Право оренди земельної ділянки

Земельні торги

Зем. торги провод. у формі аукціону. Зем. торги - це врегул. нормами чинного зем., цивільн. законод., а також локальними НПА ОДВ та ОМС порядок продажу на конкурентних засадах суб'єктам підприємн. діяльн. вільних від будівель і споруд зем. діл. під забудову. У зем. торгах можуть брати участь громад. і юр. ос., які сплатили реєстрац. та гарантійний внески і можуть бути покупцями відпов. до законод. Укр. Зем. аукціон – форма провед. земельн. торгів за якою об’єкт торгів передається учасн., що запропонув. найвищу ціну. Покупець – переможець, який уклав договір куп.-продаж. та здійсн. у повному обсязі розрах. за придбаний на аукціоні лот. Епати провед. зем. торгів: 1 ет.-підготовка земельн. ділян. для продажу на аукціоні. ОМС або РДА, ОДА визначають перелік зем. діл. для продажу на аукціоні. Готують техн. паспорти зем. ділян. 2 ет.-оголошення в пресі офіц. інформац. про проведен. торгів, розміщ. відпов. щитів на зем. ділян. Зем. торги провод. не раніше 30дн. з момент. публіка. в пресі інф. про них.; 3 ет.-проведен. земю торгів. Організатором зем. торгів є ОДВ чи ОМС, чи держ. орган приватизації, уповноваж. здійсн. відчуження зем. діл., признач. для продажу, або держ. виконавець відпов. до ріш. суду. Провед. зем. торгів здійснює юр. ос., яка має дозвіл (ліцензію) на провед. зем. торгів, на підставі догов. з відпов. ДОВ чи ОМС, чи держ. орг. приватиз. Зем. торги визн. такими, що не відбулися, у разі:а) відсутн. покупців або наявн. тільки одного покупця; и б) якщо жоден із покуп. не запропон. ціну, вищу за стартову ціну зем. діл.; в) несплати в устан. термін переможцем зем. торгів належної суми за придбану зем. діл. Зем. торги можуть провод. за ріш. суду.

 

Право оренди земельної ділянки

Право оренди зем. діл. - це заснов. на договорі строкове платне волод. і користав. зем. діл., необхідною орендареві для провадж. підприємницької та ін. діяльн. Об'єктами оренди є зем. діл., що перебув. у власності гром., юр. ос., комун. або держ. власн. Орендодавцями: є власники з/д, ОДВ чи ОМС. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська МДА, РМАРК; КМУ;б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, ВРАРК; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Не підляг. передачі в оренду зем. діл., штучно створ. у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогоспод. признач. та природно-заповідного фонду, що перебув. у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на зем. діл. дна водних об'єктів. Оренда зем. діл. м.б. короткострок. - не більше 5 р. та довгострок. - не більше 50 р. Право оренди зем. діл. може відчужуватися, у тому числі продаватися на зем. торгах, а також передав. у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником зем. діл. - на строк до 50 р., крім випад., визнач. законом. Орендою. зем. діл. або її частина може за згодою орендодавця передав. орендарем у волод. та користав. ін. ос.(суборенда). Орендодавцями зем. ділянок є їх власники або уповнов. ними ос. Віднос., пов'яз. з орендою землі, регул. ЗУ Про оренду землі. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; строк; орендна плата; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

 

Права та обов’язки землекорист.

Їх п-ва і обовяз. передб. ЗКУ, ЗУ Про оренду землі, д-ром оренди землі, КУпН. Землекор., якщо ін. не передб. законом або догов., мають право: а) самост. господарювати на землі; б) власності на посіви і насадж. с/г та ін. культур, на вироблену продукцію; в) використ. у встан. порядку для власних потреб наявні на зем. діл. загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також ін. корисні власт. землі; г) на відшкодув. збитків у випад., передб. законом; ґ) спорудж. жилі буд., виробничі та ін. будівлі і споруди. Порушені права землекоп. підляг. відновленню в порядку, встан. законом. Землекоп. зобов'яз.: а) забезпеч. використ. землі за цільовим признач. та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незакон. зміни її рельєфу, за винятком випад. незаконної зміни рельєфу не власником такої зем. діл.; б) додерж. вимог законод. про охорону довкілля; в) своєчасно сплач. зем. податок або орендну плату; г) не поруш. прав власників суміжних зем. діл. та землекор.; ґ) підвищ. родючість ґрунтів та зберіг. ін. корисні властив. землі; д) своєчасно надав. відпов. орг. викон. влади та ОМС дані про стан і використ. земель та ін. природ. ресурсів у порядку, встанов. законом; е) дотрим. правил добросусідства та обмежень, пов'яз. з встанов. зем.сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встан. ін. обов'язки землекор.

 

Порядок встановлення та дія зем. сервітуту

Право зем. сервітуту - це право власника або землекор. зем. діл. на обмеж. платне або безоплат. користав. чужою зем. діл. Зем. сервіт. м.б. постійними і строковими. Встан. зем. сервіт. не веде до позбав. власника зем. діл., щодо якої встан. зем. сервіт., прав волод., користав. та розпор. нею. Зем. сервітут здійсн. спос., найменш обтяжливим для власника зем. діл., щодо якої він встан. Власники або землекор. зем. діл. можуть вимаг. встан. таких зем. сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) пр. проїзду на трансп. засобі по наявному шляху;. в) пр. прокладання та експлуат. ліній електропередачі, зв'язку, трубопров., ін. лінійних комунікац.; г) пр. прокладати на свою зем. діл. водопровід із чужої природ. водойми або через чужу зем. діл.; ґ) пр. відводу води зі своєї зем. діл. на сусідню або через сусідню; д) п-во забору води з природ. водойми, розташ. на сусід. з/д, п-во проходу до природ. водойми; е) п-во поїти свою худобу та п-во прогону її до сусід. водойми; є) п-во прогону худоби по наявному шляху; ж) п-во встановлен. буд. риштувань та складан. буд. матеріалів. Сервіт. м.б. встан. догов., законом, заповітом або ріш. суду. Сервітут може належ. власникові сусідньої зем. діл., а також ін. конкретно визнач. ос. (особистий сервітут). Зем. сервітут м.б. встан. догов. між ос., яка вимагає його встан., та власником зем. діл. Договір про встан. зем. сервіт. підляг. держ. реєстр. в порядку, встан. для держ. реєстр. прав на нерух. майно. Дія зем. сервіт. зберіг. у разі переходу прав на зем. діл., щодо якої встан. зем. сервітут, до ін. ос. Зем. сервітут не м.б. предметом куп.-прод., застави та не може передав. б.-я. спос. особою, в інтересах якої цей серв. встан., ін. фіз.. та юрид. ос. Власник, землекористувач зем. діл., щодо якої встан. зем. сервітут, має право вимаг. від ос., в інтересах яких встан. зем. сервітут, плату за його встан., якщо ін. не передб.о законом. Власник зем. діл., щодо якої встан. зем. сервітут, має право на відшкод. збитків, завданих встан. зем. сервітуту.

 

Припинення дії земельного сервітуту

Право зем. сервітуту - це право власника або землекор. зем. діл. на обмеж. платне або безоплат. користав. чужою зем. діл.

Дія зем. сервітуту підлягає припин. у випад.: а) поєднан. в одній ос.суб'єкта права зем. сервітуту, в інтересах якого він встан., та власн. зем. діл.; б) відмови ос., в інтересах якої встан. зем. сервітут; в) ріш. суду про скасув. зем. сервіт.; г) закінч. терміну, на який було встан. зем. сервітут; ґ) невикорист. зем. сервітуту протягом 3р.; д) поруш. власником сервіт. умов користав. сервітутом. На вимогу власника зем. діл., щодо якої встан. зем. сервітут, дія цього сервіт. м.б. припин. в судовому порядку у випад.: а) припин. підстав його встан.; б) коли встан. зем. сервіт. унеможливлює використ. зем. діл., щодо якої встан. зем. сервітут, за її цільовим признач.

 

Суборенда земельних ділянок

Орендована зем. діл. або її частина може передав. орендарем у суборенду без зміни цільов. признач., якщо це передб. догов. оренди або за письм. згодою орендод. Якщо протяг. 1 міс. орендодав. не надішле письм. повідомл. щодо своєї згоди чи запереч., орендована зем. ділянка або її частина м.б. передана в суборенду. Умови догов. суборенди зем. діл. повинні обмежув. умовами догов. оренди зем. діл. і не супереч. йому. Строк суборенди не може перевищ. строку, визнач. догов. оренди землі. У разі припин. догов. оренди чинність дог. суборенди зем. діл. припин. Дог. суборенди зем. діл. підляг. держ. реєстр. За згодою сторін дог. суборенди зем. діл. посвідч. нотаріально. Передача в суборенду зем. діл., на яких розташ. цілісні майн. комплекси підпр., устан. і організ. держ. або комун. власн., а також заснов. на майні, що належ. АРК, та їх структур. підрозд., заборон. Орендарі зем. ділянок с/г признач. на період дії дог. оренди можуть обмінюв. належними їм правами користав. зем. діл. шляхом уклад. між ними дог. суборенди відпов. ділянок, якщо це передб. дог. оренди або за письм. згодою орендодавця.

 

Моніторинг земель

ПКМУ Положення Про моніторинг земель. Монітор. земель - це сист. спостереж. за станом земель з метою своє час. виявлення змін, їх оцінки, відверн. та ліквід. наслідків негат. процесів. Об'єктом монітор. є всі землі незалежно від форми власн. на них.

Основн. завд. моніт. зем. є прогноз еколого-економ. наслідків деград. зем. діл. з метою запобіг. або усунен. дії негат. процесів. У сист. монітор. земель провод. збирання, оброблення, передавання, збереж. та аналіз інф. про стан земель, прогнозув. їх змін і розробл. наук. обґрунт. рекоменд. для прийняття ріш. щодо запобіг. негат. змінам стану земель та дотрим. вимог еколог. безпеки. Моніт. земель є складов. частиною держ. сист. монітор. довкілля. Залежно від цілей, спостережень і охоплення терит. моніт. земель м.б. націон. - на всіх землях у межах терит. Укр.; регіон. (місц.)- на терит., що характериз. єдністю фізико-географ., еколог. та економ. умов; локальний - на окремих зем. діл. та в окремих частинах ландшафтно-еколог. комплексів. Ведення моніт. земель здійсн. уповнов. орг. викон. влади з пит. земельних ресурсів, з пит. екології та прир. ресурсів.

Провед. моніт. земель здійсн. у такому порядку: викон. спец. зйомок і обстежень земель; виявл. негат. факторів, вплив яких потребує здійсн. контролю; оцінка, прогноз, запобіг. впливу негат. процесів. На локальному рівні моніт. земель проводять районні, міські відділи, управл. зем. ресурсів, на регіон. Рескомзем АРК, обласні, Київ., Севаст. міські гол. управл. зем. ресурсів, на націон. - Держкомзем.

Державний земельний кадастр

Держ. зем. кадастр - це єдина держ. сист. зем.о-кадастр. робіт, яка встан. процедуру визнання факту виникн. або припин. права власн. і права корист. зем. діл. та містить сукупність відомостей і докум. про місце розташув. та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекор. Держ зем. кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів. Ф-ції: кадастрова зйомка; кадастрове зонування; економ. оцінка грунтів; грошова оцінка з/д; держ. реєстр земель; облік кіл. і якості земель. Признач.м держ зем. кадастру є забезпечення необхідною інформацією одв та омс, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Основ. завданнями ведення держ зем. кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі зем. діл.; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності. Держ зем. кадастр включає: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічну оцінку земель; ґ) грошову оцінку земельних ділянок; д) державну реєстрацію земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель. Держ зем. кадастр ведеться Держкомземом та спец. держ. п-вим Центром Держ. зем. кадастру.

 

35. Державна реєстрація земельних ділянок П-во власності виник. з моменту держ. реєстрації. П-во власності на з/д посвід. держ актом (його виготовлен. здій. на підставі Інструкції Про порядок складан., видачі, реєстрації і зберіг. держ. актів на п-во приват. в-ті на землю., його заповнен здій. у центрі зем. кадастру, у разі виявлен. у ньому помилок, ос. звертаєт. до терит. орг.. Держкомзему із заявою про видачу нового держ. акта, він має бути виданий протягом 15 дн.). Правова вимога необхідн. держ. реєстр. зем. діл. визначена нормами ЗК Укр. і нормами ін. законод. актів. В одних випад. реєстр. з/д є юрид. фактом, який надає чинності відпов. документові та визначає його правовстан. докум., в ін. — вона має процедурне знач. Зем. реєстр. слід розгляд. як держ. запис землеволодінь і землекористувань, за допом. якого юрид. оформляється право землевласників і землекористувачів на з/д Вона має юридичний, правовий характер, який підтверджує законність володіння і корист. землею. Державна реєстрацію з/д є засобом охорони прав землевласників і землекорист. від різного роду порушень. Вона забезпечує сталість землеволодіння і землекорист., використ. земель відповідно до цілей і призначень, до яких вони надані землевласникам і землекор. Завдання зем. реєстрації полягає в зборі та збереженні у систематизованому і науковому вигляді відомостей про правове положення земель. Державна реєстрація з/д здійсн. у складі держ. реєстру земель. Держ реєстр земель склад. з двох частин: а) книги записів реєстр. держ. актів на право власн. на землю та на право пост.о користув. землею, дог. оренди землі із зазнач. кадастрових номерів зем. діл.; б) Позем. книги, яка містить відомості про зем. діл.

 

Поняття і склад земель ПЗФ

Землі ПЗФ - це діл. суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів ПЗФ. До земель ПЗФ включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Землі ПЗФ можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель ПЗФ визначається ЗУ Про ПЗФ. Заборон. б-я діял., яка може негативно вплинути на їх якість чи стан об. Передб. внут. зонування.

45. Використання земель ПЗФ.

ЗКУ передбачає, що землі ПЗФ можуть перебувати у державній, комунал. і приват. в-ті.

Особлив. права власності на території та об'єкти ПЗФ є те, що ЗУ «Про ПЗФ України» деталізує питання щодо форм власності на ці об'єкти. Території прир. заповідників, заповідні зони біосф. заповідників, землі та природні ресурси націон. природних парків є в-тю народу України, тобто перебувають у держ. в-ті. Регіональні ландшафтні парки, зони — буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосф.заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані нац. природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у в-ті народу Укр.,тобто в державній, так і в інших формах власності. Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття ЗУ «Про ПЗФ України», не підлягають приватизації і можуть бути лише в державній або в комун. в-ті. У разі зміни форм в-ті на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевл. зобов. забезпечувати режим їх охорони і збереження з відпов. перереєстрацією охоронного зобов'язання.

Штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) на приватизованих землях можуть бути об'єктами приватної власності.Підставою для набуття права комунальної власності на землі ПЗФ є передача їх державою, іншим суб'єктам права власності, а також придбання їх омс в порядку, встан. з-ном. Землі під об'єктами ПЗФ, які оголошуються без вилучення земельних ділянок у їх власників, можуть перебувати у приватній власності.

Землі ПЗФ, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях;у науково-дослідних цілях;в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;в освітньо-виховних цілях;для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню терит.ПЗФ. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання. Діючим законодавством передбачені також основні права громадян з питань використання земель ПЗФ, а саме: передбачається пра­во громадян на ознайомлення з територіями та об'єктами ПЗФ, здійснення інших видів користувань з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму.

 

Правовий режим земель ПЗФ.

Правовий режим земель ПЗФ- це встанов. прав. нормами порядок охорони земель, що передб. збережен. та відтворення, а також використ. за цільовим признач. земель різних форм власності, забезпеч. охорони прав на землю, здій. управ. землями та забезпечен. контролю за дотриманням з-ва,він може бути уніфікованим (природ. заповідники, заказники, пам’ятки природи, заповід. урочища)та диференційованим( біосф. заповідники, нац. природ. парки, зоологіч. парки). Диференційований прав. режим поділ. залежно від встанов. функціонал. зон. До земель ПЗФ вкл.:1. Природні заповідники- ці землі повністю викл. з господ. використання і надаються заповідникам у постійне користуван., заборон. б-я г/д, що суперечить його цільовому призначенню, для забезпечен. заповідного режиму встанов. охоронні зони. 2. Біосф. заповідники – є природоохор., науково-дослідними установами між народ. значення, що створ. з метою збереження в природ. стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення НПС, його змін під дією антропогенних факторів. Вкл. в себе: заповідну зону, буферну зону, зона антропогенних ландшафтів, можуть виділ. зони регульованих антропогених ландшафтів. 3. Націон. природ. парки: є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодерж. значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Вкл. в себе: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зона стадіон. рекреації та господ. зона. 4. Регіональні ландшафтні парки є природоох. рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Вкл. в себе: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зона стадіон. рекреації та господ. зона. 5. Заказники- природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів(загал. держ. і місц. значен.), заборон. діял., яка супереч. цільов. призначен. 6. Пам’ятки природи- окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані (загал. держ. і місц. значен.) 7. Заповідні урочища -лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. 8. Ботанічні сади- збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори. Вкл. в себе: експозиційну, наукову, заповідну і адміністратив-господ. зону. 9. Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання (загал. держав. і місц. значення). 10. Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі(загал. держ. і місц. значення). 11.Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоох. та оздоровчих цілях.

Для земель природних заповідників, заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків встановлюється особливий режим: забороняється будь-яка господ.та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цих об'єктів, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на їхні природні комплекси та об'єкти. Правовий режим природних заповідників та прирівняних до них територій дозволяє лише проведення науково-дослідних робіт, виконання відновл. робіт на землях з порушеними природними комплексами тощо. Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища організуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або землекористувачів. Оголошення парків — пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів.

 

Зони санітарної охорони.

Регул. ВКУ, ЗУ Про курорти. Згідно з ЗУ «Про питну воду та водопостачання» залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон. Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою. Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються омс за погодженням з місцевими овв з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Понят. саніт.-охорн. зони визнач. стандартом ДСТУ- терит., навколо якої заборон. проживан. н-ня, веден. г/д, розмір якої встанов. проект. документ за узгоджен. з орг., які дають дозвіл на будів.

Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водовідвідного каналу; другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.

У межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується: забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, в яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання.

Безоплатна передача з/д.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах;а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів с/г підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;б)для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;в)для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;г)для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;д)для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

 

Порядок вилучення з.д.

З.д., надані у постійне користав. із земель держа. та комун. вл-сті, можуть вилучатися для сусп.. та інших потреб за ріш. ОДВ та ОМС. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодоюземлекористувачів на підставі рішень КМУ, РМАРК, МДА, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельніділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні,для всіх потреб, крім особливо цінних земель. ВРАРК, обласні,районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебуваютьу постійному користуванні, для всіх потреб. РДА на їх території вилучають з.д. держ. вл-сті, які перебувають у пост. користуванні, в межах сіл, селищ, міст район. значення для всіх потреб та за межами насел. пунктів для: а) с/г використання; б) ведення водного г-тва;в) буд-тва об'єктів, пов'язаних з обслуговув. жителів територ. громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків с/г продукції тощо). КМУ вилучає з.д. держ. вл-сті, які перебув. у пост. користуванні, - ріллю, багатор. насадж. для не с/г потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також з.д. природоохорон., оздоровч., рекреац. призначення. У разі незгоди землекористувача з вилуч. з.д. питання вирішується в судовому порядку. Юрид. особи, зацікавлені у вилученні (викупі) з.д., звертаються з клопотанням про погодження місця розташув. об'єкта до відповідної сіл., селищ., міської, район., обл.. ради, РМАРК, МДА. Відповідний ОДВ або ОМС згідно із своїми повноваж. у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє його разом з додатками до Комісії, яка протягом трьох тижнів з дня його одержання надає зазнач. органу висновок про погодження місця розташ. об'єкта або відмову в такому погодженні.

 

Консервація земель.

ЗКУ, ЗУ Про охоронну земель, Наказ Держкомзему Про порядок консервації земель 17.10.2002р. деградовані землі — це земельні ділянки, поверхня яких порушена, на яких внаслідок антропогенних чи природних факторів відбуваються стійкі негативні процеси зміни стану ґрунтів.Причиною появи деградованих земель згідно ЗК України можуть бути як надзвичайні ситуації природного характеру (стихійні сили природи, зокрема землетруси, повені тощо), так і антропогенна діяльність (здійснення господарської діяльності, добування корисних копалин тощо).

Консервація земель являє собою тим час. виведення деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених с/г угідь із с/г використання, проведення на таких угіддях комплексу робіт з відновл. їхньої родюч. та повернення їх у сферу с/г вир-тва. До деградованих земель віднос.: а) з.д., поверхня яких порушена внасл. землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисн. копал. тощо; б) з.д. з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забруднен. хім. речовин. ґрунтами та інші. До малопродуктивних земель віднос. с/г угіддя, ґрунти яких характериз. негативн. природн. властив., низькою родючістю, а їх господарське використання за признач. є економічно неефективним. Консервації підляг. деградовані і малопродуктивні землі, господ. використ. яких є екологічно небезпечн. та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені з.д., на яких неможливо одержати еколог. чисту продукцію, а перебування людей на цих з.д.є небезпеч. для їх здоров'я. Консервація земель здійсн. шляхом припин. їх господ. використ. на визнач. термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійсн. за ріш. ОВВ та ОМС на підставі договорів з власниками з.д.

 

Державна реєстрація з.д.

ЗКУ, Тимчасовий порядок проведення держ. реєстрації земель 02.07.2003р. Держ. реєстрація з.д. здійсн. у складі держ. реєстру земель. Державний реєстр земель склад. з двох частин: а) книги записів реєстрації держа. актів на право вл-сті на землю та на право пост. корист. землею, договорів оренди землі із зазнач. кадастрових номерів з.д.; б) поземельної книги, яка містить відомості про з.д. Право вл-сті посвідч. держ. актом у вип.. коли ділянки передаються у вл-сть вперше, або у вип.. зміни цільового признач. чи її меж. В ін.. вип.. право вл-сті освідч. цив.-пр. угодами або свідоцтвом про право на спадщину. У разі виявлення помилок у держ. акті – видається новий протягом 15 днів з дати надходження заяви з додатками до Держкомзему. Про втрату акту – оголош. в пресі.

 

Плата за землю.

ЗУ Про оренду землі, Про плату за землю 19.09.1996р.(втратив чинність на підставі податкового кодексу), Порядок нормат. грош. оцінки земель затвердж. Наказом Держкомзему 27.01.2006р. Плата за землю – це форма еколог. платежу, яка підлягає сплаті за одиницю прир. ресурсу переданого у вл-сть чи користув. Справляється у вигляді зем. податку або орендної плати, що визнач. залежно від грош. оцінки земель. Якщо остання не проведенна то виходячи із ставок визнач. Подат. кодексом. Розмір зем. податку не залеж. від результатів господ. д-сті вл-ка чи землекористувача. Обєктами плати за землю є з.д. або зем. частка (пай). Платники податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Встанов. певні пільги по сплаті податку, зокрема для пенсіонерів, інвал., ветеранів, чорнобильці, ос, які вихов. 3 і більше дітей. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру

земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

 

Земельні торги

Зем. торги провод. у формі аукціону. Зем. торги - це врегул. нормами чинного зем., цивільн. законод., а також локальними НПА ОДВ та ОМС порядок продажу на конкурентних засадах суб'єктам підприємн. діяльн. вільних від будівель і споруд зем. діл. під забудову. У зем. торгах можуть брати участь громад. і юр. ос., які сплатили реєстрац. та гарантійний внески і можуть бути покупцями відпов. до законод. Укр. Зем. аукціон – форма провед. земельн. торгів за якою об’єкт торгів передається учасн., що запропонув. найвищу ціну. Покупець – переможець, який уклав договір куп.-продаж. та здійсн. у повному обсязі розрах. за придбаний на аукціоні лот. Епати провед. зем. торгів: 1 ет.-підготовка земельн. ділян. для продажу на аукціоні. ОМС або РДА, ОДА визначають перелік зем. діл. для продажу на аукціоні. Готують техн. паспорти зем. ділян. 2 ет.-оголошення в пресі офіц. інформац. про проведен. торгів, розміщ. відпов. щитів на зем. ділян. Зем. торги провод. не раніше 30дн. з момент. публіка. в пресі інф. про них.; 3 ет.-проведен. земю торгів. Організатором зем. торгів є ОДВ чи ОМС, чи держ. орган приватизації, уповноваж. здійсн. відчуження зем. діл., признач. для продажу, або держ. виконавець відпов. до ріш. суду. Провед. зем. торгів здійснює юр. ос., яка має дозвіл (ліцензію) на провед. зем. торгів, на підставі догов. з відпов. ДОВ чи ОМС, чи держ. орг. приватиз. Зем. торги визн. такими, що не відбулися, у разі:а) відсутн. покупців або наявн. тільки одного покупця; и б) якщо жоден із покуп. не запропон. ціну, вищу за стартову ціну зем. діл.; в) несплати в устан. термін переможцем зем. торгів належної суми за придбану зем. діл. Зем. торги можуть провод. за ріш. суду.

 

Право оренди земельної ділянки

Право оренди зем. діл. - це заснов. на договорі строкове платне волод. і користав. зем. діл., необхідною орендареві для провадж. підприємницької та ін. діяльн. Об'єктами оренди є зем. діл., що перебув. у власності гром., юр. ос., комун. або держ. власн. Орендодавцями: є власники з/д, ОДВ чи ОМС. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська МДА, РМАРК; КМУ;б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, ВРАРК; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Не підляг. передачі в оренду зем. діл., штучно створ. у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогоспод. признач. та природно-заповідного фонду, що перебув. у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на зем. діл. дна водних об'єктів. Оренда зем. діл. м.б. короткострок. - не більше 5 р. та довгострок. - не більше 50 р. Право оренди зем. діл. може відчужуватися, у тому числі продаватися на зем. торгах, а також передав. у заставу, спадщину, вноси