Предмет і метод бухгалтерського обліку 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет і метод бухгалтерського обліку



Предметом бухгалтерського обліку є ресурси (майно) суб’єктів господарювання, його рух у процесі діяльності — виробництва, обміну, розподілу і споживання суспільного продукту та правові відносини (тобто зобов’язання), що виникають при цьому між суб’єктами господарювання стосовно до майна.

Предметом бухгалтерського обліку є складові процесу господарської діяльності: господарські операції, факти, явища і процеси, що зумовлюють рух господарських засобів, джерел їх утворення. Бухгалтерський облік відображає також господарські процеси, результати операційної, фінансової, надзвичайної діяльності. Предмет бухгалтерського обліку охоплює виробництво, розподіл, обіг та споживання.

Об’єкт обліку – як поняття – це частина предмету, його конкретизація стосовно окремої ланки діяльності підприємств, галузі, народного господарства.

Всі об’єкти бухгалтерського обліку поділяються на три групи: господарські засоби, джерела їх утворення і господарські процеси.

Метод бухгалтерського обліку –це сукупність способів і прийомів, які забезпечують систему одержання, обробки використання облікової інформації згідно вимог управління ланками народного господарства або конкретного підприємства. Він складається з таких елементів: документація та інвентаризація; оцінка і калькуляція; система рахунків і подвійне відображення господарських операцій на рахунках (подвійний запис); баланс та звітність.

Документація являє собою відображення господарських операцій на паперових бланках або технічних носіях, це письмове свідчення про здійснення господарських операцій, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація – спосіб перевірки наявності майна і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру та оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки – призначені для обліку наявності й руху господарських засобів, коштів та джерел їх утворення.

Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

Оцінка – це спосіб грошового вимірювання засобів і процесів. За допомогою оцінки натуральні та трудові вимірники переводяться у грошовий вираз.

Калькуляція – спосіб визначення собівартості виробленої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг.

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання і власний капітал на певну дату.

Бухгалтерська фінансова звітність – це система взаємопов’язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства і є заключним етапом бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік поділяється на фінановий облік і внутрішньогосподарський (управлінський) облік.

Бухгалтерський фінансовий облік визначається як комплексний системний облік усіх засобів та процесів господарської (економічної) діяльності, відповідно до вимог чинного законодавства. У фінансовий облік входять: суцільна реєстрація господарських фактів за хронологічними та системними ознаками відповідно до принципів побудови бухгалтерського обліку, а також аналітичний облік наявності та руху всіх майнових об’єктів, ресурсів, які формують активи підприємства; усіх суб’єктів, фізичних та юридичних осіб, які мають правові відносини з підприємством; розрахунків з покупцями за вимогами; розрахунків з постачальниками за зобов’язаннями; розрахунків з кредиторами; розрахунків з дебіторами; фінансових операцій: акцій, облігацій, дивідендів, векселів, кредитів, процентів, інвестицій тощо.

За даними фінансового обліку виявляють: прибуток або збиток підприємства та складають фінансову звітність.

Фінансова звітність містить інформацію про результати господарської діяльності підприємства (фірми), яка потрібна акціонерам, інвесторам: банкам, державним фінансовим органам, для податкового обкладання тощо.

Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік визначається як облік для задоволення інформаційних потреб керівництва даного підприємства (фірми) та його підрозділів.

Найістотнішим при цьому є своєчасне одержання детальної та вірогідної інформації про доходи, про затрати як у цілому по підприємству, так і в розрізі його окремих ділянок: цехів, бригад, дільниць тощо.

У межах внутрішньогосподарського обліку виробничих підприємств здійснюється детальний облік затрат та калькулювання собівартості продукції, яку підприємство випускає.

При цьому вирішуються такі важливі завдання:

· визначення очікуваного надходження (доходу) від тієї чи іншої економічної господарської діяльності (купівлі, продажу, інвестування, кредиту тощо);

· складання прогнозу про рентабельність випуску нового виду продукції на підставі дослідження ринку;

· складання прогнозу про фінансовий стан підприємства на перспективу;

· фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства, які запропонувала дирекція.

 

Питання для самоконтролю

1. Визначте роль бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

2. Охарактеризуйте принципи бухгалтерського обліку.

3. Вкажіть завдання, задачі і вимоги ведення бухгалтерського обліку.

4. Зазначте функції бухгалтерського обліку і його облікові вимірники.

5. Визначте предмет і об’єкт бухгалтерського обліку.

6. Що таке метод бухгалтерського обліку і охарактеризуйте його елементи.

 

 

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Лекція 2

Мета: вивчення передумов формування сучасної форми балансу, його побудови, взаємозв’язок балансу з класифікаціями господарських засобів, зрозуміти економічну сутність типів змін у балансі.

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Характеристика бухгалтерського балансу

2. Структура балансу

3. Типи змін у балансі

Література: [5 с. 35-40; 6 с. 24-32; 8; 13 с. 14-18]

Час 2 години

 

Характеристика бухгалтерського балансу

Баланс – це спосіб відображення в узагальненому вигляді в грошовій одиниці на певну дату господарських засобів: з однієї сторони, за складом і розміщенням, з другої – за джерелами утворення та цільовим призначенням.

Термін «баланс» походить від двох латинських слів: bis i lanx і означає «два рази чашки вагів». Звідси, баланс означає рівність, що характеризується двома чашками вагів, що знаходяться в рівновазі.

Баланс побудований у вигляді двохсторонньої таблиці: в лівій частині таблиці, яка називається активом, показуються склад і розміщення господарських засобів. У правій частині, яка називається пасивом, відображаються джерела утворення засобів та їх цільове призначення.

Оскільки в активі і пасиві балансу показуються одні і ті ж господарські засоби в грошовій оцінці, суми підсумків активу і пасиву балансу повинні бути рівні. Цією рівністю і пояснюється назва таблиці «Баланс».

Складають практично баланси за обліковими даними та за типовою формою. Обліковий баланс складається на основі НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Наявність засобів та джерел їх утворення відображається по кожній статті на початок і кінець звітного періоду. Це дозволяє виявити зміни, що стались в економіці підприємства за звітний період.

Баланс підприємств можна класифікувати за різними ознаками.

Вступний Баланс— відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації.

Поточний Баланс— складається протягом усього часу існування підприємства.

Реорганізаційний(ліквідаційний, розподільчий, об’єднуючий) Баланс — складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об’єднанні.

Одиничний Баланс— характеризує результати діяльності тільки одного підприємства.

Зведений Баланс— складається шляхом об’єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів.

КонсолідованіБаланси — складаються на підставі Балансів підприємств, юридично самостійних, та дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Баланси основної діяльності— це Баланси юридичних осіб в межах статутної діяльності.

Баланси спільної діяльності— це окремий Баланс, який складається тим учасником, якому за угодою доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність.

Баланс — брутто— це Баланс, в валюту якого включено сальдо як основних, так і регулюючих рахунків.

Баланс — нетто— це Баланс, в валюту якого не включено сальдо регулюючих рахунків.

Сальдовий Баланс— це бухгалтерський Баланс, в якому відображені тільки залишки за бухгалтерськими балансовими рахунками.

Оборотний Баланс— це оборотна відомість за синтетични­ми рахунками, де містяться як дані сальдо на початок і кінець звітного періоду, так і обороти за звітний період.

Шаховий Баланс— це Баланс, в якому обороти по кожному рахунку наводяться не загальними підсумками, а з зазначенням кореспондуючих рахунків.

Баланс підприємства— це Баланс юридичної особи або відокремленого підрозділу, які працюють на принципах самоокупності і самофінансування, і який характеризує його активи, капітал і зобов’язання.

Баланс бюджетної установи— це Баланс про виконання кошторисів видатків.

Баланс банку— це Баланс кредитної установи.

 

Структура балансу

Засоби в балансі класифікуються по складу, джерелам формування, розміщенню, юридичній приналежності і так далі Найбільш важливі класифікаційні ознаки господарських засобів: 1) склад (вид); 2) джерела формування.

За економічним змістом господарські засоби по складу підрозділяються на засоби праці (основні) й предмети праці (оборотні), а по джерелах формування - на власні і запозичені. Що таке власні засоби, ясно з назви. Запозичені засоби не власність організації, і використовують їх тимчасово протягом визначеного терміну, по закінченні якого вони повертаються власникам.

Класифікація господарських засобів за складом і розміщенням наведена на рис. 2.1.

Господарські засоби за складом і розміщенням першочергово поділяють на 3 підгрупи:

1. Засоби у сфері виробництва;

2. Засоби у сфері обігу;

3. Засоби невиробничої сфери.

Засоби у сфері виробництва поділяють на: засоби праці, предмети праці, інші необортні активи, нематеріальні активи, капітальні та фінансові інвестиції.

Рис. 2.1 Класифікація господарських засобів за складом і розміщенням

 

Ознаки засобів праці:

1. У процесі використання зберігають свою фізичну форму;

2. Використовуються багато разів;

3. Свою вартість переносять на створювану продукцію частинами.

До засобів праці відносяться: будівлі і споруди, машини і обладнання, інструменти, робоча і продуктивна худоба, земельні ділянки.

Ознаки предметів праці:

1. У процесі використання втрачають свою фізичну форму;

2. Свою вартість переносять на створювану продукцію повністю;

3. Використовуються на виробництві один раз.

До предметів праці відносяться: насіння, корми, сировина, паливо, запасні частини, незавершене виробництво тощо.

Засоби у сфері обігу – це предмети обігу, грошові кошти, засоби в розрахунках, засоби, що обслуговують обіг.

Класифікація господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням наведена на рис. 2.2.

Господарські засоби за джерелами утворення поділяють на такі групи:

1. Джерела власних засобів. Сюди відносяться: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, цільві фінансування і цільове надходження, страхові резерви, амортизація.

2. Джерела позичених засобів. Вони складаються з таких підгруп: довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання і зобов’язання по розподілу суспільного продукту.

За бухгалтерським змістом перша частина балансу називається активом, а друга пасивом. Актив від латинського actіvus - діяльний, діючий; пасив від латинського passіvus - пасивний, недіяльний. Стосовно до балансу дані терміни втратили первісний зміст і мають умовне значення.

Крім розподілу на актив і пасив, баланс має розділи, групи, статті (кожен елемент активу і пасиву) відповідно до економічного змісту окремих видів засобів, їх значимістю і роллю у відтворенні. Це розмежування обумовлене розходженням у джерелах фінансування, також воно важливо для контролю за напрямком і використанням власних і позикових засобів підприємства.

Статті активу і пасиву, подібні по економічному змісті, у балансі поєднуються в розділи, а усередині них - у групи таким чином, що визначеним видам засобів активу в пасиві протистоять відповідні їм джерела.

У балансі для порівняння приводяться показники на початок і кінець звітного періоду. Для спрощення техніки його складання і зручності користування кожен рядок має свій порядковий номер, по кожній статті вказується код синтетичного рахунка, використовуваного для її заповнення.

При побудові бухгалтерських балансів повинні бути враховані вимоги наступних принципів:

1. Грошового виразу - показники приведені в єдиному грошовому вимірнику, узагальнюючи об'єкти бухгалтерського спостереження в однорідну інформаційну модель.

 


Рис. 2.2 Класифікація засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням

 

 


2. Відособленого підприємства - бухгалтерський баланс відноситься до підприємства, а не до осіб, пов'язаних з ним (власникам, кредиторам, дебіторам і так далі); у активі враховується майно, що належить підприємству на праві власності або що знаходиться під повним контролем.

3. Підприємства, що діє, - період часу, протягом якого існуватиме підприємство, невідомий, його ліквідація не намічається (майно, показане в балансі, оцінюється за обліковою вартістю, у разі ліквідації підприємства робиться особлива відмітка і набувають чинності спеціальні правила оцінки показників балансу).

4. Обліку за собівартістю - активи відбиваються в балансі по сумах, сплачених за їх придбання (первинна вартість), а не по поточних ринкових цінах (в умовах гіперінфляції допускаються переоцінки активів за допомогою державного регулювання).

5. Подвійності - концепція подвійності очевидна з того факту, що активи на лівій стороні бухгалтерського балансу рівні загальній сумі власного і привернутого (кредиторська заборгованість) капіталу на правій його стороні.

При розгляді бухгалтерських балансів в першу чергу слід класифікувати їх на статичних і динамічних. Статичні баланси формуються на основі моментальних показників, розрахованих на певну дату. Динамічні баланси відображають дані про майно економічного суб'єкта і джерела його освіти не тільки за моментальними показниками, але і в русі - у вигляді інтервальних показників (оборотів за звітною період).

У бухгалтерському обліку існує безліч видів бухгалтерських балансів, які відрізняються залежно від мети їх складання. На практиці доцільно застосовувати класифікацію по наступних ознаках:

• час складання;

• джерело складання;

• об'єм інформації;

• характер діяльності;

• об'єкт віддзеркалення;

 

Типи змін у балансі

У процесі господарської діяльності всі засоби знаходяться в постійному русі, переходять із однієї форми в іншу, здічйнюючи кругообіг засобів. одночасно змінюються і джерела утворення засобів та взаємовідносини підприємства з іншими підприємствами, фізичними особами. Всі ці зміни складаються із окремих господарських операцій.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

В результаті кожної господарської операції баланс терпить зміни. Вони відрізняються за змістом, місцем і часом здійснення, виконавцями, розміром затрачуваних для їх проведення коштів та багатьма іншими ознаками. Всі багаточисельні господарські операції з точки зору їх впливу на зміни статей балансу можна поділити на чотири групи (типи змін у балансі).

Перший тип змін у балансі під впливом господарської операції полягає в тому, що переміщення проходять в активі балансу: при цьому одна стаття активу збільшується, друга стаття пасиву зменшується, валюта балансу не змінюється.

Другий тип змін у балансі полягає в тому, що переміщення відбуваються по пасиву балансу, при цьому одна стаття пасиву збільшується, друга зменшується, валюта балансу не змінюється.

Третій тип змін у балансі об’єднує господарські операції, під впливом яких проходять переміщення одночасно в складі засобів по активу і в складі джерел засобів по пасиву в сторону збільшення, валюта балансу при цьому змінюється, збільшується на суму господарської операції.

Четвертий тип змін у балансі об’єднує господарські операції, під впливом яких також проходять переміщення одночасно в складі засобів по активу і в складі джерел засобів по пасиву, але тільки в сторону зменшення, валюта балансу при цьому змінюється, зменшується на суму господарської операції.

Для обліку змін в складі одного виду засобів та економічно однорідної групи засобів або джерел їх утворення і для відображення господарських операцій використовуються рахунки бухгалтерського обліку.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення балансу.

2. Назвіть класифікаційні ознаки балансу.

3. Охарактеризуйте складові сучасного балансу за економічним змістом.

4. Охарактеризуйте побудову активу балансу.

5. Визначте структуру пасиву балансу.

6. Поясніть сутність типів зміни балансу.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 145; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.84.132.40 (0.009 с.)