ТОП 10:

Дієслова доконаного виду, їх групи.



Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити?

Термін "вид " запропонував М. Смотрицький. У перш пол 19 ст Болдирєв, Востоков розгл вид як окрему ГК відносячи її до словотвірних. 20 ст - вид,як дієсл пара,компоненти якої ідентичні,або дуже близькі семантично. Це Виноградов,Белич.

Дієслова доконаного виду вказують на максимально найповніший вияв дії і означає дію із вказівкою на її обмеженість у часі, на її завершеність у минулому і майбутньому часі, на її результатність, тобто дію яка досягла внутрішньої межі, за якою вона вичерпавши себе припиняється.

Групи:

-завершеність дії: побудувати

-результатність: заробити

-однократність:смикнути

-початок дії-заплакати

-многократність-порозкидати

 

Дієслова недоконаного виду, їх групи.

Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити?

Термін "вид " запропонував М. Смотрицький. У перш пол 19 ст Болдирєв, Востоков розгл вид як окрему ГК відносячи її до словотвірних. 20 ст - вид,як дієсл пара,компоненти якої ідентичні,або дуже близькі семантично. Це Виноградов,Белич.

Дієслова недок виду означають тривалість дії безвідносно до її внутрішньої межі та завершеність в часі.

Групи:

-постійна неперервність дії: тече річка

-регулярна повторюваність незавершеної дії: приголублювати

-здатність до дії, якаі є постійною ознакою субʼєкта: собака кусається

-протяжність дії у певному напряму дієслівного руху: їхати, летіти

-повторюваність дії, яка означає необмежений рух: бродити, бігати

 

Категорія перехідності – неперехідності

У зміст дієслівної дії входить вказівка на відношення до об’єкта, тобто вимагає дія об’єкта чи не вимагає. Відношення дії до об’єкта виражається граматичною категорією перех-неперех. За своїм значенням і відношенням у реченні до інших частин мови дієслова поділяються на дві групи: дієслова перехідні і неперехідні. Перехідні дієслова означають таку дію, яка переходить на інший предмет(дія потребує об’єкта), напр.: Три явори посадила сестра при долині (Шевч.). Боєць залізо гнув, бетон щодня місив (Мал.). У наведених реченнях дієслова посадила, гнув, місив — перехідні, бо кожне з них означає дію, яка переходить на інший предмет, виражений іменником (явори, залізо, бетон).

Лексичне значення перехідних дієслів неоднакове. Вони можуть виражати:

а)конкретну дію, спрямовану на якийсь предмет, що зазнає певних змін внаслідок такої дії або є її результатом: зрубати дерево, виорати поле, заасфальтувати вулицю, написати оповідання, відлити бюст, збудувати електростанцію;

б)дію в прямому або переносному значенні, від якої предмет, що на нього вона спрямована, не зазнає будь-яких змін:вивчити вірш, обміркувати питання, розв'язати проблему;

в)дію, що означає сприймання, відчування і подібне: Ви ловіте сигнали, приймайте,— голос миру в них чути з Кремля! (Т.).

Перехідні дієслова вимагають, щоб залежний від них іменник, що називає предмет, на який спрямована дія, або інше слово, вжите в значенні іменника, мали форму знахідного відмінка без прийменника, тобто виконували в реченні функцію прямого додатка. Напр.: Ми нашу мрію здійснили в боях, проклали шлях в своє любиме місто (Криж.). Хоч будьте за третіми горами в полі — він знайде і там за роботою вас (Олійн.).

Іменник, залежний від перехідного дієслова, іноді може вживатися і не в знахідному, а в родовому відмінку. Це буває:

а) коли перед дієсловом є заперечна частка не: виконав роботу (знах.відм.) — не виконав роботи (род. відм.);

б) коли дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину: придбав паперу, принеси води, купила солі;

в) іноді, коли форма знахідного відмінка іменників чоловічого роду другої відміни (назв неживих предметів) спільна з родовим відмінком: застругав олівця, написав листа.

Крім п р ямо - п е р ех і д ни х, або власне перехідних, дієслів, в українській мові існують і непрямо-перехідні дієслова (їх називають ще невласне перехідними). Непрямо-перехідні дієслова означають таку дію, що також переходить на інший предмет, назва якого виконує в реченні функцію непрямого додатка і має форму будь-якого непрямого відмінка (крім знахідного без прийменника чи родового в названому вище значенні): досягти мети, наполягати на забезпеченні потрібних умов праці, пишатися досягненнями нашого колгоспу, турбуватися про нас, заздрити нам, напасти на ворога і т. д.

 

 

Неперехідні дієслова означають стан або таку дію, яка на інший предмет не переходить: Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють (Шевч.). Легко й радісно зітхнув густий парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хатці (Вас.).

Межа між перехідними й неперехідними дієсловами в живій мові може змінюватися. Деякі перехідні дієслова іноді набувають у реченні значення неперехідності; наприклад, у словосполученнях читає газету, пише вірш, малює портрет, вишиває сорочку всі дієслова перехідні, а в реченнях Павлик з п'яти років уже читає й пише; Він добре малює; Дівчина дуже гарно вишиває ці ж дієслова вжиті в неперехідному значенні.

МОРФОЛОГ ОЗНАКИ

Якщо до перехідного дієслова додати частку -ся (-сь), то воно стане неперехідним або непрямо-перехідним, напр.: зустрічати— зустрічатись (Матері зустрічали своїх дітей. Вони зустрічались на роботі], вітати — вітатись (Учні щоранку вітали свого вчителя. При зустрічі ми з ним завжди віталися). Дієслова зустрічати, вітати - перехідні, а зустрічатись, вітатись — неперехідні. Дієслово турбували— прямо-перехідне (Останні події нас дуже турбували), а турбуватись— непрямо-перехідне (Батьки турбувались про своїх дітей).

Перехідність

-суфікс -й- надає дієслову перехідного значення (білити, зеленити, синити)

-префікс: спати(непрех) –приспати(прех), йти-прийти

неперехідність:

-постфікс –ся:будувати-будуватися, боятися, сміятися

-суф –ну-із значенням становлення: мерзнути, мокнути

-суф –а- Д утворені від вигуків: охати, ойкати

-суф –оті-, -ота із знач багаторазовості повторюваної дії: буркотіти, шуркотіти

- а суфікс –i- - відприкметникових дієслів(біліти, зеленіти, синіти): білити хату, синити матерію і там щось біліє, зеленіє ліс, синіє небо і ін.

СЕМАН ОЗН

Неперех

-Д із знач стану: горювати, пишатися

-Д із знач семант руху: їхати, летіти, текти

-із семант проф. заняття: учителювати, козакувати

-д звучання: вищати, ревти, кахикати

Перехід

-Д мовлення: говорити, казати, мовити

-Д розумової діяльності і сприйняття: бачити, чути, сприймати

-Д, що вираж конкретну дію: зрубати дерево

СИНТАКСИЧ Озн (найнадійніший критерій)

Перехід

-обєкт може виражатися прямим додатком – Імен у Зн.в. без прийм – читати книгу, малювати портрет

-додаток може виражатися ІМ у Р.В. коли при Д є заперечна частка НЕ – не читати книги

-додаток має знач частковості – випити води, відламати хліба

-наявність підрядної частини склад речення, яка стосується певного Д (він сказав, що прийде ввечері)

Примітка.Теперішні дієслова з часткою -ся (-сь) утворилися з колишніх перехідних. У давньоруській мові перехідні дієслова керували зворотним займенником -ся у формі знахідного відмінка. Цей займенник виконував у реченні функцію самостійного члена і відповідав на питання кого? що?, напр.: купаюся, мию ся. Але пізніше у всіх східнослов'янських мовах займенник ся втратив значення самостійного члена речення і перетворився на частку, яка згодом злилася з дієсловом: купаюся, миюся.В українській мові після голосного звука частка -ся стала скорочуватися в -сь (змагатись, купаюсь, привітались)', після приголосного ж вона звичайно зберігалася без змін, хоч зрідка у минулому часі дієслів чоловічого роду вживається -сь і після звука в, який в українській мові належить до сонорних приголосних і в позиції після голосного перед іншим наступним приголосним вимовляється, як у: Андрій поспішавсь додому (Коцюб.). І юнак розкривсь, як квітка (Т.).

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.006 с.)