Загальна характеристика юридичної відпов. За порушення земельн. Законод.

Юрид. відпов. в ЗП – це форма сусп. віднос. в яких за допомогою прав. норм та ін. юрид. засобів, забезпечується добровільн. чи примус. викон. винними особами вимог чинного земельн. законод. Юрид. відпов. за зем. право поруш. – це особливий вид правовідносин охоронювального типу між держ. і правопорушником на якого поклад. несприятливі наслідки. Прав. підставою для застос. заходів впливу та притягн. до юр. відпов. є вчин. зем. право поруш., яке становить винну протиправ. дію або бездіяльн. Суб'єк. зем. правопор. м.б. громад., юр. і посад. особи незалежно від форми власн. і підпорядков.: як особи, які є суб'єк. зем. правовідн. (власники землі, землекор., орендарі), так і ос., що, не будучи суб'єк. зем. відносин, допуст. поруш. зем. законод. (наприклад, особи, що самовільно захопили зем. діл.). Об'єктом зем. право поруш. є зем. правопорядок, права і законні інтереси власника землі, землекор., орендарів, а також інтереси Укр. народу. Суб. стор. зем. право поруш. характер. обов'язк. наявністю вини, що м.б. у формі прямого наміру (навмисне самовільне захопл. зем. діл.) або недбалості (нерац. викор. землі). Об'єкт. стор. зем. право поруш. полягає в протиправ. повед., поруш. вимог зем. законод. Зем. правопор. м.б. вчинене як шляхом активних дій (знищення межових знаків), так і в результаті бездіяльн. (невикон. заходів щодо охорони земель). Зем. право поруш. можуть також бути одночасно наслідком дії або бездіяльн.: втрата ґрунтової родючості внаслідок неправ. обробітку землі (дія) і невжиття заходів щодо охорони земель від руйнівних процесів (бездіяльн.). Прав. відпов. за зем. право поруш. залежно від застос. санкцій поділ. на амін., кримін., цивільну та дисциплін. В основі відповід. лежить земел. правопорушен. - це вине протиправ., суспіл. небезпек. або суспіл. шкідливе двяння, праводієздат. ос., що без посеред. полягає у порушенні зем. прав. заборони.

 

Поняття та склад земель с/г признач.

Землями с/г признач. визнаються землі, надані для виробн. с/г продукції, здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщ. відпов. виробничої інфраструктури, у тому числі інфрастр. оптових ринків с/г продукції, або признач. для цих цілей. До земель с/г признач. належать: а) с/г угіддя (рілля, багаторічні насадж., сіножаті, пасовища та перелоги); б) не с/г угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогоспод. признач., землі під господ. будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків с/г продукції, землі тимчасової консервації тощо). В основу визначен. прав. режиму земель с/г признач. покладено принцип цільового використ. Землі с/г признач. передаються у власн. та надаються у корист.:а) громадянам - для ведення особ. селян. господ., садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) с/г підпр. - для ведення товарного с/г виробн.; в) с/г науково-дослідним устан. та навч. закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навч. цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) не с/г підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщ. власної інфраструктури. Зем. діл. с/г признач. для ведення товарного с/г виробн. використ. відповідно до розроблених та затвердж.в устан. порядку проектів землеустрою, що забезпеч. еколого-економ. об ґрунт. сівозміни та впорядкув. угідь і передб. заходи з охорони земель. Землі с/г признач. не можуть передав.ь у власність іноз. громад., особам без громад., іноз. юрид. ос. та іноз. держ.

 

Використання земельних ділянок з меліорат. землями

Меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь; меліоровані землі - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації; Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна. Зем. діл., одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

 

Правовий режим земель громад. та житлов. забуд.

 

ЗУ Про основи містобуд., ЗУ Про планув. і забуд. терит., ЗУ Про генерал. схему плануван. терит Укр., ЗУ Про благо уст. терит. Основ. містобудів. д-том є генерал. план насел. пункту (зазнач. основ. напрямки використ. землі для житл. і громад. забудови, розвиток інженер. і транспорт. мереж, здій. благоустрою, розміщ. комунал, соціал. та ін. об.) Також існують проекти забуд. терит. - зведена документ, де відображу. розміщен. житлов. і громад. споруд, об. соц.. інфраструктури запланов. для зведен. на відповід. з/д. Також потрібно дотрим. регіонал і місц. правил забудови.

До земель житлової та гром. забудови належать зем. діл. в межах насел. пунктів, які використ. для розміщ. житлової забудови, громад. будівель і споруд, інших об'єктів загального корист. Використ. земель житлової та гром. забудови здійсн. відпов. до генер. плану насел. пункту, ін. містобудівної документації, плану зем.-господ. устрою з дотрим. буд. норм, державних стандартів і норм, регіон. та місцевих правил забудови. Громад. Укр. за рішенням ОВВ та ОМС можуть передав. безоплатно у власність або надаватися в оренду з/д для будівн. та обслуг. жилого будинку, господ. будівель і гаражного будівн. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність зем. діл. для зазнач. потреб за цивільно-прав. угодами. Житлово-буд. (житловим) та гаражно-буд. кооперат. за рішень. ОВВ або ОМС зем. діл. для житл. і гараж. будівн.перед. безоплатно у власн. або надаються в оренду у розмірі, який встан. відпов. до затвердженої містобуд. документації. Житл.-буд. (житлові) та гаражно-буд. кооперативи можуть набувати зем. діл. у власн. за цив.-правовими угодами. З/д, на яких розташовані багатоквартирні жилі буд., а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне корист. підпр., устан. і організ., які здійсн. управл. цими будинками. У разі приватиз. громад. багатоквартирного жилого буд. відповідна з/д може передав. безоплатно у власн. або надав. у корист. об'єднанню власників. Порядок використ. з/д, на яких розташ. багато кварт. жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові терит., визнач. співвласниками. Розміри та конфігурація з/д, на яких розташ. багатоквартирні жилі буд., а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові терит., визнач. на підставі проектів розподілу терит. кварталу, мікрорайону та відпов. землевпор. документації.

 

Поняття і склад земель ПЗФ

Землі ПЗФ - це діл. суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів ПЗФ. До земель ПЗФ включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Землі ПЗФ можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель ПЗФ визначається ЗУ Про ПЗФ. Заборон. б-я діял., яка може негативно вплинути на їх якість чи стан об. Передб. внут. зонування.

45. Використання земель ПЗФ.

ЗКУ передбачає, що землі ПЗФ можуть перебувати у державній, комунал. і приват. в-ті.

Особлив. права власності на території та об'єкти ПЗФ є те, що ЗУ «Про ПЗФ України» деталізує питання щодо форм власності на ці об'єкти. Території прир. заповідників, заповідні зони біосф. заповідників, землі та природні ресурси націон. природних парків є в-тю народу України, тобто перебувають у держ. в-ті. Регіональні ландшафтні парки, зони — буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосф.заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані нац. природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у в-ті народу Укр.,тобто в державній, так і в інших формах власності. Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття ЗУ «Про ПЗФ України», не підлягають приватизації і можуть бути лише в державній або в комун. в-ті. У разі зміни форм в-ті на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевл. зобов. забезпечувати режим їх охорони і збереження з відпов. перереєстрацією охоронного зобов'язання.

Штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) на приватизованих землях можуть бути об'єктами приватної власності.Підставою для набуття права комунальної власності на землі ПЗФ є передача їх державою, іншим суб'єктам права власності, а також придбання їх омс в порядку, встан. з-ном. Землі під об'єктами ПЗФ, які оголошуються без вилучення земельних ділянок у їх власників, можуть перебувати у приватній власності.

Землі ПЗФ, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях;у науково-дослідних цілях;в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;в освітньо-виховних цілях;для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню терит.ПЗФ. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання. Діючим законодавством передбачені також основні права громадян з питань використання земель ПЗФ, а саме: передбачається пра­во громадян на ознайомлення з територіями та об'єктами ПЗФ, здійснення інших видів користувань з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму.

 

Правовий режим земель ПЗФ.

Правовий режим земель ПЗФ- це встанов. прав. нормами порядок охорони земель, що передб. збережен. та відтворення, а також використ. за цільовим признач. земель різних форм власності, забезпеч. охорони прав на землю, здій. управ. землями та забезпечен. контролю за дотриманням з-ва,він може бути уніфікованим (природ. заповідники, заказники, пам’ятки природи, заповід. урочища)та диференційованим( біосф. заповідники, нац. природ. парки, зоологіч. парки). Диференційований прав. режим поділ. залежно від встанов. функціонал. зон. До земель ПЗФ вкл.:1. Природні заповідники- ці землі повністю викл. з господ. використання і надаються заповідникам у постійне користуван., заборон. б-я г/д, що суперечить його цільовому призначенню, для забезпечен. заповідного режиму встанов. охоронні зони. 2. Біосф. заповідники – є природоохор., науково-дослідними установами між народ. значення, що створ. з метою збереження в природ. стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення НПС, його змін під дією антропогенних факторів. Вкл. в себе: заповідну зону, буферну зону, зона антропогенних ландшафтів, можуть виділ. зони регульованих антропогених ландшафтів. 3. Націон. природ. парки: є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодерж. значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Вкл. в себе: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зона стадіон. рекреації та господ. зона. 4. Регіональні ландшафтні парки є природоох. рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Вкл. в себе: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зона стадіон. рекреації та господ. зона. 5. Заказники- природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів(загал. держ. і місц. значен.), заборон. діял., яка супереч. цільов. призначен. 6. Пам’ятки природи- окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані (загал. держ. і місц. значен.) 7. Заповідні урочища -лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. 8. Ботанічні сади- збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори. Вкл. в себе: експозиційну, наукову, заповідну і адміністратив-господ. зону. 9. Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання (загал. держав. і місц. значення). 10. Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі(загал. держ. і місц. значення). 11.Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоох. та оздоровчих цілях.

Для земель природних заповідників, заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків встановлюється особливий режим: забороняється будь-яка господ.та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цих об'єктів, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на їхні природні комплекси та об'єкти. Правовий режим природних заповідників та прирівняних до них територій дозволяє лише проведення науково-дослідних робіт, виконання відновл. робіт на землях з порушеними природними комплексами тощо. Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища організуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або землекористувачів. Оголошення парків — пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів.