Організація прийому відвідувачів.

Конституцією України гарантується право громадянам України на індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40).

У той же час ст. 8 гарантує право людини і громадянина на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України, нормами якої передбачено дві форми прийняття та розгляду звернень громадян: несудову і судову.

Кожна з форм має як загальну норму, якою є Конституція України, так і нормативні акти, притаманні тільки відповідній формі.

Так, порядок прийняття та розгляду несудових звернень, а це в основному пропозиції, заяви та скарги на роботу суду, регулюються Законом України “Про звернення громадян”^[63], Указом Президента України “Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення” від 19.03.1997 р. № 241/97^[64], Указом Президента України “Про до-
даткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення” від 13.08.2002 р. № 700/2002^[65], Законами України “Про статус народного депутата України”^[66], “Про статус депутатів місцевих рад”^[67] у частині розгляду депутатських звернень і запитів.

Порядок прийняття та розгляду судових звернень громадян регулюється процесуальними кодексами. Згідно зі ст. 1 Закону України ”Про звернення громадян” громадяни мають право звернутися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їхніх посадових осіб відповідно до функціональних обов’язків із:
1) зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності; 2) заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів; 3) скаргою про порушення цих прав та інтересів. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки стосовно врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного й громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їхньої діяльності.

Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за собою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону України “Про звернення громадян” установлено вимоги щодо складання звернень громадян незалежно від їхньої форми. Письмові звернення громадян мають містити: прізвище, ім’я, по батькові; місце проживання; суть порушеного питання (прохання чи вимоги); підпис заявника (заявників); дату.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі до журналу, де фіксується його зміст) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства (тобто у представника є довіреність). Звернення може бути як індивідуальним, так і колективним.

Письмові звернення, що не містять даних про прізвище, ім’я, по батькові й місце проживання автора, а також подані в інтересах інших осіб за відсутності відповідних повноважень, що підлягають оформленню у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 5 Закону України “Про звернення громадян” розгляду не підлягають та повертаються за рішенням керівника заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через 10 днів від дня його надходження.

Забороняється відмовляти у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Громадяни мають право подавати звернення українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформлюються за вимогами законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Не допускається розголошення одержаних зі звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясу-вання даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи. Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Законом України “Про статус народних депутатів” передбачені також депутатські звернення та депутатський запит.

Депутатське звернення – викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ, організацій здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення, викласти позицію із питань, віднесених до їхньої компетенції.

Депутатський запит – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь із питань, віднесених до їхньої компетенції.

Звернення, крім тих, що підлягають розгляду, установленому кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством, підлягають розгляду в місячний термін, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, – не пізніше 15 днів з дня надходження. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник суду або його заступник установлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Однак загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. При цьому термін розгляду пропозицій, заяв і скарг встановлюється з дня, наступного за днем, з якого починається термін (таким днем є день надходження та реєстрації їх у суді), по день відправлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення випадає на вихідний або святковий неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Не підлягають розгляду:

• повторні звернення від того ж громадянина одним і тим самим органом з того самого питання, якщо перше звернення розглянуте по суті;

• у випадку, якщо звернення не має необхідних даних для ухвалення обґрунтованого рішення. Таке звернення у п’ятиденний термін повертається з відповідними роз’ясненнями заявнику;

• звернення, термін розгляду яких передбачено ст. 17 Закону України “Про звернення громадян”;

• звернення осіб, визнаних судом недієздатними;

• звернення, що надійшло поштою, в якому поставлено питання, що не належить до компетенції місцевого суду. В термін, що не перевищує 5 днів, його пересилають відповідному органу, про що сповіщається громадянину, який подав заяву, або ж повертають заявнику з пропозицією звертатися по допомогу до юридичної консультації.

Депутатське звернення обов’язкове для розгляду не пізніше 10 днів з моменту одержання. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Депутатський запит має бути розглянутий не пізніше як у 15-денний термін з дня його отримання або в інший термін, установлений Верховною Радою України. Якщо запит із об’єктивних причин не може бути розглянутий у встановлений термін, голова суду зобов’язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, що вніс запит, і запропонувати інший термін, який не повинен перевищувати одного місяця після отримання запиту.

У разі отримання звернення з найменуванням “депутатський запит”, що фактично є депутатським зверненням, необхідно розглядати його як звернення в терміни, передбачені для депутатського звернення, про що повідомити депутата.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.05.1999 р. дано офіційне тлумачення ст. 86 Конституції України та ст. 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України”, а також встановленого ст. 86 Конституції України права народного депутата України на запит, яке є обмеженим і не поширюється на питання, пов’язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України як члена парламенту з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів саме з питань здійснення правосуддя у тих чи інших конкретних справах неприпустиме^*.

Отже, згідно з цим рішенням народний депутат України не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ. Такі звернення мають бути повернені з відповідним роз’ясненням щодо ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України “Про статус суддів” та рішення Конституційного Суду України з цього питання.

Традиційно (ще з радянських часів) судді, крім відправлення правосуддя, здійснювали прийом громадян. Обґрунтовувалося це високою метою забезпечення всебічної турботи і уваги до громадян з боку працівників суду. Донедавна у більшості судів України судді вели прийом громадян, під час якого фактично виконували роль адвоката і консультували громадян щодо складання позовних заяв, часто висловлюючи думки про перспективи справи. Це, безперечно, давало підстави для сумнівів у неупередженості судді. Досвід європейських країн свідчить, що у більшості з них судді не ведуть такого прийому, що дозволяє їм зосередитися власне на відправленні правосуддя.

Згідно з п. 1.9 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді від 27.06.2006 р. прийом громадян у суді здійснюється відповідним працівником апарату суду, який визначається наказом голови суду. Особистий прийом громадян із питань роботи суду здійснюється головою суду або його заступником. У деяких модельних місцевих судах України (наприклад, Петровському районному суді м. Донецька – з 1999 р., Мелітопольському міському суді – з 1996 р. та ін.) досвід прийому громадян лише працівниками апарату судів, коли до початку розгляду справи суддя не зустрічається із громадянином, був запроваджений кілька років тому і виявився досить ефективним.

В апеляційних загальних судах особистий прийом громадян здійснює голова суду, його заступники, голова ради суддів області, голова кваліфікаційної комісії суддів загальних судів апеляційного округу, керівник апарату суду. У Верховному Суді України затверджено графік особистого прийому громадян Головою Верховного Суду України, його заступниками, головами судових палат та головою Військової судової колегії.

Графік прийому громадян затверджує голова суду. Графік часу і місця особистого прийому громадян із вказаним прізвищем посадовця, який проводить прийом, вивішується в приміщенні суду в зручному місці. Працівник суду, що здійснює прийом громадян, записує всіх громадян, які звернулися на особистий прийом, до журналу особистого прийому. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години.

Усі звернення громадян, подані на особистому прийомі, реєструються після прийому в загальному порядку в єдиному журналі вхідної кореспонденції. Якщо вирішення звернення безпосередньо на прийомі неможливе, його розглядають в порядку, передбаченому законодавством. Про результати розгляду громадян повідомляють письмово або усно – за їхнім бажанням.

Особи, визнані судом в установленому порядку недієздатними, на прийом без участі їхніх опікунів не допускаються. Прийом громадян починається з пропозиції відвідувачу назвати своє прізвище, ім’я і по батькові, місце проживання, а також висловити суть питання, з яким він звертається. Якщо з цього питання громадянин уже звертався, то перед початком розмови вивчаються наявні матеріали.

У разі потреби в коректній формі можна попросити у заявника документ, що засвідчує його особу або наявність повноважень на представництво інтересів іншої особи.

Якщо вирішення питання, з яким звернувся громадянин, не належить до компетенції місцевого суду, працівник суду, що здійснює прийом, зобов’язаний пояснити, в яку організацію, установу йому варто звертатися, або повідомити місцезнаходження найближчої юридичної консультації.

Посадова особа, відповідальна за ведення роботи зі зверненнями громадян, призначається наказом голови суду. Як правило, цю роботу у судах ведуть помічники голів судів або консультанти.

У суді має бути спеціальне місце і створено належні умови для складання громадянами заяв, скарг тощо.

Порядок реєстрації звернень громадян визначений у п. 4 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 68 від 27.06.2006 р. Викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги громадян, що не підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства і розглядаються в порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, реєструються в журналі вхідної кореспонденції за індексом першої літери прізвища заявника з дотриманням правил, визначених п. 2.1, 2.2 та 2.6 Інструкції.

Після реєстрації в журналі вхідної кореспонденції діловодство за зверненнями громадян у суді ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в ЗМІ, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. № 348 (зі змін.).

Цим документом визначено, що усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп’ютерами, або в журналах. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за допомогою електронно-обчислювальної техніки (п.2).

Облік особистого прийому громадян ведеться в журналі. Для зручності в роботі та правильного обліку звернень громадян необхідно оформляти всі звернення, що надходять, в алфавітному порядку.

Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян передбачена і автоматизована реєстрація пропозицій, заяв, скарг та облік особистого прийому громадян шляхом уведення в персональний комп’ютер елементів реєстраційно-кон-
трольних форм: дата надходження звернення; прізвище, ім’я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання – короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи за номенклатурою.

Для забезпечення систематизації, пошуку звернень та підготовки узагальненої інформації щодо звернень громадян на реєстраційно-контрольних картках ставиться код відповідно до категорії звернення (наприклад, 301 – скарги на невидачу судових рішень; 302 – на дії суддів, у тому числі етику поведінки; 303 – на тривалий нерозгляд справ і тяганину в розгляді; 304 – на незгоду з судовим рішенням і т. ін.).

У разі надходження повторних звернень на верхньому полі першого листа повторного звернення та на реєстраційних формах ставиться відмітка “повторно”. Такі звернення оформляють в окреме провадження та залучають до провадження за попереднім зверненням.

Від повторних звернень слід відрізняти так звані “дублетні звернення”. При цьому під “дублетними зверненнями” слід розуміти пропозиції, заяви та скарги одного і того самого громадянина з одного і того ж питання, відправлені різним адресатам, що надійшли для розгляду в одну й ту саму організацію.

Після реєстрації звернення громадянина воно того ж дня передається на розгляд голові суду, який своєю резолюцією встановлює термін його вирішення та дає конкретні вка-
зівки виконавцям.

Якщо резолюцією голови суду виконання документа доручається кільком особам, то відповідальним є той, чиє прізвище вказано першим. Йому передається оригінал документа, іншим за необхідності – ксерокопія. У цих випадках особа, яка вказана першою, узагальнює інформацію та пропозиції інших виконавців і дає заявнику загальну відповідь. Документи оформляються у провадження за скаргою в хронологічному порядку з описом даних документів.

Рішення, що приймаються по зверненнях, мають бути мотивованими і відповідати нормам чинного законодавства. Посадовець, який визнав заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов’язаний забезпечити своєчасне та правильне виконання ухваленого рішення, а у разі визнання скарги обґрунтованою – негайно вжити заходів до відновлення порушених прав громадян.

Під час розгляду звернень працівники суду зобов’язані ретельно перевіряти факти, наведені в них, у разі необхідності вимагати додаткові документи, вживати інших заходів для повного й об’єктивного розгляду порушених автором питань, виявлення й усунення причин і умов, що породжують скарги. У випадках, що потребують додаткової перевірки і вивчення, заявники можуть бути викликані для надання додаткових пояснень до керівництва суду.

Відповідь на звернення перевіряє та підписує голова суду або особа, яка його заміщує. У відповіді має бути вказано прізвище виконавця та номер його службового телефону.

Пропозиції, заяви та скарги, на які даються проміжні відповіді, з контролю не знімаються. Контроль закінчується тільки після ухвалення рішення та вжиття заходів щодо вирішення звернення. Відповідно до ст. 18 Закону України “Про звернення громадян” заявник має право, зокрема, знайоми-
тися з матеріалами перевірки, якщо це не суперечить вимогам Закону України “Про інформацію”.

Відповідальний за роботу зі зверненнями громадян працівник суду систематично контролює строки розгляду заяв і скарг, нагадує за необхідності виконавцеві про закінчення строку та доповідає голові суду про скарги, установлений строк розгляду яких закінчується, а також здійснює систематичний аналіз стану прийняття та розгляду заяв, скарг чи пропозицій громадян і пропонує керівництву пропозиції для вжиття заходів з метою усунення причин, що породжують скарги громадян.