70 млн. грн.), крім страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансово-кредитних і небанківських установ, суб’єктів підприємництва, які здійснюють обмін іноземної валюти, виробляючим й імпортуючим підакцизні товари; підприємств, в уставному фонді яких частка вкладів, які належать юрособам-засновникам і їх учасникам, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%;

3) СМП-юрособи, які сплачують податок на прибуток підприємств за ставкою 0% і мають право на ведення спрощеного бух обліку доходів і витрат;

4) Юрособи-платники єдиного податку, які відносяться до 4 і 6 групи.

Спрощена річна звітність складається з комплекту форм:

форми № 1-м «Баланс», 2-м «Звіт про фінансові результати»складають ті суб’єкти господарювання, що зазначені у пунктах 1 і 2;

форми № 1-мс «Баланс» і 2-мс «Звіт про фінансові результати» складають ті особи, що зазначені у пунктах 3 і 4.

Консолідовану фінзвітність подає материнське підприємство.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1223 фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2013 року;

допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2014 року.

Всі інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

В балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.

Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми наводяться окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі I «Власний капітал» балансу. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансову звітність подають всі юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності у терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України у Постанові від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (зі змінами й доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1543) — не пізніше 9 лютого наступного за звітним року. Державному реєстратору річну звітність подають до 1 червня, а консолідовану, не пізніше 15 квітня.

Крім того, публічні акціонерні товариства, підприємства-емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страхувальники та інші фінансові установи повинні до 30 квітня наступного за звітним року опублікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком, на власній сторінці в Інтернеті і в періодичних або неперіодичних виданнях.

Фінансова звітність складається у тисячах гривень; суб'єкти малого підприємництва фінансову звітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

У статті звітності, що не заповнюється через відсутність у підприємства відповідних показників, ставиться прочерк.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітності, забезпечення фіксування всіх господарських операцій та зберігання оброблених первинних документів, регістрів обліку, звітності протягом встановленого терміну відповідно до ст.8 п.З Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на власника (власників) або уповноважений орган (посадову особу), які згідно з законодавством чи установчими документами здійснюють керівництво підприємствами.

 

Податкова звітність

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Податкова звітність – звітність про нарахування та сплату суб’єктами господарської діяльності і фізичними особами податків, внесків та зборів, визначених законодавством України.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

податкові агенти.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана:

керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

фізичною особою - платником податків або його законним представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.

Податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Першими двома способами можуть скористатися лише малі підприємства (чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції становить не більше 70 млн. грн.).

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, (крім випадків, що зазначені нижче) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З моменту подання податкової декларації, податкове зобов'язання платника вважається погодженим і повинно бути сплачене у встановлені цим законом терміни - протягом 10 календарних днів після граничних термінів подання податкової декларації.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого

розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

6. Внутрішня (управлінська) звітність в управлінні підприємством

Внутрішня (управлінська) бухгалтерська звітність спрямована на забезпечення менеджерів (керівників підприємства) якісною інформацією, необхідною для прийняття обґрунтованих рішень з питань управління підприємством. Ця звітність надає можливість управлінцям приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів при управлінні господарчою діяльністю фірми.

Головні ознаки внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності:

· формування інформації на виході з інформаційної системи бухгалтерського обліку;

· узагальнення даних, подання їх у зручній для користувача формі та у повному змісті для прийняття управлінських рішень.

Підготовку внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності слід розуміти як сукупність засобів, прийомів, способів та методів упорядкування та оптимізації існування внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності та організацію управління цим процесом у часі та просторі.

Контроль якості цього процесу забезпечується шляхом оцінки інформації, яка міститься у внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності, що піддається кількісній оцінці, щоб визначити ступінь відповідності цієї інформації встановленим суб'єктом господарювання нормативно - правовим основам, якими виступають внутрішні розпорядчі та нормативні документи підприємства (накази, розпорядження, інструкції), нормативи чинної законодавчої бази, внутрішньовідомчі документи тощо.

Контроль проводять з ініціативи користувачів даної звітності, а саме: керівництва підприємства, менеджерів різних рівнів управління, інших робітників підприємства.

При цьому слід враховувати той факт, що ця інформація у багатьох випадках належить до сфери комерційної таємниці, доступ до неї обмежений.

Крім того, оперативність, різноманітність і специфічність внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності потребує просторих, детальних, спеціальних знань бізнесу суб'єкта господарювання в усіх аспектах його діяльності, високого ступеня інформування про систему внутрішнього контролю, систему бухгалтерського обліку підприємства.

Для забезпечення якості управлінської інформації особа, що організовує процес формування та інтерпретації внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності, повинна мати повноваження на внесення рекомендацій щодо вдосконалення означених систем.

Внутрішня (управлінська) бухгалтерська звітність повинна бути спроможною своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства в процесі його діяльності. Тому при організації Процесу формування та інтерпретації необхідно враховувати її спроможність реагувати на: умови зовнішнього середовища, для якого на сучасному етапі розвитку України притаманний високий ступень змінності; інфляційні процеси, складність макроекономічних критеріїв та їх значення при формуванні бухгалтерської інформації; необхідність прогнозування ефективності управлінських рішень; варіативність оцінок, критеріїв та методик аналізу при прийнятті управлінських рішень; використання поряд з національною інших валютних плаваючих грошових одиниць; цільову адаптацію до потреб окремих користувачів бухгалтерських звітів.

Ефективна підготовка внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності повинна грунтуватися на визначені відповідних їй принципів.

· цілісность;

· повнота (усебічність);

· безперервність;

· прямоточність;

· субординація;

· динамічність;

· випереджувальне відображення;

· системоутворювальні відносини окремих складових;

· відповідності.

Організація процесу підготовки внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності передбачає чітке окреслення параметрів руху носіїв бухгалтерської інформації.

Для цього необхідно насамперед визначити перелік робіт, які будуть виконуватися під час заповнення форми звітності. Встановлення цього параметру дозволяє організувати роботу виконавців облікової служби та розмежувати функції кожного з метою уникнення їх дублювання або, навпаки, не встановлення окремих видів робіт, що обумовить несвоєчасність складання звітності.

Наступним є встановлення взаємозв'язку окремих форм внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності, який по перше, дозволяє контролювати показники на предмет їх узгодженості та достовірності, а по-друге, є підґрунтям для визначення ще одного параметру «строки підготовки внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності». Узгодження строків спрямоване на виконання такої вимоги користувачів як доречність (своєчасність) звіту.

Базовим параметром, якій впливає на підготовку внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності є спосіб її передачі користувачам.

Як ми зазначали раніше, в залежності від цього звіту поділяють на автоматизовані, частково автоматизовані та ручні. У випадку надання звітів у автоматизований спосіб необхідно чітко регламентувати умови підтвердження факту його надання.

Автоматизація процесу створення цієї звітності дозволяє забезпечити її формування без додаткового втручання облікових працівників - на підставі первинних документів та облікових регістрів.

Однак при цьому існує вірогідність формування звітів на підставі неповної бухгалтерської інформації, наприклад, якщо бухгалтер не зареєстрував в автоматизованій формі прийнятті до обліку первинні документи, або не проконтролював якість відображення бухгалтерської інформації в облікових регістрах. Тому важливим є встановлення додаткових засобів контролю, які унеможливлюють створення внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності доки не будуть проведені всі стадії облікового процесу, на яких формується відповідна інформація. У такому разі можливість формування зазначеної звітності користувачами у межах їх повноважень повинна бути зафіксована визначеною дією в автоматизованій системі (наприклад заповненням константи «остання дата, що врахована при формуванні облікових регістрів», або «дата заборони редагування бухгалтерської інформації»).

Певна річ, доцільним в цьому аспекті є встановлення параметру «технічні засоби, які використовують для підготовки зведених даних».

Як зазначалося раніше, внутрішня (управлінська) бухгалтерська звітність - основне джерело інформації, необхідної менеджеру для ефективного управління діяльністю підприємства.

Таким чином, потреба в інформації - це головна причина створення форм цієї звітності.

Форми внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності на відміну від форм фінансової бухгалтерської звітності не є строго законодавчо регламентованими державою, тому підприємства самостійно визначають і розробляють їх з урахуванням мети і завдань, які стоять перед управлінським персоналом.

Аналізуючи необхідність створення форми внутрішньогосподарської (управлінської) звітності, керівники визначають перелік завдань, для вирішення яких будуть використовувати дані, запропоновані в звіті, а також погоджують напрямки використання і призначення поданої в звіті інформації.

При розгляді доцільності створення форми внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності необхідно оцінювати рівень потреби системи управління в інформації, що буде надана у звіті, а, саме: чи буде надана бухгалтерська інформація використана одразу для прийняття управлінського рішення, або вона буде нагромаджуватися для можливого використання у визначених випадках та окремих ситуаціях, чи може, взагалі, вона не бути використовуватися.

У процесі розгляду всіх можливих варіантів і форм надання інформації аналізується взаємозв'язок цих проблем з іншими підрозділами підприємства, що визначає в подальшому погодженість рішень, які приймають.

Форму внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності проектують за одним із чотирьох існуючих принципів проектування: типізацією, уніфікацією, стандартизацією або спеціалізацією.

Особа, що проектує форму складає перелік всіх необхідних показників, які будуть включені в звіт; встановлює залежність між цими показниками і визначає в якій послідовності їх потрібно записати.

Далі проектувальник займається монтажем форми, що означає розміщення звітних показників бланку звіту з одного або двох боків.

Монтажування здійснюється за одним із таких принципів:

1)анкетний - передбачає розміщення реквізитів на звіті згори і донизу, тобто за вертикаллю;

2)зональний - означає поділ звіту на певні зони, в кожній з яких по одному рядку;

3)табельний (табличний) - це поліпшений зональний принцип, де на кожну зону звіту відведено декілька рядків (табличку);

4)комбінований - це раціональне поєднання в одному звіті всіх попередніх принципів монтування (анкетного, зонального і табельного (табличного).

Проектування і монтування форм внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності сприяє поліпшенню рівня її інформативності та дозволяє скоротити витрати праці на їх складання і зменшити кількість звітів.

Питання для самоконтролю

1. Що таке бухгалтерська звітність? У чому полягає економіко-правова сутність бухгалтерської звітності?

2. Обґрунтуйте вимоги щодо бухгалтерської звітності.

3. Які фактори необхідно враховувати при формуванні змістовної складової бухгалтерської звітності?

4. Як класифікується бухгалтерська звітність?

5. В чому полягає мета складання фінансової бухгалтерської звітності?

6. Охарактеризуйте основні вимоги до фінансової бухгалтерської звітності?

7. Назвіть склад фінансової звітності?

8. Охарактеризуйте основні форми фінансової звітності.

9. Які головні ознаки внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності?

10. Що Ви розумієте під підготовкою внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності?

11. Які принципи організації бухгалтерського обліку використовують при формуванні внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності і чому?

12.У чому сутність графічного методу підготовки внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності?

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Білоусько, В. С. Теорія бухгалтерського обліку [Текст]: навч. посібник / В. С. Білоусько, М. І. Беленкова. - 3 - те вид., перероб. і доп. - К.: Кондор, 2007. - 423 с.

2. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах [Текст]: підручник / за ред. М.Ф. Огійчука. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища освіта, 2003. - 800 с.

3. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України [Текст]: підручник / заг. ред. В. Я. Плаксієнко. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. - 490 с.

4. Васюта-Беркут, О. І. Теорія бухгалтерського обліку [Электронный ресурс]: навч. посіб. / О. І. Васюта- Беркут, Г. Ф. Шепитко, Н. О. Ромашевська; МАУП. - 2-ге вид., стереотип. - Електрон. текстові дані. - К.: МАУП, 2003. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 176 с

5. Вербило О.Ф., Кондрицька Т.П., Ярошинська В.М. Бухгалтерський облік у менеджменті: зміст та методика навчання. Підручник. Частина перша. Теоретичні основи. – К.: НАУ, 2006, с.-232.

6. Грабова, Н. М. Теорія бухгалтерського обліку. 2001 [Текст]: навч. посібник / під ред. М.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2001. - 272 с.

7. Єрмак О.І. Фінансовий облік – І (облік активів): Навчальний посібник. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2009. – 320 с.

8. Закон України «Про бухгалтерський фінансовий облік і фінансову звітність в Україні» №996 від 16 липня 1999р // За матеріалами сайту http_: // zakon.rada.gov.ua. / (зі змінами та доповненнями)

9. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99р. №291.

11. Кучеренко Т.Є., Уланчук В.С., Шайко О.Г. Звітність підприємств: Підручник / За ред.. В.С. Уланчука. – К.: Знання, 2008. – 492 с.

12. Кузнецова С.А. Організація облікової інформації в управлінні діяльністю суб’єктів господарювання: [монографія] / С.А. Кузнецова. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2008. – 224с.

13. Кузнецова, С. А. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навч. посібник: рекомендовано МОН України / С. А. Кузнецова. - Мелітополь: [б. и.], 2008. – 230с.

14. Кузнецова С.А. Кучеркова С.О. Синергія бухгалтерської звітності в управлінні АПК України: Монографія. / За заг. ред. С.А. Кузнецової. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 156 с.

15. Лень В.С., Гливенко В.В. Звітність підприємства: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 612с.

16. Лень В.С. Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 556 с.

17. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Затверджено МФУ 07 лютого 2013 року № 73

18. Облік сільськогосподарської діяльності: Навчальний посібник/За ред. Жука В.М. – К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. – 368с.

19. Облік, аналіз та аудит [Текст]: навч. посібник: рекомендовано МОН України / М. С. Білик [та ін.]. - К.: Кондор, 2008. - 618 с.

20. Організація бухгалтерського обліку (практикум) [Текст]: навч. посібник: рекомендовано МОН України / під ред.: П. М. Майданевича, М. В. Додонової. - Сімферополь: Фєнікс, 2010. - 324 с.

21. Організація бухгалтерського обліку [Текст]: навч. посібник: рекомендовано МОН України / О. Ю. Акименко [та ін.]; за ред. В. С. Леня. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 696 с.

22. Остап'юк, М. Я. Історія бухгалтерського обліку [Текст]: навч. посібник / М. Р. Лучко, І. Я. Даньків. - К.: Знання, 2005. - 276 с.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": Затв. наказом Мінфіну від 27.04.00р. № 92.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": Затв. наказом Мінфіну від 20.10.99р. № 246.

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість": Затв. наказом Мінфіну від 08.Ю.99р. № 237.

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання": Затв. наказом Мінфіну від 31.01.00р. № 20.

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції": Затв. наказом Мінфіну від 26.04.00р. № 91.

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід": Затв. наказом Мінфіну від 29.11.99р. № 290.

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Затв. наказом Мінфіну від 31.12.99р. № 318.

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва": Затв. Наказом Мінфіну від 25.02.00р. № 39.

31. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99р. № 291.

32. Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI

33. Порядок подання фінансової звітності: Затв. постановою Кабінету Міністрів від 28.02.00р. № 419. Зі змінами та доповненнями

34. Сахарцева, І. І. Бухгалтерський облік [Текст]: навч. посібник / Г.А. Семенов, Г.М. Бескоста; за ред. І.І. Сахарцевої. - К.: Кондор, 2005. - 553 с.

35. Справжній бухоблік.-Х.:Фактор, 2005.-1072с.

36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 1080с.

37. Трофименко Л. М.Бухгалтерський облік [Текст]: навчально -метод. посібник: у 4-х ч. / Л. М. Трофименко. - К.: КНЕУ, 2002 - Ч. 1: Методичні рекомендацї до вивчення першого блоку курсу " Теоретичні основи бухгалтерського обліку": учебно-методический комплекс. - 2002. - 344 с.

38. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: підручник: затверджено МОН України / М. Ф. Огійчук [та ін.]; за ред. М. Ф. Огійчука. - Вид. 5-те, переробл. і допов. - К.: Алерта, 2009. - 1056 с