Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель

Одним із основних видів землевпорядної документації є загаль­нодержавні й регіональні (республіканські) програми використання і охорони земель. Цей передплановий документ, який використову­ють для підготовки науково обґрунтованих рішень з організації ра­ціонального використання й охорони земель, перерозподілу земель між галузями економіки України та регіонів, формування сталого землекористування та заходів з охорони земель, розробляють як на всю територію України, так і для областей та Автономної Республі­ки Крим.

Зокрема, метою загальнодержавної та регіональної програм ви­користання та охорони земель є проведення державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і га­лузей економіки у земельних ресурсах, раціонального використання та охорони земель, захисту їх від виснаження, деградації, забруд­нення, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття та створення екологічно безпечних умов проживання населення і про­вадження господарської діяльності.

Основними стратегічними цілями таких програм є забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської дія­льності з охороною довкілля, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для зміцнення продовольчої безпеки країни.

Основними завданнями Загальнодержавної програми є ор­ганізація ефективнішого та екологічно безпечного використання та охорони земель в цілому. Зокрема, вона охоплює:

1) аналіз стану використання та охорони земель;

2) виявлення резервів земельних ресурсів, придатних для вико­ристання за цільовим призначенням у різних галузях економіки;

3) аналіз намірів і потреб використання земель, визначених у за­гальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, со­ціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки;

4) перерозподіл земельного фонду України між галузями еконо­міки, зважаючи на придатність земель для використання за цільо­вим призначенням.

Програма спрямована на забезпечення:

- зменшення розораності земельного фонду;

- збільшення лісистості території;

- здійснення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель;

- запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та мінімізації їх наслідків;

- поетапного відновлення екологічно збалансованого співвідно­шення земельних угідь у зональних системах землекористування;

- резервування земель для природно-заповідного та іншого при­родоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання;

- пріоритетності екологічної безпеки та дотримання екологічних вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;

- обмеження вилучення (викупу) особливо цінних земель, зок­рема сільськогосподарського призначення, для несільськогосподарських потреб;

- здійснення заходів щодо земель, які ще не зазнали деградації чи зазнали її незначною мірою;

- першочергового виділення фінансових ресурсів для здійснення запобіжних заходів на найбільш напружених деградаційних територіях;

- застосування економічних важелів впливу на суб'єкти земле­користування;

- формування складових екомережі України;

- удосконалення системи моніторингу земель;

- удосконалення системи управління використанням та охоро­ною земель.

Основними програмними напрямами з організації поліпшення використання та охорони земель в Україні визначено:

1. Використання та охорона земель сільськогосподарського призначення. Програмою передбачається зниження рівня сільсько­господарської освоєності території на 3047,9 тис. га ріллі та зниження розораності виведенням деградованих, малопродуктивних і техно­генно забруднених земель з інтенсивного сільськогосподарського ви­користання та переведенням їх у природні угіддя через консервацію до 2015 р.

Передбачаються такі види охорони земель сільськогосподарсько­го призначення:

- захист земель від ерозії, заболочення, вторинного засолення, зсувів, переущільнення, забруднення промисловими, радіоактив­ними та хімічними речовинами;

- рекультивація порушених земель;

- поліпшення сільськогосподарських земель;

- створення полезахисних лісосмуг та інших ґрунтозахисних лі­сонасаджень.

2. Використання та охорона земель житлової та громадсь­кої забудови.

У процесі провадження містобудівної діяльності Програмою пе­редбачається реалізація таких заходів з охорони земель:

- максимальне збереження площі земельних ділянок з родючим шаром ґрунту і рослинним покривом;

- зняття та складання у визначених місцях родючого шару ґрун­ту з наступним використанням його для поліпшення малопродук­тивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунк­тів і промислових зон;

- запобігання порушенню гідрологічного режиму водних об'єктів;

- дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

3. Використання та охорона земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі під природ­но-заповідними та іншими природоохоронними об'єктами використовуватимуться відповідно до їх цільового призначення.

Створюватимуться нові та упорядковуватимуться існуючі об'єкти природно-заповідного фонду за проектами землеустрою, якими пе­редбачаються:

- оптимізація мережі природно-заповідного фонду;

- розширення площ екомережі;

- резервування в процесі земельної реформи цінних для запові­дання природних територій та об'єктів;

- протияружні заходи;

- протипаводкові заходи;

- берегоукріплення;

- протизсувні роботи;

- рекультивація порушених земель тощо.

4. Використання та охорона земель оздоровчого призначення. Передбачається розвиток курортів, санаторно-курортних закладів, лікувально-оздоровчих зон, використання особливо цін­них, унікальних та загальнопоширених природних лікувальних ресурсів.

5. Використання та охорона земель рекреаційного при­значення. Землі рекреаційного призначення передбачено охороняти, зара­ховуючи їх до складу екомережі, обмежуючи вилучення (викуп) для інших потреб, зменшуючи техногенний вплив та створюючи охо­ронні зони і зони санітарної охорони.

6. Використання та охорона земель історико-культурного призначення. Використання земель історико-культурного призначення за ви­значеними напрямами має забезпечити збереження пам'яток і врахування історичних особливостей прилеглих територій.

Землі історико-культурного призначення охоронятимуться вве­денням їх до складу екомережі, обмеженням вилучення (викупу) для інших потреб і техногенного впливу на них.

Установлюватимуться охоронні зони, зони регулювання забудо­ви, зони ландшафту, що охороняється, зони охорони археологічного культурного шару із забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на дотримання режиму використання цих зе­мель.

7. Використання та охорона земель лісового фонду та лісів на інших категоріях земель. Передбачається формування лісо­меліоративних систем з поліфункціональними властивостями, які об'єднують лінійні та площинні елементи захисних насаджень. У системі захисних лісонасаджень переважатимуть стокорегулювальні лісосмуги вздовж річок, насадження навколо водойм, прияружні та прибалкові насадження, що забезпечить створення на схилових землях каркаса з вираженими меліоративними функціями.

Крім лінійної системи в агроландшафтах створюватимуться су­цільні протиерозійні і водоохоронні лісові насадження на деградованих, малопродуктивних та забруднених радіонуклідами землях, у ярах та балках, кам'янистих місцях і на пісках, уздовж магістраль­них шляхів, річок та навколо водойм.

На період до 2015 р. передбачається здійснення заходів із ство­рення системи полезахисних лісових смуг та захисних лісових наса­джень.

Землі лісового фонду передбачається охороняти:

- внесенням їх до складу екомережі;

- запровадженням ландшафтно-екологічних принципів лісоме­ліорації земель;

- обмеженням вилучення (викупу) їх для інших потреб;

- обмеженням і регулюванням техногенного впливу;

- відновленням та розширенням площ лісів на землях інших ка­тегорій.

8. Використання та охорона земель водного фонду. Діяльність у сфері використання земель водного фонду удоско­налюватиметься наданням їх у постійне користування спеціалізо­ваним державним водогосподарським організаціям та в оренду юри­дичним і фізичним особам для:

- догляду за водними об'єктами;

- використання їх як транспортної мережі;

- використання їх як джерел водозабезпечення галузей промис­ловості, комунального господарства, сільського господарства;

- ведення рибного господарства тощо.

Землі водного фонду передбачається охороняти:

- збереженням унікальних природних комплексів водно-болотних угідь та внесенням їх до складу екомережі;

- створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибереж­них захисних смуг;

- підтриманням установленого режиму на територіях водоохо­ронних зон та прибережних захисних смуг;

- зменшенням техногенного навантаження;

- реалізацією заходів щодо захисту земель від негативних геоло­гічних процесів при розміщенні водогосподарських об'єктів;

- очи­щення балок, малих річок та їх долин від продуктів ерозії.

9. Використання та охорона земель промисловості, транс­порту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Ефективність використання земель промисловості підвищувати­меться завдяки:

- розміщенню нових промислових об'єктів на гірших землях;

- зменшенню техногенного навантаження на землі в промисло­вих районах винесенням шкідливих у санітарному відношенні про­мислових підприємств у нові райони;

- обмеженню будівництва промислових об'єктів у великих і се­редніх містах;

- забезпеченню вимог щодо використання земель у санітарно-захисних зонах навколо промислових підприємств.

Ефективність використання земель залізничного та автомобіль­ного транспорту підвищуватиметься за такими напрямами:

- створення в смугах відведення захисних лісових насаджень;

- проведення рекультивації прилеглих до залізниць та автомо­більних доріг порушених земель;

- застосування ґрунтозберігаючих технологій при будівництві нових залізничних та автомобільних доріг, проведенні ремонтних робіт з мінімальним прокладанням під'їздів до залізничного полотна;

- оптимізація під'їзних колій на станціях і в товарних парках з метою виведення з балансу залізниць земель, які знаходяться під коліями, що не використовуються;

- приведення до належного стану земельних ділянок на станці­ях і в товарних парках, які перебувають на балансі Укрзалізниці;

- будівництво за умови еколого-економічної доцільності устано­вок і споруд з утилізації відходів на залізничному транспорті з ви­вільненням значних за обсягом площ зайнятих ними земель;

- будівництво і введення в дію історично сформованих радіаль­них та кільцевих магістралей середніх і великих міст;

- розроблення галузевої довгострокової програми підвищення ефективності землекористування на залізничному транспорті.

Основні напрями підвищення ефективності використання зе­мель трубопровідного транспорту такі:

- раціональний вибір трас трубопроводів з мінімізацією їх про­ходження через орні землі, лісові угіддя та з урахуванням якісних характеристик цих угідь;

- відведення для будівництва смуг мінімальних розмірів;

- будівництво трубопроводів переважно підземним способом.

Програмою також передбачаються заходи щодо охорони земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зокрема:

- рекультивація порушених земель;

- берегоукріплення;

- протизсувні роботи;

- протияружні заходи;

- створення захисних лісових насаджень;

- створення дрібних природоохоронних об'єктів площею 0,5 - 1 га;

- установлення санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

10. Використання та охорона земель, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Необхідність прове­дення захисних заходів у межах Волинської, Житомирської, Київсь­кої, Рівненської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської облас­тей, які найбільше постраждали внаслідок аварії на Чорнобильсь­кій АЕС, зберігатиметься до 2050 р. Без цього неможливо забезпе­чити отримання сільськогосподарської продукції, яка відповідає са­нітарним нормам.

11. Удосконалення системи моніторингу земель. З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інфор­мації про стан земельних ресурсів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефе­ктивних управлінських рішень передбачаються заходи з удоскона­лення державної системи моніторингу земель.

Першочерговими заходами удосконалення державної системи моніторингу земель є:

- використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

- оновлення системи (мережі опорних пунктів) моніторингу земель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;

- створення мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами;

- внесення до системи моніторингу земель опорних пунктів земельних ділянок наукових установ, навчальних закладів та проектних організацій (ґрунтових, агрохімічних, ерозійних, меліоративних, геоботанічних, інженерно-геологічних тощо);

- пріоритетне запровадження геоінформаційних технологій та створення відповідних баз даних, у яких використовуються уніфіковані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, зберігання, оброблення, використання і поширення отриманої інформації;

- впровадження систем глобального позиціювання для оператив­ного визначення точного географічного положення ділянок прояву негативних процесів;

- оцінювання заподіяної шкоди земельним ресурсам та потен­ційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій при­родного і техногенного характеру;

- спостереження за стабільністю продуктивного функціонування орних земель;

- координація та концентрація кадрових і фінансових ресурсів у процесі вирішення завдань раціонального використання та охорони земель.

У Програмі визначаються механізми її виконання, зокрема:

1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладаєть­ся на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ре­сурсів, який одночасно є її держаним замовником і має такі обов'язки:

- здійснює загальне керівництво за виконанням заходів і за­вдань, передбачених Програмою, або за потреби призначає її керів­ника, укладаючи з ним договір (контракт);

- залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві ор­гани виконавчої влади, а на конкурсних засадах — підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію.

3. Наукове забезпечення. Для виконання Програми потрібно за­безпечити збалансоване поєднання фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямами:

- еколого-економічне обґрунтування доцільності окремих видів господарської діяльності та визначення пріоритетних напрямів їх подальшого розвитку;

- створення системи оцінювання раціонального використання та охорони земель на принципах взаємодії суб'єктів власності і корис­тування та створення сталого землекористування;

- удосконалення методології та методики оптимізації землеко­ристування в сучасних умовах;

- створення автоматизованої системи збирання, збереження і використання інформації про кількісний та якісний стан земельних з ресурсів і оцінювання земель для оперативного отримання інформації, потреб прогнозування, планування та проектування;

- планування, прогнозування і організація раціонального вико­ристання та охорони земель з дослідженням екологічних і економіч­них чинників;

- обґрунтування та встановлення природоохоронних обмежень щодо використання земель;

- проведення (удосконалення) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів району­вання земель;

- створення сучасних методик обстеження ґрунтів із застосуванням методів дистанційного зондування Землі;

- розроблення еталонів документації із землеустрою в частині використання та охорони земель;

- підготовка зразків земельно-агротехнічних паспортів сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Для виконання Програми потрібно забезпечити підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перепідготовку інженерних та керівних фахівців у вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах.

4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за ра­хунок державного бюджету, а також коштів землевласників і земле­користувачів (за їх згодою) та інших джерел.

За рахунок державного бюджету здійснюється:

- розроблення схеми використання та охорони земель;

- реалізація заходів щодо запобігання деградації ґрунтів;

- рекультивація земель, порушених у період до 1990 р.;

- будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд;

- створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонаса­джень;

- проведення моніторингу земель;

- проведення геоботанічних обстежень земель сіножатей і пасо­вищ;

- розроблення еталонних (пілотних) проектів щодо окремих ви­дів землеустрою на землях державної власності;

- економічне стимулювання здійснення заходів щодо викорис­тання та охорони земель;

- науково-дослідні роботи в галузі охорони земель;

- інформаційне забезпечення виконання Програми;

- наукове та кадрове забезпечення.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів (за їхньою згодою) проводять:

- культуртехнічні роботи;

- протиерозійні агротехнічні заходи;

- залуження деградованих і малопродуктивних орних земель;

- поліпшення стану сіножатей і пасовищ;

- земельно-агротехнічну паспортизацію сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

5. Державний контроль за виконанням Програми. Метою такого контролю є забезпечення здійснення заходів і завдань в установлені строки, досягнення передбачених показників, використання фінан­сових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.

6. Інформаційне забезпечення. Одним із найважливіших чинни­ків успішного виконання Програми є її інформаційне забезпечення, яке неможливе без формування та ефективного використання інфор­маційних ресурсів, сучасних технічних засобів та інформаційних технологій.

Основними напрямами інформаційного забезпечення є:

- створення єдиних засад формування об'єктивної інформації про стан земельних ресурсів і комплексу заходів щодо збереження та охорони ґрунтів;

- оперативне забезпечення прямого доступу до українських і за­рубіжних публікацій, у тому числі з науково-технічних, патентних, правових, екологічних, економічних і соціальних питань з викорис­тання та охорони земель;

- створення інформаційного банку даних з питань проведення єдиної науково-технічної політики, пов'язаної з виконанням Програми;

- висвітлення стану використання та охорони земель у засобах масової інформації.

Прогнозується, що виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:

- забезпечити перерозподіл земельного фонду між галузями еко­номіки, виходячи з придатності земель для використання у складі різних за цільовим призначенням категорій земель;

- оптимізувати структуру земельних угідь;

- здійснити консервацію деградованих, малопродуктивних і тех­ногенно забруднених земель;

- збільшити площі земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження ландшафтного і біологічного різнома­ніття;

- створити єдину завершену систему лісомеліоративних насаджень у долинах річок і на вододілах;

- створити та упорядкувати водоохоронні зони і прибережні захисні смуги водних об'єктів, у тому числі на ділянках витоку річок;

- забезпечити збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

- розробити критерії природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів районування зе­мель з метою узагальнення даних про земельний фонд і створення інформаційної бази та обґрунтування системи природоохоронних заходів;

- створити цілісну систему нормативно-правових актів та норматив­но-технічної документації у сфері використання та охорони земель;

- удосконалити механізм управління у сфері використання та охорони земель;

- розробити моделі сталого землекористування для окремих ре­гіонів та забезпечити сталий розвиток землекористування в цілому як домінантної ідеології розвитку земної цивілізації.

Поетапне виконання Програми здійсненням комплексу органі­заційних, правових, еколого-економічних та інших заходів дасть змогу зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, мінімізува­ти насамперед ерозійні процеси, створити стійку систему нарощу­вання біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їх використання.

Зокрема, прогнозується, що буде забезпечено:

1) в економічній сфері — підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню природо-ресурсного потенціалу земель, демографічних, природних, економічних та інших видів ресурсів;

2) в екологічній сфері — раціональне використання та охорона земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпе­чення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини обґрунтуванням екологічно допустимих рівнів та режимів викорис­тання земель;

3) у соціальній сфері — створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження і створення нових робочих місць, усунення істотних регіональних відмінностей в умовах життєдіяль­ності, забезпечення доступності всіх громадян до ресурсів людського розвитку, охорона та раціональне використання історико-культурної спадщини.